Рішення

від 03.12.2019 по справі 904/2889/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" грудня 2019 р. Cправа № 904/2889/19

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А. ,

за участю:

секретаря судового засідання Німенко О.І.,

представників:

позивача: Молодецького О.С.,

у відсутності відповідачів,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджетал Інвест" (просп. Коцюбинського, буд. 56, м. Вінниця, 21000)

до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про солідарне стягнення 136 093, 56 грн заборгованості за кредитним договором б/н від 04.10.2017,

В С Т А Н О В И В :

Господарським судом Дніпропетровської області на підставі ухвали від 11.07.2019 передано за підсудністю до Господарського суду Вінницької області позовні матеріали у справі №904/2889/19 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджетал Інвест" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 04.10.2017 у розмірі 136 093,56 грн.

У відповідності до вимог ч.ч. 6, 7 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України Господарським судом Вінницької області здійснено запит до Військово-цивільної адміністрації міста Красногорівка Мар`їнського району Донецької області щодо реєстрації місця проживання та інших персональних даних, що містяться в картотеці реєстраційного обліку про гр. ОСОБА_1 .

14.08.2019 на електронну адресу суду надійшла відповідь на запит, відповідно до якої підтверджено місце проживання ОСОБА_1 за вказаною у позовній заяві адресою.

Ухвалою суду від 19.08.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №904/2889/19 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.09.2019.

За результатами проведеного судового засідання 17.09.2019 за участю представника позивача, у зв`язку із відсутністю в матеріалах справи доказів вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі відповідачу - ОСОБА_1 , суд ухвалив відкласти підготовче засідання у справі до 15.10.2019, про що постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою від 15.10.2019 суд з власної ініціативи продовжив строк підготовчого провадження у справі на 30 днів з метою належної підготовки справи для розгляду по суті.

За наслідками проведення судового засідання 15.10.2019 суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 07.11.2019, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

У судове засідання 07.11.2019 з`явився представник позивача.

Судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення відповідачів про дату, час та місце розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене, за результатами проведеного судового засідання 07.11.2019 суд ухвалив відкласти розгляд по суті до 03.12.2019, про що зафіксовано у протоколі судового засідання.

У судове засідання 03.12.2019 з`явився представник позивача, відповідачі явки уповноважених представників не забезпечили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином ухвалою суду, яка направлялася рекомендованою поштовою кореспонденцією.

Водночас суд зазначає, що адресована відповідачу 1 - Товариству з обмеженою відповідальністю "Діджетал Інвест" судова кореспонденція направлялася за адресою, яка вказана у позовній заяві та підтверджується відомостями, що містяться у ЄДРЮОФОП. При цьому ухвала суду про відкриття провадження у справі повернута на адресу суду із відміткою поштового відділення: інші причини: "вибули", ряд інших ухвал, адресованих Товариству з обмеженою відповідальністю "Діджетал Інвест" повернуто на адресу суду із відміткою поштового відділення: інші причини: "не знайдено".

Щодо відповідача 2 - ОСОБА_1 , то ухвали суду з повідомленням про дату, час та місце розгляду справи направлялися за вказаною у позовній заяві адресою, яку підтверджено наданою Військово-цивільною адміністрацією міста Красногорівка Мар`їнського району Донецької області інформацією. При цьому дані ухвали, в т.ч. й ухвалу про відкриття провадження у справі, повернуто на адресу суду із відміткою поштового відділення: "за закінченням встановленого строку зберігання".

З огляду на вищевикладене, судом при неявці відповідачів в судове засідання враховується наступне.

Відповідно до з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Згідно із п.п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є : день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження , місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата , відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (абзац третій підпункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", яка на даний час є чинною).

Окрім того, суд зазначає, що ухвали суду у справі №904/2889/19 офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua та знаходяться у вільному доступі.

За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідачів про дату, час та місце судового слухання, але відповідачі не скористались правом на участь своїх представників у судовому засіданні.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

У визначений судом строк відзиву відповідачів на позовну заяву до суду не надійшло.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розгляд справи здійснювався з фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі з викладених у позовній заяві підстав.

В якості підстави заявлених позовних вимог позивач посилається на укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю "ПК Технопромінвест" код ЄДРПОУ 41625064 (згідно відомостей з ЄДРЮОФОП за вказаним кодом ЄДРПОУ значиться Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджетал Інвест") (відповідач 1, позичальник) договору банківського обслуговування б/н від 04.10.2017, у забезпечення зобов`язань за яким між Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (позивач) та гр. ОСОБА_1 (відповідач 2, поручитель) укладено договір поруки № P1527056952393990636 від 23.05.2018.

У зв`язку з невиконанням відповідачем 1 (позичальник) умов договору б/н від 04.10.2017, банк звернувся до відповідачів 1, 2 з позовом про солідарне стягнення з них 136 093,56 грн (заборгованість за кредитом).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

04.10.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "ПК Технопромінвест" (Клієнт, відповідач 1) в особі директора Снігура Артема Сергійовича було підписано з Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (Банк, позивач) заяву на відкриття рахунку та анкету про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг (далі Заява-анкета від 04.10.2017), на підставі якої Банком було відкрито поточний рахунок відповідачу (а.с. 22, т. 1).

За умовами Заяви-анкети від 04.10.2017 Клієнт банку, підписавши її, погоджується із Умовами та Правилами надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті банку за адресою privatbank.ua, та які разом пам`яткою клієнта і тарифами складають Договір банківського обслуговування.

Клієнт банку підписавши Заяви-анкету від 04.10.2017 підтвердив, що він приймає всі права та обов`язки, зазначені в Умовах та правилах, тарифах, пам`ятці клієнта, примірник яких клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування, у т. ч. погодився зі збільшеним строком позовної давності, зазначених в Умовах та правилах. Окрім того, останній погодився що зміни до Умов та правил вносяться банком щомісяця в односторонньому порядку у випадках, не забороненим чинним законодавством України. У тих випадках, коли в односторонньому порядку внести зміни неможливо, банк повідомляє клієнта про внесені зміни шляхом використання визначених Умовами та правилами комунікаційних каналів зв`язку.

Продовження користування послугами банку після дати публікації на сайті банку змінених Умов та правил є підтвердженням його погодження та повного й безумовного прийняття зміненої редакції Умов та правил. Зі зміною Умов та правил надання банківських послуг клієнт зобов`язався ознайомлюватися самостійно на офіційному сайті банку privatbank.ua.

Розділом 3.2 Умов та правил надання банківських послуг регулюються взаємовідносини між Клієнтом та Банком щодо умов та правил користування послугою кредитування юридичних осіб від ПриватБанку.

Зокрема, згідно з п. 3.2.1.1.1. кредитний ліміт на поточний рахунок (далі- Кредит) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку та Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет-банку, "Приват 24", мобільний додаток Приват 24, SMS-повідомлення або інших).

Кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди (п. 3.2.1.1.3. Умов).

Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет-банку Приват 24, мобільний додаток Приват 24, SMS-повідомлення або інших) (п.3.2.1.1.6 Умов).

Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - далі "Угода") (п.3.2.1.1.8 Умов).

Згідно п. 3.2.1.1.12 Умов для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється фіксована процентна ставка.

Пунктом 3.2.1.2.2.2. Умов визначено зобов`язання Клієнта сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно з п.п. 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3.

Пунктами 3.2.1.2.2.3. та 3.2.1.2.2.5. встановлено обов`язок клієнта виробляти погашення кредиту не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п.3.2.1.1.11; повернути кредит в строки встановлені п.п. 3.2.1.1.10, 3.2.1.2.3.4, 3.2.1.2.2.17.

У розділі 3.2.1.4. Умов та правил надання банківських послуг регулюється порядок розрахунків за користування кредитом.

Так, відповідно до п. 3.2.1.4.1. за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків встановлено у пунктах 3.2.1.4.1.1., 3.2.1.4.1.2., 3.2.1.4.1.3. Умов.

Згідно з тарифами, до яких приєднався Клієнт, для малого і середнього бізнесу передбачено щоденне нарахування відсотків при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня. Списання нарахованих відсотків проводяться 1-го числа кожного місяця за попередній місяць при безперервному користуванні не більше 30-ти днів. Тариф встановлено у розмірі 21% для договорів забезпечених порукою та 34% - для договорів, не забезпечених порукою (тариф №18).

Відсотки у разі непогашення кредиту упродовж 30 днів з дати початку безперервного періоду, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, у котрому дебетове сальдо підлягало обнуленню (з моменту виникнення простроченої заборгованості) установлено в розмірі 42% для договорів, забезпечених порукою, 68 % - для договорів, не забезпечених порукою (тариф №19).

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п.3.2.1.4.1.4. Умов).

У п. 3.2.1.4.4 Умов визначено, що Клієнт сплачує Банку комісію за використання Ліміту відповідно до п.п.3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,5 % від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.

При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3., термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.18.2.3.4 винагороди, передбаченого п.п. 3.2.1.2.2.2., 3.2.1.4.4., 3.2.1.4 5, 3.2.1.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати (п.3.2.1.5.1. Умов).

Пунктом 3.2.1.5.4. нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3. здійснюється протягом 15 (п`ятнадцяти) років з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано Клієнтом.

Пунктом 3.2.1.6.1 Умов визначено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта набирає чинності з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань сторонами за цим Договором.

Також судом встановлено, що 23.05.2018 між ОСОБА_1 (поручитель, відповідач 2) та Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк "Приватбанк" (кредитор, позивач) укладено письмовий договір поруки P1527056952393990636 шляхом його скріплення відповідачем 2 власноручним підписом (а.с. 51-52, т. 1).

Предметом Договору поруки є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ПК"ТЕХПРОМІНВЕСТ" зобов`язань за угодами - приєднання до розділу 3.2.1. "Кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг.

Згідно із п. 1.2. Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за "Угодою 1 та Угодою 2" в тому ж розмірі, що і боржник , включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. За вказаним пунктом поручитель відповідає перед кредитором всіма коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

У випадку не виконання боржником зобов`язань за "Угодою 1 і/або Угодою 2" боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.5. Договору поруки).

Відповідно до п. 2.1.2. Договору поруки у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п. 1.1. цього Договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного зобов`язання. Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов`язання та вимагати виконання поручителем взятих на себе зобов`язань іншими способами.

Згідно із п. 2.4.1. Договору поруки поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання боржника, зазначені в направленій кредитором вимозі згідно п.п. 2.1.2 п.2.1. цього договору.

Порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за "Угодою 1 і/або Угодою 2" цей договір припиняє свою дію (п. 4.1. Договору поруки).

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку Заяві-анкеті від 04.10.2017 про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли відносини, що підпадають під регулювання наступних статей чинного законодавства.

Відповідно до ст.6, ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У ст.633 ЦК України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В ч.1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

У ч.1 ст. 1067 ЦК України закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Отже, суд приходить до висновку, що Умови та правила надання банківських послуг, до яких приєднався відповідач 1, підписавши Заяву-анкету від 04.10.2017, містить істотні умови змішаного договору - кредитного договору та договору банківського рахунку.

Також суд вважає, що підписання сторонами Умов та правил надання банківських послуг є дотриманням письмової форми такого змішаного договору.

Згідно з довідкою Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" №08.7.0.0.0/190613073812 від 13.06.2019 станом на 24.10.2018 відповідачу 1 встановлено кредитний ліміт в розмірі 200000 грн.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що відповідач 1 (позичальник) починаючи з 25.10.2018 активно використовував кредитні кошти в межах кредитного ліміту та станом на 29.11.2018 заборгованість за наданим кредитом була погашена.

Починаючи з 01.12.2018 погашення сум в межах кредитної заборгованості відбувалося з порушенням встановленого графіку, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість за кредитом. Станом на 13.06.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "ПК Технопромінвест" повинно було повернути Банку кошти сумі 136093,56 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості та банківськими виписками щодо руху коштів відповідача 1 по рахунку (а.с. 42-50, т. 1).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Частиною першою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Слід також зазначити, що з огляду на заявлення позову не тільки до позичальника (відповідача 1) за договором від 04.10.2017, а і до поручителя (відповідача 2) за Договором поруки, судом при прийнятті рішення враховано наступні норми матеріального права.

Зокрема, ч.ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України згідно яких у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Частиною 1 ст.553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ч.1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. В частині 2 названої статті встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалося вище, умовами п. 1.5. Договору поруки його сторонами погоджено, що у випадку не виконання боржником зобов`язань за "Угодою 1/або Угодою 2" боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно із п. 2.1.2. Договору поруки у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п. 1.1. цього Договору, кредитор має право направити поручителю із зазначенням невиконаного зобов`язання. Не направлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов`язання та вимагати виконання поручителем взятих на себе зобов`язань іншими способами.

Непроведення розрахунків за договором б/н від 04.10.2017 позичальником (відповідач 1) та поручителем (відповідач 2) стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Таким чином, згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 04.04.2019 залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 139093,56 грн (а.с. 42, т.1).

Згідно з ч. ч. 1 - 4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

При цьому ч.1 статтею 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин суд вважає вимогу позивача про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 139093,56 грн правомірною та обґрунтованою, а отже заявлений позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі судом прийнято до уваги, що відповідачами не було надано ні доказів погашення заборгованості, ні власного контррозрахунку заборгованості.

Також при прийнятті рішення з огляду на те, що відповідач 2 є фізичною особою без статусу суб`єкта господарювання судом враховано, що у даній справі сторонами основного зобов`язання за договором від 04.10.2017, тобто кредитором і боржником, є юридичні особи. Однак стороною правочину, в даному випадку договору поруки P1527056952393990636 від 23.05.2018, укладеного для забезпечення основного зобов`язання, виступає фізична особа, яка не є підприємцем.

Виходячи з аналізу змісту та підстав поданого позову, Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" як кредитор подало до господарського суду позов до фізичної особи, як поручителя за договором поруки, що укладений на забезпечення зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи. Тобто, між позивачем та відповідачем наявний спір щодо правочину, укладеного для виконання зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з наведеними приписами ГПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до приписів ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в ст. 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а випадки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, чітко визначені положеннями ст. 20 ГПК України.

Таким чином, до юрисдикції господарських судів належать спори щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Водночас положення п.1 ч.1 ст. 20 ГПК України не пов`язують також належність до господарської юрисдикції справ у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці, з об`єднанням таких позовних вимог із вимогами до особи - боржника за основним зобов`язанням.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/1733/18.

З дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-/ІІІ господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Відтак, з 15.12.2017 у випадку об`єднання позовних вимог щодо виконання кредитного договору з вимогами щодо виконання договорів поруки, укладених для забезпечення основного зобов`язання, спір має розглядатися за правилами господарського чи цивільного судочинства залежно від сторін основного зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 202/33292/13-ц) .

Також суд зазначає, що належним відповідачем у справі є Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджетал Інвест", хоча договір банківського обслуговування від 04.10.2017 оформлено Товариством з обмеженою відповідальністю "ПК Технопромінвест".

Підставою для передачі Господарським судом Дніпропетровської області позовної заяви з додатками за підсудністю до Господарського суду Вінницької області слугувало те, що за вказаним ідентифікаційним кодом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Технопромінвест" як сторони договору банківського обслуговування у ЄДРЮОФОПГФ значиться Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджетал Інвест", місцезнаходження якого зареєстровано у м. Вінниця. При цьому відповідно до п. 6 "Положення про Єдиний державний реєстр підприємців та організацій України" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року №118 ідентифікаційний код зберігається за суб`єктом якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним . У разі перетворення юридичної особи крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код. У разі припинення юридичної особи шляхом приєднання до іншої особи та створення на базі юридичної особи, що припинилася, відокремленого підрозділу ідентифікаційний код такої юридичної особи залишається за відокремленим підрозділом. В інших випадках припинення юридичної особи присвоєння її ідентифікаційного коду новоствореним суб`єктам забороняється.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Таким чином, витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідачів порівну.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджетал Інвест" (просп. Коцюбинського, буд. 56, м. Вінниця, 21000; код ЄДРПОУ 41625064) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 14360570) 136 093,56 грн - заборгованості за кредитом.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджетал Інвест" (просп. Коцюбинського, буд. 56, м. Вінниця, 21000; код ЄДРПОУ 41625064) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 14360570) 1020,70 грн - витрат на сплату судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 14360570) 1020,70 грн - витрат на сплату судового збору.

5. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 12 грудня 2019 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2,3 - АТ КБ "ПРИВАТБАНК" - вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094;

4 - ТОВ "Діджетал Інвест" - просп. Коцюбинського, буд. 56, м. Вінниця, 21000;

5 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).