Рішення

від 13.12.2019 по справі 924/1116/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2019 р. Справа № 924/1116/19

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) справу

за позовом дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод", м. Старокостянтинів Хмельницької області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівські молочні продукти", м. Хмельницький

про стягненні 55000,00 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу №20 від 19.04.2019 року, 6396,49 грн. пені та 560,54 грн. 3% річних,

представники сторін: не викликались

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача 55000,00 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу №20 від 19.04.2019 року, 6396,49 грн. пені та 560,54 грн. 3% річних. Вимоги мотивує неналежним виконанням ТОВ "Проскурівські молочні продукти" взятих на себе зобов`язань з оплати проданого позивачем товару.

Ухвалою суду від 28.10.2019 року відкрито провадження у справі за позовом дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод", м. Старокостянтинів Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівські молочні продукти", м. Хмельницький про стягненні 55000,00 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу №20 від 19.04.2019 року, 6396,49 грн. пені та 560,54 грн. 3% річних, для її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, надано відповідачу строк для подання відзиву до 18.11.2019 року.

Як вбачається із судової повістки від 28.10.2019 року, відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі 30.10.2019 року, проте, відзиву на позов не надав, причин суду не повідомив; клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін до суду не надходило.

Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

В силу ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що сторонам, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).

З огляду на обставини справи, належне повідомлення сторін про наявність судового спору та надання можливості забезпечити в повному обсязі право на захист, обов`язок дотримання принципу розумних строків вирішення спору, суд, керуючись з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

19.04.2019 року між дочірнім підприємством "Старокостянтинівський молочний завод" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Проскурівські молочні продукти" (покупець) укладено договір №20 купівлі-продажу (далі - договір), за умовами якого позивач зобов`язався передати у власність (повне господарське відання) товар, а відповідач - прийняти його та оплатити на умовах цього договору (п. 1.1. договору).

Найменування товару: молоко знежирене (відвійки), молоко коров`яче незбиране (п. 1.2. договору).

Виготовлювач товару: ДП "Старокостянтинівський молочний завод". Місцезнаходження товару: Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. І. Франка, 47 (п. 1.3., п. 1.4. договору).

Згідно п. 1.5. договору передача товару оформляється документами: товарно-транспортна накладна, якісне посвідчення та інші супровідні документи.

У п. 3.1. договору передбачено, що покупець зобов`язаний, зокрема, забезпечити оплату товару відповідно до умов даного договору.

Вартість товару визначається протоколом погодження ціни (додаток №2), який є невід`ємною частиною даного договору (п. 4.1. договору).

Загальна ціна товару за даним договором визначається сумою всіх видаткових накладних, по яких проводилась поставка товару покупцеві на умовах даного договору (п. 4.2. договору).

Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 10 календарних днів з моменту отримання товару від продавця (п. 4.4. договору).

Товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем: по кількості - відповідно до даних, зазначених у видаткових накладних та документації на товар (п. 7.1. договору).

У п. 9.2. договору сторонами погоджено, що за порушення зобов`язань з оплати товару покупець без попередньої письмової вимоги продавця сплачує, на підставі Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України від суми простроченого платежу, що діяла у період, за який сплачується пеня за весь період, що обчислюється з першого дня від дати виникнення заборгованості з оплати і до дати здійснення оплати.

Договір набирає чинності з моменту підписання та належного оформлення сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного виконання.

Договір підписано сторонами та скріплено їхніми печатками.

У додатку №1 до договору купівлі-продажу сторонами погоджено специфікацію за якісними показниками, у додатку №2 - протокол погодження ціни, згідно якого ціна на молоко знежирене - 5,00 грн. за 1 кг, за молоко коров`яче незбиране - 9,20 грн. за 1 кг.

На виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на суму 10000,00 грн. (видаткова накладна №СК-029343 від 29.05.2019 року); 10000,00 грн. (видаткова накладна №СК-030121 від 30.05.2019 року); 10000,00 грн. (видаткова накладна №СК-030147 від 01.06.2019 року); 10000,00 грн. (видаткова накладна №СК-030247 від 03.06.2019 року); 10000,00 грн. (видаткова накладна №СК-030550 від 04.06.2019 року); 10000,00 грн. (видаткова накладна №СК-031430 від 09.06.2019 року); 10000,00 грн. (видаткова накладна №СК-031782 від 10.06.2019 року); 10000,00 грн. (видаткова накладна №СК-032062 від 11.06.2019 року); 10000,00 грн. (видаткова накладна №СК-032365 від 12.06.2019 року); 10000,00 грн. (видаткова накладна №СК-033125 від 15.06.2019 року); 10000,00 грн. (видаткова накладна №СК-033128 від 16.06.2019 року).

