Постанова

від 11.12.2019 по справі 207/2108/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

11 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 207/2108/16-ц

провадження № 61-29683св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - Кам`янська міська рада ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 листопада 2016 року в складі судді Погребняк Т. Ю. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2017 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Деркач Н. М., Петешенкової М. Ю.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2016 року Кам`янська міська рада звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що 24 листопада 2010 року між Дніпродзержинською міською радою (на даний час - Кам`янська міська рада) та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення, згідно з умовами якого позивач на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради від 29 жовтня 2010 року № 1071-56/V надав, а відповідач прийняв в оренду строком до 29 жовтня 2020 року земельну ділянку для розміщення автостоянки з ремонтними боксами, загальною площею 0,1058 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений договір оренди земельної ділянки зареєстрований 24 листопада 2010 року за № 11632. Відповідно до пункту 2.3 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на момент укладення договору становила 102 076,64 грн. Однією з істотних умов договору є обов`язок відповідача сплачувати на користь позивача плату за користування земельною ділянкою в сумі 6 124,68 грн на рік без ПДВ, що становить 510,39 грн на місяць. Пунктом 4.4 договору оренди земельної ділянки передбачено, що розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів ставки земельного податку; підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України. Згідно витягу № 912/86-16 від 30 травня 2016 року з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1058 га, станом на 26 травня 2016 рік її нормативна грошова оцінка становить 331 494,25 грн. Однак, до теперішнього часу відповідні зміни в договір не внесено.

Позивач просив внести зміни до пункту 2.3 та 4.1 договору оренди земельної ділянки від 24 листопада 2010 року, виклавши їх в наступній редакції: пункт 2.3 нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 26 травня 2016 року становить 331 494,25 грн , пункт 4.1 орендна плата вноситься Орендарем виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету у розмірі 9 944,83 грн на рік без ПДВ, яка визначається відповідно до рішень міської ради від 12 липня 2013 року № 842-38/VI Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ , від 26 грудня 2014 року № 1168-58/VI Про внесення змін до рішення міської ради від 12 липня 2013 року № 842-38/VI Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 листопада 2016 року, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2017 року, позов Кам`янської міської ради задоволено.

Внесено зміни до пункту 2.3 та 4.1 договору оренди земельної ділянки від 24 листопада 2010 року № 11632, укладеного між Кам`янською міською радою та ОСОБА_1 , виклавши їх в наступній редакції: пункт 2.3 нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 26 травня 2016 року становить 331 494,25 грн , пункт 4.1 орендна плата вноситься Орендарем виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету у розмірі 9 944,83 грн/рік без ПДВ, яка визначається відповідно до рішень міської ради від 12 липня 2013 року № 842-38/VI Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ , від 26 грудня 2014 року № 1168-58/VI Про внесення змін до рішення міської ради від 12 липня 2013 року № 842-38/VI Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кам`янської міської ради судовий збір в сумі 1 378,00 грн.

Рішення суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване тим, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Обставини які зазначені в матеріалах справи свідчать про наявність правових підстав для внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного між позивачем та відповідачем, в частині розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та орендної плати за користування нею.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права просить рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції скасуватиі ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимогвідмовити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі і витребувано її з Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 Про здійснення правосуддя у Верховному Суді та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.

11 червня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не повно, не об`єктивно й не всебічно дослідили в судовому засіданні обставини і докази, які мали значення для справи.

Суди першої та апеляційної інстанцій помилково дійшли до висновку про те, що договір оренди земельної ділянки пройшов державну реєстрацію в установленому законом порядку.

У касаційній скарзі зазначається, що орендована земельна ділянка не пройшла весь процес формування відповідно до положень законодавства.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не надіслали заперечення (відзиву) на касаційну скаргу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що 24 листопада 2010 року між Дніпродзержинською міською радою та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення, згідно з умовами якого позивач на підставі відповідного рішення Дніпродзержинської міської ради від 29 жовтня 2010 року № 1071-56/V надав, а відповідач прийняв в оренду строком до 29 жовтня 2020 року земельну ділянку для розміщення автостоянки з ремонтними боксами, загальною площею 0,1058 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначений договір оренди земельної ділянки зареєстрований 24 листопада 2010 року за № 11632 (а.с. 6).

Відповідно до пункту 2.3 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на момент укладення договору становить 102 076,64 грн.

Однією з істотних умов договору є обов`язок відповідача сплачувати на користь позивача плату за користування земельною ділянкою в сумі 6 124,68 грн на рік без ПДВ, що становить 510,39 грн на міс.

Пунктом 4.4 договору оренди земельної ділянки передбачено, що розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів ставки земельного податку; підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Згідно пункту 3.1 рішення Дніпродзержинської міської ради від 12 липня 2013 року № 842-38/VI Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ (а.с. 13) передбачена необхідність одержання землекористувачами у відділі Держземагенства у м. Дніпродзержинську витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, які знаходяться в їх користуванні (власності) та надання їх до департаменту комунальної власності та земельних відносин міської ради для підготовки документів щодо перегляду річної орендної плати в чинних договорах оренди земельних ділянок.

Рішення Дніпродзержинської міської ради від 12 липня 2013 року № 842-38/VI офіційно оприлюднене в засобах масової інформації (а.с. 16). Тобто громадяни, які використовують земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності, обізнані про зміну нормативної грошової оцінки земельних ділянок та відповідно до цього і про необхідність переукласти свої договори оренди земельних ділянок.

З метою приведення у відповідність рішення Дніпродзержинської міської ради від 12 липня 2013 року № 842-38/VI до статті 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України) міською радою прийнято рішення від 26 грудня 2014 року № 1168-58/VI (а.с. 15), яким пункт 2 рішення Дніпродзержинської міської ради від 12 липня 2013 року № 842-38/VI викладено у наступній редакції: Установити коефіцієнт для розрахунку річної орендної плати за земельні ділянки, розпорядниками яких є Дніпродзержинська міська рада на рівні 3 відсотків нормативної грошової оцінки .

Типовим договором оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220, визначено, що орендна плата за земельні ділянки комунальної власності розраховується у відсотках від нормативної грошової оцінки землі або розміру земельного податку.

Згідно витягу № 912/86-16 від 30 травня 2016 року (а.с. 11) з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1058 га, станом на 26 травня 2016 рік її нормативна грошова оцінка становить 331 494,25 грн.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 57 ЦПК України (в редакції на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій) доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно із статтею 60 ЦПК України (в редакції на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій) кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з пунктами 34, 35 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Частиною першою статті 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України (частини перша, друга статті 21 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Положеннями пункту 2 частини першої статті 13, частини першої статті 15 Закону України Про оцінку земель визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 15 Закону України Про оренду землі істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

Таким чином нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Відповідно до статті 30 Закону України Про оренду землі зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно зі статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою цієї статті визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Договір оренди між сторонами був укладений 24 листопада 2010 року у письмовій формі та зареєстрований міською радою за місцем розташування орендованої земельної ділянки.

Відповідно до пункту 2.3 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на момент укладення договору становила 102 076,64 грн, тобто орендна плата за користування земельною ділянкою становила 510,39 грн на місяць.

Статтею 288.5 ПК України встановлено, що розмір річної орендної плати за земельні ділянки несільськогосподарського призначення (інші категорії земель), які перебувають у державній або комунальній власності, встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно рішення міської ради від 26 грудня 2014 року № 1168-58/VI (а.с. 15), пункт 2 рішення Дніпродзержинської міської ради від 12 липня 2013 року № 842-38/VI викладено у наступній редакції: Установити коефіцієнт для розрахунку річної орендної плати за земельні ділянки, розпорядником яких є Дніпродзержинська міська рада на рівні 3 відсотків нормативної грошової оцінки .

Згідно витягу № 912/86-16 від 30 травня 2016 року з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1058 га, станом на 26 травня 2016 рік її нормативна грошова оцінка становить 331 494,25 грн (а.с. 11).

Наведені вище обставини свідчать про наявність правових підстав для внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного між позивачем та відповідачем, в частині розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та орендної плати за користування нею.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 644/5520/16-ц (провадження № 61-16721св18).

Доводи відповідача про те, що договір оренди земельної ділянки від 24 листопада 2010 року № 11632, укладений між позивачем та ОСОБА_1 , є неукладеним, оскільки у ньому не зазначено кадастровий номер земельної ділянки та зазначений договір не пройшов державну реєстрацію, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції, оскільки спростовуються матеріалами справи, а саме кадастровим планом на земельну ділянку у якому зазначено її кадастровий № 1210400000:03:031:0033, а також положеннями пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073 Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі .

З огляду на вказані приписи не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржувані судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права у справі.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Вищевикладене свідчить про те, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки доводи касаційної скарги правильних висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький В. В. Сердюк І. М. Фаловська