Постанова

від 11.12.2019 по справі 140/3052/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/12166/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Іщук Л.П., Обрізко І.М.,

з участю секретаря судових засідань Гром І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АВТРЕЙД до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

суддя(і) у І інстанції Мачульський В.В.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Луцьк,

дата складення повного тексту рішення 21 жовтня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

15 жовтня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю АВТРЕЙД (далі - ТОВ АВТРЕЙД ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС), у якому просило:

визнати протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, щодо включення позивача до переліку ризикових платників податку;

зобов`язати відповідача виключити ТОВ АВТРЕЙД з переліку ризикових платників податку в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок .

18 жовтня 2019 року до цього ж суду позивачем було подано клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення комісії ГУ ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оформленого протоколом, у частині внесення до журналу ризикових платників податків ТОВ АВТРЕЙД .

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року клопотання було задоволено. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Окрім того, зупинення реєстрації податкових накладних призводить до негативних наслідків для підприємства, зокрема, до погіршення ділової репутації, можливого розірвання ділових відносин з контрагентами, покладення додаткового обов`язку на позивача щодо надання пояснень та документів для реєстрації податкових накладних, а забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить право позивача на здійснення господарської діяльності як платника податку на додану вартість, дасть можливість позивачу до остаточного вирішення даного спору реалізовувати своє право щодо реєстрації податкових накладних.

У апеляційній скарзі ГУ ДПС просило ухвалу суду від 21 жовтня 2019 року скасувати. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації. Наслідком прийняття такого рішення є лише можливість зупинення реєстрації податкових накладних платника податків. Судом першої інстанції не враховано наявність процедури реєстрації заблокованих податкових накладних, яка вказує на відсутність негативних наслідків для платника податків у зв`язку із зупиненням реєстрації податкових накладних та свідчить про помилковість доводів позивача про неможливість ефективного захисту або поновлення його порушених чи оспорюваних прав або інтересів.

Представник ГУ ДПС у ході апеляційного розгляду підтримав вимоги, викладені у апеляційній скарзі.

Представник ТОВ АВТРЕЙД , належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибув, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.

Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно із приписами частини 2 статті 150 цього Кодексу забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, підставами для вжиття заходів забезпечення позову можуть бути такі обставини:

1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;

2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів;

3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому;

4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Зазначені підстави є оціночними і при надання їм відповідної оцінки суд у кожному конкретному випадку, виходячи з наявних у матеріалах справи доказів, повинен встановити наявність хоча б одна з наведених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України обставин та можливість застосуванням певного заходу забезпечення позову з точки зору співмірності із заявленими позовними вимогами та наслідками його вжиття для заінтересованих осіб.

Заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадку наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадку, коли захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача і суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Як встановлено з матеріалів справи, 28 серпня 2019 року комісією ГУ ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення про включення ТОВ АВТРЕЙД до переліку ризикових платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Відповідно до заяви позивача, підставою для забезпечення позову слугували його припущення про можливі порушення і матеріальні втрати у зв`язку із зупиненням реєстрації податкових накладних внаслідок віднесення його до переліку ризикових платників податків, а також наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, які суд першої інстанції вважав доведеними і взяв до уваги, задовольняючи заяву і зупиняючи дію оскаржуваного рішення суб`єкти владних повноважень.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, віднесення платника податків до переліку ризикових є підставою для зупинення реєстрації складених ним податкових накладних.

Покликання скаржника на відсутність для позивача негативних наслідків у зв`язку із зупиненням реєстрації податкових накладних апеляційний суд вважає обґрунтованими, оскільки чинним законодавством передбачена процедура реєстрації зупинених податкових накладних, а згідно із пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Відтак, апеляційний суд вважає, що позивачем не доведено наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, а зазначені в заяві про забезпечення позову обставини підлягають перевірці під час розгляду справи по суті.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 826/16509/18, твердження про очевидність порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Очевидно, що рішення чи дії суб`єктів владних повноважень можуть справляти певний вплив на суб`єктів господарювання, зокрема, можуть мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Однак, судом першої інстанції не встановлено обставин, які б давали обґрунтовані підстави для висновку про очевидну протиправність рішення відповідача, дію якого зупинено в порядку забезпечення позову.

Окрім цього, позивачем не було обґрунтовано та не надано доказів того, що до ухвалення рішення у справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам та інтересам, з метою захисту яких він звернувся до суду, або захист цих прав та інтересів стане неможливим після набрання законної сили рішенням в даній адміністративній справі або для їх поновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Водночас, слід зазначити, що застосування такого заходу забезпечення позову, як зупинення дії оскаржуваного рішення про включення ТОВ АВТРЕЙД до переліку ризикових платників податків до вирішення спору по суті, фактично надає можливість такому платнику податків безперешкодно, без жодних обмежень, продовжувати реєстрацію податкових накладних без витребування контролюючим органом у такого платника податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відтак, на думку апеляційного суду, судом першої інстанції було зроблено помилковий висновок про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі.

Положеннями частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при вирішенні даного процесуального питання було неповно з`ясовано обставин, що мають значення для справи, а його висновки не відповідали таким обставинам.

Відтак, ухвалу суду першої інстанції слід скасувати та відмовити у задоволенні заяви ТОВ АВТРЕЙД про вжиття заходів забезпечення цього адміністративного позову у запропонований спосіб.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 312, 313, 317, 321, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задовольнити.

Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року з питань забезпечення позову у справі № 140/3052/19 скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю АВТРЕЙД про забезпечення позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко Постанова у повному обсязі складена 12 грудня 2019 року.