Рішення

від 12.12.2019 по справі 903/908/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 грудня 2019 р. Справа № 903/908/19

Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Сердюкової Аліни Олегівни

та за присутності представників сторін:

від позивача: Боровська М.С.-директор

від відповідача: Політей Ю.А.-головний державний виконавець Нововолинського МВ ДВС ГТУЮ у Волинській області (довіреність від 01.01.2019р.)

від третьої особи: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Книжковий Світ" ЛТД, м. Нововолинськ

до відповідача: Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, м. Нововолинськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

Комунальне підприємство "Нововолинськтеплокомуненерго", м. Нововолинськ

про зняття арешту та заборони відчуження на нерухоме майно

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Книжковий Світ" ЛТД звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом від 14.11.2019р. до Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про зняття арешту та заборони відчуження на все належне нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Книжковий Світ" ЛТД, накладених згідно постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції у Волинській області від 27.02.2012р. в межах виконавчого провадження №1871056: реєстраційний номер обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 12951163 від 05.09.2012р., реєстратор Волинська філія Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.

В правове обгрунтування позовних вимог позивач здійснював посилання на положення ст. ст. 317, 321, 383, 386, 391 ЦК України та ст. ст. 47, 57, 59 Закону України "Про виконавче провадження" та засвідчував, що незважаючи на те, що борг, у зв`язку із виникненням якого було накладено арешт на майно, погашено в повному обсязі, арешт з майна не знято, що порушує законні права та інтереси щодо розпорядження майном, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Книжковий Світ" ЛТД.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 19.11.2019р. за вказаним позовом було відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 12.12.2019р., залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача- Комунальне підприємство "Нововолинськтеплокомуненерго", запропоновано учасникам судового процесу вчинити певні дії та надати суду відповідні додаткові матеріали, явку уповноважених представників сторін та третьої особи в судове засідання визначено на їх розсуд.

02.12.2019р. на адресу суду від третьої особи - Комунального підприємства "Нововолинськтеплокомуненерго" надійшла заява від 26.11.2019р. №566/3-03 про розгляд даної справи без участі уповноваженого представника за наявними в матеріалах справи документами.

Крім цього, 09.12.2019р. до суду від КП "Нововолинськтеплокомуненерго" надійшли пояснення на позовну заяву від 04.12.2019р. №576/3-01, в котрих третя особа повідомила, що ТОВ "Книжковий Світ" ЛТД заборгованості за спожиту теплову енергію та обслуговування внутрішньобудинкової системи опалення перед підприємством не має.

Присутня в судовому засіданні 12.12.2019р. директор ТОВ "Книжковий Світ" ЛТД вказала, що повідомила суду про всі обставини, які їй відомі, надала всі докази, на які посилається в позові, додаткових заяв та клопотань не має.

Присутня в судовому засіданні представник відповідача засвідчила, що стосовно пред`явлених позовних вимог останньою будуть надані суду усні пояснення на стадії судового розгляду справи по суті.

Присутні в судовому засіданні 12.12.2019р. представники сторін відповідно до положень ч. 6 ст. 183 ГПК України надали суду письмову згоду на перехід до розгляду даної справи по суті в даному судовому засіданні, внаслідок чого, у зв`язку з поданням відповідної письмової згоди сторін, суд, протокольною ухвалою від 12.12.2019р. закрив підготовче провадження у справі та перейшов до розгляду справи по суті у той самий день.

В судовому засіданні 12.12.2019р. директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Книжковий Світ" ЛТД позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити останні в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Присутня в судовому засіданні 12.12.2019р. представник Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області з посиланнями на лист Нововолинського МВ ДВС ГТУЮ у Волинській області, адресований директору ТОВ "Книжковий Світ" ЛТД Боровській ОСОБА_1 Сергіївні, від 08.11.2019р. №24819 надала суду усні пояснення стосовно позовної заяви, засвідчивши, що відповідно до даних автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) на виконанні у відділі перебували виконавчі провадження по примусовому виконанні наказу Господарського суду Волинської області №5004/1843/11-1 від 21.10.2011р. про стягнення з ТОВ "Книжковий світ" на користь КП "Нововолинськтеплокомуненерго" заборгованості.

Відповідно до АСВП за результатом проведення виконавчих дій по яким, зокрема, накладався арешт на майно позивача, було винесено постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження".

Відповідно до положень ст. 40 ЗУ "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

При цьому, представник засвідчує, що у відповідності до положень ст. 59 ЗУ "Про виконавче провадження" підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Враховуючи викладене, Нововолинський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області позбавлений можливості зняти арешт на належне позивачу нерухоме майно.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, господарський суд, оцінюючи подані докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що пред`явлений позивачем до відповідача позов підставний та підлягає до задоволення.

Викладена позиція суду пов`язана з наступними встановленими в судовому засіданні обставинами:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Волинської області від 10 жовтня 2011 року у справі №5004/1843/11 було задоволено позов Прокурора м. Нововолинська в інтересах держави в особі Нововолинської міської ради Комунального підприємства "Нововолинськтеплокомуненерго" Житлово-комунального об`єднання до Товариства з обмеженою відповідальністю "Книжковий Світ" про стягнення 15 489,93грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Книжковий світ" на користь Комунального підприємства "Нововолинськтеплокомуненерго" Житлово-комунального об`єднання 15 489,93 грн., з них 13 083,01грн. заборгованості, 342,15грн. пені, 1 630,55грн. інфляційних втрат та 434,22грн. 3% річних; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Книжковий світ" в доход Державного бюджету України 154,90 грн. державного мита; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Книжковий світ" на користь УДК у м. Луцьку 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання рішення від 10 жовтня 2011 року у справі №5004/1843/11 Господарським судом Волинської області було видано наказ від 21.10.2011р. №5004/1843/11-1 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Книжковий світ" на користь Комунального підприємства "Нововолинськтеплокомуненерго" Житлово-комунального об`єднання 15 489,93грн., з них 13083,01грн. заборгованості, 342,15грн. пені, 1630,55грн. інфляційних втрат та 434,22грн. 3% річних.

На підставі даного наказу Головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №1871056.

Згідно ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012 Конституційний Суд України).

Здійснення державним виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 червня 2004 року у справі "Півень проти України" вказано, що право на судовий розгляд, гарантований статтею 6 Конвенції, захищає також виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін.

Умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, чітко визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що позивачу- Товариству з обмеженою відповідальністю "Книжковий Світ" ЛТД на праві приватної власності належить вбудоване нежитлове приміщення магазину /літера А-3/ загальною площею 60,9кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Нововолинськ, бульвар Шевченка, 4.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Книжковий Світ" ЛТД 27 лютого 2012 року Головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції було винесено постанову про накладення арешту на нерухоме майно, згідно з якою було накладено арешт на невизначене майно, все нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Книжковий Світ" ЛТД.

Згідно ч.5 ст. 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

З відповіді на заяву Комунального підприємства "Нововолинськтеплокомуненерго" від 29.10.2019р. №5083/03, адресованої Товариству з обмеженою відповідальністю "Книжковий Світ" ЛТД та з наданих суду КП "Нововолинськтеплокомуненерго" пояснень на позовну заяву від 04.12.2019р. №576/3-01 вбачається, що станом на 28.10.2019р. ТОВ "Книжковий Світ" ЛТД заборгованості за спожиту теплову енергію та обслуговування внутрішньобудинкової системи опалення перед Комунальним підприємством "Нововолинськтеплокомуненерго" не має.

Водночас, з листа Нововолинського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області №24819 від 08.11.2019р. вбачається, що відповідно до даних автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) на виконанні у відділі перебували виконавчі провадження по примусовому виконанні наказу Господарського суду Волинської області №5004/1843/11-1 від 21.10.2011р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Книжковий світ" на користь Комунального підприємства "Нововолинськтеплокомуненерго" Житлово-комунального об`єднання заборгованості.

Відповідно до АСВП за результатом проведення виконавчих дій по яким, зокрема, накладався арешт на майно позивача було винесено постанови про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження".

Відповідно до положень ст. 40 ЗУ "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

У відповідності до положень ст. 59 ЗУ "Про виконавче провадження" підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Судом встановлено, що сума заборгованості за наказом №5004/1843/11-1 виданим 21.10.2011р. Господарським судом Волинської області, повністю погашена, за результатом проведення виконавчих дій по яких, зокрема, накладався арешт на майно позивача, було винесено постанови про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження", а накладений арешт на майно позивача не знято.

Наявність арешту перешкоджає реалізації позивачем права на вільне володіння, користування та розпорядження належним йому майном та стало підставою для звернення до суду із зазначеним позовом.

Статтею 41 Конституції України визначено право кожного вільно володіти користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Положенням ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04 листопада 1950 року), що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог ст. 9 Конституції України визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 1 ст. 316 ЦК України визначено поняття права власності. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Приписами ст. 321 ЦК України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із частинами 1, 3, 4 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 391 ЦК України передбачено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

За змістом ч. 1 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначені ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч. 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Якщо позивач є власником спірного майна, то вирішується вимога про зняття арешту з майна. У разі якщо позивач одночасно доводить своє право власності, яке виникло, наприклад, із договору про спільну власність або таке його право не визнається чи оспорюється співвласником, то відповідно до заявлених вимог суд вирішує вимогу про зняття арешту з майна та про визнання права власності на це майно (п. 8 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна").

Виходячи зі змісту ч. 1 ст.8 Конституції України охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Як зазначено Конституційним Судом України в рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004р., види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними.

Для розуміння поняття "охоронюваний законом інтерес" важливо врахувати й те, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і не правовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів.

Поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Зважаючи на ту обставину, що накладення арешту має своїм наслідком заборону на відчуження арештованого майна, ним порушується право власника вільно розпоряджатись своїм майном.

З огляду на викладене, враховуючи, що сума заборгованості за наказом №5004/1843/11-1, виданим 21.10.2011р. Господарським судом Волинської області, повністю погашена, за результатом проведення виконавчих дій по яких, зокрема, накладався арешт на майно позивача було винесено постанови про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження", а накладений на майно позивача арешт, перешкоджає здійсненню ним у повному обсязі права власності на це майно, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати, пов`язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), котрі поніс позивач, слід залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Книжковий Світ" ЛТД.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 14, 73, 74, 75, 76-80, 129, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зняти арешт та заборону відчуження на все належне нерухоме майно Товариству з обмеженою відповідальністю "Книжковий Світ" ЛТД (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, бульвар Шевченка, будинок 4, код ЄДРПОУ 30165870), накладений згідно постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції у Волинській області від 27 лютого 2012 року в межах виконавчого провадження №1871056: реєстраційний номер обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 12951163 від 05 вересня 2012 року, реєстратор Волинська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення

складено 13.12.2019р.

Суддя В. А. Войціховський

Примірник рішення суду направити:

- Товариству з обмеженою відповідальністю "Книжковий Світ" ЛТД за адресою: Волинська обл., м. Нововолинськ, бульвар Шевченка, 4 (оригінал);

- Нововолинському міському відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області за адресою: Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Винниченка, 14;

- Комунальному підприємству "Нововолинськтеплокомуненерго" за адресою: Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Святого Володимира, 3.