На загальну суму 110000,00 грн.

В свою чергу, відповідач здійснював оплату поставленого позивачем товару наступним чином: 10000,00 грн. (платіжне доручення №@2PL203395 від 11.06.2019 року); 10000,00 грн. (платіжне доручення №@2PL094136 від 12.06.2019 року); 10000,00 грн. (платіжне доручення №@2PL865756 від 13.06.2019 року); 10000,00 грн. (платіжне доручення №@2PL806673 від 14.06.2019 року); 10000,00 грн. (платіжне доручення №@2PL774040 від 18.06.2019 року); 5000,00 грн. (платіжне доручення №@2PL418071 від 01.07.2019 року). На загальну суму 55000,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №426 від 30.07.2019 року, у якій просить сплатити 55000,00 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу №20 від 19.04.2019 року.

Проте, у зв`язку з невиконанням відповідачем вимог позивача в добровільному порядку, останній звернувся з даним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч.1 ст.174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Як передбачено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Матеріалами справи стверджується, що 19.04.2019 року між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу №20, за умовами якого позивач взяв на себе зобов`язання з продажу відповідачу товару - молока знежиреного та молока коров`ячого незбираного, а відповідач - з оплати купленого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що позивачем поставлено відповідачу товару на загальну суму 110000,00 грн., про що свідчать підписані сторонами та скріплені їхніми печатками видаткові накладні.

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У п. 4.4. договору передбачено, що покупець здійснює оплату за отриманий товар протягом 10 календарних днів з моменту отримання товару.

Проте, матеріали справи містять та учасниками судового розгляду надано докази оплати лише частини товару на суму 55000,00 грн., з чого суд приходить до висновку про наявність заборгованості ТОВ "Проскурівські молочні продукти" перед ДП "Старокостянтинівський молочний завод" по договору купівлі-продажу №20 від 19.04.2019 року на суму 55000,00 грн.

Таким чином, вимога про стягнення 55000,00 грн. основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути 6396,49 грн. пені згідно поданого розрахунку та 560,54 грн. 3% річних за період з 20.06.2019 року по 21.10.2019 року на суму заборгованості 55000,00 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та % річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

У п. 1.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань роз`яснено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4 -7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Позивачем здійснено нарахування 3% річних за період з 20.06.2019 року по 21.10.2019 року на суму заборгованості в розмірі 55000,00 грн. Судом враховується, що згідно п. 4.4. договору покупець здійснює оплату за отриманий товар протягом 10 календарних днів з моменту отримання товару. При цьому, згідно ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відтак, першим днем з прострочення оплати за накладною від 29.05.2019 року є 11.06.2019 року; за накладною від 30.05.2019 року - 11.06.2019 року; за накладною від 01.06.2019 року - 12.06.2019 року; за накладною від 03.06.2019 року - 14.06.2019 року; за накладною від 04.06.2019 року - 15.06.2019 року; за накладною від 09.06.2019 року - 20.06.2019 року; за накладною від 10.06.2019 року - 21.06.2019 року; за накладною від 11.06.2019 року - 22.06.2019 року; за накладною від 12.06.2019 року - 25.06.2019 року; за накладною від 15.06.2019 року - 26.06.2019 року; за накладною від 16.06.2019 року - 27.06.2019 року.

З викладеного, вірним буде наступний розрахунок 3% річних в межах визначеного позивачем періоду: 20.06.2019 року на суму боргу 10000,00 грн. за накладною від 09.06.2019 року = 0,82 грн.; 21.06.2019 року на суму боргу 20000,00 грн. (за накладними від 09.06.2019 року та 10.06.2019 року) = 1,64 грн.; з 22.06.2019 року по 24.06.2019 року на суму боргу 30000,00 грн. (за накладними від 09.06.2019 року, від 10.06.2019 року, від 11.06.2019 року) = 7,40 грн.; 25.06.2019 року на суму боргу в розмірі 40000,00 грн. (за накладними від 09.06.2019 року, від 10.06.2019 року, від 11.06.2019 року та від 12.06.2019 року) = 3,29 грн.; 26.06.2019 року на суму боргу 50000,00 грн. (за накладними від 09.06.2019 року, від 10.06.2019 року, від 11.06.2019 року, від 12.06.2019 року та від 15.06.2019 року) = 4,11 грн.; з 27.06.2019 року по 30.06.2019 року на суму боргу 55000,00 грн. (максимально визначена позивачем сума заборгованості) (за накладними від 09.06.2019 року, від 10.06.2019 року, від 11.06.2019 року, від 12.06.2019 року, від 15.06.2019 року та від 16.06.2019 року) = 4,52 грн.; з 01.07.2019 року по 21.10.2019 року на суму боргу 55000,00 грн. = 510,82 грн. На загальну суму 532,6 грн. В стягненні 27,94 грн. 3% річних суд відмовляє.

У силу ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання здійснюється шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій та іншими способами, передбаченими законом.

За змістом частини 2 статті 217 Господарського кодексу України вбачається, що одним із видів господарських санкцій у сфері господарювання є штрафні санкції, які в силу частини 1 статті 230 Господарського кодексу України визначаються у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Пеня як вид забезпечення виконання зобов`язання та її розмір визначена частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України, частиною 6 статті 231 та частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України. Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

У п. 9.2. договору сторонами погоджено, що за порушення зобов`язань з оплати товару покупець без попередньої письмової вимоги продавця сплачує, на підставі Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України від суми простроченого платежу, що діяла у період, за який сплачується пеня за весь період, що обчислюється з першого дня від дати виникнення заборгованості з оплати і до дати здійснення оплати.

Судом здійснено наступний перерахунок пені: за накладною від 29.05.2019 року прострочення з оплати відсутнє; за накладною від 30.05.2019 року за 11.06.2019 року = 9,59 грн.; за накладною від 01.06.2019 року за 12.06.2019 року = 9,59 грн.; за накладною від 03.06.2019 року прострочення з оплати відсутнє; за накладною від 04.06.2019 року за період з 15.06.2019 року по 17.06.2019 року = 28,77 грн.; за накладною від 09.06.2019 року за період з 20.06.2019 року по 30.06.2019 року на суму боргу 10000,00 грн. = 105,48 грн., за період з 01.07.2019 року по 21.10.2019 року на суму боргу 5000,00 грн. = 522,47 грн.; за накладною від 10.06.2019 року за період з 21.06.2019 року по 21.10.2019 року на суму боргу 10000,00 грн. = 1140,82 грн.; за накладною від 11.06.2019 року за період з 22.06.2019 року по 21.10.2019 року = 1131,23 грн.; за накладною від 12.06.2019 року за період з 25.06.2019 року по 21.10.2019 року на суму боргу 10000,00 грн. = 1102,47 грн.; за накладною від 15.06.2019 року за період з 26.06.2019 року по 21.10.2019 року на суму боргу 10000,00 грн. = 1092,88 грн.; за накладною від 16.06.2019 року за період з 26.06.2019 року по 21.10.2019 року = 1083,29 грн. На загальну суму 6226,59 грн. В стягненні 169,9 грн. пені суд відмовляє.

Враховуючи все вищенаведене, позов дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод", м. Старокостянтинів Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівські молочні продукти", м. Хмельницький про стягненні 55000,00 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу №20 від 19.04.2019 року, 6396,49 грн. пені та 560,54 грн. 3% річних, підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути 55000,00 грн. основної заборгованості, 6226,59 грн. пені та 532,6 грн. 3% річних. В стягненні 27,94 грн. 3% та 169,9 грн. пені суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

позов дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод", м. Старокостянтинів Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівські молочні продукти", м. Хмельницький про стягненні 55000,00 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу №20 від 19.04.2019 року, 6396,49 грн. пені та 560,54 грн. 3% річних, задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівські молочні продукти" (29021, м. хмельницький, вул. Кам`янецька, буд. 257, код 42670867) на користь дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" (31104, Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. І. Франка, 47, код 31952591) 55000,00 грн. (п`ятдесят п`ять тисяч грн. 00 коп.) основного боргу, 6226,59 грн. (шість тисяч двісті двадцять шість грн. 59 коп.) пені, 532,6 грн. (п`ятсот тридцять дві грн. 60 коп.) 3% річних, 1914,87 грн. (одна тисяча дев`ятсот чотирнадцять грн. 87 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

В стягненні 27,94 грн. 3% та 169,9 грн. пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.В. Музика

Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/.

Віддрук. у 3 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (31104, Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. І. Франка, 47) - рек. з пов. про вручення; 3 - відповідачу (29021, м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, буд. 257) - рек. з пов. про вручення