Рішення

від 28.11.2019 по справі 448/950/19

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/950/19

Провадження № 2/448/560/19

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

28.11.2019 року м.Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Білоуса Ю.Б.,

за участю секретаря судового засідання Романченко І.А.,

учасники справи:

позивачка ОСОБА_1 - не з`явилася,

представник відповідача Дидятицької сільської ради - не з`явився,

представник третьої особи Мостиської державної нотаріальної контори - не з`явився,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа - Мостиська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Штендер М.В.01.07.2019року звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після смерті якої залишилось спадкове майно, а саме: право на земельну частку (пай) площею 2,18 га на території Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області.

Стверджує, що за життя спадкодавець ОСОБА_2 склала заповіт, яким усе своє майно заповіла дочці - ОСОБА_1 (позивачці у справі), яка спадщину прийняла, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно, немає. Однак, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на право на зазначену земельну частку та неможливість отримання їх дублікатів, позивачка не може в позасудовому порядку оформити свої спадкові права у нотаріуса, у зв`язку із чим змушена звертатися до суду із даним позовом.

З огляду на наведене, просить суд визнати за позивачкою право на вищевказану земельну частку (пай) площею 2,18 га, що розташована на території Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, в порядку спадкування.

Ухвалою судді від 08.07.2019року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

В підготовче засідання представник позивачки не з`явився, проте у позовній заяві такий просив справу розглядати у його відсутності за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача - Дидятицької сільської ради Львівської області у підготовче засідання не з`явився, однак подав заяву, в якій не заперечує проти позову та просить суд розглянути справу без його участі.

Представник третьої особи - Мостиської державної нотаріальної контори у підготовче засідання не з`явився, проте подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.200, 206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні підготовчого засідання.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_2 (матері позивачки ОСОБА_1 ).

До складу даної спадщини входить право на земельну частку (пай) площею 2,18 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, що належала спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛВ №87, виданого 20.03.1997року та зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №87.

Як вбачається із матеріалів справи, за життя спадкодавець ОСОБА_2 склала заповіт від 03.03.2004року, яким усе своє майно заповіла дочці ОСОБА_1 та сину ОСОБА_3 .

При цьому, ОСОБА_1 (позивачка у справі), у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом встановленого законодавством строку не заявила про відмову від спадщини.

Інший спадкоємець за заповітом, а саме ОСОБА_3 спадщину у встановлений законом строк та порядок не прийняв, оскільки проживав окремо від спадкодавця на час відкриття спадщини та у встановлений законом строк не подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини. Із наявної у матеріалах справи копії заяви ОСОБА_3 від 24.01.2019року слідує, що останній на спадщину після смерті матері не претендує.

За таких обставин, у зв`язку із неприйняттям спадщини ОСОБА_3 як спадкоємцем за заповітом, то у відповідності до положень ст.1223 ЦК України, право на спадкування його частки у спадщині одержали спадкоємці за законом, а саме: дочка спадкодавця - ОСОБА_1 як спадкоємець за законом першої черги спадкування, що прийняла спадщину.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №57992181 від 21.10.2019року вбачається, що спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_2 в нотаріальній конторі не заводилася, що свідчить про те, що із заявою про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті останньої до нотаріальної контори ніхто із спадкоємців не звертався.

Тобто, інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 , які б прийняли спадщину чи претендували б на таку, крім позивачки ОСОБА_1 , немає.

В той же час, через відсутність правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку (оригіналу вищевказаного сертифікату) позивачка не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права та одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на дане спадкове майно, у зв`язку із чим звернулася до суду із зазначеним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 ; копією свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ; копією свідоцтва про смерть ОСОБА_2 ; копією заяви ОСОБА_3 від 24.01.2019року; копією заповіту ОСОБА_2 від 03.03.2004року; копіями довідок, виданих виконавчим комітетом Дидятицької сільської ради №147 та №148 від 24.01.2019року; копією листа Дидятицької сільської ради №32 від 24.01.2019року; інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину; заповіти/спадкові договори) щодо спадкодавця ОСОБА_2 та іншими матеріалами справи.

Положення ст.ст.81,131 Земельного кодексу України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Відповідно до положень ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У відповідності до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).

Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачкою у порядку спадкування.

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У відповідності з ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст. 16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону та не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Враховуючи думку сторін та виходячи з вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає, що понесені позивачкою судові витрати зі сплати судового збору залишити за нею.

Керуючись ст. ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 200, 206, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа - Мостиська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на земельну частку (пай) площею 2,18 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛВ №87, виданого 20.03.1997року та зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №87.

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачкою.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.Б. Білоус

Рішення набрало законної сили: ___

Суддя Ю.Б. Білоус

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ;

Відповідач: Дидятицька сільська рада Мостиського району Львівської області; місце знаходження: с.Вовчищовичі, вул.Центральна, 12а, Мостиського району Львівської області; код ЄДРПОУ 04371673;

Третя особа: Мостиська державна нотаріальна контора; місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 22, Львівської області;

Повний текст судового рішення складено 28.11.2019року.