Ухвала

від 13.12.2019 по справі 340/2930/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

13 грудня 2019 року м. Кропивницький справа № 340/2930/19

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Жук Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Завод Пуансон» (27400, Кіровоградська область, м. Знам`янка, вул. Дмитрівська, 86; код ЄДРПОУ - 14307334) до Головного управління Державної податкової служби в Херсонській області (75500, Херсонська область, м. Генічеськ, вул. Братів Коваленків, буд. 60; код ЄДРПОУ - 43190272) Міністерства фінансів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2; код ЄДРПОУ 00013480) проприпинення зобов`язання та списання податкового боргу , - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Пуансон» звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Херсонській області, Міністерства фінансів України, в якому просить суд:

- припинити зобов`язання ТДВ «Завод «Пуансон» зі сплати орендної плати за землю, утворені за нарахуваннями, визначеними податковою декларацією з плати за землю за 2014 рік в розмірі 71 559,14 грн., неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає;

- списати податковий борг ТДВ «Завод Пуансон» в розмірі 71 559,14 грн.

Ухвалою суду від 21.11.2019 року адміністративний позов залишено без руху та зобов`язано позивача, зокрема, подати до суду обґрунтоване клопотання щодо пропуску строку звернення до суду в зв`язку з тим, що предметом позову є списання боргу, який виник ще у 2014 році.

10.12.2019 року на виконання вимог ухвали від 21.11.2019 року представником позивача подано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Заява вмотивована лише тим, що заборгованість з плати за землю, яка утворилась з 2014 року жодним чином не заважала ТДВ "Завод "Пуансон" здійснювати господарську діяльність і лише у 2019 році, коли постало питання переходу на спрощену систему оподаткування, існування податкового боргу стало причиною відмови у реєстрації позивача як платника єдиного податку третьої групи.

Надаючи оцінку вказаним твердженням позивача, суд зазначає наступне.

Положеннями частин 1 та 2 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить списати податковий борг, що виник у 2014 році.

Проте, з даним позовом до суду позивач звернувся лише у 2019 році.

Надаючи оцінку поважності причин позивачем пропуску строку звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що національні суди у кожному окремому випадку повинні обґрунтовувати рішення про поновлення процесуального строку, встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення (пункт 52 рішення у справі "Устименко проти України" заява № 32053/13).

В такому разі судам при прийнятті рішення необхідно було вирішити питання щодо поважності причин пропуску строку на звернення до суду.

З врахуванням викладеного суд вважає, що на виконання вимог ухвали від 21 листопада 2019 року позивач не надав доказів щодо непропущення ним строку звернення до суду, також позивач не надав доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи зазначене, оскільки надані позивачем пояснення не дають підстав суду встановити непропущення строку звернення до суду, а також встановити поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду, то таку позовну заяву позивачем подано без додержання вимог КАС України, а тому суд вважає за необхідне повернути її позивачу.

Суд вважає за необхідне зазначити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст.123, 169, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Пуансон» до Головного управління Державної податкової служби в Херсонській області та Міністерства фінансів України про припинення зобов`язання та списання податкового боргу - повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати позивачу, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук