Рішення

від 20.11.2019 по справі 761/41046/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/41046/17

Провадження № 2/761/824/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Яворській А.А.,

за участі:

представника позивачки: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕДДА , ОСОБА_3 про визнання рішення Загальних зборів товариства, у формі протоколу та наказу недійсними,

в с т а н о в и в :

В листопаді 2017р. позивачка ОСОБА_2 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ТОВ ЕДДА (а.с. 15-17), в якому просила суд:

- визнати недійсним рішення Загальних зборів учасників ТОВ ЕДДА , яке має форму протоколу від 08 листопада 2011р.;

- визнати недійсним наказ № 03/12-п від 09 листопада 2011р. про початок виконання обов`язків Генерального директора ТОВ ЕДДА .

В подальшому сторона позивача подала на адресу суду заяву про залучення до участі у справі, в якості співвідповідача ОСОБА_3 .

Свої позовні вимоги позивачка обгрунтовувала тим, що в вересні 2017р. нею з відповіді Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, стало відомо, що вона обіймає посаду Генерального директора ТОВ ЕДДА , при цьому вона ніколи не була присутня на Загальних зборах учасників ТОВ ЕДДА , ніколи не перебувала у трудових відносинах з вказаним підприємством, і не підписувала жодних документів.

Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не можливо, позивачка вимушена була звернутись до суду з вказаним позовом для захисту своїх порушених прав.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 січня 2018р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13 серпня 2018р. призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23 травня 2019р. заяву представника позивачки про витребування доказів - задоволено. Витребувано у Відділі з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації оригінали рішення (у формі протоколу) Загальних зборів учасників ТОВ ЕДДА від 08 листопада 2011р. № 15 та наказу № 03/12-п від 09 листопада 2011р.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24 червня 2019р. заяву представника позивачки про призначення судової почеркознавчої експертизи - задоволено. Провадження по справі зупинено на час проведення зазначеної експертизи.

05 вересня 2019р. на адресу суду надійшов висновок експерта № 17-3/1252 від 15 серпня 2019р. Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, відповідно до якого досліджувані підписи від імені ОСОБА_2 у рішенні Загальних зборів учасників ТОВ ЕДДА (у формі протоколу від 08 листопада 2011р.), у наказі № 03/12-п від 09 листопада 2011р. виконані не позивачкою, а іншою особою.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01 листопада 2019р. поновлено зупинене провадження по цивільній справі.

В судовому засіданні представник позивачки, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, наведених у позові, просив суд позов задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідачі, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, в судове засідання не з`явилися, своїх представників не направили, поважності причин неявки суду не повідомили, у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження строк, відповідачі відзиви на позов не подавали.

Оскільки сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст. ст. 223, 280 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивачки, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п`ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Згідно ч.ч. 1 - 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, 08 листопада 2011р. рішенням Загальних зборів учасників ТОВ ЕДДА , яке оформлено в протоколі № 15, було призначено позивачку ОСОБА_2 на посаду Генерального директора цього товариства (а.с. 8). Вказаний протокол № 15 містить підписи від учасника товариства - відповідача ОСОБА_3 та від імені позивачки, як запрошеної особи.

Згідно з наказом № 03/12-п від 09 листопада 2011р. (а.с. 7), позивачка повинна була приступити до виконання обов`язків Генерального директора ТОВ ЕДДА з 09 листопада 2011р. Зазначений наказ також містить підпис від імені позивачки.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивачка зазначала, що ніколи не була присутня на Загальних зборах ТОВ ЕДДА , які відбулися 08 листопада 2011р., та нею ніколи не підписувався протокол № 15 Загальних зборів учасників ТОВ ЕДДА та не видавався, і також не підписувався наказ № 03/12-п від 09 листопада 2011р. ТОВ ЕДДА .

Згідно ч. 2 ст. 8 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян, на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

За змістом ст. 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Європейський суд з прав людини вказує, що приватне життя включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру . Стаття 8 Конвенції захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом . Поняття приватне життя в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом. Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на приватне життя . (Oleksandr Volkov v. Ukraine, № 21722/11, § 165, ЄСПЛ, від 09 січня 2013р.).

З урахуванням положень ч. 1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та усталеної практики Європейського Суду з прав людини слід зробити висновок, що наявність у реєстрі інформації щодо позивачки як про керівника товариства відноситься до професійної діяльності останнього та охоплюється поняттям приватне життя .

Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004р. № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Відповідно до висновку експерта № 17-3/1252 від 15 серпня 2019р. Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, досліджувані підписи від імені ОСОБА_2 у рішенні Загальних зборів учасників ТОВ ЕДДА (у формі протоколу від 08 листопада 2011р.), у наказі № 03/12-п від 09 листопада 2011р. виконані не позивачкою, а іншою особою (а.с. 105-109).

Згідно з відповіддю на запит суду з Головного управління ДФС у м. Києві від 03 липня 2019р. № 17191/9/26-15-12-03-12, відповідно до інформаційних ресурсів ДФС України, станом на дату надання відповіді, за останніх 5 років ТОВ ЕДДА податкову звітність до органів ДФС не подавав.

Враховуючи порушення права позивачки на працю, а також беручи до уваги положення ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обраний нею спосіб захисту направлений на відновлення її трудових прав, гарантованих Конституцією України.

Недосконалість національного законодавства та прогалини у правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист його порушених прав у обраний ним спосіб.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: слід визнати недійсним рішення Загальних зборів учасників ТОВ ЕДДА від 08 листопада 2011р., у формі протоколу, в частині призначення позивачки ОСОБА_2 на посаду Генерального директора цього товариства з 09 листопада 2011р. та визнати незаконним наказ ТОВ ЕДДА , за № 03/12-п від 09 листопада 2011р.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача ТОВ ЕДДА на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 640,0 грн.; половина вартості проведення судово-почеркознавчої експертизи у розмірі 1125,12 грн., з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768,4 грн., половина вартості проведення судово-почеркознавчої експертизи у розмірі 1125,12 грн.

Керуючись ст. ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 141, 206, 258, 259, 263-266, 268, 274, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 4, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; ст. 43 Конституції України; ст. 15, 16, 203, 207, 215 ЦК України; ст. ст. 21, 22, 232, 233, 235 КЗпП України; Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992р. Про практику розгляду судами трудових спорів , з змінами та доповненнями, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕДДА (код ЄДРПОУ 25387810, місцезнаходження: м. Київ, вул. Б.Грінченка, 4А), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) про визнання рішення Загальних зборів товариства, у формі протоколу та наказу недійсними - задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ЕДДА від 08 листопада 2011р., у формі протоколу, в частині призначення ОСОБА_2 на посаду Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю ЕДДА з 09 листопада 2011р.

Визнати незаконним наказ Товариства з обмеженою відповідальністю ЕДДА , за № 03/12-п від 09 листопада 2011р.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕДДА на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 640,0 /шістсот сорок/ грн.; половину вартості проведення судово-почеркознавчої експертизи у розмірі 1125 /одна тисяча сто двадцять п`ять/ грн. 12 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 768 /сімсот шістдесят вісім/ грн. 40 коп.; половину вартості проведення судово-почеркознавчої експертизи у розмірі 1125 /одна тисяча сто двадцять п`ять/ грн. 12 коп.

В решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 25 листопада 2019р.

Суддя: