Рішення
від 05.12.2019 по справі 152/353/19
ШАРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Шаргородський районний суд

Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2019 року

м. Шаргород

справа № 152/353/19

провадження 2/152/207/19

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Соколовської Т.О.,

з участю

секретаря судового засідання Саулко Т.С.,

учасники справи:

представник позивача адвокат Костриця В.С.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Федорівське" с. Федорівка Шаргородського району Вінницької області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Шаргородської міської ради Шаргородського району Вінницької області Підпалюк Лесі Вікторівни, про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок,

встановив:

І. Стислий виклад позицій позивача та відповідача

18.03.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ "Федорівське" про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та скасування реєстрації права їх оренди, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Шаргородської міської ради Шаргородського району Вінницької області Підпалюк Л.В.

Позов мотивовано тим, що він є власником земельних ділянок, якими користується ТОВ "Федорівське". У 2018 році він дізнався про існування договорів оренди землі від 05.05.2016 строком на 10 років, належних йому на праві власності земельних ділянок площею 3,1940 га та 4,3055 га, з призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розміщуються на території Копистиринської сільської ради Шаргородського району Вінницької області.

Договорів оренди землі він не підписував і не доручав їх підписання іншим особам, отже відповідач користується належними йому земельними ділянками незаконно, чинить йому перешкоди вільно користуватися та розпоряджатися своєю власністю.

ОСОБА_1 просив визнати недійсними договори оренди земельних ділянок в„– 211 площею 3,1940 га, в„– 213 площею 4,3055 га, укладені від його імені з ПАТ "Федорівське" 05.05.2016 та скасувати реєстрації права оренди даних земельних ділянок, вчинені державним реєстратором Шаргородської міської ради 24.10.2016 за індексними номерами 32008095 та 32008343 відповідно; стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

У вступному і заключному слові представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Костриця В.С. пояснив, що ОСОБА_1 будучи власником земельних ділянок не може скористатися своїми правами власника, так як ними користується відповідач ТОВ "Федорівське" без правових підстав. У 2018 році ОСОБА_1 стало відомо про існування договорів оренди належних йому земельних ділянок, які він не підписував і не уповноважував інших осіб на його підписання, волевиявлення на укладення договоріву не мав і не має. Встановивши порушення своїх прав власника розпоряджатися належними йому земельними ділянками, позивач звертався до відповідача з метою врегулювання спору у позасудовому порядку, однак керівник ТОВ "Федорівське" відмовився від спілкування з ним та порадив звертатися до суду.

Просить позов задовольнити з наведених в ньому підстав, та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Представник відповідача ТОВ "Федорівське" - адвокат Країло С.В. у судове засідання не з`явився, але від нього до суду поступили заяви про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними і таками, що не підлягають задоволенню (а.с.198, 200).

ІІ. Заяви, клопотання сторін

Представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Кострицею В.С. було подано клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи (а.с.70-71).

Третьою особою - державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Шаргородської міської ради Шаргородського району Вінницької області Підпалюк Л.В. 07.05., 29.05.,03.12. 2019 подано заяви про розгляд справи у її відсутності (а.с.73, 78, 197).

Представником відповідача ТОВ "Федорівське" - адвокатом Країлом С.В. 29.05.2019 подано клопотання про призначення експертизи та розгляд справи в його відсутності (а.с.80-86, 198, 200).

25.11.2019 позивачем ОСОБА_1 подано клопотання про приєднання до матеріалів справи документів на підтвердження понесених судових витрат (а.с.191 - 192).

05.12.2019 від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про відмову від частини позовних вимог (а.с.199).

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ "Федорівське" про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та скасування реєстрації права їх оренди, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Шаргородської міської ради Шаргородського району Вінницької області Підпалюк Л.В. згідно з вимогами ч.1 статті 185 ЦПК України, ухвалою судді від 19.03.2019 залишена без руху, як така, що подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу (а.с.29-30).

На виконання ухвали судді від 19.03.2019 позивачем 28.03.2019 виправлено недоліки, зазначені в ухвалі судді від 19.03.2019 (а.с.33-35).

Ухвалою судді від 02.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, згідно з положеннями ст.279 ЦПК України. Клопотань від сторін про інше не надходило. Вказаною ухвалою судді відповідачеві запропоновано надати в 15-денний строк з дня отримання даної ухвали відзив на позовну заяву та, у разі необхідності подати зустрічний позов (а.с.37-38).

Ухвалу судді від 02.04.2019 направлено на адресу відповідача, яку він отримав 04.04.2019 (а.с.46).

Ухвалою судді від 02.04.2019 третій особі державному реєстратору прав на нерухоме майно виконавчого комітету Шаргородської міської ради Шаргородського району Вінницької області Підпалюк Л.В. запропоновано надати в 15-денний строк з дня отримання відзиву відповідача письмові пояснення щодо відзиву (а.с.37-38).

09.04.2019 третьою особою - державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Шаргородської міської ради Шаргородського району Вінницької області Підпалюк Л.В. подано письмові пояснення щодо позову (а.с.42-44).

23.04.2019 до суду поступив відзив на позовну заяву від директора ТОВ "Федорівське" Токана С.В. (а.с. 47-67).

23.04.2019 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Костриця В.С. подав письмове клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, яке він підтримав у судовому засіданні посилаючись на те, що позивач ОСОБА_1 не підписував спірних договорів оренди земельних ділянок від 05.05.2016 (а.с.70-71).

Ухвалою суду від 29.05.2019 у справі призначено судову почеркознавчу експертизу, яку доручено експертам Вінницького відділення Київського НДІ судових експертиз МЮ України. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи (а.с.89-91).

04.11.2019 до суду надійшов висновок судової почеркознавчої експертизи № 4400/4401/19-21 від 18.10.2019 (а.с. 167-173).

Ухвалою суду від 13.11.2019 поновлено провадження у справі та призначено справу для продовження судового розгляду (а.с.180-181).

Ухвалою суду від 05.12.2019 прийнято відмову ОСОБА_1 від частини позовних вимог.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Федорівське" про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та скасування реєстрації права їх оренди, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Шаргородської міської ради Шаргородського району Вінницької області Підпалюк Лесі Вікторівни в частині скасування реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий номер 0525384400:02:001:0087, площею 3,1940 га, вчинену державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Шаргородської міської ради Шаргородського району Вінницької області Підпалюк Л.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 32008095 від 24.10.2016 та в частині скасування реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий номер 0525384400:02:001:0089, площею 4,3055 га, вчинену державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Шаргородської міської ради Шаргородського району Вінницької області Підпалюк Л.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 32008343 від 24.10.2016 закрито.

Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення судом не встановлено.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин

У справі, яка розглядається судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок: площею 3,1940 га на підставі державного акту серії ВН № 108817 від 04.02.2003, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за в„–211 , розміщеної на території Копистиринської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, з призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та кадастровим номером 0525384400:02:001:0087 та площею 4,3055 га підставі державного акту серії ЯЛ № 196381, розміщеної на території Копистиринської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, з призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та кадастровим номером 0525384400:02:001:0089 (а.с.57,60).

Право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку відповідачем не оспорюється.

У матеріалах справи наявні договори оренди зазначених земельних ділянок від 05.05.2016 (а.с. 11-13, 15-17).

Із договорів вбачається, що 05 травня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Федорівське" укладено договори оренди землі, відповідно до п.п.2.1 яких ОСОБА_1 надає, а ПАТ "Федорівське" в особі Токана С.В. приймає в строкове платне користування земельні ділянки з кадастровим номером 0525384400:02:001:0087 загальною площею 3,1940 га та кадастровим номером 0525384400:02:001:0089 загальною площею 4,3055 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Копистиринської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, строком на десять років (а.с. 11-13, 15-17).

Зазначені договори оренди землі від 05.05.2016, відповідно до вимог ст.6 ЗУ "Про оренду землі", зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 24.10.2016 державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Шаргородської міської ради Шаргородського району Вінницької області Підпалюк Л.В., індексні номера 32008095 та 32008343, що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с. 14,18).

Судом достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 договорів оренди землі від 05.05.2016 з ПАТ "Федорівське" не підписував, довіреності на підписання та укладення вказаних договорів від його імені іншим особам не надавав, що підтверджено в судовому засіданні поясненнями представника позивача ОСОБА_3 , а також підтверджується висновком експерта за № 4400/4401/19-21 від 18.10.2019, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи (а.с.168 - 173). Проведення експертизи здійснювалося на підставі ухвали суду від 29.05.2019 (а.с.89-91).

Відповідно до висновку експерта підписи від імені ОСОБА_1 в графі "орендодавець" на лінії над та поряд запису "підпис", у наданих на дослідження договорах оренди землі №№ 211, 213 від 05 травня 2016 року, виконані рукописним способом, без попередньої технічної підготовки і технічних засобів. Підписи в графі "орендодавець" у договоі оренди землі №№ 211, 213 від 05 травня 2016 року виконані не самим ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с.168-173).

Отже, експертом надано однозначну відповідь на поставлені питання в ухвалі Шаргородського районного суду Вінницької області від 29.05.2019 про призначення експертизи про те, чи виконані підписи ОСОБА_1 чи іншою особою.

Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 вільного волевиявлення на укладення та підписання договорів оренди землі №№ 211,213 від 05 травня 2016 року з відповідачем ПАТ "Федорівське" та на передачу останньому належних йому земельних ділянок в оренду не мав.

V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Встановленим судом фактам відповідають земельні правовідносини та цивільно-правові відносини щодо недійсності правочинів, які регулюються Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції" і є частиною національного законодавства України, ЗК України, ЦК України, ЗУ "Про оренду землі".

Відповідно до ст.13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання…

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю… Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Конституція України зобов`язує кожного неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (ст.68 Конституції України).

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950, яка набрала чинності для України з 11.09.1997 і відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У пункті 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", пунктах 51, 52 рішення ЄСПЛ від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", пункті 91 рішення ЄСПЛ від 09.11.2004 у справі "Науменко Світлана проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У пункті 50 рішення у справі "Беллет проти Франції" від 4 грудня 1995 року Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

У силу ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі .

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, в судовому засіданні досліджено кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п.27 постанови ПВС України від 12.06.2009 №2 "Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції").

Згідно положень ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

За приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст.15 ЦК України).

Частиною 3 статті 12, статтями 76 - 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Засобами доказування у цивільній справі є показання свідків, письмові докази, речові і електроні докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ст.317 ЦК України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ст.319 ЦК України).

Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.93 ЗК України та ст.1 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької і іншої діяльності.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом, Цивільним кодексом, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст.2 Закону України "Про оренду землі").

Згідно з положеннями ч.4 ст.124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (ст.792 ЦК України, ст.2 ЗУ "Про оренду землі").

Згідно зі ст.125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства… Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (ст.13, ч.1 ст.14 ЗУ "Про оренду землі").

За приписами ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Положеннями частини першої статті 16 ЗУ "Про оренду землі" передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Статтею 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 3 та 4 ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам… Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (ч.1 ст.206 ЦК України).

За правилами ст.208 ЦК України правочини між фізичною і юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі, крім правочинів, передбачених ч.1 ст.206 ЦК України.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.207 Цивільного Кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони… Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Оскільки, відповідно до ч.1 ст.202, ч.3 ст.203 ЦК України, головним елементом договору (правочину) є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків, то основним юридичним фактом, який підлягає встановленню судом, є спрямованість волі сторін на укладення договору.

Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз`яснив, що судам відповідно до вимог ст.215 ЦК України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (ч.1 ст.219, ч.1 ст.220, ч.1 ст.224 ЦК України тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (ч.2 ст.222, ч.2 ст.223, ч.1 ст.225 ЦК України тощо). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний судом недійсним лише за рішенням суду.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу . Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) (ч.ч.1, 2 ст.215 ЦК України).

VІ. Висновки суду

Аналіз перевірених і оцінених у судовому засіданні доказів в підтвердження позовних вимог та їх заперечень переконує суд, що позивачем ОСОБА_1 надано належні, достовірні та допустимі докази, в силу вимог ст.ст. 76 - 81 ЦПК України, на підтвердження того, що договори оренди землі №№ 211,213 від 05 травня 2016 року він не підписував, повноважень на їх підписання в установленому законом порядку іншій особі не надавав, що свідчить про відсутність волевиявлення орендодавця ОСОБА_1 на укладення договорів та невідповідність їх вимогам закону і вказує наявність у суда підстав для визнання спірних договорів недійсними на підставі статтей 203, 215 ЦК України.

Отже, спірними договорами оренди землі право та охоронюваний законом інтерес позивача ОСОБА_1 на мирне володіння та розпорядження своїм майном (земельними ділянками), передбачене ст.41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод порушене відповідачем ТОВ "Федорівське" і підлягає судовому захисту шляхом визнання недійсними договорів оренди землі №№ 211, 213 від 05 травня 2016 року.

При ухвалені рішення у даній справі, судом на підставі вимог ч.4 ст.263 ЦПК України враховано правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 21.03.2018 у справі за №146/293/16-ц; від 04.06.2018 у справі №479/495/16-ц; від 18.07.2018 у справі №624/604/16-ц; від 20.03.2019 у справі № 221/4715/17.

VІІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладчів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.3 ст.133 ЦПК України).

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються : 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача (ч.2 ст.141 ЦПК України).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд з`ясовує, серед іншого, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення для сторін (п.п.1, 2 ч.3 ст.141 ЦПК України).

При зверненні з позовом до суду позивач ОСОБА_1 сплатив судовий збір в сумі 1536, 80 грн (а.с.1).

За проведення судової почеркознавчої експертизи позивачем ОСОБА_1 сплачено грошові кошти в сумі 2355 грн. (а.с. 174).

ОСОБА_1 просив суд стягнути з ТОВ "Федорівське". На його користь витрати, повязанні з розглядом справи в розмірі 6000 грн., відповідно до квитанції серії 02 БР № 448090 від 25.11.2019 (а.с.189).

Вказана вимога підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 59 Конституції України гарантується кожному право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст.141 ЦПК України).

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються : 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача (ч.2 ст.141 ЦПК України).

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу входять до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Виходячи зі змісту ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката складаються з гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану із справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів, обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість, що сплачена відповідною стороною. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення витрат, з урахуванням детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Адвокат Костриця В.С. в статусі представника відповідача приймав участь у судових засіданнях 08.05., 29.05., 13.11., 25 11., 05.12.2019.

Витрати ОСОБА_1 на правничу допомогу у розумінні угоди про надання правничої допомоги та представництва від 01.03.2019 є такими, що пов`язані з наданням консультації, формування правової позиції, складання позовної заяви та інших документів, пов`язаних з розглядом справи, представництво ОСОБА_1 в судових засіданнях (а.с. 23 - 25, 189, 192), тобто мають компенсуватися в силу ст.137 ЦПК України.

Як вбачається із протоколів судових засідань адвокат Костриця В.С. в судових засіданнях провів 4 год. 42 хв. (а.с.74, 87 - 88, 179, 183, 201 -203). Згідно з попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат адвокатом Кострицею В.С. витрачено на вивчення матеріалів позовної заяви, ознайомлення з законодавчою базою, судової практики з питань, що входять в предмет доказування по даному цивільно - правомому спорі, підготовку позовної заяви, клопотань - 10 годин.

