Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
№ 610/452/19
№ 2/610/305/2019
05.12.2019 року
Балаклійський районний суд Харківської області -
головуючий : Стригуненко В.М.
за участі
секретаря : Паточка А.М.,
розглянувши в місті Балаклія Харківської області у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Промислова компанія Укрцемент до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства Колос-Агро про визнання договору оренди земельної ділянкии недійсним та скасування його державної реєстрації,
в с т а н о в и в:
В позові просять:
визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, площею 5,1941га, кадастровий номер 6320284000:03:000:0275, укладений 14.11.2018 року між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством Колос-Агро , скасувавши державну реєстрацію права оренди земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 29180364 від 26.11.2018 року.
В обґрунтування вказують про те, що 21.03.2008 між АТ ПК Укрцемент (раніше ЗАТ Райагробуд ) та ОСОБА_1 було підписано договір оренди земельної ділянки площею 5,1941га, кадастровий номер 6320284000:03:000:0275, що розташована на території Міловської сільської ради Балаклійського району Харківської області та належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №022796 від 27.02.2008 року.
Договір оренди земельної ділянки від 21.03.2008 року був зареєстрований у Балаклійському районному відділі ХРФ ДП ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.07.2008 року за №040686300161.
Договіри оренди цієї земельної ділянки був укладений строком на 49 років.
Не дивлячись на це, ОСОБА_1 14.11.2018 року уклала з ПАТ Колос-Агро договір оренди цієї ж земельної ділянки та відділом з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх отяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізични осіб-підприємців та громадських формувань Балаклійської радержадміністрації 26.11.2018 року в Державному реєстрі речових прав було зареєстровано право оренди за №29180364.
Вважає, що діями відповідачів порушено їх право на користування земельної ділянки згідно з умовами Договору оренди.
Відповідач ПАТ Колос-Агро надав 02.04.2019р. відзив, яким позов не визнав. Підтверджує укладення з відповідачем ОСОБА_1 14.11.2018 року договору оренди земельної ділянки, право оренди якої зареєстровано відділом з питань державної рестрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Балаклійської райдержадміністрації, 26.11.2018 року в Державному реєстрі речових прав за № 29180364. Підстав для визнання його недійсним немає, оскільки, як зазначала ОСОБА_1 , з 2008 року вказана земельна ділянка нею була передана у користуваннчя ЗАТ АГРОФІРМА РОСІЯ (нині ПАТ Колос-Агро . Ця земельна ділянка використовується цим підприємством і донині. Орендну плату вона також отримує у вказаному підприємстві. ОСОБА_1 стверджує, що дійсно у 2008 році їй від Голови ради директорів ПАТ КП Укрцемент ОСОБА_2 надходили пропозиції щодо укладення договору оренди земельної ділянки, але вона відмовилась від укладання договору вважаючи запропоновані умови неприйнятними. Жодних договорів та додатків до них, нею особисто не підписувалося та повноважень на такі дії іншим особам не надавалося. Про існування зазначеного договору дізналася лише після пред`явлення позову до суду (а.с. 34-36).
За ухвалою суду від 15.11.2019 року зустрічний позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Промислова компанія Укрцемент про визнання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Приватним акціонерним товариством Промислова компанія Укрцемент (раніше ЗАТ Райагробуд ) та ОСОБА_1 , недійсним та скасування запису у Державному реєстрі земель залишено без розгляду.
Представник позивача надав письмову заяву про підтримку позову, розгляд справи за його відсутності (а.с. 176).
Представник відповідачів надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позов не визнав з підстав, що ПАТ Колос-Агро не було відомо про існування спірного договору, а ОСОБА_1 не повідомила про його існування. Крім того, зазначив, що на теперішній час даний договір розірвано в добровільному порядку 01.11.2019 року (а.с. 177).
Судом встановлені обставини і визначені відповідні до них правовідносини.
21.03.2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ Райагробуд в особі голови ради директорів ОСОБА_2. укладений договір оренди земельної ділянки площею 5,1941 га на строк 49 років. Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, був зареєстрований 03.07.2008р. за №04086830016 (а.с. 13-14).
Від імені позивача ЗАТ Райагробуд в особі голови ради директорів ОСОБА_2. і відповідача ОСОБА_1 03.07.2008 року складено акт визначення меж земельної ділянки в натурі та акт прийому-передачі земельної ділянки (а.с. 15, 16).
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Відділу з питань державної рестрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Балаклійської райдержадміністрації Харківської області №44743951 від 20.12.2018 рокувідмовлено у державній реєстрації договору оренди землі між ПАТ Укрцемнт та ОСОБА_1 , оскільки у відомостях з ДЗК вже зареєстровано інше речове право від 26.11.2018 року за ПАТ Колос-Агро (а.с. 22).
Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об 'єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 28.01.2019р. вбачається, що державним реєстратором було зареєстровано договір оренди земельної ділянки від 14.11.2018 видавник: ПАТ Колос-Агро та ОСОБА_1 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44327037 від 29.11.2018р. Строк дії угоди 10 років, орендар ПАТ Колос-Агро , орендодавець ОСОБА_1 , предметом оренди є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 5,1941га (а.с. 23).
Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .
Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній станом на 21.03.2008.) невід`ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об`єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 ЗУ Про оренду землі ).
Згідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю має власник земельної ділянки або землекористувач.
Цивільні відносини щодо недійсності правочинів даної категорії регулюються Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі від 06.10.1998р. N 161-XIV та іншими актами законодавства.
Згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.
Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).
Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства оцінюється судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Статтею 204 ЦК України закріплено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
В п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз`яснено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.
Зокрема, згідно ст. 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: 1) Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
За висновком судово-почеркознавчої експертизи №9831 від 12.09.2019р., проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса:
Підписи від імені ОСОБА_1 в:
договорі оренди земельної ділянки №7 від 21.03.2008р., укладеного між ОСОБА_1 та ЗАТ Райагробуд , на зворотній стороні другого аркуша документа, в розділі Підписи сторін , в графі Орендодавець ,
акті визначення меж земельної ділянки в натурі б/д, в рядку Орендодавець ,
акті прийому-передачі земельної ділянки від 03.07.2008р., в графі Земельну ділянку передав
виконані ОСОБА_1 (а.с. 126-129).
Тобто, ОСОБА_1 було підписано Договір оренди земельної ділянки, акт визначення меж земельної ділянки в натурі та акт приймання-передачі земельної ділянки.
На підставі статті 20 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на момент виникнення правовідносин) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Згідно зі статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру, тобто реєстрацією є запис, фіксація фактів або явищ з метою обліку та надання їм статусу офіційно визнаних актів, внесення до списку або книги обліку.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що моментом вчинення правочину слід вважати момент, коли сторони свого часу досягли згоди з усіх істотних умов.
Одностороння незгода сторони з реєстрацією раніше підписаного нею договору не може визнаватися обставиною для визнання його недійсним із підстав, передбачених частиною третьою статті 203 та частиною першою статті 215 ЦК України.
Відповідно до вимог статті 214 ЦК України відмова від двостороннього правочину може відбуватися лише за взаємною згодою сторін.
Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (частина п`ята статті 6 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV Про оренду землі ).
Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .
Згідно з частинами другою, третьою статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.
Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну земельну ділянку суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача, за яким право оренди земельної ділянки зареєстровано первинно та не припинялося.
Судом встановлено, що договір оренди земельної ділянки від 21.03.2008 року укладений між ЗАТ Райагробуд та ОСОБА_1 , не припинений на час укладання договору оренди земельної ділянки від 14.11.2018р. між ОСОБА_1 та ПАТ Колос-Агро , був зареєстрований в установленому законодавством порядку Балаклійським районним відділом ХРФ ДП ЦДЗК 03 липня 2008 року за № 040868300161.
Із Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об 'єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 01.11.2019р. вбачається, що державним реєстратором було припинено договір оренди земельної ділянки від 14.11.2018 видавник: ПАТ Колос-Агро та ОСОБА_1 , підстава: Акт прийому-передачі земельної ділянки виданий 22.10.2019, видавник: ПАТ Колос-Агро та ОСОБА_1 ; Договір про розірвання договору оренди земельної ділянки виданий 22.10.2019, видавник: ПАТ Колос-Агро та ОСОБА_1 , індексний номер рішення: 49485270 від 01.11.2019р. (а.с. 178).
Таким чином договір оренди земельної ділянки №7 від 21.03.2008р., укладений між ОСОБА_1 та ЗАТ Райагробуд був вчинений за волевиявленням ОСОБА_1 , є чинним, що є підставою для визнання договору оренди земельної ділянки від 14.11.2018 року укладений між ОСОБА_1 та ПАТ Колос-Агро недійсним з моменту його укладення.
Відповідно до ч. 8 ст. 30 ЦПК України вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій розглядаються судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідними від якого є такі вимоги.
Згідно ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Задоволення основної вимоги за позовом є підставою для задоволення її похідної вимоги про скасування державної реєстрації з підстав визнання недійсним з моменту укладення договору оренди земельної ділянки від 14.11.2018 року.
Внаслідок задоволення позову судові витрати покладаються на відповідачів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України,
у х в а л и в:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Визнати недійсним з моменту укладення договір оренди земельної ділянки, площею 5,1941га, кадастровий номер 6320284000:03:000:0275, укладений 14.11.2018 року між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством Колос-Агро , скасувавши з цієї підстави державну реєстрацію права оренди земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 29180364 від 26.11.2018 року.
3.Стягнути із відповідачів на користь позивача по 960,50 гривень судового збору з кожного.
4.Дата складання повного судового рішення 12 грудня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Приватне акціонерне товариство Промислова компанія Укрцемент , місцезнаходження: 64200, Харківська область м. Балаклія вул. Геологічна б. 12, код ЄДРПОУ 21235486.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство Колос-Агро , місцезнаходження: 64253, Харківська область Балаклійський район с. Мілова вул. Шкільна б. 21-б, код ЄДРПОУ 00708265.
Головуючий В.М. Стригуненко
Суд | Балаклійський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2019 |
Оприлюднено | 13.12.2019 |
Номер документу | 86306053 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Балаклійський районний суд Харківської області
Стригуненко В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні