Постанова

від 10.12.2019 по справі 658/3933/18

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року м. Херсон

справа № 658/3933/18

провадження № 22-ц/819/1690/19

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач)Пузанової Л.В., суддів:Склярської І.В., Чорної Т.Г., секретарГеленко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу Тавричанської сільської ради Каховського району Херсонської області на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області у складі судді Марків Т.А. від 28 листопада 2018 року в справі за заявою Тавричанської сільської ради Каховського району Херсонської області, заінтересована особа: Каховська районна державна адміністрація Херсонської області, про визнання спадщини відумерлою,

встановив:

В жовтні 2018 року Тавричанська сільська рада Каховського району Херсонської області звернулася до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що на території Тавричанської (раніше Заозернівської) сільської ради на контурі № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , знаходиться земельна ділянка площею 12,8410 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала на праві власності ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Посилаючись на те, що спадкоємці, які б прийняли спадщину за законом та заповітом після ОСОБА_1 відсутні, заявник просив суд визнати наведену спадщину відумерлою та передати її у власність територіальної громади Тавричанської сільської ради Каховського району Херсонської області.

Рішенням суду від 28 листопада 2018 року в задоволенні заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі Тавричанська сільська рада Каховського району Херсонської області просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви, зазначаючи, що висновки суду про відсутність підстав для визнання спадщини відумерлою не відповідають обставинам справи, наданим доказам та суперечать положенням чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини.

Письмовий відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ зробив висновок про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не доведено наявність умов для визнання спадщини відумерлою (відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права спадкування, неприйняття ними спадщини, в тому числі шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном, а також відмова від її прийняття).

В процесі розгляду справи суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_1 , яка проживала у селі Заозерне Каховського району Херсонської області.

Згідно із довідкою, виданою Тавричанською сільською радою Каховського району Херсонської області 19 червня 2018 року за №130, станом на 01.01.2013 року у власності ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка площею 12,841 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Тавричанської (колишньої Заозерненської) сільської ради, контур № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 .

Листом від 11.05.2018 року №451/86-18, направленим на адресу Тавричанської сільської ради, Міськрайонне управління у Каховському районі та м. Новій Каховці Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області підтвердило, що право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку підтверджується Державним актом на право власності на землю серії І-ХС №015061 від 22.01.2003 року.

Інформація про відкриття після ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкової справи у Спадковому реєстрі відсутня.

Спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, законами України: від 2 вересня 1993 року №3425-ХІІ Про нотаріат , від 23 червня 2005 року №2709-ІY Про міжнародне приватне право , іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами.

Відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу, якщо спадщина відкрилась не раніше 01 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Норми пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, за якими цей ЦК застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, необхідно розуміти таким чином, що правила книги шостої ЦК може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 02 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529-531 ЦК УРСР.

Із метою єдності правозастосовної практики і уникнення колізій щодо спадкування державою (стаття 555 ЦК УРСР) та переходу спадщини, визнаної судом відумерлою, у власність територіальної громади (стаття 1277 ЦК), правила абзацу другого пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК необхідно застосовувати, якщо спадщина відкрилась після 01 липня 2003 року, проте не була прийнята ніким із спадкоємців, що мають право спадкування відповідно до норм ЦК УРСР. Таким чином, сплив однорічного строку, встановленого частиною другою статті 1277 ЦК та абзацу 2 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, може підлягати обчисленню не раніше 01 липня 2003 року.

Наведений висновок щодо застосування статті 1277 ЦК України та статті 555 ЦК УРСР викладений у постановах Верховного Суду, зокрема у постанові від 15 травня 2019 року у справі №391/769/17, та має враховуватися судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин відповідно до вимог частини 4 статті 263 ЦПК України.

Оскільки спадщина після смерті ОСОБА_1 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до набрання чинності ЦК України 2003 року, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, а саме: Цивільний кодекс Української РСР 1963 року, яким не передбачалась можливість визнання спадщини відумерлою та перехід прав і обов`язків від спадкодавця до органу місцевого самоврядування, а статтею 555 передбачався перехід спадщини до держави за наявності визначених нею умов.

З огляду на наведене, у територіальної громади, яку у спірних правовідносинах представляє Тавричанська сільська рада Каховського району Херсонської області, не виникло передбачене статтею 1277 ЦК України право власності на відумерлу спадщину та відсутні підстави для застосування положень наведеної норми матеріального права щодо відумерлості спадщини.

Застосувавши до спірних правовідносин положення статті 549 ЦК УРСР 1963 року щодо визнання спадкоємця таким, що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, суд не врахував, що у зв`язку з відсутністю у заявника права на спадкове майно після ОСОБА_1 , обставини стосовно спадкоємців останнього, які прийняли спадщину в установленому наведеною нормою права порядку, не підлягають встановленню при вирішенні даного спору.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в порушення норм процесуального права, зокрема статті 12 ЦПК України, суд не роз`яснював заявнику його процесуальний обов`язок доводити відсутність спадкоємців, які прийняли спадщину після ОСОБА_1 шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном та не вживав передбачених законом заходів для повного та всебічного з`ясування обставин, які вважав такими, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, враховуючи, що суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні вимог Тавричанської сільської ради, однак виходив при цьому із неправильних мотивів, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін у резолютивній частині, змінивши його мотивувальну частину відповідно до редакції цієї постанови, як це передбачено частиною 4 статті 376 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги в решті частині містять посилання на статтю 1277 ЦК України, яка не підлягає застосуванню до спірних правовідносин із наведених вище підстав, тому підлягають відхиленню без наведення додаткових мотивів з цього приводу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 367, 374, 376 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Тавричанської сільської ради Каховського району Херсонської області частково задовольнити.

Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 28 листопада 2018 року змінити у мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови.

В решті частині це ж рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Л.В. Пузанова

Судді: І.В. Склярська

Т.Г. Чорна

Повний текст постанови складено 12 грудня 2019 року

Суддя Л.В. Пузанова