Постанова

від 10.12.2019 по справі 201/7122/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6318/19 Справа № 201/7122/18 Суддя у 1-й інстанції - Антонюк О. А. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів - Каратаєвої Л.О., Макарова М.О.

при секретарі - Кругман А.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 19 квітня 2019 року по справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Дніпропетровська єврейська релігійна громада, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Ковальова Євгенія Євгенівна, про визнання договорів купівлі-продажу недійсними і скасування державної реєстрації, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2018 року Дніпровська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними і скасування державної реєстрації, мотивуючи його тим, що рішенням Дніпропетровської міської ради від 14 липня 2004 року №34/18 Про організацію здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель у місті повноваження по здійсненню самоврядного контролю за використанням та охороною земель покладено на виконавчі комітети районних у місті рад, крім того, рішенням Дніпропетровської міської ради від 18 лютого 2004 року №18/15 Про обсяг і межі повноважень районних у місті рад та їх виконавчих органів визначила повноваження виконкому Соборної районної у місті ради Дніпрі ради.

Групою по самоврядному контролю за використанням та охороною земель Соборної районної у місті Дніпропетровську радою встановлено, що на земельній діленні по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 12101000000:03:336:0043), жодних будівель та споруд не виявлено, актом обстеження земельної ділянки від 19 червня 2017 року №6/15-0617, який було зроблено департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради, встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:03:336:0043 вільна від забудови, формується на підставі технічної документації із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки з віднесенням її до категорії земель - землі житлової та громадської забудови, та кодом КВЦПЗ - 02.01 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Вказували, що у висновку експертів за результатами проведення комісійної комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №1722/1723-18 від 16 квітня 2018 року вказано, що на земельній ділянці АДРЕСА_1 відсутні будь-які будівлі або частини будівель, конструкції, стіни, цоколі житлового будинку або інші елементи будівель (в тому числі ушкоджені пожежею). Житловий будинок літ.А-1 у АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 (на день проведення експертизи), або частини вказаного будинку, конструкції стіни, цоколь житлового будинку або інші елементи (в тому числі ушкоджені пожежею) - в натурі не існує.

Зазначали, що рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 06 березня 2018 року по справі №201/12789/17 позовну заяву Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про припинення права власності по АДРЕСА_1 задоволено повністю, втім їм стало відомо про те, що приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ковальовою Є.Є. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41294969 від 25 травня 2018 року, про реєстрацію права власності на 1/2 домоволодіння АДРЕСА_1 (цоколь житлового будинку, ушкоджений пожежею) за ОСОБА_2 , підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу, серія і номер: №418, виданий 25 травня 2018 року, видавник: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ковальова Є.Є., номер запису про право власності: 26331149, і прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41294505 від 25 травня 2018 року, про реєстрацію права власності на 1/2 домоволодіння АДРЕСА_1 (цоколь житлового будинку, ушкоджений пожежею) за ОСОБА_2 , підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу, серія і номер: 416, виданий 25 травня 2018 року, видавник: приватний нотаріус Дніровського міського нотаріального округу Ковальова Є.Є., номер запису про право власності: 26330735. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 на підставі договору №418 купівлі-продажу від 25 травня 2018 року, виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ковальовою Є.Є. Александровій Г. ОСОБА_3 , а саме: 1/2 частини цоколю житлового будинку (ушкодженого пожежею). Також, за договором купівлі-продажу від 25 травня 2018 року №416 ОСОБА_2 належить 1/2 частини цоколю житлового будинку (ушкодженого пожежею), розташованого по АДРЕСА_1 . Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №125977550. У графі опис об`єкта вказано, що площа земельної ділянки, на якій розташований знищений об`єкт - 635 кв.м, крім того, самовільно зайнятої площею - 285 кв.м. Літ А-1: цоколь житлового будинку (ушкоджений пожежею).

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 , незважаючи на факт відсутності (знищеного) об`єкту нерухомості, а також, попри рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 06 березня 2018 року, вчинила протиправні дії та переоформила неіснуючий (знищений) об`єкт нерухомості на ОСОБА_2 шляхом укладання договорів купівлі-продажу, чим порушила їх права як власника земельної ділянки, а тому просили суд ухвалити рішення, яким визнати договір купівлі-продажу 1/2 частки домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 , №418 від 25 травня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ковальовою Є.Є. недійсним; визнати договір купівлі-продажу 1/2 частки домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 , №416 від 25 травня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ковальовою Є.Є. недійсним; скасувати запис про право власності у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на 1/2 частку домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 , номер запису про право власності: 26331149, власник ОСОБА_2 , дата державної реєстрації 25 травня 2018 року, що внесений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ковальовою Є.Є.; скасувати запис про право власності у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на 1/2 частку домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 , номер запису про право власності: 26330735, власник ОСОБА_2 , дата державної реєстрації 25 травня 2018 року, що внесений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ковальовою Є.Є.

Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 19 квітня 2019 року позовні вимоги Дніпровської міської ради задоволені. Вирішено питання стосовно судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просять скасувати рішення суду та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не встановив дійсних обставин справи, не взяв до уваги, що ОСОБА_1 набула право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , вона з відповідною заявою про припинення її права власності до відповідного органу не зверталась та не мала наміру припиняти своє право власності, та на момент укладання спірних правочинів мала право на володіння та розпорядження майном. Наголошували на тому, що постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2018 року Дніпровській міській раді відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_1

25 червня 2019 року позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому, зазначаючи про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просили залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, наполягали на тому, що спірна земельна ділянка вільна від забудови, а ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження за їх касаційною скаргою на постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2018 року.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.263,264 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим та має стосуватися, зокрема питань: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із установлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин тощо.

Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду у частині, що переглядається, не відповідає з огляду на таке.

Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що рішенням Дніпропетровської міської ради від 14 липня 2004 року №34/18 Про організацію здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель у місті , повноваження по здійсненню самоврядного контролю за використанням та охороною земель покладено на виконавчі комітети районних у місті рад.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 18 лютого 2004 року № 18/15 Про обсяг і межі повноважень районних у місті рад та їх виконавчих органів визначено повноваження виконкому Соборної районної у місті ради Дніпрі ради. Групою по самоврядному контролю за використанням та охороною земель Соборної районної у місті Дніпропетровську радою встановлено, що на земельній діленні по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 12101000000:03:336:0043), жодних будівель та споруд не виявлено.

Актом обстеження земельної ділянки від 19 червня 2017 року №6/15-0617, який було зроблено департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:03:336:0043, вільна від забудови.

Земельна ділянка у АДРЕСА_1 , формується на підставі технічної документації із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки з віднесенням її до категорії земель - землі житлової та громадської забудови, та кодом КВЦПЗ - 02.01 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

У висновку експертів, за результатами проведення комісійної комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №1722/1723-18 від 16 квітня 2018 року, вказано, що на земельній ділянці АДРЕСА_1 відсутні будь-які будівлі або частини будівель, конструкції, стіни, цоколі житлового будинку або інші елементи будівель (в тому числі ушкоджені пожежею).

Житловий будинок літ.А-1 у АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 (на день проведення експертизи), або частини вказаного будинку, конструкції стіни, цоколь житлового будинку або інші елементи (в тому числі ушкоджені пожежею) - в натурі не існує.

З відповіді Головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради вбачається, що в матеріалах топографо-геодезичної зйомки М 1:500 від 02 квітня 2018 року виконавцем робіт зазначені контури фундаменту будівлі. При цьому необхідно відзначити, що фундамент будівлі, позначений в матеріалах топографо-геодезичної зйомки М 1:500 від 02 квітня 2018 року, в натурі не існує і за матеріалами топографо-геодезичних зйомок, виконаних протягом 2012-2017 років не існував.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 25 травня 2018 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ковальовою Є.Є. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41294969 від 25 травня 2018 року, про реєстрацію права власності на 1/2 домоволодіння АДРЕСА_1 (цоколь житлового будинку, ушкоджений пожежею) за ОСОБА_2 , підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу, серія і номер: №418, виданий 25 травня 2018 року, видавник: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ковальова Є.Є., номер запису про право власності: 26331149, і прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41294505 від 25 травня 2018 року, про реєстрацію права власності на 1/2 домоволодіння АДРЕСА_1 (цоколь житлового будинку, ушкоджений пожежею) за ОСОБА_2 , підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу, серія і номер: 416, виданий 25 травня 2018 року, видавник: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ковальова Є.Є., номер запису про право власності: 26330735.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 , на підставі договору №418 купівлі-продажу від 25 травня 2018 року, виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ковальовою Є.Є. Александровій Г. ОСОБА_3 , а саме: 1/2 частини цоколю житлового будинку (ушкодженого пожежею). Також, за договором купівлі-продажу від 25 травня 2018 року №416 ОСОБА_2 належить 1/2 частини цоколю житлового будинку (ушкодженого пожежею), розташованого по АДРЕСА_1 .

Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №125977550. У графі опис об`єкта вказано, що площа земельної ділянки, на якій розташований знищений об`єкт - 635 кв.м, крім того, самовільно зайнятої площею - 285 кв.м. Літ А-1: цоколь житлового будинку (ушкоджений пожежею). Дніпровська міська рада не приймала рішень щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Задовольняючи позов Дніпровської міської ради суд першої інстанції керувався тим, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції у повній мірі в зв`язку з наступним.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного судочинства, а також інтересам держави та суспільства, його моральним засадам. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Статтею 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (стаття 228 ЦК України).

Оспорювати правочин може також заінтересована особа, яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Суд, в оскаржуваному відповідачами рішенні, посилався на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 06 березня 2018 року по справі №201/12789/17, яким було задоволено позовну заяву Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про припинення права власності по АДРЕСА_1 .

Втім колегія суддів звертає увагу на те, що рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 06 березня 2018 року було скасовано постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2018 року та у задоволенні позову Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про припинення права власності відмовлено.

Постанова апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2018 року набрала законної сили.

Вказаною вище постановою суду було, крім іншого, встановлено, що на земельній ділянці в АДРЕСА_1 було розташоване домоволодіння, що підтверджується висновком про реєстрацію домоволодіння від 22 вересня 1952 року.

В подальшому вказане домоволодіння було ушкоджене пожежею.

Спірне домоволодіння з 2001 року відчужувалося як ушкоджене пожежею домоволодіння, що підтверджується договором купівлі-продажу від 16 січня 2001 року; витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №6481963 від 11 лютого 2005 року; договором купівлі-продажу від 14 лютого 2005 року; витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №6639594 від 02 березня 2005 року та договором купівлі-продажу домоволодіння (ушкодженого пожежею) від 31 січня 2008 року; витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №18115340 від 17 березня 2008 року.

На підставі договору купівлі-продажу від 06 грудня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Петрушенською І.Р., зареєстрованого в реєстрі за №4926, ОСОБА_1 належить частина домоволодіння АДРЕСА_1 ушкоджене АДРЕСА_2 , на земельній ділянці площею 635 кв.м у фактичному користуванні, крім того, самовільно зайнятої ділянки 285 кв.м.

Також, на підставі договору купівлі-продажу від 06 грудня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Петрушенською І.Р., зареєстровано в реєстрі за №4934, ОСОБА_1 належить 1/2 частина домоволодіння АДРЕСА_2 , на земельній ділянці площею 635 кв.м у фактичному користуванні, крім того, самовільно зайнятої ділянки 285 кв.м.

Рішенням виконавчого комітету Жовтневої районної у місті Дніпропетровську ради від 21 листопада 2008 року №884 Про доцільність відновлення житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 вирішено доцільним відновлення житлового будинку в домоволодінні по АДРЕСА_1 , ушкодженого пожежею. Тобто, фактично, своїм рішення виконавчий комітет Жовтневої районної ради м.Дніпропетровська підтверджує наявність житлового будинку по АДРЕСА_1 , вказуючи при цьому, що воно ушкоджене пожежею.

Домоволодіння складається з єдиного комплексу нерухомості. У нього входять: земельні ділянки з визначеними межами, розташовані на ділянці будівлі або комплекси споруд, розташовані на ділянці зелені насадження, водойми тощо.

Цоколь являється невід`ємною частиною будь-якої будівлі, частиною самої будівлі нерухомого майна, наступним етапом в будівництві після фундаменту. При наявності частини нерухомого майна - фундаменту та цоколю, безпідставно говорити про відсутність будь-якого нерухомого майна.

Те, що на земельній ділянці розташоване домоволодіння, ушкоджене пожежею, підтверджується і договорами купівлі-продажу.

Згідно ст.82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Таким чином, право власності ОСОБА_1 на домоволодіння АДРЕСА_1 ушкоджене АДРЕСА_2 , не може бути поставлене під сумнів.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три окремі норми: 1) виражається у першому реченні першого абзацу, закладає принцип мирного володіння майном і має загальний характер; 2) викладена у другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності й обумовлює його певними критеріями; 3) закріплена у другому абзаці та визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна у загальних інтересах. Другу та третю норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, треба тлумачити у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі « East/West Alliance Limited» проти України від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:

Втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.

Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів.

Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (рішення ЄСПЛ у справах Рисовський проти України від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), Кривенький проти України від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За змістом частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 321 ЦК України встановлено непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Пунктом 4 частини першої статті 346 ЦК України визначено, що право власності припиняється у разі знищення майна.

Відповідно до ч.2 ст.349 ЦК України у разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що умовами для припинення права власності на знищене нерухоме майно згідно вимог статті 349 ЦК України, є наявність встановленого факту знищення майна, а також відповідної заяви власника майна про внесення змін до державного реєстру.

Як вбачається з матеріалів справи вони не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту повного знищення спірного об`єкту нерухомості, а також звернення власника майна із заявою щодо припинення права власності через знищення нерухомого майна.

Таким чином, колегія суддів не може прийняти до уваги посилання Дніпровської міської ради на те, що нерухоме майно яке було розташоване на спірній земельній ділянці, та яке було відчужене спірними договорами купівлі-продажу знищене, а тому право власності ОСОБА_1 на час його відчуження було припинене.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог Дніпровської міської ради.

Керуючись ст.ст.367,374,376,381-383 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 19 квітня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Дніпропетровська єврейська релігійна громада, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Ковальова Євгенія Євгенівна, про визнання договорів купівлі-продажу недійсними і скасування державної реєстрації залишити без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Каратаєва Л.О.

Макаров М.О.