ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/11524/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Сеника Р.П.,
суддів Попка Я.С., Хобор Р.Б.,
з участю секретаря судового засідання Коваль Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року у справі № 140/2848/19 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ЄС-ГРУП про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЄС-ГРУП до Головного управління ДФС у Волинській області, Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-
суддя в 1-й інстанції - Валюх В.М.,
час постановлення ухвали - 07.10.2019 року,
місце постановлення ухвали - м. Луцьк,
дата складення повного тексту рішення - 07.10.2019 року
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю ЄС-ГРУП звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом № 50 від 22.05.2019, про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю ЄС-ГРУП до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, зобов`язання виключити з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі.
Ухвалою суду від 07.10.2019 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЄС-ГРУП про зміну предмета позову (у якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом № 50 від 22.05.2019, про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю ЄС-ГРУП до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом № 4 від 04.09.2019, про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю ЄС-ГРУП до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, зобов`язати Головне управління ДПС у Волинській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ЄС-ГРУП з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості), залучено до участі у справі як відповідача Головне управління ДПС у Волинській області.
Крім того, 03.10.2019 позивач подав до суду заяву (вих. № 31019/1 від 03.10.2019) про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення Комісії Головного управління ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом № 4 від 04.09.2019, в частині внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі, встановивши судовий контроль за виконанням рішення суду.
Заява обґрунтована тим, що включення платника податків до переліку ризикових платників податків тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань.
Оскаржуваним рішенням блокується господарська діяльність товариства, оскільки позивач не може реєструвати податкові накладні, контрагенти відмовляються купувати товари у зв`язку із неможливістю включати сплачені суми ПДВ до податкового кредиту, а отже товариство не отримує прибуток, відсутні кошти на оплату оренди, виплати заробітної плати працівникам, сплати митних та податкових платежів, позивач узагалі ризикує припинити свою діяльність.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року у справі № 140/2848/19 заявлені вимоги про забезпечення позову задоволено.
Ухвалу суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на нього апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, а обставини справи досліджені судом неповно.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що суд не звернув уваги, що позивачем не наведено достатніх доказів в обґрунтування поданої заяви та доказів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам, інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову. Апелянт наголошує, що внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, що не створює для платника податків жодних правових наслідків, не створює жодних перешкод для діяльності платника податків.
Просить скасувати ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року у справі № 140/2848/19 про забезпечення позову та відмовити у заяві про забезпечення позову.
Позивач у судове засідання не прибув, однак до суду надійшло письмове клопотання від директора ТзОВ ЄС-Груп про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що адвокат Максимчук Ю.В. перебуває на лікарняному, а інші представники зі складу АО АФК зайняті в інших судових засіданнях. Однак, це клопотання задоволеним бути не може, оскільки жодних доказів на підтвердження обґрунтованості відкладення розгляду справи позивачем не надано. Крім того, виходячи з положень ч. 4 ст. 196 КАС України присутність осіб, які беруть участь у справі, є не обов`язковою та судом така обов`язковою не визнавалася, а відкладення справи, призведе до необґрунтованого затягування апеляційного розгляду, коли таку може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та наданих письмових пояснень позивача викладених у позовній заяві та заяві про забезпечення позову.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 229, п.2 ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вона підлягає до задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи заявлені вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, оскільки на даний час сам факт віднесення позивача до переліку ризикових платників податків згідно із оскаржуваним рішенням зумовив настання для нього негативних наслідків у вигляді зупинення реєстрації усіх податкових накладних та розрахунків коригувань, а звідси покладення додаткового обов`язку щодо надання пояснень та документів для реєстрації податкових накладних, а також збільшення строку їх реєстрації, що також негативно впливає на господарську діяльність позивача та його взаємовідносини із контрагентами. Суд першої інстанції вважає, що забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить право позивача на здійснення повноцінної господарської діяльності як платника податку на додану вартість, дасть можливість позивачу до остаточного вирішення даного спору реалізовувати своє право щодо реєстрації податкових накладних.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції не повно і не всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, не правильно застосував закон, який регулює спірні правовідносини.
Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що рішенням Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом № 50 від 22.05.2019, внесено Товариство з обмеженою відповідальністю ЄС-ГРУП до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом № 4 від 04.09.2019, в частині внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Ч.2 ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно із частиною четвертою статті 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
За приписами частин четвертої - шостої статті 154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
При вирішенні заяви про забезпечення позову суд також враховує положення нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини.
Слід зазначити, що Податковим кодексом України врегульоване питання інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу.
У п. 61.1 ст. 61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Так, п.п. 62.1.2 п. 62.2 ст. 62 ПК України передбачено, що способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.
Відповідно до ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з приписами п.п.72.1.1 п.72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
У п. 74.1 ст.74 ПК України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Відповідно до п.74.3 ст.74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжуює для нього обов`язкових юридичних наслідків. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.
Реєстрація податкових накладних зупиняється та пропонується позивачу надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення, зокрема про реєстрацію податкової накладної, чого не заперечує у позивач.
Критерії ризиковості платника податків застосовані до фінансово - господарських операцій не є формою юридичної відповідальності, а лише служать додатковим елементом контролю держави у сфері податків.
З системного аналізу законодавчих норм вбачається, що єдиним негативним наслідком для позивача, пов`язаним із предметом спору може бути зупинення реєстрації податкової накладної. У разі зупинення реєстрації податкової накладної, штрафні санкції не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних.
Перебіг строків реєстрації податкової накладної переривається на період їх зупинення та штрафні санкції не застосовуються до настання однієї з таких підстав:
- прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної
- набрало законної сил рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.
Враховуючи наявність процедури реєстрації заблокованих податкових накладних, неможливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача в даному випадку не існує.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвалу суду про забезпечення позову необхідно скасувати, а в задоволенні заяви позивача відмовити з вищенаведених підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на не повно, не об`єктивно і не всебічно з`ясованих обставинах, а доводи апелянта спростовують висновки суду першої інстанції.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі РуїзТорія проти Іспанії , параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні Петриченко проти України (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
З огляду на вищевикладене, є підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправомірного застосування заходів забезпечення позову.
Керуючись ст. 229, 308, 310, 311, 313, 315, 317, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Державної податкової служби у Волинській області задовольнити.
Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року у справі № 140/2848/19 про забезпечення позову скасувати та відмовити у заяві про застосування заходів забезпечення позову.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Я. С. Попко Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 12.12.2019 року
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2019 |
Оприлюднено | 16.12.2019 |
Номер документу | 86304993 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ніколін Володимир Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ніколін Володимир Володимирович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Валюх Віктор Миколайович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Сеник Роман Петрович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Валюх Віктор Миколайович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Валюх Віктор Миколайович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Валюх Віктор Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні