Постанова

від 11.12.2019 по справі 683/560/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Копія

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 683/560/18

Провадження № 22-ц/4820/1983/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,

з участю позивачки ОСОБА_1

її представника ОСОБА_2 ,

представниці відповідачки ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про усунення від права на спадкування за законом і визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 5 вересня 2019 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про усунення від права на спадкування за законом і визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.

ОСОБА_1 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір, ОСОБА_6 , внаслідок чого відкрилася спадщина на чотири земельні ділянки, розташовані в АДРЕСА_2. За життя ОСОБА_6 заповіла все своє майно позивачці, яка прийняла спадщину в установленому законом порядку, разом із тим вона не може оформити право на спадщину, оскільки ОСОБА_5 як повнолітня непрацездатна дочка спадкодавця має право на обов`язкову частку у спадщині. З 2015 року ОСОБА_6 хворіла на ряд тяжких захворювань, перебувала у безпорадному стані та потребувала сторонньої допомоги, а відповідачка не цікавилася станом здоров`я матері та ухилялася від надання їй будь-якої допомоги.

За таких обставин ОСОБА_1 просила суд:

усунути ОСОБА_5 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 ;

визнати за нею, ОСОБА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 право власності на:

- земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 6824280700:01:001:0031, яка розташована по АДРЕСА_1 , і призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель (присадибна ділянка);

- земельну ділянку площею 0,1563 га, кадастровий номер 6824280700:01:001:0033, яка розташована по АДРЕСА_1 , та призначена для ведення особистого селянського господарства;

- земельну ділянку площею 0,4185 га, кадастровий номер 6824280700:01:001:0034, яка розташована в АДРЕСА_2, та призначена для ведення особистого селянського господарства;

- земельну ділянку площею 9,72 га, кадастровий номер 6824280700:08:055:0013, яка розташована в АДРЕСА_2, та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в межах державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 127657, виданого на підставі розпорядження Старокостянтинівської районної державної адміністрації Хмельницької області від 26 грудня 2006 року №423/2006-р.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 5 вересня 2019 року в позові відмовлено.

Суд керувався тим, що факт ухилення ОСОБА_5 від надання допомоги матері ОСОБА_6 і перебування останньої у безпорадному стані не доведено, а ОСОБА_1 не позбавлена можливості оформити право на спадщину у нотаріуса, тому підстави для визнання її права власності на спадкове майно в судовому порядку відсутні.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_5 ухилялася від надання допомоги матері, яка через похилий вік і тяжку хворобу була у безпорадному стані, а між сторонами існує спір про спадщину, внаслідок чого нотаріус відмовила позивачеві в оформленні права на все спадкове майно. Суд не врахував норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не дав належної оцінки дослідженим доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ОСОБА_5 не подала відзив на апеляційну скаргу.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є дітьми ОСОБА_6

16 липня 2014 року ОСОБА_6 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Хмельницької області Лавутою Т.О., яким заповіла все своє майно ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла, внаслідок чого відкрилася спадщина на земельні ділянки:

- площею 0,25 га, кадастровий номер 6824280700:01:001:0031, яка розташована по АДРЕСА_1 , і призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель (присадибна ділянка);

- площею 0,1563 га, кадастровий номер 6824280700:01:001:0033, яка розташована по АДРЕСА_1 , та призначена для ведення особистого селянського господарства;

- площею 0,4185 га, кадастровий номер 6824280700:01:001:0034, яка розташована в АДРЕСА_2, та призначена для ведення особистого селянського господарства;

- площею 9,72 га, кадастровий номер 6824280700:08:055:0013, яка розташована в АДРЕСА_2, та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У шестимісячний строк з часу відкриття спадщини ОСОБА_1 та ОСОБА_5 подали нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 . При цьому ОСОБА_5 як повнолітня непрацездатна дочка спадкодавця претендує на обов`язкову частку у спадщині.

Листом від 11 грудня 2017 року №170/01-16 приватний нотаріус Старокостянтинівського районного нотаріального округу Хмельницької області Лавута Ю.А. відмовив ОСОБА_1 в оформленні спадкових прав на цілу частку майна померлої ОСОБА_6 , оскільки в спадковій справі міститься заява іншої спадкоємиці, яка претендує на обов`язкову часку у спадщині.

Застосовані норми права

Статтями 1216, 1217 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ч. 1 ст. 1233 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

В силу ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Із положень п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону України від 2 вересня 1993 року №3425-ХІІ Про нотаріат (далі - Закон №3425-ХІІ) слідує, що однією з нотаріальних дій, які вчиняють нотаріуси, є видача свідоцтв про право на спадщину.

Підстави для відмови у вчиненні нотаріальних дій визначені ч. 1 ст. 49 Закону №3425-ХІІ, згідно якої нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо вчинення такої дії суперечить законодавству України або не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Частиною 1 статті 67 Закону №3425-ХІІ визначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 23 постанови від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В силу ч.ч. 5, 6 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов`язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.

Згідно роз`яснень, викладених у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , правило частини п`ятої статті 1224 ЦК стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК не були зобов`язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Аналіз норм ч. 5 ст. 1224 ЦК України дає підстави для висновку, що суд може ухвалити рішення про усунення особи від права на спадкування за законом, якщо при вирішенні такої справи буде встановлено як факт ухилення спадкоємця від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво, та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи. Також судом має бути встановлено ту обставину, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб і чи мав спадкоємець матеріальну й фізичну змогу надавати таку допомогу.

При цьому ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавця, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчинила необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.

Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, яка складена 20 грудня 2017 року лікарем Бутівецької амбулаторії загальної практики сімейної медицини (а.с. 25), та медична карта амбулаторного хворого (а.с. 138-145) вказують на те, що протягом останніх 20-ти років ОСОБА_6 хворіла на ряд хронічних захворювань, неодноразово лікувалася амбулаторно та стаціонарно на дому, після проходження курсу лікування стан хворої покращувався, але в загальному залишався стабільно важким, хвора потребувала постійного стороннього догляду та допомоги.

Із довідок Бутівецької амбулаторії загальної практики сімейної медицини від 22 червня 2018 року (а.с. 137) та від 20 грудня 2017 року (а.с. 22) слідує, що протягом 2012-2017 років ОСОБА_6 за станом здоров`я і віку постійно потребувала медичної допомоги та стороннього догляду, а у період з 17 квітня по 25 травня 2017 року - щотижня оглядалася сімейним лікарем і виконувала призначення завідуючої фельдшерсько-акушерським пунктом.

Згідно довідок Березненської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області від 19 червня 2017 року №563 (а.с. 68) та від 21 грудня 2017 року №837 (а.с. 34) на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ОСОБА_6 проживала по АДРЕСА_1 , одна. З 1 серпня 2015 року її доглядали внук, ОСОБА_7 , і ОСОБА_8

Свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 підтвердили в суді, що ОСОБА_6 хворіла на ряд хронічних захворювань, періодично лікувалася вдома, проживала одна, потребувала допомоги за віком і станом здоров`я, обходила себе та пересувалася самостійно майже до самої смерті, а діти надавали їй матеріальну допомогу та відвідували її.

Платіжні документи (а.с. 26-33, 98-123) свідчать про те, що протягом 2012-2017 років ОСОБА_1 та ОСОБА_5 переказували кошти на утримання матері, ОСОБА_6 .

Також із зібраних доказів (а.с. 11-12, 94-97) вбачається, що ОСОБА_1 є громадянами Естонської Республіки, не проживають в Україні та приїздили до матері періодично через значну відстань до місця їх проживання.

Матеріали справи не містять належних і достатніх доказів про те, що ОСОБА_6 через похилий вік і тяжку хворобу перебувала у безпорадному стані, тобто не могла самостійно забезпечити умови свого життя та потребувала сторонньої допомоги, а ОСОБА_5 ухилилася від надання матері такої допомоги.

Давши належну оцінку зібраним доказам, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в цій частині позов ОСОБА_1 є необґрунтованим.

За змістом норм ст.ст. 392, 1296 ЦК України та ст.ст. 49, 67 Закону №3425-ХІІ спадкоємець може звернутися до суду з позовом про визнання права на спадщину за умови, що таке право оспорюється чи не визнається іншою стороною, втрачено документи, необхідні для оформлення спадкових прав, або нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Зібрані у справі докази вказують на те, що право ОСОБА_1 на спадщину після смерті ОСОБА_6 , окрім обов`язкової частки у спадщині, яка належить ОСОБА_5 , ніким не оспорюється, а позивачка не позбавлена можливості оформити у нотаріуса свідоцтво про право на відповідну частку спадкового майна.

У зв`язку з цим, суд першої інстанції правомірно керувався тим, що підстави для визнання права власності ОСОБА_1 на спадкове майно в судовому порядку відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують указаних висновків суду.

3. Висновки суду апеляційної інстанції та межі розгляду справи

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 5 вересня 2019 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 грудня 2019 року.

Судді: /підпис/ О.І. Ярмолюк

/підпис/ Л.М. Грох

/підпис/ Т.О. Янчук

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О.І. Ярмолюк

Головуючий у першій інстанції - Андрощук Є.М.

Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 39