Рішення

від 02.12.2019 по справі 205/6063/19

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

02.12.2019 Єдиний унікальний номер 205/6063/19

Провадження №2/205/2414/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Шавули В.С.

при секретарі Далакян Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю КДЦ , про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИТИ:

ОСОБА_1 11.07.2019р. звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із даним позовом, у якому просить суд зобов`язати генерального директора ТОВ КДЦ Немченка С.М. зібрати загальні збори учасників ТОВ КДЦ для розгляду заяви позивача про звільнення. В день звільнення видати позивачу належно оформлену трудову книжку, а також провести з позивачем розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП. Позовна заява мотивована тим, що позивач з 14.01.2013р. працює на посаді директора ТОВ КДЦ . 12.04.2019р. позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про звільнення його за власним бажанням, проте відповідачем дана заява проігнорована та не зібрано загальні збори учасників ТОВ КДЦ .

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У відповідності до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.09.2019. прийнято позовну заяву до розгляду та ухвалено проводити розгляд справи у прядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач фактично ухвалу про відкриття спрощеного провадження з копією позовної заяви та доданими до неї документами не отримав, проте за змістом ч.7, п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України вищевказані документи вважаються врученими відповідачу, оскільки надсилались за адресою його місця проживання.

З огляду на викладене, а також враховуючи відсутність заперечень позивача проти ухвалення заочного рішення судом відповідно до ст.ст.280, 281 ЦПК України ухвалено проводити розгляд справи у заочному порядку.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1,7 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відповідно до вимог ч.ч.1,6 ст.43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Підставою звернення позивача до суду із позовом є захист прав та майнових інтересів сторони за трудовим правовідношенням, пов`язаних із реалізацією гарантованого ст.43 Конституції України права на працю.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч.4 ст.55, ст.124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст.13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Для встановлення правовідносин між сторонами та при вирішенні спору щодо спірних правовідносин суд застосовує положення Конституції України, Кодексу законів про працю України, інших законів України практику Верховного Суду України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що наказом № 02-ВК ОСОБА_2 прийняв на себе обов`язки Генерального директора з 24.10.2012р., згідно з статутом ТОВ КДЦ , та на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ КДЦ від 23.10.2012р. (а.с.16).

Рішенням власника ТОВ КДЦ від 11.01.2013р. призначено директором ТОВ КДЦ Великого Сергія Ілліча з 14.01.2013р. (а.с.15).

12.04.2019р. позивач звернувся до відповідача з заявою про звільнення з посади директора ТОВ КДЦ з 27.04.2019 р., яку ОСОБА_2 отримав 16.04.2019р.

За змістом пп.12.12.3. п. 12.12. та пп.12.18.8.2 пп.12.18.8 п.12.18. Статуту ТОВ КДЦ відкликання директора здійснюється зборами "часників, що є їх виключною компетенцією. Останні, згідно з п. п. 12.6., 12.10 Статуту скликаються при необхідності та мають збиратися за вимогою виконавчого органу, яким згідно з пп.12.2.2. п. 12.2. та п. п. 12.15., 12.16. Статуту є дирекція, очолювана Генеральним директором (п.12.18 Статуту).

Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно п. 1 4.1 ст. 23 цього ж кодексу трудовий договір є безстроковим, якщо він укладається на невизначений строк.

У відповідності з п. 4 ч. 1 ст. 36 цього ж кодексу розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39) є підставою припинення трудового договору.

Враховуючи, що станом на день ухвалення рішення відповідач не скликав збори учасників товариства щодо розгляду питання звільнення позивача за власним бажанням з посади директора ТОВ КДЦ , суд доходить висновку про достатність правових підстав для задоволення позову в частині зобов`язання відповідача скликати загальні збори учасників ТОВ КДКЦ для розгляду заяви позивача.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Враховуючи, що позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача в день звільнення ОСОБА_1 видати йому трудову книжку та провести розрахунок у строки, встановлені ст.116 КЗпП є вимогами спрямованими на захист можливо порушеного прав у майбутньому, тоді як кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, суд доходить висновку , що такі вимоги є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевказане, суд доходить висновку про достатність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, і керуючись ч.4 ст.55, ст.43, 124 Конституції України, ст.ст.4, 6, 10, 12, 13, 81-83, 141, 247, 263-264, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю КДЦ , про зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Зобов`язати генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю КДЦ Немченка Сергія Миколайовича зібрати загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю КДЦ для розгляду заяви позивача про звільнення від 12.04.2019р.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 768,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст судового рішення складено 11.12.2019р.

Суддя В.С.Шавула