Рішення

від 12.12.2019 по справі 916/3217/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" грудня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/3217/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.

секретар судового засідання Тіщенко Д.І.

за участю представників сторін:

від позивача - Конев К.С. (довіреність б/н від 29.10.2019р.);

від відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/3217/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Б Б Б» (65013, м.Одеса, вул. Локомотивна,24, код ЄДРПОУ 42118352)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник ДКЮГ» (65014, м.Одеса, вул.Жуковського, 2, код ЄДРПОУ 41272117)

про стягнення 25 104,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

30.10.2019р. товариство з обмеженою відповідальністю «Б Б Б» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник ДКЮГ» , в якій просило суд стягнути з відповідача 25 104,00 грн. - заборгованості, а також суму судових витрат.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки № 2 від 28.05.2019р. в частині здійснення повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.11.2019р. позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «БББ» залишено без руху, встановлено позивачу семиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

11.11.2019р. до Господарського суду Одеської області від ТОВ «Б Б Б» надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, згідно якої позивач, на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, такі недоліки усунув.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.11.2019р. відкрито провадження у справі № 916/3217/19, справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із призначенням розгляду справи по суті на 12.12.2019р. о 12:30.

В судовому засіданні 12.12.2019р. представником позивача надано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів (вх.№ 25730/19). Також, представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, зазначив, що на час розгляду справи відповідач не здійснив будь-яких платежів на оплату суми основної заборгованості.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвали суду на його юридичну адресу, що зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у судове засідання не з`явився, про поважність причин відсутності не повідомляв, відзив на позовну заяву не надав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин, або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що судове відправлення було повернуто поштою із відміткою у довідці поштової установи «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення (вибув)» , а також відсутність жодних повідомлень щодо причин неявки представника відповідача у судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до п. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні від 12.12.2019р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

28.05.2019р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Б Б Б» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельник ДКЮГ» (покупець) було укладено договір поставки № 2, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язався передати у власність (поставляти) покупцю бетон товарний (далі - товар) в асортименті та кількості, зазначених у письмових замовленнях (заявках) покупця, а покупець зобов`язався приймати товар і оплачувати його вартість так, як це визначено умовами цього договору.

Згідно п.1.2 договору, найменування, одиниці виміру, загальна кількість та інші характеристики товару, що підлягає поставці за цим договором, а також строки, умови поставки та вартість товару визначаються та затверджуються сторонами у специфікаціях на кожну партію товару. Сторони домовились, що після направлення покупцем замовлення постачальнику на кожну партію товару вони укладатимуть та підписуватимуть специфікацію, яка з моменту підписання буде невід`ємною частиною договору.

Ціна, вартість за одиницю товару та порядок оплати вартості товару, що постачається за цим договором, визначається специфікацією (п.2.1 договору).

Відповідно до п.2.2 договору, оплата поставленого за умовами даного договору товару здійснюється покупцем в національній валюті України - гривні, в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в даному договорі. Датою оплати вважається дата нарахування грошових коштів на рахунок постачальника.

Згідно п. 2.3 договору, оплата за товар здійснюється покупцем на умовах 100% передоплати, якщо інше не передбачено у специфікації.

Покупець зобов`язаний здійснити оплату за товар в строки і порядку, що передбачені цим договором та/або специфікацією до цього договору (п.3.2.2 договору).

Відповідно до п. 3.4, 3.4.1 договору встановлено, що поставка товару може здійснюватися партіями або одноразово на умовах, зазначених в специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору після її підписання сторонами. Термін поставки партії товару вказується в специфікації. Передбачений специфікацією термін поставки партії товару може бути змінений або уточнений за письмовим погодженням між постачальником і покупцем, у порядку визначеному цим договором.

Згідно п.3.4.2 договору, право власності на товар, а з ним і ризик випадкового знищення, пошкодження та втрати товару продукції переходить від постачальника до покупця в момент фактичної передачі товару, який визначається моментом підписання уповноваженим представником покупця відповідної видаткової накладної.

Постачальник зобов`язується поставити товар, відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів INCOTERMS у редакції 2010 року (п.4.1 договору).

Відповідно до п.4.4 приймання товару по кількості і якості відбувається на складі (ах), на підставі накладних, паспорту на товар, документів супроводжуючих приймання - передачу товару і зовнішнього огляду товару покупцем.

Згідно п.8.1 договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, що випливають з договору.

На виконання умов договору № 2 від 28.05.2019р. позивач постав відповідачу товар на загальну суму 25 104,00 грн., проте відповідач за отриманий товар не розрахувався.

20.09.2019р. позивачем було направлено відповідачу претензію № 20/09-1-п з вимогою погасити (сплатити) у семиденний термін з моменту отримання претензії суму основної заборгованості за договором №2 від 28.05.2019р. у розмірі 25 104,00 грн., зазначена вимога залишилась без відповіді, заборгованість без оплати.

На підставі вищезазначеного, позивач і звернувся до Господарського суду Одеської області з даним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник ДКЮГ про стягнення 25 104,00 грн. заборгованості.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Аналогічні положення щодо договору поставки містяться і у ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України.

Як встановлено матеріалами справи, 28.05.2019р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Б Б Б» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельник ДКЮГ» (покупець) було укладено договір поставки № 2, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність (поставляти) покупцю бетон товарний (далі - товар) в асортименті та кількості, зазначених у письмових замовленнях (заявках) покупця, а покупець зобов`язується приймати товар і оплачувати його вартість так, як це визначено умовами цього договору нижче.

На виконання умов договору № 2 від 28.05.2019р. позивач постав відповідачу товар на загальну суму 25 104,00 грн., що підтверджується товаротранспортними накладними та підписаними з обох сторін видатковими накладними, а саме:

- № 146 від 30.05.2019р., бетон М-300 В22,5 П-3, у кількості 6 м 3 на загальну суму 13 464,00 грн.;

- № 155 від 05.06.2019р. бетон М-300 В22,5 П-3, у кількості 5 м 3 на загальну суму 11 640,00 грн.

При цьому, на підтвердження своїх вимог позивачем було надано до матеріалів справи копії податкових накладних, що складені ним на господарську операцію за договором, а саме: № 62 від 30.05.2019р. на загальну суму 13 464,00 грн. та № 7 від 05.06.2019р. на загальну суму 11 640,00 грн.

Також, позивачем виставлені відповідачу відповідні рахунки на оплату поставленого товару, а саме: №188 від 30.052019р. на суму 13 464,00 грн.; № 201 від 04.06.2019р. на суму 11 640,00 грн. Відповідач виставлені рахунки не оплатив.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. 2. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.09.2019р. позивачем було направлено на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення претензію № 20/09-1-п від 20.09.2019р. з вимогою погасити (сплатити) у семиденний термін з моменту отримання претензії суму основної заборгованості за договором №2 від 28.05.2019р. у розмірі 25 104,00 грн.

Зазначену претензію було повернуто позивачу поштою 24.10.2019р., із відміткою у довідці поштової установи «за закінченням терміну зберігання» , що підтверджується наявним в матеріалах справи, наданим позивачем поштовим повідомленням.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

ТОВ "Будівельник ДКЮГ" не сплатило заборгованість у зазначений в претензії строк.

Наявність вказаної заборгованості відповідач не спростував, докази, які б підтверджували факт повної сплати відповідачем за отриманий товар в матеріалах справи відсутні.

У зв`язку з чим, позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 25 104,00 грн. підлягає судом задоволенню.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 76 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 78 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, судові витраті по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Так, в позовній заяві ТОВ «Б Б Б» визначив попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести - в загальній сумі: 7 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Приймаючи до уваги те, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, суд не вбачає підстав для стягнення зазначеної суми з відповідача.

Керуючись ст.ст.129,232,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Б Б Б» до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник ДКЮГ» про стягнення - задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник ДКЮГ» (65014, м. Одеса, вул. Жуковського, 2, код ЄДРПОУ 41272117) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Б Б Б» (65013, м.Одеса, вул. Локомотивна,24, код ЄДРПОУ 42118352) 25 104 (двадцять п`ять тисяч сто чотири) грн.. - заборгованості та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення Господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 13.12. 2019 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко