Постанова

від 11.12.2019 по справі 205/3016/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7612/19 Справа № 205/3016/19 Суддя у 1-й інстанції - Шавула В. С. Суддя у 2-й інстанції - Каратаєва Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Літвінової А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2019 року по справі за позовом Майново-експлуатаційного управління Дніпропетровської організації Національної спілки художників України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зобов`язання звільнити приміщення,-

В С Т А Н О В И Л А:

03 квітня 2019 року Майново-експлуатаційне управління Дніпропетровської організації Національної спілки художників України звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 . Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Майново-експлуатаційного управління Дніпропетровської організації Національної спілки художників України заборгованість за договором № 45/07 від 01.04.2017р. у розмірі 15379,20 грн. та зобов`язати ОСОБА_1 звільнити приміщення АДРЕСА_1 площею 75,2 кв.м., яке розташовано в АДРЕСА_2 , 3 поверх.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2019 року позовні вимоги Майново-експлуатаційного управління Дніпропетровської організації Національної спілки художників України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зобов`язання звільнити приміщення - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Майново-експлуатаційного управління Дніпропетровської організації Національної спілки художників України заборгованість за договором № 45/07 від 01.04.2017р. у розмірі 15379,20 грн. Зобов`язано ОСОБА_1 звільнити приміщення 75,2 кв.м., розташованого в АДРЕСА_3 приміщення № АДРЕСА_1 . Вирішено питання судових витрат (а.с.53-54).

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову (а.с.65-69).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі свідоцтва № П-566 від 03.08.1999р. Спілці художників України на праві власності належить Дніпропетровський художньо-виробничий комбінат Художнього фонду УРСР (творчі майстерні), який розташований в АДРЕСА_4 (а.с.18-19).

Згідно з наказом № 12 від 13.06.2000р. Національна спілка художників України передала в оперативне управління вищевказане нерухоме майно Майново-експлуатаційному Управлінню Дніпропетровської організації Національної спілки художників України (а.с.20-21).

Відповідності до ст. 6 Закону України Про професійних творчих працівників та творчі спілки №554/97 від 07.10.1997 року професійним творчим працівникам - членам творчої спілки для забезпечення умов для творчої діяльності надається окрема кімната (кабінет, майстерня) або додаткова жила площа розміром не менш як 20 кв. м, що оплачується в одинарному розмірі.

01.04.2007 між Майново-експлуатаційним управлінням Дніпропетровської організації Національної спілки художників України та членом Дніпропетровської організації Національної спілки художників України ОСОБА_1 укладено договір про надання в користування індивідуальної творчої художньої майстерні члену НСХ України, відповідно до якого ОСОБА_1 прийняв в користування приміщення індивідуальної творчої художньої майстерні, яке відповідає санітарно-побутовим нормам, площею 71,20 кв.м., плюс площа загального користування 4,00 кв.м., всього 75,20 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 приміщення № АДРЕСА_1 ), згідно плану-схеми (а.с.7-8) (Далі - Договір).

Згідно з п.2.6. Договору член НСХ України від 01.04.2007 року користувач майстернею зобов`язаний щомісячно проводити оплату за користування індивідуальною творчою майстернею за ставками затвердженими правлінням ДОНСХУ та за спожиту електроенергію на відповідні банківські рахунки МЕУ ДОНСХУ не пізніше 20-го числа місяця, наступного за тим, за який проводиться оплата (Ставки можуть змінюватись в залежності від вартості енергоносіїв).

01.03.2008 та 01.04.2009 між сторонами укладено додаткові угоди до Договору щодо збільшення розміру плати за користування майстернею, у зв`язку із збільшенням тарифів на комунальні послуги (а.с.9-10).

10.12.2009 на засіданні обласної ради ДОНСХУ було прийнято рішення про виключення ОСОБА_1 з членів НСХУ за порушення пункту 3.4 Статуту ДОНСХУ.

Відповідно до п.5.2. договір діє весь час перебування користувача індивідуальної творчої майстерні в складі Дніпропетровської організації Національної спілки художників України. Вихід користувача із складу ДОНСХУ (незалежно від причини) автоматично розриває цей договір. Звільнення приміщення відбувається відповідно до п.3.1. цього договору.

Згідно з п.3.1. Договору користувач індивідуальною творчою майстернею може за власним бажанням будь-коли розірвати цей договір, що зобов`язує користувача звільнити приміщення майстерні у двотижневий термін. Звільнене приміщення передається МЕУ ДОНСХУ по акту. Оплата за звільнене приміщення нараховується користувачеві до дня фактичного звільнення приміщення.

Листом № 19 від 23.01.2019 ОСОБА_1 повідомлено про припинення в односторонньому порядку Договору у зв`язку з наявною заборгованістю за користування творчою майстернею (а.с.14).

За змістом п.3.2 Договору МЕУ ДОНСХУ може розірвати договір з власної ініціативи при заборгованості сплати користування індивідуальною творчою майстернею понад шість місяців. Розірвання договору не звільняє користувача від обов`язку сплати заборгованості.

Факт користування майстернею відповідачем не заперечується.

Внаслідок того, що відповідач не звільнив приміщення, у встановлений Договором строк, позивачем нарахована відповідачу сума заборгованості за користування нежитловим приміщенням за тарифом на майстерню, як для члена ДОНСХУ (про що зазначено в розрахунку заборгованості), у розмірі 15379,20 грн. (а.с.6).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із достатності правових підстав для їх задоволення.

Судова колегія частково погоджується з такими висновками суду.

Згідно ст.610 ЦПК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання ( неналежне виконання).

Відповідності до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про достатність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача завданих позивачу збитків у розмірі 15379,20 грн., у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань.

Доводи апеляційної скарги, що відповідач, відповідно до Закону України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки» , має одноразово сплатити суму коштів за користування майстернею, а також те, що член спілки, відповідно до Статуту НСХУ є співвласником майна, а тому на його думку не повинен сплачувати жодні кошти, колегія суддів вважає безпідставним та таким, що тлумачиться апелянтом на власний розсуд.

Обов`язок щодо оплати за користування індивідуальною творчою майстернею та за спожиту електроенергію передбачено Договором від 01.04.2007 та додатковими угодами від 01.03.2008 та 01.04.2009 (а.с.7-8,9,10).

Договори є чинними та в судовому порядку не оспорені.

Доводи апеляційної скарги, що будинок, в якому знаходиться спірне приміщення, перебуває у аварійному стані, в будинку відсутнє опалення і в холодну пору року опалення приміщення художніх майстерень здійснюється безпосередньо користувачами цих приміщень і за їх рахунок, колегія суддів відхиляє, оскільки вони не підтвердженні належними доказами та не спростовують наявну у відповідача заборгованості.

Проте, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції в частині зобов`язання відповідача звільнити приміщення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 листопада 2012 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Майново-експлуатаційного управління Дніпропетровської організації Національної спілки художників України заборгованість за договором найму нежитлового приміщення № 45/07 від 01 квітня 2007 року у розмірі 2106,00 грн., збитки, які завдані порушенням зобов`язання звільнити приміщення - 7923,40 грн., витрати за користування електроенергією - 172,43 грн., зобов`язано ОСОБА_1 звільнити приміщення № АДРЕСА_1 площею 75,2 кв.м., розташованого по АДРЕСА_3 , стягнуто з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору 209,32 грн.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2013 року рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 30 листопада 2012 року в частині зобов`язання ОСОБА_1 звільнити приміщення АДРЕСА_1 площею 75,2 кв.м., розташованого по АДРЕСА_3 - скасовано та постановлено в цій частині нове рішення, яким Майново-експлуатаційному управлінню Дніпропетровської організації Національної спілки художників України в задоволенні цих позовних вимог до ОСОБА_1 - відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 вересня 2013 року рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2013 року в частині відмови у задоволенні позову про зобов`язання ОСОБА_1 звільнити приміщення АДРЕСА_1 75, 2 кв. м., розташоване по АДРЕСА_3 скасовано і залишено у цій частині в силі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 листопада 2012 року.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішені по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.

Позови вважаються тотожними тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів, позови не можна вважати тотожними, що позбавляє суд права закрити провадження у справі.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої він просить ухвалити рішення, а підставою - є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Враховуючи, що вимога позивача про зобов`язання відповідача звільнити приміщення є тотожною до заявленої ним вимоги у справі 419/2401/12, яку рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2012 року задоволено, то відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України наявні підстави для закриття провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених ст. 255 та 257 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання ОСОБА_1 звільнити приміщення, підлягає скасуванню з закриттям провадження в цій частині, оскільки згідно п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України набрали законної сили рішення суду, ухвалені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. В решті рішення суду слід залишити без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З позивача підлягає стягненню на користь відповідача судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 1440,75 грн.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 255, 377, 381-384 , колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2019 року в частині зобов`язання ОСОБА_1 звільнити приміщення 75,2 кв.м., розташованого в АДРЕСА_3 приміщення № 17 - скасувати та закрити провадження в цій частині.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з Майново-експлуатаційного управління Дніпропетровської організації Національної спілки художників України (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 11; ЄДРПОУ 30564078) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1440,75 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.

Судді: