Ухвала

від 12.12.2019 по справі 953/24491/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/24491/19

н/п 1-кс/953/14661/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

представника свідків ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження №32014220000000147 від 22.07.2014, -

встановив:

30 жовтня 2019р. ОСОБА_3 в інтересах гр. ОСОБА_4 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (далі ФОП ОСОБА_5 ). звернулась до Київського районного суду м. Харкова з клопотанням у порядку ч.9 ст. 284 КПК України про закриття кримінального провадження №32014220000000147 від 22.07.2014. В обґрунтування заявленої вимоги представник ОСОБА_3 посилалась на здійснення ГУНП в Харківській області досудового розслідування у кримінальному провадженні №32014220000000147 від 22.07.2014 зач.3 ст. 212, ч.1 ст. 205, ч.1 ст. 263, ч.4 ст. 358 КК України, у якому підозра жодній особі не пред`явлена; встановлення ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.06.2018 строку на проведення процесуальних дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні, що не може перевищувати один місяць; неприйняття рішення про закриття кримінального провадження.

ОСОБА_6 у судовому засіданні клопотання підтримала, просила його задовольнити.

Прокурор, слідчий до судового засідання не з`явились. Слідчим подана заява про розгляд клопотання за своєї відсутності, проти задоволення клопотання заперечувала.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника свідків, доходить наступного:

Як вбачається з матеріалів справи ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32014220000000147 від 23.07.2014 за ч.3 ст. 212, ч.4 ст. 358, ч.1 ст. 263 КК України з обставин, що ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та іншими невстановленими особами, використовуючи підконтрольні суб`єкти господарської діяльності, здійснюють на території України реалізацію одягу, аксесуарів преміальних брендів, через мережу магазинів, умисно ухиляються від сплати податків у розмірі, який більш ніж у п`ять тисяч разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що є особливо великим розміром. Так, ОСОБА_4 через довірених осіб за готівкові і безготівкові кошти систематично купує, як на території України, так і за її межами, одяг та аксесуари преміальних брендів, значно занижуючи їх дійсну вартість при подачі звітності до органів ДФС України. Після цього придбаний товар фактично передається для подальшої реалізації ряду суб`єктів господарювання різної форми власності. Останні здійснюють кінцевий продаж товару не проводячи його через сертифіковані реєстратори розрахункових операцій та не оприбутковуючи в бухгалтерському обліку підприємства. В подальшому ОСОБА_4 здійснює розподіл отриманих від незаконної діяльності коштів між учасниками групи, здійснює їх легалізацію шляхом придбання об`єктів нерухомості, автомобілів класу люкс, закупівлю нових партій одягу, аксесуарів преміальних брендів; ФОП ОСОБА_19 (код НОМЕР_1 ), ФОП ОСОБА_20 (код НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_21 (код НОМЕР_3 ), ФОП ОСОБА_22 (код НОМЕР_4 ), ФОП ОСОБА_23 (код НОМЕР_5 ), ФОП ОСОБА_5 (код НОМЕР_6 ), ФОП ОСОБА_24 (код НОМЕР_7 ), що здійснюють підприємницьку діяльність в магазинах мережі «Symbol» у грудні 2014 та в січні 2015 використали завідомо підроблені договори комісії з ТОВ «Центрумбуд» (код 39435897), які пред`явили до Шевченківського районного суду м. Києва з метою підтвердження походження вилученого у них майна; вилучення 15.01.2016 під час обушку за місцем мешкання ОСОБА_4 предмету, схожого на пістолет металевого кольору з двома стволами із рукояткою коричневого кольору без видимих номерів та написів на ньому, а також коробки з предметами, схожими на набої з гільзами зеленого кольору з кулями бронзового кольору в кількості 16 штук (т.2 а.с.3-6).

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Офіційне тлумачення даного конституційного положення наведено в Рішенні Конституційного Суду України (далі: КСУ) № 1-рп/99 від 09.02.1999.

Як зазначено в пункті другому вказаного вище рішення КСУ, за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Конституція України, закріпивши ч. 1 ст. 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом`якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.

Відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізовуватись у формі примусу зі сторони уповноваженого державою органу.

При тому суспільно небезпечні діяння, що є злочинами, та покарання, які застосовуються до осіб, що їх вчинили, визначає Кримінальний кодекс України.

Кримінальним процесуальним законодавством України визначається порядок провадження в кримінальних справах, тобто порядок вчинення процесуальних дій і прийняття кримінальних процесуальних рішень.

На відміну від кримінального матеріального закону, новий кримінальний процесуальний закон не має зворотної дії навіть у тих випадках, коли його правила є більш сприятливі для учасників кримінального провадження. Повернення процесу (процесуальних дій) неможливе.

Законом № 2548-VIII, ст. 284 КПК України доповнена частиною дев`ятою, згідно якої, якщо закінчилися строки досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру, встановлені частиною першою статті 219 цього Кодекс, слідчий суддя може винести ухвалу про закриття кримінального провадження

Тобто, положення ч. 9 ст. 284 КПК України відсилають до змісту ч. 1 ст. 219 КПК України.

Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 ч. 1 ст. 219 КПК України викладена в новій редакції та запроваджені нові правила обчислення строків досудового розслідування, згідно яких строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом... або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Разом з тим, відповідно до пункту 4 § 2 розділу 4 вказаного Закону № 2147-VIII, підпункти 11-27, 45 пункту 7 § 1 цього розділу (в тому числі і положення ст. 219 КПК України) вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін (після 15.03.2018 року)

З системного аналізу положень ч. 9 ст. 284, ч. 1 ст. 219 КПК України (в редакції Закону № 2147-VIII) та пункту 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII, вбачається, що за наявності законодавчих вимог пункту 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII, кримінальні провадження можуть бути закритті слідчим суддею в порядку ч. 9 ст. 284 КПК України, за якими відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після 15.03.2018.

Таким чином, застосування ч. 9 ст. 284 КПК України пов`язується саме із закінченням строку досудового розслідування з моменту внесення відомостей до ЄРДР до повідомлення особі про підозру, але такий порядок обчислення строків досудового розслідування, запроваджений ч. 1 ст. 219 КПК України (в редакції Закону № 2147-VIII) застосовується тільки до кримінальних провадження по яких відомості про кримінальне правопорушення, внесені в ЄРДР після 15.03.2018 року.

Отже, до кримінального провадження №32014220000000147 від 22.07.2014 застосовується ч.1 ст.219КПК України в редакції, яка визначає, що досудове розслідування повинно бути закінчено: протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку; протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Оскільки про підозру у кримінальному провадженні№32014220000000147 від 22.07.2014 жодна особа не повідомлена, то строки досудового розслідування не закінчилися, а тому підстави для закриття цього кримінального провадження згідно ч. 9 ст. 284 КПК України відсутні.

З урахуванням викладеного, підстав задоволення клопотання не вбачається.

Керуючись ст.ст.219,284,303-304,309,372 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження №32014220000000147 від 22.07.2014, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1