Рішення

від 10.12.2019 по справі 910/14611/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.12.2019Справа № 910/14611/19

За позовом Комунального підприємства "Шкільне харчування Оболонського району м. Києва", м. Київ

до Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, м. Київ

про стягнення 2 992 658,00 грн, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Перегуда Н.О. (директор);

від відповідача: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Шкільне харчування Оболонського району м. Києва" (позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (відповідач) суми коштів в розмірі 1 053 984,00 грн, посилаючись на те, що відповідачем порушено умови Договору №0103-1П від 01.03.2019 щодо вчасної оплати вартості послуг з організації гарячого харчування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.12.2019.

07.11.2019 до суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої ним заявлено до стягнення з відповідача суму в розмірі 2 992 658,00 грн.

07.11.2019 року від відповідача надійшла до суду заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

11.11.2019 року від позивача надійшла заява, в якій він зазначає врахувати суд, що в заяві про збільшення позовних вимог позивачем було допущено помилку при вирахуванні сум, заявлених до стягнення і правильною сумою, на яку збільшуються позовні вимоги в даній справі є 1 938 674,00 грн.

26.11.2019 року від відповідача надійшла до суду заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

В засіданні 03.12.2019 року судом було прийнято до розгляду збільшену суму позовних вимог та оголошено в справі перерву до 10.12.2019 року.

09.12.2019 року від відповідача надійшла до суду заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

В засіданні 10.12.2019 року, керуючись ч. 6 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відсутністю заперечень зі сторони відповідача та наявністю заяви від позивача, судом на місці було ухвалено закінчити підготовче засідання та перейти до розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 10.12.2019 представник позивача просив позовні вимоги задовольнити повністю.

В судовому засіданні 10.12.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2019 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (замовник) укладено Договір №0103-1П (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується надати замовнику послуги, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити послуги на умовах, визначних цим договором.

У п.п. 1.2., 1.3. Договору сторони погодили найменування послуги: послуги з гарячого харчування в закладах освіти (надалі - послуги), які замовник зобов`язувався прийняти та оплатити на умовах, визначених цим договором.

За умовами п 3.1. Договору ціна цього договору визначається відповідно до калькуляції вартості послуги на одну дитину в день, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Остаточна ціна договору визначається за підсумком фактично наданих постачальником послуг протягом строку дії цього договору (п. 3.3. Договору).

Відповідно до п. 4.2. Договору розрахунки здійснюються в безготівковій формі за рахунок бюджетних коштів.

Як передбачено в п. п. 4.4., 4.5. Договору замовник проводить розрахунки з постачальником у відповідності до вимог ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України через УДКСУ у Оболонському районі ГУ ДКСУ у м. Києві. У випадку затримки оплати послуги замовником, як бюджетною установою (через відсутність коштів на розрахунковому рахунку), замовник зобов`язується провести оплату наданих учасником послуг протягом 14-ти банківських днів з дня надходження коштів на свій рахунок.

Згідно п. 5.2. Договору місцем надання послуг є заклади загальної середньої освіти Оболонського району м. Києва відповідно до дислокації (Додаток №1), що є невід`ємною частиною цього договору.

Договір набирає чинності з моменту підписання його представниками сторін, скріплення печатками та діє до дати укладення договору про закупівлю послуги у 2019 з учасником (переможцем) в порядку та на умовах, визначених Законом України Про публічні закупівлі , а в частині оплати - до повного виконання зобов`язань. (п. 10.1. Договору).

У Додатку №1 до Договору сторонами погоджено дислокацію закладів загальної середньої освіти Оболонського району м. Києва.

Як свідчать матеріали справи, в межах дії Договору позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги за період з 17.10.2019 року по 31.10.2019 року на суму 2 992 685,00 грн, про що сторонами без взаємних зауважень та заперечень складено та підписано наступні акти приймання-передачі наданих послуг:

- №12 від 17.10.2019 року на суму 1 053 984,00 грн;

- №13 від 31.10.2019 року на суму 1 938 674,00 грн.

Окрім того, між сторонами підписано акти звірки взаємних розрахунків за вказаний період згідно Договору, а саме:

- від 17.10.2019 року на суму 1 053 984,00 грн;

- від 31.10.2019 року на суму 1 938 674,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується звернення позивача з претензіями №156 від 17.10.2019 року та №162 від 01.11.2019 року до відповідача (зареєстрованих у останнього) на суму 2 992 658,00 грн, які залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

З огляду на те, що відповідач не розрахувався з позивачем за надані в період з 17.10.2019 року по 31.10.2019 року послуги, останній звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості у розмірі 2 992 658,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає Договір №0103-1П від 01.03.2019 року, який за своєю правовою природою є договором послуг, як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого кодексу, для виникнення у сторін взаємних цивільних прав та обов`язків.

Як передбачено ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

В силу положень ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Суд встановив факт надання позивачем передбачених договором послуг на загальну суму 2 992 658,00 грн, їх прийняття відповідачем без будь-яких претензій (відповідні підписи представників та відтиск печатки відповідача проставлені у названих вище актах приймання-передачі наданих послуг), що відповідачем при розгляді цієї справи не заперечується.

Договір послуг є оплатним, відтак одним із основних обов`язків замовника є оплата їх вартості. Ціна - грошове відображення вартості послуг.

Умовами укладеного між сторонами Договору не було погоджено строків оплати наданих послуг.

У п. 4.2. Договору сторони погодили розрахунки за договором в безготівковій формі за рахунок бюджетних коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У наданих відповідачеві претензіях (зареєстровано у останнього) позивач просив відповідача розрахуватись за надані ним в період з 17.10.2019 року по 31.10.2019 року послуги на суму 2 992 658,00 грн.

Таким чином, в силу положень ч. 2 ст. 530 ЦК України строк виконання грошового зобов`язання відповідача по оплаті наданих позивачем послуг на момент розгляду справи в суді настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Щодо викладеного у п. п. 4.4., 4.5. Договору порядку розрахунків суд відзначає наступне.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Законодавством не установлено залежності оплати товару від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.03.2018 року у справі №904/6252/17.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Виходячи з вищевикладеного, суд зазначає, що відсутність бюджетного фінансування ніяким чином не нівелює обов`язку замовника виконати свої грошові зобов`язання перед виконавцем за відповідним договором про надання послуг.

За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог не спростовано.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість вимог позивача, відтак виходячи з предмету та підстав позову до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу у розмірі 2 992 658,00 грн.

Судовий збір у розмірі 44 889,87 грн, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (ідентифікаційний код 37445442, місцезнаходження: 04211, м. Київ, вул. Йорданська, буд. 11-А) на користь Комунального підприємства "Шкільне харчування Оболонського району м. Києва" (ідентифікаційний код 19475243, місцезнаходження: 04205, м. Київ, просп. Оболонський, буд. 20) 2 992 658,00 грн (два мільйони дев`ятсот дев`яносто дві тисячі шістсот п`ятдесят вісім гривень 00 копійок) суми основного боргу та 44 889,87 грн (сорок чотири тисячі вісімсот вісімдесят дев`ять гривень 87 копійок) судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 13.12.2019 року.

Суддя С.М. Морозов