Ухвала

від 27.11.2019 по справі 643/19414/19

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/19414/19

Провадження № 2/643/5666/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2019 Суддя Московського районного суду м.Харкова Єрмак Н.В., розглянувши позовну заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Факторіногова компанія СТАНДАРТ-КЕПІТАЛ , Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Малахової Галини Іванівни про визнання договору купівлі-продажу недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

До позовної заяви позивачем було залучено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та заборони будь-кому відносно цієї квартири реєстраційні дії, заборонити ОСОБА_2 чинити дії направлені на виселення позивача з квартири АДРЕСА_1 , а також розпоряджатися та користуватися нею, знаходиться в ній.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в межах заявленого клопотання, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Відповідно, заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що відповідач дійсно має намір на відчуження належного йому майна, що може бути підтвердженням реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення його позову.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття таких заходів забезпечення позову, як заборона відповідачу вчиняти певні дії, спрямовані на виселення з квартири теперішніх мешканців , суд керується таким.

Виселення позивача та членів його сім`ї з квартири можливе лише в судовому порядку шляхом пред`явленням до них відповідного позову. Враховуючи наведене, в разі пред`явлення такого позову, позивач та інші особи не будуть позбавлені можливості заперечувати під час судового розгляду таке виселення, і вирішення вказаного питання буде знаходитись у компетенції суду, який розглядатиме справу. Заборона відповідачу вчиняти дії, спрямовані на виселення з квартири теперішніх мешканців, фактично вирішує спір про виселення по суті.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що заява представника позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 149, 153 ЦПК України , -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя - Н.В. Єрмак