Рішення

від 04.12.2019 по справі 902/746/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" грудня 2019 р. Cправа № 902/746/19

за позовом :Дочірнього підприємства "Козятинський Райагроліс" ВОКСЛП "Віноблагроліс" (юриддична адреса: вул. Жовтнева, 153, с. Козятин, Вінницька обл.. 22109; поштова адреса: вул. П. Орлика, 10, м. Козятин, Вінницька обл., 22100)

до :Торгово - виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" ( вул. Барляєва, буд. 29, м. Жмеринка, Вінницька обл., 23100)

про стягнення 35 474,93 грн. заборгованості за договором № 24 від 28.11.2014р.

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Резніченко Ю.В.

за участю представників:

позивача: Савченко І.А.

відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В :

04.09.2019 р. Дочірнє підприємство "Козятинський Райагроліс" ВОКСЛП "Віноблагроліс" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Торгово - виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" про стягнення 35 474,93 грн заборгованості за договором № 24 від 28.11.2014 р.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/746/19 ) передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 05.09.2019 р. позовну заяву Дочірнього підприємства "Козятинський Райагроліс" ВОКСЛП "Віноблагроліс" до Торгово - виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" про стягнення 35 474,93 грн. заборгованості за договором № 24 від 28.11.2014 р. - залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

12.09.2019 р. від позивача надійшла заява про усунення недоліків до позовної заяви.

Ухвалою суду від 13.09.2019 р. відкрито провадження у справі № 902/746/19. Визначено, що розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 09.10.2019 р.

За результатами проведеного судового засідання 09.10.2019 р. суд дійшов висновку про відкладення підготовчого судового засідання у справі, про що постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 09.10.2019 р. було повідомлено учасників справи про підготовче судове засідання у справі, що відбудеться 06.11.2019 р.

В судове засідання призначене на 06.11.2019 р. з`явився представник позивача. Представник відповідача не з`явився, причини неявки суду невідомі.

За результатами проведеного судового засідання 06.11.2019 р. суд дійшов висновку зобов`язати позивача до наступного судового засідання надати належним чином засвідчені копії товарно-транспортних накладних (та їх оригінали - для огляду в судовому засіданні) та про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду справи по суті, про що постановлено ухвали, які занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 06.11.2019 р. було повідомлено учасників справи про розгляд справи по суті, який відбудеться 04.12.2019 р.

На визначену дату судом 04.12.2019 р. з`явився представник позивача, який позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача не з`явився, направлена кореспонденція суду повернута з поштовими відмітками: "За закінченням строку зберігання" та "Адресат вибув".

З врахуванням викладеного суд зазначає, що згідно із п.п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але останній не скористався правом на участь свого представника у судовому засіданні.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розгляд справи здійснювався з фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, представник позивача в судове засідання не з`явився.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що між Дочірнім підприємством "Козятинський Райагроліс" ВОКСЛП "Віноблагроліс" Постачальник" та Торгово - виробничим товариством з обмеженою відповідальністю "Добробут" "Покупець" було укладено договір № 24 від 28.11.2014 р.

Між сторонами було погоджено, що "Постачальник" зобов`язується відпустити лісо продукцію, а "Покупець" прийняти, згідно діючих цін станом на момент оплати. Сума договору згідно розрахунків за лісо продукцію з ПДВ.

Відповідно до розділу 2 - сторони обумовили здійснення самовивозу лісопродукції покупцем. Оплата за договором здійснюється по передоплаті (п.1.-2. розділу 2 Договорів).

Відповідно до п.2. розділу 3 договорів, у випадку невиконання зобов`язань за даним договором однією із сторін вона несе відповідальність відповідно до чинного законодавства не нижче облікової ставки НБУ.

Наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними підтверджено, що позивач відпустив товар на загальну суму 34 472,60 грн. (а.с.10-14).

Відповідачем було здійснено часткову оплату за поставку лісопродукції на суму 14 397,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами. (а.с. 15-17)

Позивач вказує, що з врахуванням часткових проплат сума заборгованості відповідача становить 20 075, 60 грн.