Зважаючи на вказані обставини, в рахунок компенсації понесених ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, суд вважає за необхідне стягнути з ТОВ "Федорівське" на користь ОСОБА_1 суму документально підтверджених та належним чином обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн, виходячи із виконаних адвокатом робіт, часу, витраченого на виконання робіт (надання послуг), обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт під час підготовки справи до судового розгляду та під час судового розгляду справи.

Вказані судові витрати підлягають стягненню з відповідача ТОВ "Федорівське" на користь позивача ОСОБА_1 , відповідно до вимог ч.2 ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.13, 41, 68 Конституції України, ст.ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 р., ратифікована Україною 17 липня 1997 року), ст.ст.4, 5, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 76 - 81, 83, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 274 - 279 ЦПК України, на підставі ст.ст. 15, 202, 203, 205, 206, 207, 208, 215, 216, 321, 626, 638 ЦК України, ст.ст. 93, 124, 125 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 14, 16 Закону України "Про оренду землі",-

Суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Федорівське" с. Федорівка Шаргородського району Вінницької області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Шаргородської міської ради Шаргородського району Вінницької області Підпалюк Лесі Вікторівни, про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі в„– 211 від 05 травня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством "Федорівське" с. Федорівка Шаргородського району Вінницької області про оренду, належної ОСОБА_1 на підставі державного акту серії ВН № 108817 від 04.02.2003, земельної ділянки площею 3,1940 га, розміщеної на території Копистиринської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки - 0525384400020010087, зареєстрований 24.10.2016 державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Шаргородської міської ради Шаргородського району Вінницької області Підпалюк Л.В., індексний номер 32008095.

Визнати недійсним договір оренди землі в„– 213 від 05 травня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством "Федорівське" с. Федорівка Шаргородського району Вінницької області про оренду, належної ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом ВРХ №116429 від 10.08.2012 року, земельної ділянки площею 4,3055 га, розміщеної на території Копистиринської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 0525384400:02:001:0089, зареєстроване 24.10.2016 державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Шаргородської міської ради Шаргородського району Вінницької області Підпалюк Л.В., індексний номер 32008343.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Федорівське" с. Федорівка Шаргородського району Вінницької області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) гривень 80 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Федорівське" с. Федорівка Шаргородського району Вінницької області на користь ОСОБА_1 судові витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи № 4400/4401/19-21 від 18.10.2019 в сумі 2355 (дві тисячі триста п`ятдесят п`ять ) гривень та за надання правничої допомоги в сумі 6000 (шість тисяч) гривень.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шаргородський районний суд Вінницької області.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне ім`я (найменування) cторін:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Шаргородським РВ УМВС України у Вінницькій області 19.03.1996, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю 23522, с. Федорівка Шаргородський район Вінницька область, вул. Соборна, 9, ЄДРПОУ 00414368;

Вступна та резолютивна частини судового рішення проголошені 05.12.2019.

Головуючий суддя: Т.О. Соколовська

Дата ухвалення рішення05.12.2019
Оприлюднено15.12.2019
Номер документу86314478
СудочинствоЦивільне
Сутьвизнання недійсними договорів оренди земельних ділянок

Судовий реєстр по справі —152/353/19

Рішення від 05.12.2019

Цивільне

Шаргородський районний суд Вінницької області

Соколовська Т. О.

Рішення від 05.12.2019

Цивільне

Шаргородський районний суд Вінницької області

Соколовська Т. О.

Ухвала від 05.12.2019

Цивільне

Шаргородський районний суд Вінницької області

Соколовська Т. О.

Ухвала від 13.11.2019

Цивільне

Шаргородський районний суд Вінницької області

Соколовська Т. О.

Ухвала від 29.05.2019

Цивільне

Шаргородський районний суд Вінницької області

Соколовська Т. О.

Ухвала від 02.04.2019

Цивільне

Шаргородський районний суд Вінницької області

Соколовська Т. О.

Ухвала від 19.03.2019

Цивільне

Шаргородський районний суд Вінницької області

Соколовська Т. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні