Рішення

від 12.12.2019 по справі 908/2938/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/123/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2019 Справа № 908/2938/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

розглянувши матеріали справи № 908/2938/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "40 РОКІВ-АГРО" (71040, Запорізька область, Більмацький район, с. Смирнове, вул. Смирнова, буд. 6)

до відповідача: Фермерського господарства "Ліана-Пологи" (70650, Запорізька область, Пологівський район, с. Кінські Роздори, вул. Леніна, буд. 50)

про стягнення 28 951,08 грн.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю "40 РОКІВ-АГРО" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою за вих. № 04/10/1 від 04.10.2019 до Фермерського господарства "Ліана-Пологи" про стягнення основного боргу в сумі 23520,00 грн., штрафу в сумі 2532,00 грн., трьох відсотків річних в сумі 829,32 грн. та інфляційних витрат в сумі 2069,76 грн. за договором купівлі-продажу № 1104/1 від 11.04.2018.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2019 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2938/19, присвоєно справі номер провадження 12/123/19, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами без проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Ухвалою суду від 22.10.2019 у справі № 908/2938/19 відповідачу запропоновано у строк до 07.11.2019 подати відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог. Також вказаною ухвалою повідомлено сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення необхідно подати у строк до 22.11.2019.

Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи № 908/2938/19, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення його представнику копії ухвали суду від 22.10.2019.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом, не скористався.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 12.12.2019.

Дослідивши зміст поданої в даній справі позовної заяви суд дійшов висновку про те, що позивачем невірно визначена ціна позову.

В тексті позовної заяви позивач зазначає, що ціна позову складає 28771,08 грн.

Проте, загальний розмір заявлених до відповідача вимог, а саме: основного боргу в сумі 23520,00 грн., штрафу в сумі 2532,00 грн., трьох відсотків річних в сумі 829,32 грн. та інфляційних витрат в сумі 2069,76 грн. становить 28951,08 грн.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Позов мотивовано тим, що 11.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "40 РОКІВ-АГРО", далі Продавець, та Фермерським господарством "Ліана-Пологи", далі Покупець, був укладений договір купівлі-продажу № 1104/1, далі Договір, відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов`язується передати у власність ячмінь яровий Адапт в кількості 3,920 тон по 5 000,00 грн. за тону (без ПДВ), надалі Товар, а Покупець зобов`язаний прийняти товар та оплатити його.

Згідно із п. п. 2.1., 2.2. Договору сума Договору складає 23520,00 грн. (двадцять три тисячі п`ятсот двадцять грн. 00 коп.) в т.ч. ПДВ 20% - 3920,00 грн. Оплата по даному Договору здійснюється Покупцем в безготівковому порядку з відстрочкою оплати до 01 серпня 2018 року, згідно рахунку, який виставляє Продавець.

Пунктом 6.3. Договору сторони визначили, що цей договір набирає сили з моменту його підписання і діє до повного виконання обов`язків сторонами по даному Договору.

Відповідно до умов п. 2.2. Договору позивач виписав рахунок на оплату № 72 від 11.04.2018 на суму 23520,00 грн.

Так, на виконання умов Договору позивач передав у власність відповідача товар, а саме: ячмінь яровий Адапт в кількості 3,920 тон на загальну суму 23520,00 грн., а відповідач вказаний товар прийняв, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № 247 від 11.04.2018 (а.с 16).

Вказаний товар був отриманий представником відповідача - Петровим П.П. на підставі довіреності № 11 від 11.04.2018.

Факт одержання відповідачем вищевказаного товару також підтверджується підписаною сторонами товарно-транспортною накладною № 00000000121 від 11.04.2018.

Позивач в позові вказує, що відповідач в порушення укладеного Договору своєчасно не оплатив поставлений товар, у зв`язку з чим станом на 04.10.2019 відповідач має заборгованість в сумі 23520,00 грн.

Оскільки відбулося несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, позивач намагається стягнути з відповідача штраф в розмірі 2532,00 грн. на підставі п. 3.2. Договору. Так, вказаним пунктом Договору визначено, що за невчасну або неповну оплату за товар, після строку 01 серпня 2018 року, Покупець сплачує Продавцю штраф у розмірі 10% від не перерахованої суми за кожен день прострочення.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України, позивач вказує на прострочення грошового зобов`язання з боку відповідача, в зв`язку з чим намагається стягнути з нього три відсотка річних за період з 02.08.2018 по 04.10.2019 в сумі 829,32 грн. та інфляційні витрати за період з 02.08.2018 по 04.10.2019 в сумі 2069,76 грн.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір купівлі-продажу. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, порядок здійснення розрахунків, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 655 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Порядок розрахунків за товар між сторонами узгоджено в розділі 2 Договору, а саме в п. 2.2., яким передбачено, що оплата по даному Договору здійснюється Покупцем в безготівковому порядку з відстрочкою оплати до 01 серпня 2018 року, згідно рахунку, який виставляє Продавець.

Матеріали справи свідчать, що позивач виконав свій обов`язок за Договором шляхом передачі відповідачу товару, передбаченого умовами договору, на суму 23520,00 грн., а відповідач вказаний товар прийняв, що підтверджується підписаними сторонами у справі видатковою накладною № 247 від 11.04.2018 та товарно-транспортною накладною № 00000000121 від 11.04.2018 (а.с. 16, 18).

