Постанова

від 12.12.2019 по справі 6-35/11

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 6-35/11

Провадження № 22-ц/801/2535/2019

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Білик Н. В.

Доповідач:Шемета Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 рокуСправа № 6-35/11м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Шемети Т. М. (суддя - доповідач),

суддів: Берегового О. Ю., Панасюка О. С.,

секретар судового засідання Куленко О. В.,

учасники справи:

боржник (особа яка подала апеляційну скаргу) - ОСОБА_1 ,

заявник - відділ державної виконавчої служби Літинського районного управління юстиції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Літинського районного суду Вінницької області від 14 листопада 2011 року, постановлену у складі судді Білик Н. В., в смт. Літин, дата складання повного тексту ухвали відповідає даті її постановлення,-

в с т а н о в и в:

В листопаді 2011 року старший державний виконавець відділу ДВС Літинського районного управління юстиції С. В. Гаврилюк звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження особи (боржника) ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов`язань, покладених на нього рішенням суду.

Вимоги обґрунтовував тим, що на виконанні у відділі ДВС Літинського РУЮ знаходиться виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 2?502 від 29 грудня 2009 року, виданого Літинським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно на користь ПАТ Банк Фінанси та кредит заборгованості по кредитному договору в сумі 13 749 грн, заборгованості по відсотках за користування кредитом 2 549 грн 40 к., пені - 9 977, 56 грн, заборгованості по щомісячній комісії 2 625 грн та судового збору в сумі 289, 01 грн, витрат ІТЗ - 30 грн. Виконавчий лист надійшов на виконання до відділу ДВС 07 квітня 2010 року.

09 квітня 2010 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, у якій боржнику було запропоновано самостійно виконати рішення у строк до 16 квітня 2010 року.

У строк встановлений державним виконавцем рішення суду боржником не виконано. ОСОБА_1 фактично ухиляється від його виконання. Станом на 01 листопада 2011 року з підстав невиконання боржником своїх зобов`язань наявна заборгованість в розмірі 29 219, 97 грн.

Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 14 листопада 2011 року тимчасово обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до моменту виконання ним своїх зобов`язань.

Постановляючи оскаржувану ухвалу та задовольняючи подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон, суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду боржник не виконав, ухиляється від його виконання.

Дізнавшись про існування цієї ухвали, 11 листопада 2019 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої просить скасувати зазначене судове рішення та постановити нове яким відмовити у задоволенні подання ВДВС Літинського РУЮ про тимчасове обмеження його у праві виїзду за межі України.

Основні доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ні подання державного виконавця про обмеження боржника у праві виїзду за межі України, ні оскаржувана ухвала суду не містить доказів його ухилення від виконання зобов`язань за виконавчим провадженням, а саме лише невиконання боржником самостійно зобов`язань протягом строку, визначеного державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.

Правом подати відзив на апеляційну скаргу Літинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області не скористався.

Представник ОСОБА_1 адвокат Гаврилюк О. В. В судовому засіданні апеляційного суду апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній підстав.

Представник Літинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків:

Нормами Конституції України (ст. ст. 124, 129) визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України Про виконавче провадження № 606-XIV в редакції чинній на момент звернення з поданням).

Згідно із ч. 1, 2 ст. 2 ЗУ Про виконавче провадження № 606-XIV примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України, та здійснюється державними виконавцями.

За змістом п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону №606-XIV державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням.

Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

На примусовому виконанні у ВДВС Літинського РУЮ перебувало виконавче провадження № 18628760 щодо примусового виконання виконавчого листа № 2 - 502 від 29 грудня 2009 року, виданого Літинським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Банк Фінанси та кредит заборгованості по кредитному договору в сумі 29 219, 97 грн (а.с. 2).

09 квітня 2010 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою запропоновано боржнику самостійно виконати рішення в строк до 16 квітня 2010 року (а.с. 3).

Станом на день постановлення оскаржуваної ухвали судом першої інстанції 14 листопада 2011 року порядок вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України було визначено у ст. 377-1 ЦПК України (в редакції 2004 року) відповідно до якої питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України .

Положеннями ст. 6 цього Закону встановлено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, зокрема, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Отже, задоволення подання виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

У зв`язку з цим, з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Таким чином, предметом доказування є саме факт (факти) умисних винних дій, спрямованих на ухилення боржника від виконання зобов`язань, за умови об`єктивної спроможності боржника виконувати зобов`язання, відсутності перешкод для цього.

В матеріалах справи що розглядається відсутні докази про направлення на адресу ОСОБА_1 копії постанови про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 2-502 від 29.12.2009 року, та відсутні докази отримання такої постанови боржником, та його виклику державним виконавцем.

Вказане дає підстави вважати, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про наявність відкритого виконавчого провадження, у якому він є боржником, а також про обов`язок з`явитися до відділу виконавчої служби та виконати покладені на нього державним виконавцем обов`язки з добровільного виконання рішення суду, на що суд першої інстанції уваги не звернув.

Будь яких доказів про вчинення державним виконавцем дій по виявленню майна боржника, або документів які б свідчили про наявність у боржника майна на яке можна було б звернути стягнення, матеріали справи не містять.

Наявність рішення суду та виконавчого провадження по примусовому стягненню з ОСОБА_1 заборгованості не є підтвердженням ухилення боржника від виконання зобов`язань, тому підстав для задоволення подання у суду першої інстанції не було.

Зважаючи на те, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 свідомо ухиляється від виконання зобов`язань, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню як така, що постановлена з неповним з`ясуванням усіх обставин справи, а у задоволенні подання державного виконавця необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 372, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Літинського районного суду Вінницької області від 14 листопада 2011 року скасувати.

В задоволенні подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Літинського районного управління юстиції Гаврилюка С. В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча підпис Т. М. Шемета

Судді: підпис О. Ю. Береговий

підпис О. С. Панасюк

Згідно з оригіналом

головуючий суддя: Т. М. Шемета

Повне судове рішення складено 12 грудня 2019 року.