Рішення

від 18.11.2019 по справі 911/2068/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2019 р. м. Київ Справа № 911/2068/19

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Коваль Н.Т., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом приватного підприємства Михайлівський лан , с. Михайлівка Тетіївського району,

до відповідачів:

1) Тетіївської міської ради, м. Тетіїв Київської області,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю Укрфармс , м. Київ;

3) державного реєстратора Тетіївської районної державної адміністрації

Мирончук Олени Романівни, м. Тетіїв Київської області

про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету

сільської ради, припинення права власності та скасування рішення

державного реєстратора,

за участю представників:

від позивача: Квітін Р.В., адвокат , ордер АА №1001596;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився;

від відповідача 3: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - приватне підприємство Михайлівський лан , с. Михайлівка Тетіївського району (далі по тексту - ПП Михайлівський лан ) звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 13.06.2019 до відповідачів: 1) Тетіївської міської ради, 2) товариства з обмеженою відповідальністю Укрфармс , м. Київ (далі по тексту ТОВ Укрфармс ), 3) державного реєстратора Тетіївської районної державної адміністрації Мирончук Олени Романівни, в якій просить суд:

- визнати незаконним та скасувати пункт 2 рішення виконкому Михайлівської сільської ради Тетіївського району Київської області №10 від 20.04.2017 Про внесення змін до рішення виконавчого комітету №46 від 30.09.2008 Про визнання права власності ;

- припинити право власності ТОВ Укрфармс на наступні об`єкти, які знаходяться за адресою Київська область, Тетіївський район, с. Михайлівка, вул. Центральна, буд. 10:

силосна траншея 1989 року по вул. Центральна 10-Н;

силосна траншея 1981 року по вул. Центральна 10-м;

силосна траншея 1992 року по вул Центральна 10-Л;

жомовий кагат 1996 року по вул. Центральна 10-Ф;

- припинити право власності ТОВ Укрфармс на об`єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою Київська область, Тетіївський район, АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1616279232246), а саме конюшня 1959 року Й , 345,9 кв.м., корівник 1974 року Ї 1074 кв.м.;

- скасувати рішення державного реєстратора Тетіївської РДА Мирончук О.Р. №42405180 від 06.08.2018 про державну реєстрацію права власності (з відкриттям розділу);

- стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що позивач з грудня 2012 року орендує земельну ділянку сільськогосподарського призначення на території Михайлівської сільської ради, на якій розташовані об`єкти, належні позивачу не праві власності. Позивач твердить, що біля меж орендованої земельної ділянки за відповідачем ТОВ Укрфармс зареєстровано право власності на спірні об`єкти нерухомого майна, яких фізично не існує в натурі. Первісним власником вказаних об`єктів є гр. ОСОБА_1 .

Пунктом 2 оспорюваного рішення виконкому Михайлівської сільської ради від 20.04.2017 №10 з метою упорядкування адреси було вирішено признати право власності за ОСОБА_1 та присвоїти адреси нежитловим приміщенням.

На підставі вказаних документів громадянин ОСОБА_1 звернувся з позовом до ПП Михайлівський лан про визнання недійсним договору оренди землі у справу 378/726/18 Тетіївського районного суду Київської області.

Позивач твердить, що відповідно до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до повноважень виконавчого комітету Михайлівської сільської ради не належало ані визнання права за будь-якими особами на об`єкти нерухомого майна, ані присвоєння поштових адрес, у зв`язку з чим вважає, що пункт 2 оспорюваного рішення №10 від 20.04.2017, який прийнятий поза межами повноважень виконкому Михайлівської сільської ради, належить визнати незаконним та скасувати.

Враховуючи, що відповідно до Закону України Про добровільне об`єднання територіальних громад Михайлівська сільська рада реорганізована шляхом приєднання до Тетіївської міської ради, юридичну особу Михайлівську сільську раду припинено 19.04.2018, згідно Статуту Тетіївської міської об`єднаної територіальної громади, вона утворена шляхом добровільного об`єднання Тетіївської міської ради та ряду сільських рад, в тому числі Михайлівської, позов подано до Тетіївської міської ради, утвореної внаслідок добровільного об`єднання.

Крім того, позивач, посилаючись на дані аерофотозйомки та Акт обстеження об`єктів нерухомого майна та споруд по вул Центральна 10 у с. Михайлівка від 12.07.2018 року, складений комісією виконкому Тетіївської міської ради, твердить про те, що спірні об`єкти нерухомості фізично не існують в натурі, а відповідно до ст. 349 ЦК України право власності на майно припиняється в разі його знищення.

Позивач твердить, що можливість та законність припинення права власності в судовому порядку підтверджено судовою практикою (ухвала Вищого адміністративного суду України від 06.11.2014 №К/9991/67750/12 та постанова Вищого господарського суду України від 10.07.2008 у справі 14/135пн).

Громадянин ОСОБА_1 , який є співзасновником ТОВ Укрфармс у липні 2018 передав вказані об`єкти у статутний фонд товариства.

На підставі Акту приймання-передачі нерухомого майна від 19.07.2018 та Акту-уточнення від 02.08.2018, державним реєстратором Тетіївської РДА Мирончук О.Р. прийнято оспорюване рішення №42405180 від 06.08.2018 про державну реєстрацію права власності (з відкриттям розділу) за ТОВ Укрфармс .

Позивач твердить, що перелік документів, який був поданий державному реєстратору для здійснення державної реєстрації права власності ТОВ Укрфармс , не відповідав пункту 48 Постанови КМУ №1127 від 25.12.2015 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , оскільки був відсутній документ, що підтверджував право власності особи на майно, яке передавалося до статутного фонду ТОВ Укрфармс , у зв`язку з чим у державній реєстрації права мало бути відмовлено.

Крім того, державним реєстратором зареєстровано право власності на майно, яке в натурі не існує.

На підставі викладеного позивач просить суд скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності (з відкриттям розділу) від 06.08.2018 №42405180.

Ухвалою від 16.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №911/2068/19, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.

09.09.2019 від відповідача 3 державного реєстратора Мирончук О.Р. надійшов відзив від 04.09.2019 №62, у якому відповідач просить суд відмовити позивачу в частині скасування рішення державного реєстратора №42405180, оскільки державним реєстратором прийнято рішення у відповідності до закону, а до заяви про державну реєстрацію прав, всупереч твердженням позивача, було подано свідоцтво про право власності заявника, а не лише акти прийому-передачі.

12.09.2019 від відповідача 1 Тетіївської міської ради надійшов відзив від 09.09.2019 №02-33/1307, у якому Тетіївська міська рада не заперечує проти позовних вимог, та вважає, що рішення Михайлівської сільської ради є незаконним, оскільки воно винесене з перевищенням повноважень виконавчого комітету в частині признання (визнання) права власності. Крім того, фактично оскаржуваним рішенням визнано право власності на об`єкти, які у відповідності до Закону України Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не відносяться до об`єктів нерухомого майна (силосна траншея, жомова яма та інші), тому юридичні адреси таким об`єктам не можуть бути присвоєні. Тетіївська міська рада вважає, що право власності має бути припинено, оскільки майно відсутнє (знищено власником), що підтверджується Актом обстеження об`єктів нерухомого майна та споруд по вул Центральна, 10 у с. Михайлівка Тетіївського району від 12.07.2018.

Ухвалою від 16.09.2019 підготовче судове засідання відкладено на 30.09.2019.

25.09.2019 від відповідача 1 Тетіївської міської ради на електронну адресу суду надійшло клопотання від 23.09.2019 №02-33/1396 про розгляд справи без участі представника відповідача 1. Таке ж клопотання надійшло до суду поштою 30.09.2019.

27.09.2019 від відповідача 3 державного реєстратора Мирончук О.Р. надійшло клопотання від 23.09.2019 №80 про розгляд справи без участі відповідача 3.

Ухвалою від 30.09.2019 підготовче судове засідання відкладено на 15.10.2019.

Ухвалою від 15.10.2019 підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 04.11.2019.

В судовому засіданні з розгляду справи 04.11.2019 судом в порядку ст. 216 ГПК України оголошено перерву до 18.11.2019, про що присутній представник позивача був повідомлений особисто під розпис, а відсутні відповідачі - шляхом надіслання відповідної копії ухвали.

В судове засідання 18.11.2019 з`явився представник позивача. Представники відповідача не з`явились.

Зокрема відповідач 2 ТОВ Укрфармс в судові засідання 16.09.2019, 30.09.2019, 15.10.2019, 04.11.2019, 18.11.2019 жодного разу не з`явився, повноважного представника не направив. Рекомендовані поштові відправлення, якими суд направляв відповідачу 2 копії ухвал на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повернулись на адресу суду із відмітками підприємства зв`язку за закінченням терміну зберігання .

Відповідно до пункту 5 частини 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно до частин 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Розглянувши позов приватного підприємства Михайлівський Лан до Тетіївської міської ради, ТОВ Укрфармс , державного реєстратора Тетіївської РДА Мирончук О.Р, всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 17.07.2008 Михайлівської сільською радою на підставі рішення виконкому Михайлівської сільської ради від 26.05.2008 №28, громадянин ОСОБА_1 є власником нежитлових будівель у с. Михайлівка, АДРЕСА_1 , а саме:

конюшні 1959 р., Й , площею 345,9 кв.м.;

корівника 1974 р. , Ї , площею 1074,0 кв.м.

Як вбачається з витягу про реєстрацію права власності від 17.07.2008 №19562764, виданого Тетіївським міжміським бюро технічної інвентаризації на підставі свідоцтва про право власності САВ №743022 від 17.07.2008, громадянин ОСОБА_1 є власником нежитлових будівель у с. Михайлівка АДРЕСА_1 .

Суд звертає увагу, що у вказаному витягу відсутні ідентифікуючі ознаки об`єктів нерухомого майна (назви, площі тощо).

Пунктом 2 оскаржуваного рішення виконавчого комітету Михайлівської сільської ради №10 від 20.04.2017 Про внесення змін до рішення виконавчого комітету №46 від 30.09.2008 Про визнання права власності , з метою упорядкування адреси вирішено признати право власності та присвоїти адресу на нежитлові приміщення за громадянином ОСОБА_1 на:

телятник 1956 р., 1177,2 кв.м., вул АДРЕСА_1 ;

АДРЕСА_2 траншею 1989 р., вул АДРЕСА_1 10Н;

силосну траншею 1981 р., вул. Центральна 10М;

силосну траншею 1992 р., вул. Центральна 10Л;

жомовий кагат 1996 р., 634 куб.м., вул. Центральна 10Ф.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (довідка від 12.06.2019 №170271366 залучена до матеріалів справи), державним реєстратором Тетіївської РДА Мирончук О.Р. у Державному реєстрі вчинено запис №27378106 від 24.07.2018 про право приватної власності ТОВ Укрфармс на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 1616279232246 (конюшня Й площею 345,9 кв.м., корівник Ї площею 1074,0 кв.м.), на підставі оскаржуваного рішення державного реєстратора індексний номер 42405180 від 06.08.2018, прийнятого у зв`язку із укладенням Акту приймання-передачі нерухомого майна від 19.07.2019 та Акту-уточнення від 02.08.2018, згідно із якими громадянин ОСОБА_1 передав зазначені об`єкти нерухомого майна до ТОВ Укрфармс як свою частку у статутному капіталі.

Позивач у позовній заяві твердить, що інші спірні об`єкти нерухомості, а саме силосна траншея 1989 року, вул. Центральна 10-Н, силосна траншея 1891 року, вул. Центральна 10-М, силосна траншея 1992 року по вул. Центральна 10-Л, жомовий кагат 1996 року, вул. Центральна 10-Ф також були передані громадянином ОСОБА_1 до статутного капіталу ТОВ Укрфармс за Актом приймання-передачі нерухомого майна від 19.07.2019 та Актом-уточнення від 02.08.2018, та наводить у позовній заяві скан-копії зазначених актів.

Разом із тим, доказів здійснення державної реєстрації права приватної власності за ТОВ Укрфармс в Державному реєстрі прав на вказані об`єкти суду не подано, позаяк долучена до матеріалів справи інформаційна довідка від 12.06.2019 №170271366 містить лише інформацію про державну реєстрацію права власності на конюшню та корівник (реєстраційний номер об`єкта 1616279232246) на підставі оскаржуваного рішення державного реєстратора Мирончук О.Р. індексний номер 42405180 від 06.08.2018.

Позивач просить суд визнати недійсним пункт 2 рішення виконавчого комітету Михайлівської сільської ради №10 від 20.04.2017, з метою захисту права оренди земельної ділянки кадастровий номер 3224684600:02:009:005, стверджуючи, що існуюче право власності ТОВ Укрфармс на спірні об`єкти створюють йому перешкоди у реалізації його речового права, оскільки створює недобросовісним особам підстави для позбавлення позивача права на землю шляхом визнання договору оренди недійсним.

20.12.2012 між Тетіївською РДА (орендодавець) та ПП Михайлівський лан (орендар) було укладено договір оренди землі, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв у користування земельну ділянку на території Михайлівської сільської ради за межами населеного пункту (пункт 1) сільськогосподарського призначення (пасовища) площею 13,1771 га, кадастровий номер 3224684600:02:009:0005 (пункт 2) строком на 49 років (пункт 6).

На вказаній земельній ділянці знаходяться належні орендарю об`єкти нерухомого майна - виробничі будівлі, а саме свинарник 1984 р. площею 582,5 кв.м., свинарник 1963 р площею 551,2 кв.м., свинарник 1963 р площею 1075,2 кв.м., та свинарник 1954 р. площею 1224,0 кв.м. (пункт 3).

Як свідчить витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 06.08.2017 №93768552, державним реєстратором КП Центр розвитку та інвестицій Васильківського району Рибченко Я.В. вчинено запис №21742536 від 31.07.2017 про право оренди ПП Михайлівський лан щодо земельної ділянки 32246844600:02:009:0005.

Разом із тим, спір у справі, в частині вимоги про визнання недійсним пункту 2 рішення виконавчого комітету Михайлівської сільської ради №10 від 20.04.2017 Про внесення змін до рішення виконавчого комітету №46 від 30.09.2008 Про визнання права власності , стосується права власності фізичної особи - громадянина Пономаренка Т.С. на об`єкти нерухомого майна, яке підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 17.07.2008 Михайлівської сільською радою та копією витягу про реєстрацію права власності від 17.07.2008 №19562764, виданого Тетіївським МБТІ.

Таким чином, виник спір про цивільне право. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу їх учасників.

Пункти 6, 10, 15 ст. 20 ГПК України встановлюють, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Натомість відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору .

Відповідно до ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Згідно до частини 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позивач не заявив позовних вимог до громадянина ОСОБА_1 та у підготовчому судовому засіданні стверджував, що спір у справі не стосується будь-яких інших осіб, крім сторін у справі.

В силу частин 1 та 2 ст. 48 ГПК України суду не надано права за власною ініціативою залучати до участі у справі співвідповідача, або здійснювати заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Однак, за правовим змістом позовна вимога про визнання недійсним пункту 2 рішення виконавчого комітету Михайлівської сільської ради №10 від 20.04.2017 Про внесення змін до рішення виконавчого комітету №46 від 30.09.2008 Про визнання права власності , що вичерпав свою дію у зв`язку з його реалізацією, мала бути заявлена до відповідача фізичної особи - громадянина ОСОБА_1 , виникла із спору, який має приватно-правовий характер, та за суб`єктним складом має розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Така ж позиція викладена зокрема у постановах Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 911/4144/16, від 21.03.2018 у справі №184/2470/13.

Крім того, суд бере до уваги позицію постанови від 21.08.2019 у справі №911/3681/17, відповідно до якої Велика Палата Верховного Суду відступила від своїх висновків, висловлених у постановах від 12 лютого 2019 року у справі № 911/414/18 та від 12 червня 2019 року у справі № 911/848/18, щодо того, що рішення суб`єкта владних повноважень щодо права власності фізичної особи, безпосередньо не впливає на права і обов`язки такої фізичної особи, якщо вона не є власником майна на момент пред`явлення позову і якщо жодні позовні вимоги до такої фізичної особи позивачем не заявлені.

За змістом пункту 1 частини першої статті 175 і пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Враховуючи викладене, суд закриває провадження у справі в частині вимоги про визнання недійсним пункту 2 рішення виконавчого комітету Михайлівської сільської ради №10 від 20.04.2017 Про внесення змін до рішення виконавчого комітету №46 від 30.09.2008 Про визнання права власності на підставі пункту 1 частини 1 ст. 231 ГПК України.

Додатково суд звертає увагу позивача на те, що громадянин ОСОБА_1 , набув право на спірні об`єкти не на підставі рішення виконкому Михайлівської сільської ради №10 від 20.04.2017, а як власник свідоцтв на право власності на майновий пай члена КСП Михайлівка . Як вбачається з поданої копії протоколу №20-09-08 зборів спілки співвласників майна бувших членів КСП Михайлівка від 20.09.2008, громадянину ОСОБА_1 , було вирішено виділити майно в натурі як власнику свідоцтв, а саме телятник 1956 року, силосну траншею 1989 року, силосну траншею 1981 року, силосну траншею 1992 року, жомовий кагат 1996 року та оборотні засоби).

Позовна вимога про припинення права власності ТОВ Укрфармс на спірні об`єкти нерухомості позивачем заявлена по-перше, як похідна від вимоги про визнання недійсним пункту 2 рішення виконкому Михайлівської сільської ради №10 від 20.04.2017, а по-друге із посиланням на частину 1 ст. 349 ЦК України, згідно якої право власності на майно припиняється у разі його знищення.

Вказана позовна вимога не належить до задоволення.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків

До справи додані знімки аерофотозйомки, які невідомо ким та коли виконані, без ідентифікації місця, відтак суд позбавлений можливості встановити наявність або відсутність будь-яких обставин (фактів) на підставі вказаних зйомок.

До справи також додана копія Акту обстеження об`єктів нерухомого майна та споруд по вул. Центральна 10 в с. Михайлівка Тетіївського району Київської області, складеного 12.07.2018 комісією виконавчого комітету Тетіївської міської ради, створеної розпорядженням Тетіївського міського голови №107 від 11.07.2018. У вказаному акті зазначено про те, що при обстеженні об`єктів нерухомого майна, які розташовані по вул. Центральна 10 в с. Михайлівка Тетіївського району, встановлено:

силосна траншея 1989 року, вул. Центральна 10-Н відсутня, асфальтне покриття, бетонні або плиткові фундаменти відсутні;

силосна траншея 1981 року, вул. Центральна 10-М відсутня, асфальтне покриття, бетонні або плиткові фундаменти відсутні;

силосна траншея 1992 року, вул. Центральна 10-Л відсутня, асфальтне покриття, бетонні або плиткові фундаменти відсутні, наявний частковий земляний насип;

жомовий кагат 1996 року вул. Центральна 10-Ф у занедбаному стані, зарослий чагарниками, асфальтне покриття, бетонні або плиткові фундаменти відсутні, частково залишена огороджена конструкція у вигляді бетонних плит;

корівник 1974 року не використовується взагалі, територія у дуже занедбаному стані, корівник розібраний на 85 відсотків і непридатний до будь-якого використання,

конюшня 1959 року відсутня, фундамент неможливо визначити (знаходиться під землею), територія у занедбаному стані, заросла чагарниками.

По-перше, суд звертае увагу на те, що перебування об`єктів у занедбаному стані і фізична відсутність об`єктів є суть різними поняттями.

По-друге, відповідно до ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власність зобов`язує. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З огляду на абсолютність права власності, воно існує доти, доки у ньому зацікавлений власник, або доти, доки воно не буде припинено у встановленому законом порядку.

В даному випадку вимоги позивача в судовому порядку припинити право власності відповідача 2 ТОВ Укрфармс на об`єкти нерухомого майна в порядку ст. 349 ЦК України з мотивів порушення права позивача на оренду земельної ділянки, є необґрунтованими, в силу того, що позивачем не доведено наявність порушення його прав з боку відповідача 2.

Відповідно до ст. 14 ГПК України (диспозитивність господарського судочинства) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно до ст. 13 ГПК України (змагальність сторін) кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відтак, в силу принципів диспозитивності господарського судочинства та змагальності сторін, доведення обґрунтованості своїх вимог та заперечень а також наповнення доказової бази закон покладає на сторін спору, а не на суд.

З даних публічної кадастрової карти, а також із поданого позивачем зведеного плану земельних ділянок виконаного ФОП Чабан М.М., вбачається, що жоден із спірних об`єктів не знаходиться на земельній ділянці 32246844600:02:009:0005, яку орендує позивач.

Вбачається, що всі спірні об`єкти знаходяться на земельній ділянці площею 3,8706 га КОАТУУ 3224600000, яка перебуває у державній власності, та щодо якої зареєстровано заяву ЗВ-3210616892017 від 18.05.2017 (про наміри), що не заперечується самим позивачем, який твердить, що спірні об`єкти знаходяться біля меж земельної ділянки, яку орендує ПП Михайлівський лан .

Позивач посилається на те, що громадянин ОСОБА_1 звернувся до Тетіївського районного суду Київської області з позовною заявою про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між ПП Михайлівський лан та Тетіївською РДА на земельну ділянку площею 13,1771 га, кадастровий номер 3224684600:02:009:0005, та скасування державної реєстрації іншого речового права ПП Михайлівськи лан , за якою ухвалою від 20.07.2018 Ставищенським районним судом Київської області відкрито провадження у справі №378/219/18.

Разом із тим, суб`єктивні уявлення ОСОБА_1 про наявність у нього підстав для визнання недійсним договору оренди ПП Михайлівський лан жодним чином не свідчать про об`єктивну наявність факту того, що право власності ТОВ Укрфармс на спірні об`єкти дійсно порушує чи може порушити право оренди ПП Михайлівський лан щодо земельної ділянки кадастровий номер 3224684600:02:009:0005.

Ухвалою від 19.12.2018 Ставищенський районний суд прийняв відмову позивача від позову та закрив провадження у справі №378/726/18.

Суд зазначає, що нормами ст. 4 ГПК України заінтересованим особам надано право звертатись до суду за захистом не будь-яких, а виключно власних охоронюваних законом, тобто законних інтересів. Суд має перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

З огляду на те, що позивачем не доведено наявність порушення його речового права оренди з боку відповідача 2 ТОВ Укрфармс , вимога позивача про припинення в судовому порядку права власності ТОВ Укрфармс на спірні об`єкти не належить до задоволення.

Вимога позивача про скасування рішення державного реєстратора Тетіївської РДА Мирончук О.Р. №42405180 від 06.08.2018, також не належить до задоволення.

По-перше, всупереч твердженням позивача, підставою для прийняття вказаного рішення був правовстановлюючий документ - свідоцтво гр. Пономаренка ОСОБА_2 С. про право власності на нерухоме майно від 17.07.2018, що підтверджується наданою державним реєстратором Карткою прийому заяви №133196176. Копію вказаного свідоцтва сам позивач додав до позовної заяви.

По-друге, окремою підставою для відмови у задоволенні заяви про скасування рішення про державну реєстрацію прав є встановлена судом відсутність порушення права позивача оскаржуваним рішенням, оскільки спірні об`єкти ні повністю, ні частково не знаходяться на орендованій позивачем земельній ділянці.

Відтак, повно та ґрунтовно дослідивши всі обставини справи, суд закриває провадження у справі №911/2068/19 в частині вимог про визнання незаконним та скасування пункту 2 рішення виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Тетіївського району №10 від 20.04.2017 Про внесення змін до рішення виконавчого комітету №46 від 30.09.2008 Про визнання права власності та відмовляє у задоволенні решти позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, пунктом 1 частини 1 ст. 231, ст.ст. 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі №911/2068/19 в частині вимог про визнання незаконним та скасування пункту 2 рішення виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Тетіївського району №10 від 20.04.2017 Про внесення змін до рішення виконавчого комітету №46 від 30.09.2008 Про визнання права власності закрити.

2. У задоволенні решти вимог приватного підприємства Михайлівський лан відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 13.12.2019.

Суддя О.В. Конюх