Рішення

від 11.12.2019 по справі 924/1072/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2019 р. Справа № 924/1072/19

м.Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. при секретарі судового засідання Мізику М.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Західний Буг" с. Павлів Радехівського району Львівської області

до Селянського фермерського господарства "Левада" с. Постолівка Волочиського району Хмельницької області

про стягнення 84624,89 грн., з яких 56350,00грн. основної суми заборгованості, 18643,36 грн. пені, 5635,00 грн. штрафу, 3996,53 грн. інфляційних

Представники сторін: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Західний Буг" с. Павлів Радехівського району Львівської області звернулось до суду з позовом до Селянського фермерського господарства "Левада" с.Постолівка Волочиського району Хмельницької області про стягнення 84624,89 грн., з яких 56350,00грн. основної суми заборгованості, 18643,36 грн. пені, 5635,00 грн. штрафу, 3996,53 грн. інфляційних. В обґрунтування позовних вимог вказує, що у відповідності до умов укладеного між сторонами договору №205/КП-ЗБ (купівлі - продажу) від 26.09.2018 року позивач зобов`язувався передати, а відповідач прийняти та оплатити (насіння зернових культур). На виконання умов договору та специфікації № 1 від 26.09.2018р. позивач продав відповідачу пшеницю озиму Бодицек СН-1 насіння протруєне 2018 в кількості 7 тонн на загальну суму 80500,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1700 від 28.09.2018р. Відповідач частково розрахувався за отримане насіння на суму 24150,00 грн. Вартість неоплаченого товару складає 56350,00 грн. Також в зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання, позивач у відповідності до п. 8.3 договору нарахував відповідачу 18643,36 грн. пені, 5635,00 грн. штрафу та 3996,53 грн. інфляційних.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.

Ухвалою господарського суду від 16.10.2019 року відкрито провадження у справі в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Згідно ухвали від 27.11.2019р. підготовче провадження у справі №924/1072/19 закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 11 грудня 2019 року.

Позивач не скористався правом участі свого представника в судовому засіданні, надіслав на адресу суду клопотання від 11.12.2019 року з проханням проводити розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач в підготовчі, а також в судове засідання не з`являвся, повноважного представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.

Ухвали суду надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, проте, повноважного представника в судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву та письмових пояснень по суті позовних вимог не подав.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.

26.09.2018 року між Приватним підприємством "Західний Буг" (далі - продавець) та Селянським фермерським господарством "Левада" (далі - покупець) укладено договір №205/КП-ЗБ купівлі - продажу (далі - договір), згідно п. 1.1 якого у терміни і на умовах, визначених даним договором, продавець зобов`язується передати, а покупець зобов`язується прийняти й оплатити насіння зернових культур (далі - товар).

У відповідності до п. 2.1 договору найменування, асортимент, кількість і ціна товару зазначаються у специфікаціях до цього договору. Загальна сума договору являє сумарну вартість всього товару, що продається за даним договором згідно специфікацій до цього договору (п. 2.2 договору).

Згідно п. 3.1 договору розміри та строки розрахунків за товар визначаються у специфікаціях до цього договору.

Підставою платежу є даний договір та специфікації до нього. Покупець здійснює оплату вартості товару шляхом безготівкового перерахування на рахунок продавця грошових коштів в національній валюті - гривні, в сумах, визначених в кожній окремій специфікації до цього договору. Датою оплати вважається дата зарахування грошей на поточний рахунок продавця. Покупець, здійснюючи оплату за товар, зобов`язаний вказувати в призначенні платежу номер і дату договору в рамках якого здійснюється оплата та номер специфікації до цього договору. Якщо покупець цього не дотримується, то продавець має право сам, на власний розсуд, визначити в рахунок якої специфікації до цього договору зарахувати платіж покупця (п.п. 3.2-3.4 договору).

Пунктами 4.1, 4.2 договору передбачено, що продавець зобов`язується передати покупцю товар відповідно до умов даного договору, а покупець зобов`язується своєчасно і в повному об`ємі прийняти товар і оплатити його.

Згідно п. 5.1 договору поставка товару проводиться на умовах і в терміни, вказані у відповідних специфікаціях до цього договору. Датою поставки товару чи його частини вважається дата підписання сторонами видаткової накладної (п. 5.3 договору).

Факт передачі і приймання товару оформлюється видатковою накладною (п. 6.3 договору).

Пунктом 8.1 договору сторони визначили, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором, сторона яка винна оплачує добросовісній стороні заподіяні цим збитки відповідно до чинного законодавства.

Згідно п. 8.3 договору у випадку несплати у строк платежів за даним договором, покупець повинен сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, нарахованої на суму заборгованості за кожен прострочений день. В разі прострочення сплати за товар по кожному з етапів оплати більше ніж на 7 календарних днів, покупець зобов`язується виплатити продавцю дану суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення платежу, пеню та штраф в розмірі 10% від вартості несплаченої/несвоєчасно сплаченої суми.

У відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України та п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України сторони домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх грошових зобов`язань, а нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань здійснюється без обмеження строку (п. 8.5 договору).

Пунктом 11.1 визначено, що договір набирає сили з моменту підписання його сторонами і діє до моменту повного виконання ними взаємних зобов`язань. Закінчення строку дії договору не звільняє покупця від виконання тих грошових зобов`язань, які залишилися невиконаними ним.

Договір підписано та скріплено відтисками печаток сторін.

26.09.2018 року між сторонами підписано специфікацію №1 до договору купівлі-продажу №205/КП-ЗБ від 26.09.2018 року, згідно якої продавець зобов`язався передати, а покупець зобов`язався прийняти товар: пшеницю озиму Бодицек СН-1 насіння протруєне 2018 в кількості 7 тонн загальною вартість 80500,00грн.

У відповідності до п. 3 специфікації покупець оплачує вартість товару наступним чином: оплата товару в розмірі 100% загальної вартості товару, що постачається по цьому договору, здійснюється до 28.09.2018 року.

Пунктом 5 специфікації визначено, що передача товару здійснюється на наступних умовах: самовивіз зі складу продавця м. Броди, вул. Коженівського, 18. Товар повинен бути переданий покупцю у строк до 02.10.2018 року.

Згідно видаткової накладної №1700 від 28.09.2018 року на підставі договору №205/КП-ЗБ від 26.09.2018 року продавець передав покупцю товар - пшеницю озиму Бодицек СН-1 насіння протруєне 2018 в кількості 7 тонн загальною вартість 80500,00грн.

СФГ "Левада" перерахувало на рахунок позивача 24 150,00грн. з призначенням платежу - попередня оплата за насіння згідно договору по рахунку 82011 від 26.09.2018 у сумі 20125,00 грн. , ПДВ - 20% 4025,00грн., що підтверджується випискою по рахунку від 28.09.2018 року

У відповідності до довідки ПП "Західний Буг" №ЗБ-1780-09-19 від 12.09.2019 року станом на 12.09.2019 року за Селянським фермерським господарством "Левада" рахується заборгованість за несвоєчасно оплачений товар у розмірі 56350,00грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією №ЗБ-1028-05-19 від 21.05.2019 року з вимогою негайно перерахувати заборгованість за товар в сумі 56350,00грн.

Враховуючи, що відповідач відповіді на відзив не подав, заборгованості за товар не сплатив, позивач звернувся до суду із даним позовом.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач подав копії договору № 36-704-08-19 про надання підприємству правничої допомоги від 01.08.2019р., додаткової угоди №2 від 19.08.2019р., протоколу доручення №2 від 12.09.2019р., ордеру на надання правової допомоги від 12.09.2019р., свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 11.08.2010р.

Аналізуючи надані докази, суд приймає до уваги наступне.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно зі ст. 20 цього Кодексу право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відповідно до ст.11 ЦК України та ст.174 Господарського кодексу України (ГК України) господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу зобов`язання боржник зобов`язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ч.2 ст. 175 ГК України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суд встановив, що 26.09.2018р. між сторонами укладено договір №205/КП-ЗБ (купівлі - продажу), за умовами п. 1.1 якого у терміни і на умовах, визначених даним договором, позивач зобов`язувався передати, а відповідач прийняти й оплатити насіння зернових культур (товар).

Згідно п. 2.1 договору найменування, асортимент, кількість і ціна товару зазначається у специфікаціях до цього договору. Загальна сума договору являє сумарну вартість всього товару, що продається за даним договором згідно специфікацій до цього договору (п. 2.2 договору).

Сторонами у розділі 3 договору визначено, що розміри та строки розрахунків за товар визначаються у специфікаціях до цього договору. Підставою платежу є даний договір та специфікації до нього. Покупець здійснює оплату вартості товару шляхом безготівкового перерахування на рахунок продавця грошових коштів в національній валюті - гривні, в сумах, визначених в кожній окремій специфікації до цього договору. Датою оплати вважається дата зарахування грошей на поточний рахунок продавця.

Згідно специфікації №1 від 26.09.2018 року до договору купівлі - продажу від 26.09.2018 року позивач зобов`язався передати, а відповідач прийняти товар: пшеницю озиму Бодицек СН-1 насіння протруєне 2018 в кількості 7 тонн, загальною вартість 80500,00грн. Пунктом 3 специфікації визначено, що відповідач оплачує вартість товару наступним чином: оплата товару в розмірі 100% загальної вартості товару, що постачається по цьому договору, здійснюється до 28.09.2018 року.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору №205/КП-ЗБ від 26.09.2018р. та специфікації № 1 від 26.09.2018р. позивач передав, а відповідач прийняв товар (пшеницю озиму Бодицек СН-1 насіння протруєне 2018 в кількості 7 тонн) на суму 80500,00грн., що підтверджується підписаною сторонами та скріпленою відтисками печаток сторін видатковою накладною від 28.09.2018 року №1700.

У відповідності до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов`язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що відповідач здійснив оплату за отриманий товар лише частково в сумі 24150,00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку. Вартість неоплаченого товару складає 56350,00грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості чи доказів на її спростування суду не подано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення 56350,00 грн. заборгованості заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив до стягнення з відповідача 3996,53 грн. інфляційних нарахувань за період з жовтня 2018 року по липень 2019 року згідно з поданим розрахунком.

Суд, перевіривши розрахунок позивача вважає, що останній здійснений в межах можливих нарахувань (на суму основного боргу в розмір 56350,00 грн.), тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача 18643,36 грн. пені та 5635,00 грн. штрафу згідно з поданим розрахунком.

Суд враховує, що статтею 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторонами у п. 8.3 договору передбачено, що у випадку несплати у строк платежів за даним договором, покупець повинен сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня нарахованої на суму заборгованості за кожен прострочений день. В разі прострочення сплати за товар по кожному з етапів оплати більше ніж на 7 календарних днів, покупець зобов`язується сплатити продавцю дану суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення платежу, пеню та штраф в розмірі 10% від вартості несплаченої/несвоєчасно сплаченої суми.

Згідно п. 8.5 договору у відповідності до ст. 259 ЦК України та п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України сторони домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх грошових зобов`язань, а нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань здійснюється без обмеження строку.

Враховуючи вищевикладене, а також положення пунктів 8.3 та 8.5 договору, суд, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення сум штрафу та пені, дійшов до висновку про правомірність такого нарахування та задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 18643,36 грн. пені та 5635,00 грн. штрафу.

При цьому суд враховує, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК - видами штрафних санкцій, тобто, не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018р. у справі № 911/2813/17, від 22.03.2018р. у справі № 911/1351/17, від 17.05.2018р. у справі № 910/6046/16, від 25.05.2018р. у справі № 922/1720/17, 09.07.2018р. у справі № 903/647/17.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищезазначені обставини справи у їх сукупності, положення законодавства, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача 56350,00грн. основної суми заборгованості, 18643,36 грн. пені, 5635,00 грн. штрафу, 3996,53 грн. інфляційних.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 29908,80 грн. витрат на адвокатські послуги за надання правової допомоги, з яких: 1000,00грн. за аналіз наданих замовником документів, 1000,00грн. за аналіз законодавства та судової практики в аналогічних справах, 1000,00грн. - визначення правових підстав для надання правових послуг (стратегія захисту, судова перспектива), 4000,00грн. - виготовлення позовної заяви, 500,00грн. - розрахунок штрафних санкцій, 500,00грн. - формування додатків до позовної заяви, 500,00грн. - виготовлення відповідей на відзив, клопотання, заяв, пояснення, 1000,00грн. - виготовлення різного роду процесуальних заяв, клопотань, адвокатських запитів, 2000,00грн. за представництво адвокатом інтересів замовника в судовому засіданні, 500,00грн. - отримання доказів від третіх осіб для подання у справу (експертів, аудиторів, консультантів тощо), 1000,00грн. за ознайомлення із матеріалами судової справи, матеріалами кримінального та виконавчого провадження, виготовлення копій матеріалів справи, 500,00грн. за усну/письмову консультацію замовника адвокатом, 1000,00грн. за виїзд адвоката до замовника за місцем його знаходження (проживання), 1000,00грн. - відрядження адвоката до суду, клієнта, органів державної влади та місцевого самоврядування тощо, 9424,00грн. транспортні витрати на доїзд адвоката до місця знаходження суду, клієнта, органів державної влади та місцевого самоврядування тощо.

Згідно з вимогами ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За приписами ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно ч. 1-4 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При розподілі судових витрат на професійну правничу допомогу суд враховує висновки з приводу витрат на правову допомогу, які викладені у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19.

Зокрема, у постанові зазначено, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Натомість положеннями пункту 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд встановив, що надання адвокатським об`єднанням "Галицька правнича група" адвокатських послуг в господарському суді Хмельницької області у справі №924/1072/19 підтверджується договором №36-704-08-19 про надання підприємству правничої допомоги від 01.08.2019р., укладеним між Приватним підприємством "Західний Буг" та Адвокатським об`єднанням "Галицька правнича група", додатковою угодою №2 від 19.08.2019р., протоколом доручення №2 від 12.09.2019р., ордером на надання правової допомоги від 12.09.2019р. Позовна заява та долучені до матеріалів справи клопотання про проведення судових засідань без участі представника підписані представником позивача - адвокатом Боровцем М.С.

Таким чином, позивач згідно з вимогами ст. 74 ГПК України довів надання йому послуг професійної правничої допомоги під час розгляду справи №924/1072/19 у господарському суді Хмельницької області.

В той же час проаналізувавши наданий позивачем протокол доручення від 12.09.2019р., яким встановлено розмір винагороди за надані адвокатські послуги, суд встановив, що позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу, до яких в тому числі включені адвокатські послуги, які позивачу не надавались, та витрати адвоката, не підтверджені належними і допустимими доказами. Так, з матеріалів справи вбачається, що підготовчі засіданні та розгляд справи по суті здійснювались за відсутності представника позивача, адвокат Боровець М.С. не знайомився з матеріалами справи, не подавав до суду будь-яких доказів від третіх осіб (експертів, аудиторів, консультантів, тощо), відповіді на відзив, адвокатських запитів, пояснень, інших заяв, в інтересах довірителя, за винятком клопотань від 11.11.2019р., від 27.11.2019р., від 11.12.2019р. про проведення судового засідання без участі позивача та його представника. Також матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження виїзду адвоката до замовника, відрядження до органів державної влади, місцевого самоврядування та понесення відповідних транспортних витрат.

За таких обставин враховуючи, що позивач та його представник не довели належними та допустимими доказами надання усього обсягу послуг, що міститься у протоколі доручення від 12.09.2019р., суд приходить до висновку, що розподілу між сторонами та стягненню з відповідача (в зв`язку із задоволенням позову) підлягають витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 10560,00грн. з ПДВ, в тому числі 1000,00грн. (без ПДВ) за аналіз наданих замовником документів, 1000,00грн. (без ПДВ) за аналіз законодавства та судової практики в аналогічних справах, 1000,00грн. (без ПДВ) - визначення правових підстав для надання правових послуг (стратегія захисту, судова перспектива), 4000,00грн. (без ПДВ) - виготовлення позовної заяви, 500,00грн. (без ПДВ) - розрахунок штрафних санкцій, 500,00грн. (без ПДВ) - формування додатків до позовної заяви, 300,00грн. (без ПДВ) - виготовлення клопотань, 500,00грн. (без ПДВ) - усну/письмову консультацію замовника адвокатом. Решта заявлених сум - витрат на професійну правничу допомогу є безпідставними, оскільки не підтверджені жодними доказами та не можуть бути покладені на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 27, 73, 74, 76, 77-79, 86, 129, 232, 233,236-238, 240-242, 247, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов приватного підприємства "Західний Буг" с. Павлів Радехівського району Львівської області до Селянського фермерського господарства "Левада" с. Постолівка Волочиського району Хмельницької області про стягнення 84624,89 грн., з яких 56350,00грн. основної суми заборгованості, 18643,36 грн. пені, 5635,00 грн. штрафу, 3996,53 грн. інфляційних задовольнити .

Стягнути з Селянського фермерського господарства "Левада" (31274, Хмельницька обл., Волочиський район, с. Постолівка, код ЄДРПОУ 31623741) на користь Приватного підприємства "Західний Буг" (80250, Львівська обл., Радехівський район, с. Павлів, пр-т Юності, буд. 39, код ЄДРПОУ 32478033) 56350,00грн. (п`ятдесят шість тисяч триста п`ятдесят гривень 00 коп.) основної суми заборгованості, 18643,36 грн. (вісімнадцять тисяч шістсот сорок три гривні 36 коп.) пені, 5635,00 грн. (п`ять тисяч шістсот тридцять п`ять гривень 00 коп.) штрафу, 3996,53 грн. (три тисячі дев`ятсот дев`яносто шість гривень 53 коп.) інфляційних, 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну гривню 00 коп.) судового збору, 10560,00 грн. (десять тисяч п`ятсот шістдесят гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя Л.О. Субботіна

Віддруковано у 3 примірниках:

1- до справи,

2 - позивачу ( АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 ),

3 - відповідачу (31274, Хмельницька обл., Волочиський р-н, с. Постолівка).

Надіслати усім рекомендованим листом з повідомленням про вручення.