Таким чином, Покупець зобов`язаний здійснити оплату товару до 01 серпня 2018 року, тобто 31.07.2018.

Втім, оплату товару у строк, визначений договором, відповідач не здійснив.

Матеріали справи свідчать, що позивач звертався до відповідача з претензією від 30.10.2018, в якій просив виконати зобов`язання за договором і протягом встановленого законодавством терміну із дня отримання даної претензії перерахувати грошові кошти в сумі 23520,00 грн. на розрахунковий рахунок.

На підтвердження отримання відповідачем вказаної претензії позивач надав засвідчену копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 20).

Втім, вимоги вказаної претензії залишені відповідачем без відповіді та виконання.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань за договором щодо не здійснення оплати за переданий товар, а також доведено порушення відповідачем строку оплати товару, встановленого умовами договору, а наявність заборгованості в розмірі 23520,00 грн. підтверджується підписаними сторонами видатковою накладною № 247 від 11.04.2018 та товарно-транспортною накладною № 00000000121 від 11.04.2018, які є первинними документами, згідно яких проводяться розрахунки між сторонами у справі. Відповідач доказів сплати боргу суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "40 РОКІВ-АГРО" до Фермерського господарства "Ліана-Пологи" про стягнення заборгованості в сумі 23520,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов`язання з оплати вартості переданого товару з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Приписами ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Матеріали справи свідчать, що позивач за прострочення виконання зобов`язань за Договором нарахував відповідачу штраф в розмірі 2532,00 грн., який просить стягнути з відповідача.

Так, умовами п. 3.2. Договору визначено, що за невчасну або неповну оплату за товар, після строку 01 серпня 2018 року, Покупець сплачує Продавцю штраф у розмірі 10% від не перерахованої суми за кожен день прострочення.

Докази оплати вартості переданого за Договором товару відповідачем не надані та в матеріалах справи відсутні, отже відповідач прострочив виконання обов`язку з оплати, визначеного п. 2.2. Договору.

Враховуючи прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати переданого товару відповідачем наявні підстави для нарахування штрафу відповідно до п. 3.2. Договору.

Дослідивши викладений в позовній заяві розрахунок штрафу, який як зазначає позивач, становить 2352,00 грн. (10 % від вартості неоплаченого товару - 23520,00 грн.), суд дійшов висновку, що він виконаний правомірно.

Втім, в прохальній частині позову позивач просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 2532,00 грн.

Оскільки позивач просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 2532,00 грн., суд дійшов висновку що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "40 РОКІВ-АГРО" до Фермерського господарства "Ліана-Пологи" про стягнення штрафу підлягають задоволенню частково в сумі 2352,00 грн.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки мало місце прострочення оплати відповідачем вартості переданого товару, а наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних за загальний період з 02.08.2018 по 04.10.2019 здійснений у відповідності із приписами ст. 625 ЦК України, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі в сумі 829,32 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат за період 02.08.2018 по 04.10.2019 (з серпня 2018 по вересень 2019) здійснений у відповідності до приписів статті 625 ЦК України, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 2069,76 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

В прохальній частині позовної заяви позивач просив також віднести на відповідача витрати на правову допомогу, орієнтовний розмір яких зазначив в сумі 2500,00 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката , необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3, 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому судом враховано, що поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012 року, де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною 4 статті 129 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат , як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум .

За змістом статті 126 та частини 4 ст. 129 ГПК України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.

Приписами ч. 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Втім, позивачем не надано до матеріалів справи докази, які підтверджують понесення ним витрат на оплату правничої допомоги, зокрема: договір про надання правової допомоги, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, платіжне доручення або інший документ, який підтверджує сплату відповідних послуг адвокату, докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Враховуючи викладене у господарського суду відсутні підстави для покладення на відповідача зазначених сум, тому клопотання позивача про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн. не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 126, 129, 233, 236, 238, ч. 4 ст. 240, 247-252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "40 РОКІВ-АГРО" до Фермерського господарства "Ліана-Пологи" задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Ліана-Пологи", 70650, Запорізька область, Пологівський район, с. Кінські Роздори, вул. Леніна, буд. 50, код ЄДРПОУ 34217031, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "40 РОКІВ-АГРО", 71040, Запорізька область, Більмацький район, с. Смирнове, вул. Смирнова, буд. 6, код ЄДРПОУ 00853352, заборгованість в сумі 23520 (двадцять три тисячі п`ятсот двадцять) грн. 00 коп., штраф в сумі 2352 (дві тисячі триста п`ятдесят дві) грн. 00 коп., три відсотка річних в сумі 829 (вісімсот двадцять дев`ять) грн. 32 коп., інфляційні витрати в сумі 2069 (дві тисячі шістдесят дев`ять) грн. 76 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1909 (одна тисяча дев`ятсот дев`ять) грн. 06 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "40 РОКІВ-АГРО" до Фермерського господарства "Ліана-Пологи" про стягнення штрафу в сумі 180,00 грн. відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 12.12.2019 року.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.