Рішення

від 03.12.2019 по справі 909/820/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.12.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/820/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Феденько Н. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Ландшафт-ІФ"

до відповідача: MB "Palete man"

про стягнення заборгованості в сумі 6339,26 Євро, 3598,25 грн. пені та 2957,46 грн. 3% річних

Представники сторін не з"явилися

встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Приватне підприємство "Ланшафт-ІФ" із позовною заявою до MB "Palete man" про стягнення заборгованості за Контрактом №6/2016 від 01.05.2016 в сумі 6339,26 Євро, 3598 грн 25 к. пені та 2957 грн 46 к. 3% річних.

Вирішення судом процесуальних питань.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, відповідачем виступає іноземний суб`єкт господарювання - нерезидент, який не має свого представництва на території України. Місцезнаходженням відповідача є: с.Вречниця Велика, Республіка Польща.

Відповідно до ст. 365 Господарського процесуального кодексу України, іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 366 ГПК України, підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

26.09.2018 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання на 26.03.2019 та зупинити провадження у справі до 25.03.2019 (ухвала від 26.09.2018).

26.03.2019 суд постановив відкласти підготовче засідання на 11.06.2019 та зупинити провадження у справі до 10.06.2019 (ухвала від 26.03.2019).

11.06.2019 суд постановив поновити провадження у справі; відкласти підготовче засідання на 17.09.2019 та зупинити провадження у справі до 16.09.2019 (ухвала від 11.06.2018).

17.09.2019 суд постановив підготовче провадження закрити; розгляд справи по суті призначити на. 31.10.2019.

31.10.2019 судове засідання не відбулося у зв`язку із перебуванням судді у відпустці.

04.11.2019 суд постановив розгляд справи по суті призначити на 03.12.2019.

03.12.2019 представник позивача не з"явився, причин нез"явлення суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідач своїм правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, відзиву на позов не подав, явки в судове засідання уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Згідно ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об"єктивному встановленню всіх обставин справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За таких обставин, беручи до уваги приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку та норми частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Суд розглядає справу за відсутності такого учасника, відповідно до чинного законодавства за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

В судовому засіданні 03.12.2019 суд ухвалив рішення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на виконання умов укладеного між сторонами Контракту №6/2016 від 01.05.2016 поставив відповідачу товар, однак відповідач в порушення умов договору, отриманий товар не оплатив, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 6339 Євро 26 центів. Позивач, керуючись п.8.4. Контракту та ст.625 ЦК України, нарахував відповідачу пеню в сумі 3598 грн 25 к. та 2957 грн 46 к. 3% річних та звернувся до суду. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.610 ЦК України.

Позиція відповідача.

Відповідач відзив на позов не надав, проти позову не заперечив, доказів оплати товару не подав.

Обставини справи. Оцінка доказів.

Предметом спору є матеріально - правова вимога Приватного підприємства "Ланшафт-ІФ" до MB "Palete man" про стягнення 6339,26 Євро - заборгованості, 3598 грн 25 к. - пені та 2957 грн 46 к. - 3% річних.

01.05.2016 сторони спору уклали Контракт №6/2016.

Відповідно до п.1.1. Контракту Приватне підприємство "Ланшафт-ІФ " зобов"язалось продавати продукцію: вироби з деревини (далі - товар), а MB "Palete man" зобов"язалось прийняти та оплатити вартість продукції на умовах, визначених договором. Поставка товару здійснюється окремими партіями. На кожну окрему партію товару сторони підписують окрему специфікацію і замовлення.

Згідно з п.10.1.Контракту з врахуванням додаткової угоди №3 від 05.01.2017, цей Контракт вступає в силу з моменту підписання уповноваженими представниками сторін і діє по 31.12.2018, а в частині невиконаних зобов"язань діє до повного їх виконання.

Загальна вартість контракту складає 1000000 (один мільйон Євро)(п.4.2 контракту).

Кількість (об"єм) поставки окремої партії товару визначається у специфікаціях до цього Контракту (п.2.1. Контракту).

Покупець на основі рахунку-фактури повинен провести 100% оплату на протязі 3 календарних днів з моменту митного оформлення партії і відправки сканованих копій всіх відповідних документів, підтверджуючих відправку, на електронну пошту покупця (п.5.1. Контракту).

Приписами п.8.4. Контракту, у випадку порушення покупцем строків сплати партії товару, передбачених п.5.1. цього Контракту, постачальник вправі вимагати від покупця сплати неустойки в розмірі 0,01 % від суми, що залишилась до сплати за партію товару, за кожен день затримки.

На виконання умов договору, позивач здійснив поставку товару на загальну суму 6339 Євро 26 центів, що підтверджується специфікацією №15 від 26.03.2018 та електронною митною декларацією №UA206010/2018/002197, у якій відповідно до митного оформлення в митному режимі експорт були заявлені товари - пиломатеріали хвойні (порода ялина, ялиця), обрізні, сушені, нешліфовані, нестругані, не мають торцевих з"єднань, розміри: товщина 24мм, ширина 98-123 мм.

Також приєднав до матеріалів справи копію електронного інвойса №15 від 26.03.2018.

Електронна митна декларація прийнята Львівською митницею ДФС, про що свідчить відмітка у графі "D/J" вказаної митних декларацій.

В порушення договірних зобов"язань, відповідач отриманий товар не оплатив, внаслідок чого виникла заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 6339 Євро 26 центів.

З метою досудового врегулювання спору позивач 10.05.2018 направив відповідачу претензію №18/05 з вимогою оплатити заборгованість; докази направлення претензії відповідачу міститься в матеріалах справи. Проте ця вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення, у зв"язку з цим позивач на підставі ст.625 Цивільного кодексу України та п.84 Контракту за прострочення виконання грошового зобов"язання, нарахував відповідачу 3598 грн 25 к. - пені та 2957 грн 46к. - 3% річних та звернувся до суду за захистом порушеного права.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Як передбачено ч. 1 ст. 32 Закону України "Про міжнародне приватне право", зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом. Сторони в п. 11.2 контракту №6/2016 від 01.05.2016 погодили, що у разі недосягнення згоди між сторонами усі спори вирішуються у Господарському суді Івано-Франківської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Відповідно до наведеного договір, укладений між позивачем і відповідачем, є договором купівлі - продажу.

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов"язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов"язання.

Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов"язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В силу ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов"язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).

Висновок суду.

Суд встановив, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку щодо оплати товару не виконав; обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання не навів, відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Факт порушення відповідачем свого зобов`язання щодо оплати поставленого товару підтверджується матеріалами справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 6339 Євро 26 центів обґрунтована та належить до задоволення.

Суд перевірив правильність нарахування позивачем пені та 3% річних та задовольняє їх за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача 6339 Євро 26 центів - заборгованості, 3598 грн 25 к. - пені, 2957 грн 46 к. - 3% річних.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 3220 грн 16 к., що підтверджується квитанцією № 0.0.1139264789.1 від 20 вересня 2018 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено в повному обсязі, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватного підприємства "Ландшафт-ІФ" до MB "Palete man" про стягнення заборгованості в сумі 6339,26 Євро, 3598,25 грн. пені та 2957,46 грн. 3% річних задовольнити.

Стягнути з MB "Palete man", Savanoriu pr/46-36, LT-03137 Vilnius, Lietuva (company code 303070455, VAT code: LT 100007766513, Bank: Nord/LB, Bank code: B/K 40100, SWIFT:AGBLLT2X, Acc.No.:LT394010049501334950) на користь Приватного підприємства "Ландшафт-ІФ", вул.Грушевського,6, м.Івано-Франківськ, 76018 (код 35517792) - 6339 (шість тисяч триста тридцять дев"ять Євро) 26 центів - заборгованості, 3598 (три тисячі п"ятсот дев"яносто вісім гривень) 25 к. - пені, 2957 (дві тисячі дев"ятсот п"ятдесят сім гривень) 46 к. - 3% річних, а також 3220 (три тисячі двісті двадцять гривень) 16 к. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 13.12.2019

Суддя Т.В. Максимів