Постанова

від 03.12.2019 по справі 420/894/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/894/19

Категорія: 109010000 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.

Час і місце ухвалення: 16:34, м. Одеса

Дата складання повного тексту: 31.07.2019 р.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Лук`янчук О.В.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Рощіній К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі УДАБК ОМР), треті особи ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування Наказу УДАБК ОМР №01-13/218 від 08 серпня 2018 року про скасування реєстрації Декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ОД 141180091131 від 09 січня 2018 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що декларація про готовність об`єкта до експлуатації була зареєстрована УДАБК ОМР 09 січня 2018 року. Той факт, що вищевказана декларація була зареєстрована, вказує на те, що дана декларація відповідає усім встановленим чинним законодавством України вимогам як за її формою та і за змістом, оскільки жодних зауважень при її реєстрації Інспекцією не було встановлено.

Крім того, позивач зазначила, що проведення перевірки достовірності даних наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт, могло бути здійснено Інспекцією лише шляхом проведення позапланової перевірки протягом трьох місяців з дня подання та реєстрації зазначеного документа, тобто відповідно у декларації про готовність об`єкта до експлуатації до 09 серпня 2018 року. Таким чином, позивач вважає, що відповідач при скасуванні декларації діяв всупереч чинного законодавства.

Позивач вважає протиправним оскаржуваний наказ, оскільки він не містить інформацію про недостовірні відомості, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, а скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації відбулось за відсутності законодавчих підстав.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що у ході проведення даного позапланового заходу було встановлено, що у декларації про готовність до експлуатації об`єкта №ОД 141180091131 від 09 січня 2018 року вказано, що експертиза проектної документації проведена філією ДП "УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА" в Одеській області, код ЄДРПОУ 35850107, головний експерт Лисенко Г.І ОСОБА_4 сертифікат НОМЕР_1 , позитивний експертний звіт №16-1477-17 від 12 жовтня 2017 року.

Однак, згідно з листом ДП "УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА" в Одеській області №144/04 від 20 червня 2018 року експертиза проектної документації "Реконструкції 3/100 частини домоволодіння без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 , 123" не здійснювалась.

Відповідно експертний звіт №16-1477-17 від 12 жовтня 2017 року філією не складався та не видавався.

Представник відповідача вважає, що у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками №ОД 141180091131 від 09 січня 2018 року з реконструкції 3/100 частини домоволодіння без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 , 123 надані недостовірні дані в частині розроблення та затвердження проектної документації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Також, представник відповідача зазначила, що відповідач листом №01-5/65-ОГ від 08 серпня 2018 року було відправлено на адресу позивача повідомлення про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків належить до об`єктів з незначними наслідками СС1 № ОД 141180091131 від 09 січня 2018 року.

Враховуючи вищевикладене, представник відповідача вважає, що його дії стосовно скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта є обґрунтованими та такими, що здійснені на виконання приписів чинного законодавства.

Справу розглянуто за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано Наказ УДАБК ОМР №01-13/218 ДАБК від 08 серпня 2018 року про скасування реєстрації Декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ОД 141180091131 від 09 січня 2018 року.

В апеляційних скаргах УДАБК ОМР, ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги УДАБК ОМР:

- попередження суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки не передбачено нормами чинного законодавства;

- у відповідності до абз.3 ч.4 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", обов`язковій експертизі підлягають проекти будівництва об`єктів, які споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд. Таким чином, у даному випадку проектна документація спірного об`єкту підлягає обов`язковій експертизі.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 :

- є всі підстави вважати, що реконструкція квартири позивача, шляхом демонтажу частини капітальної несучої стіни зроблена з істотним порушенням будівельних норм і правил, в результаті чого, завдано шкоду як співвласнику будинку ОСОБА_1 , так і завдано шкоди несучим конструкціям самої будови будинку;

- істотне порушення будівельних норм і правил, яке було допущене позивачем при проведенні реконструкції її майна - вже є достатньою самостійною підставою для визнання будівництва самочинним;

- даний спір має приватноправовий характер, а не публічний, а тому має розглядатися в порядку цивільного судочинства (аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №809/904/17).

У відзиві ОСОБА_2 на апеляційну скаргу УДАБК ОМР вказується, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, ухваленим на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг УДАБК ОМР, Скоробогач О.В., перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, судова колегія приходить до наступного.

Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції:

09 січня 2018 року ОСОБА_2 зареєструвала декларацію про готовність об`єкта до експлуатації за №ОД141180091131 на об`єкт, що належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), реконструкція 3/100 частини домоволодіння без змін геометричних розмірів фундаментів у плані, за адресою: АДРЕСА_1 , замовником якого є ОСОБА_2

Наказом виконуючого обов`язки начальника управління Авдеєвим О.Р. УДАБК ОМР від 08 серпня 2018 року №01-13/218 ДАБК "Про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації", на підставі Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п.29 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461, скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації декларацію про готовність об`єкта до експлуатації об`єкта за № ОД 141180091131 на об`єкт, що належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), "Реконструкція 3/100 частини домоволодіння без змін геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 , замовником якого є ОСОБА_2 ".

На підставі наказу начальника УДАБК ОМР від 02 липня 2018 року №01-13/162 ДАБК та звернення фізичної особи ( ОСОБА_1 ) №01-5/65-ОГ від 06 липня 2018 року проведена позапланова перевірка достовірності зазначених даних у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) з реконструкції 3/100 частини домоволодіння без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами перевірки складений акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №000910. В акті встановлені наступні порушення містобудівного законодавства.

Зокрема, встановлено, що замовник будівництва ОСОБА_2 у декларації про готовність до експлуатації об`єкта №ОД 141180091131 від 09 січня 2018 року з реконструкції 3/100 частини домоволодіння без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 , 123 навела недостовірні дані в частині розроблення та затвердження проектної документації, чим порушила ч.10 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Під час комісійного виїзду 20 липня 2018 року на місце за адресою: АДРЕСА_2 , відповідач встановив, що будівельні роботи не проводились, об`єкт зачинено.

У декларації про готовність до експлуатації об`єкта №ОД 141180091131 від 09 січня 2018 року вказано про те, що експертиза проектної документації проведена філією ДП "УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА" в Одеській області, код ЄДРПОУ 35850107, головний експерт Лисенко Г. ОСОБА_5 сертифікат НОМЕР_1 , позитивний експертний звіт №16-1477-17 від 12 жовтня 2017 року.

Однак, згідно листа ДП "УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА" в Одеській області №144/04 від 20 червня 2018 року експертиза проектної документації "Реконструкції 3/100 частини домоволодіння без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 , 123" не здійснювалась.

Відповідно експертний звіт №16-1477-17 від 12 жовтня 2017 року філією не складався та не видавався.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено процедуру проведення перевірки, встановлену Порядком №553.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що саме по собі подання недостовірних даних у зареєстрованій декларації не є підставою для її скасування. Обов`язковою умовою для скасування є те, що недостовірні дані повинні свідчити про те, що об`єкт, зазначений у декларації, є самочинним будівництвом.

Стосовно доводів третіх осіб про порушення будівельних норм і правил під час здійснення реконструкції, суд першої інстанції зазначив, що зазначені обставини є предметом розгляду в Приморському районному суді м. Одеси у справі №522/14572/18 в порядку ЦПК України за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист права власності та стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-14, 73, 74, 77, 78 КАС України, ст.ст. 31, 39, 39-1, 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст.ст. 3, 4, 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", п.п.1, 5, 7, 9, 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, які регулюють спірні правовідносини.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі Закон №3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі Порядок №553), Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 №877-V (далі Закон №877-V).

Згідно з ч.1 ст. 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абз.3 ч.1 ст. 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 1 Порядку №533 визначено, що цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог ст. 1, ст. 3, ч.ч.1, 4, 6-8, абз.2 ч.10, ч.ч.13, 14, 52 ст. 4, ч.ч.1-4 ст. 5, ч.3 ст. 6, ч.ч.1-4 та 6 ст. 7, ст.ст. 9, 10, 19, 20, 21, п.3 ст. 22 "Прикінцеві положення" Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до ст. 3 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється, зокрема, за принципами: гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб`єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону.

Частина 3 ст. 6 Закону №877-V передбачає, що суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Згідно з ч.11 ст. 4 Закону №877-V плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Відповідно до п.5 Порядку №533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Згідно з абз.1 п.7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до абз.11 п.7 Порядку №553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки

Відповідно до п.9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Згідно до п.12 Порядку №553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані:

у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;

дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами;

ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством;

за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю;

надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Виходячи із системного змісту наведених норм, можна зробити висновок про те, що орган державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язаний пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки та ознайомити суб`єкта містобудування з підставою для проведення перевірки.

Судова колегія погоджується з доводом апеляційної скарги УДАБК ОМР, що попередження суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки не передбачено нормами чинного законодавства.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено та не заперечувалось відповідачем, що позивач не була присутня при здійсненні самої перевірки, що свідчить про проведення відповідачем позапланової перевірки без дотримання вимог чинного законодавства у сфері державного архітектурно-будівельного контролю, що, в свою чергу, є порушенням прав позивача як суб`єкта містобудівної діяльності.

В свою чергу, із зібраних матеріалів у справі та наданих сторонами пояснень вбачається, що перевірка об`єкта позивача проведена за його відсутності, крім того, контролюючим органом не вручено позивачу копії акту перевірки, а також не надано доказів направлення його копії позивачу поштою, що свідчить про проведення відповідачем позапланової перевірки без дотримання вимог чинного законодавства.

В даному випадку, вказані обставини, на думку судової колегії, позбавили позивача права бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, знати зміст акта перевірки та надавати свої пояснення, зауваження під час перевірки або заперечення до акта перевірки.

Внаслідок чого, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність порушень прав позивача у межах спірних правовідносин контролюючим органом, які безумовно вплинули на правомірність оскаржуваного наказу та можуть бути окремою підставою для його скасування.

Згідно ч.2 ст. 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зі змісту наведених норм вбачається, що реєстрація декларації підлягає скасуванню у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання не будь-яких недостовірних даних, а лише тих, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Натомість, у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у декларації недостовірних даних, які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовнику протягом одного робочого дня з дня такого виявлення. Тобто, у цьому, випадку, підстави для скасування декларації відсутні.

В даному випадку, оскаржуваний Наказ видано на підставі акту №000910, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання і підготовчих та будівельних робіт.

При цьому, вказаним актом встановлено, що позивачем у декларації про готовність об`єкта до експлуатації наведено недостовірні дані в частині відомостей про розроблення та затвердження проектної документації.

В свою чергу, позивачем не заперечується факт внесення відповідних даних до своєї декларації про готовність об`єкта до експлуатації та зазначається, що внесення недостовірних даних є технічною помилкою.

Разом з тим, судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідно до ч.3 ст. 31 Закону №3038-VI, не підлягають обов`язковій експертизі проекти будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

В даному випадку, об`єкт позивача відноситься до об`єктів з незначними наслідками (СС1), а тому зазначення ним недостовірної інформації у поданій декларації, в частині відомостей щодо експертизи проектної документації, на думку судової колегії, не є достатньою підставою для скасування реєстрації такої декларації, так як така експертиза не проводилась та не мала проводитись позивачем.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судова колегія зазначає, що УДАБ ОМР не надано суду жодного належного доказу того, що спірний об`єкт (реконструкція 3/100 частини домоволодіння), споруджуються на території із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами. Це, в свою чергу, не дає підстав вважати, що спірний проект підлягає обов`язковій експертизі в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд.

За таких обставин, судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції про необхідність визнання протиправним та скасування Наказу УДАБК ОМР №01-13/218 ДАБК від 08 серпня 2018 року про скасування реєстрації Декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ОД 141180091131 від 09 січня 2018 року.

Стосовно доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що даний спір має приватноправовий характер, а не публічний, а тому не має розглядатися в порядку адміністративного судочинства, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб`єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах управлінських функцій.

Водночас за приписами п.7 ч.1 ст. 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури, додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з п.1 Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09 липня 2014 року №294 (далі Положення №294) Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Пунктом 7 Положення №294 передбачено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи ДАБК є суб`єктами владних повноважень, оскільки виконують функції у сфері державного архітектурно-будівельного контролю, а тому юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи за їх участю, які виникають під час виконання ними саме цих функцій.

Таким чином, судова колегія зазначає, що спори, які виникають за участю суб`єкта владних повноважень з метою реалізації у спірних відносинах наданих йому законодавством владних управлінських функцій, є публічно-правовими.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, є помилковим та не відповідає фактичним обставинам справи.

Що стосується посилання ОСОБА_1 на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №809/904/17, то вона не може братись судом для порівняння, оскільки в даній справі предметом розгляду були інші правовідносини. У справі розглянутою Великою Палатою Верховного Суду, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом, направленим на захист своїх прав на земельну ділянку, на якій розміщено житловий будинок, що належить іншій особі на праві власності, тобто на поновлення порушеного третьою особою у справі права власності сільської ради на земельну ділянку.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, та є тотожними відзиву на адміністративний позов, факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об`єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

Судова колегія не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 грудня 2019 року.

Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Суддя: Ступакова І.Г. Лук`янчук О.В.