25.10.2018 р. та 21.06.2019 р. позивачем було направлено відповідачу претензії, з вимогою погасити заборгованість, які залишені без відповіді та задоволення.

Звернувшись із цим позовом до суду, позивач просив стягнути з відповідача суму основного боргу, інфляційні втрати та 3 % річних.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, повно, всебічно і об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про задоволення позову частково з огляду на наступне.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Як вбачається з матеріалів справи правовідносини між сторонами виникли на підставі договору який за своєю природою є договором поставки лісопродукції.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як зазначалося вище, позивачем в якості факту поставки товару за спірним договором надано товарно-транспортні накладні, а саме: ТТН 000169 від 07.11.2014 р. на суму 5588,16 грн; ТТН 000170 від 07.11.2014 р. на суму 2910,72 грн; ТТН 000197 від 05.12.2014 р. на суму 8504,52 грн; ТТН 000641 від 13.06.2016 р. на суму 8826,40 грн; ТТН 000642 від 14.06.2016 р. на суму 8642,80 грн.

Суд зауважує, що між сторонами виникли правовідносини на підставі договору № 24 від 28.11.2014 р., тобто період фактичного виконання зобов`язань по даному договору починається з 29.11.2014 р.

При цьому позивачем заявлено до стягнення суму боргу за товарно-транспортними накладними, а саме: ТТН 000169 від 07.11.2014 р. на суму 5588,16 грн; ТТН 000170 від 07.11.2014 р. на суму 2910,72 грн, які не охоплені періодом дії договору.

На підставі викладеного у суду відсутні підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача боргу за товарно-транспортними накладними, а саме: ТТН 000169 від 07.11.2014 р. на суму 5588,16 грн; ТТН 000170 від 07.11.2014 р. на суму 2910,72 грн в загальному розмірі 8 498,88 грн.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні норми містяться в ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи відсутність доказів сплати підтвердженої матеріалами справи заборгованості відповідача за відпуск та отримання лісопродукції, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 11 576,72 грн. В решті заявленої суми слід відмовити.

Розглянувши вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних нарахувань, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці правильності нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат та з огляду на часткове задоволення вимог про стягнення суми основного боргу, судом встановлено, що позивачем при заявлені до стягнення 3% річних та інфляційних не вірно визначено початок виникнення заборгованості, а саме: з 14.06.2016 р. та заявлені на суму заборгованості зазначену в позові - 20075,60 грн.

Так, згідно ч.1 ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. В даному випадку обрахунок яких слід здійснювати з наступної дати після поставки лісопродукції, тобто з 15.06.2016 р..

Суд здійснив перерахунок 3% річних та інфляційних, в результаті чого визначив, що з відповідача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 1 114,65 грн та 4277,45 грн інфляційних втрат за період прострочення з 15.06.2016 р. по 30.08.2019 р.

В решті слід відмовити.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав суду доказів, які б спростовували доводи позивача, натомість позивач обґрунтував свої позовні вимоги належними та достатніми доказами.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судовий збір, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача.

04.12.2019 р. в судовому засіданні примірник вступної та резолютивної частини рішення суду долучено до матеріалів справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1 . Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Торгово - виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" (вул. Барляєва, буд. 29, м. Жмеринка, Вінницька обл., 23100, код ЄДРПОУ 25494821) на користь Дочірнього підприємства "Козятинський Райагроліс" ВОКСЛП "Віноблагроліс" (юридична адреса: вул. Жовтнева, 153, с. Козятин, Вінницька обл.. 22109; поштова адреса: вул. П. Орлика, 10, м. Козятин, Вінницька обл., 22100код ЄДРПОУ 36022359) 11 576,72 грн суми основного боргу; 4277,45 грн інфляційних втрат; 1114,65 грн 3% річних та витрати на сплату судового збору в розмірі 1921,00 грн.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 12 грудня 2019 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (юриддична адреса: вул. Жовтнева, 153, с. Козятин, Вінницька обл.. 22109; поштова адреса: вул. П. Орлика, 10, м. Козятин, Вінницька обл., 22100)

3 - відповідачу ( вул. Барляєва, буд. 29, м. Жмеринка, Вінницька обл., 23100)