Постанова

від 03.12.2019 по справі 910/17559/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/17559/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Пількова К. М., Зуєва В. А.,

за участю секретаря судового засідання: Мартинюк М. О.,

за участю представників:

позивача - Мельниченко К. Г.,

відповідача - Сухом`ятін К. М., Тихонов В. В.,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 (колегія суддів: Мартюк А. І., Зубець Л. П., Калатай Н. Ф.) і рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2019 (суддя Блажівська О. Є.) у справі

за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформзахист"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державного підприємства "Український художньо-спортивний ансамбль "Балет на льоду",

про стягнення 11 960 825,43 грн (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 17.04.2019),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У грудні 2018 року Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформзахист" (далі - ТОВ "Інформзахист") та Державного підприємства "Український художньо-спортивний ансамбль "Балет на льоду" (далі - ДП "Український художньо-спортивний ансамбль "Балет на льоду") про стягнення заборгованості за Договором пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 17.11.2017 № 407 (далі - Договір) у розмірі 5 788 954,96 грн.

17.04.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з ТОВ "Інформзахист" грошові кошти у розмірі 11 960 825,43 грн.

1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 17.04.2019, Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зазначає, що ТОВ "Інформзахист" не виконало свої зобов`язання за Договором, тому відповідно до пункту 4.1 та пункту 4.2 Договору та рішення Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 "Про затвердження Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва" (далі - Порядок) за ТОВ "Інформзахист" виникла заборгованість у розмірі 11 960 825,43 грн.

2. Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.06.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2019, у справі № 910/17559/18 відмовлено Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у задоволенні позовних вимог.

2.2. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що розрахунок пайового внеску, неведений Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є невірним. При цьому, господарськими судами враховано, що ТОВ "Інформзахист" передало до комунальної власності територіальної громади міста Києва інженерні мережі, а тому за висновком судів виконало свій обов`язок за Договором, замінивши грошове зобов`язання альтернативним - передавши зазначене нерухоме майно.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги і заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 і рішенням Господарського суду міста Києва від 27.06.2019 у справі № 910/17559/18, до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звернувся Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 і рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2019 у справі № 910/17559/18 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з ТОВ "Інформзахист" заборгованість з урахуванням інфляції у розмірі 5 797 267,45 грн (без ПДВ), пеню у розмірі 1 518 990,14 грн (без ПДВ), а всього 7 316 257,59 грн на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету.

3.2. В обґрунтування касаційної скарги Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зазначає, що судові рішення господарських судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального і процесуального права. Скаржник також зазначає, що прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва інженерних мереж, які були фактично передані у березні-червні 2019 року, не є підставою вважати, що умови за Договором належно виконані у повному обсязі у розумінні статті 599 Цивільного кодексу України. При цьому, на думку скаржника, господарські суди попередніх інстанцій дійшли необґрунтованого висновку, що з урахуванням статей 539, 599 Цивільного кодексу України позовні вимоги в частині стягнення пайового внеску не підлягають задоволенню, оскільки такий висновок суперечить нормам статті 598 Цивільного кодексу України, положенням Договору та Порядку.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Інформзахист" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення господарських судів попередніх інстанцій без змін. Зокрема, ТОВ "Інформзахист" зазначає, що посилання позивача на застосування пункту 10 Порядку до правовідносин за Договором є безпідставним, оскільки в редакції вказаного Порядку, чинній на момент укладення Договору передбачено, що на період до 31.12.2017 в пунктах 6.4 та 6.5 Порядку у формулі розрахунку пайової участі слід застосовувати понижуючий коефіцієнт 0,5 як для житлових, так і для нежитлових площ. Також ТОВ "Інформзахист" зазначає, що ним передано, а Департаментом комунальної власності територіальної громади міста Києва (Київської міської державної адміністрації) отримано інженерні мережі загальною вартістю 4 420 528,68 грн, що з ПДВ становить 5 304 634,42 грн. ТОВ "Інформзахист" наголошує, що зазначене підтверджується матеріалами справи та повністю відповідає нормам статті 539 Цивільного кодексу України, умовам Договору а також умовам Порядку.

4. Розгляд касаційної скарги та установлені судами обставини справи

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2019 (колегія суддів: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Зуєв В. А.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 і рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2019 у справі № 910/17559/18.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 27.11.2019 № 29.3-02/3826 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 910/17559/18 у зв`язку з запланованим відрядженням судді Дроботової Т. Б.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 27.11.2019 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Зуєв В. А., Пільков К. М.

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 17.11.2017 між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ТОВ "Інформзахист" (далі - Замовник 1) і ДП "Український художньо-спортивний ансамбль "Балет на льоду" (далі - Замовник 2) був укладений Договір пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 407.

4.2. Згідно з пунктом 1.1 Договору, його предметом є сплата Замовником 1 пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва (далі - Пайовий внесок) у зв`язку із будівництвом готелю загальною площею 15 380,10 кв. м. (за даними технічної інвентаризації ФОП Дорошенко О. В.) в складі проекту реконструкції з надбудовою під готель нежитлової будівлі (2 пусковий комплекс), загальна площа об`єкта 15 380,10 кв. м, з яких: нежитлове призначення - площею 15 380,10 кв. м, адреса об`єкта: вул. Еспланадна буд. 17 (Печерський район м. Києва) (далі - Об`єкт будівництва/реконструкції).

4.3. Відповідно до пункту 1.2 Договору розмір пайового внеску становить 4 873 113,38 грн (без ПДВ) згідно з розрахунком, який наведений у Додатку 1 і є невід`ємною частиною цього Договору, та підлягає уточненню після надання фактичних даних технічної інвентаризації та/або загальної кошторисної вартості Об`єкта будівництва/реконструкції, визначеної в установленому порядку за фактичними техніко-економічними показниками.

4.4. Пунктом 1.3 Договору передбачено, що Пайовий внесок сплачується Замовником 1 в строк до 06.12.2017 включно, але в будь-якому випадку в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва/реконструкції в експлуатацію.

4.5. В пункті 2.3 Договору зазначено, що після визначення додаткової суми Пайового внеску, яка підлягає сплаті у зв`язку із збільшенням загальної площі, чи в інших випадках, передбачених у пункті 2.2 Договору, Замовник 1 та Замовник 2 укладають із Департаментом економіки та інвестицій додаткову угоду до Договору, на підставі якої Замовник 1 сплачує відповідні додатково визначені кошти.

4.6. Згідно з пунктом 2.4 Договору сума платежу на момент здійснення оплати коригується на індекс споживчих цін на товари та послуги (далі - індекс інфляції) від місяця, в якому був зроблений розрахунок суми Пайового внеску, і до місяця, що передує тому, в якому здійснюється платіж. У випадку якщо індекс інфляції є меншим 100%, в порівнянні з індексом інфляції від дати розрахунку суми Пайового внеску, то до розрахунку береться показник 1,0. Замовник 1 повинен отримати в Департаменті економіки та інвестицій розрахунок суми Пайового внеску, що підлягає сплаті за цим Договором з урахуванням індексу інфляції, не пізніше ніж за три дні до сплати Пайового внеску відповідної частини Пайового внеску.

4.7. Відповідно до пункту 3.2 Договору Замовник 1 зобов`язаний до введення Об`єкта будівництва/реконструкції, визначеного в пункті 1.1 Договору, в експлуатацію, звернутися до Департаменту економіки та інвестицій для проведення остаточних розрахунків Пайового внеску за даними технічної інвентаризації об`єкта та/або загальною кошторисною вартістю Об`єкта будівництва/реконструкції, визначеної в установленому порядку, за фактичними техніко-економічними показниками.

4.8. Пунктом 4.1 Договору передбачено, що у випадку порушення зазначених в пункті 1.3 Договору строків сплати Пайового внеску, розмір несплаченої частки Пайової участі Замовника 1 коригується на індекс інфляції від дати розрахунку пайового внеску та на величину штрафних санкцій, передбачених пунктами 4.2, 4.3 Договору. У випадку, якщо індекс інфляції є меншим за 100%, коригування суми платежу не відбувається.

4.9. Умовами пункту 4.2 Договору визначено, що у випадку порушення зазначених в пункті 1.3 Договору строків сплати Пайового внеску, Замовник 1 сплачує пеню у розмірі 0,1% в день, яка нараховується на суму простроченої заборгованості. Пеня, що передбачена даним пунктом Договору нараховується протягом усього строку прострочення без будь-яких обмежень строків нарахування.

4.10. Пунктом 2.5 Договору передбачено, що після сплати повної суми Пайового внеску, визначеної з урахуванням пунктів 1.2, 2.3, 2.4, 3.2 та інших можливих платежів, визначених в пунктах 4.1, 4.2, 4.3 Договору, Замовнику 1 та Замовнику 2 видається Довідка про виконання умов пайової участі в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

4.11. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що 20.03.2019 від ТОВ "Інформзахист" надійшла заява від 20.03.2019 № 10 щодо укладення Додаткової угоди про зменшення розміру пайової участі на вартість інженерних мереж (теплопостачання) на суму 3214,335 тис. грн з ПДВ, 2678,629 тис. грн без ПДВ до Договору.

4.12. За результатом розгляду зазначеного листа, Департаментом підготовлено проект додаткової угоди №1 до Договору у 3 примірниках та листом від 02.04.2019 № 050/08-2069 направлено на адресу ТОВ "Інформзахист" із зазначенням дати повернення оформлених додаткових угод № 1 до Департаменту економіки та інвестицій, а саме до 17.04.2019.

4.13. Станом на 17.04.2019 оформлених належним чином 3 примірники додаткової угоди № 1 до Договору до Департаменту економіки та інвестицій від ТОВ "Інформзахист" не надходили.

4.14. Зазначені обставини стали підставою для звернення із цим позовом про стягнення з ТОВ "Інформзахист" 11 960 825,43 грн, з яких: 10 178 696,00 грн - пайового внеску, 39 099,45 грн - інфляційних втрат, пені у розмірі 112 019,92 грн - за 2017 рік та 1 631 010,06 грн станом на 12.04.2019.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

5.2. Предметом позову у справі є вимога позивача, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 17.04.2019, про стягнення з ТОВ "Інформзахист" заборгованості за Договором пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 17.11.2017 № 407 у розмірі 11 960 825,43 грн.

5.3. Ухвалюючи судові рішення, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у цій справі. Верховний Суд погоджується із цим висновком господарських судів попередніх інстанцій, вважає його правильним та обґрунтованим, з огляду на таке.

5.4. Згідно з пунктом 5.3.1 Порядку належне виконання умов Договору про пайову участь підтверджується відповідною довідкою (далі - довідка про виконання умов пайової участі), яка готується і видається замовнику Департаментом протягом 5 (п`яти) робочих днів після надходження коштів та проведення замовником остаточних розрахунків відповідно до умов укладеного Договору про пайову участь, підпункту 5.2.8 Порядку, а також надання документів, визначених у підпункті 5.3.2 Порядку.

5.5. У пункті 5.3.2 Порядку зазначено, що для отримання довідки про виконання умов Договору про пайову участь замовник надає до Департаменту належним чином засвідчені копії таких документів: - що підтверджують повну сплату пайової участі; - що підтверджують зменшення розміру пайової участі відповідно до пунктів 6.8, 6.9 Порядку (у разі наявності); - затвердженої в установленому порядку проектної документації в частині техніко-економічних показників об`єкта будівництва та кошторисної частини (за наявності) у разі внесення змін до техніко-економічних показників за об`єктом після укладання договору про пайову участь; - позитивного висновку державної будівельної експертизи оновленого кошторису (за наявності кошторису) із зазначенням змінених техніко-економічних показників за об`єктом; - технічного паспорта об`єкта або довідки щодо показників на житловий, громадський чи виробничий будинок, господарські будівлі, захисні споруди (у разі неподання на етапі укладання Договору про пайову участь).

5.6. За змістом пункту 5.3.4 Порядку Департамент відмовляє в наданні довідки про виконання умов пайової участі в разі неподання документів, визначених підпунктом 5.3.2 Порядку, та/або у випадку несплати замовником коштів з урахуванням проведеного Департаментом остаточного розрахунку відповідно до даних технічної інвентаризації об`єкта завершеного будівництва або реконструкції.

5.7. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що пунктом 2.5 Договору передбачено, що після сплати повної суми пайового внеску, визначеної з урахуванням пунктів 1.2, 2.3, 2.4, 3.2 та можливих інших платежів, визначених у пунктах 4.1, 4.2, 4.3 Договору, Замовнику 1 та Замовнику 2 видається довідка про виконання умов пайової участі в порядку та на умовах визначених Договором.

5.8. Згідно з пунктом 2.9 Договору підтвердженням виконання Замовником 1 зобов`язання за Договором є надання Департаментом економіки та інвестицій Замовнику 1 та Замовнику 2 довідки про виконання умов пайової участі.

5.9. Відповідно до пункту 3.3 Договору Департамент економіки та інвестицій за умови належного виконання Замовником 1 своїх обов`язків, які встановлені Договором, зобов`язаний в порядку, визначеному Договором, видати Замовнику 1 та Замовнику 2 Довідку про виконання умов пайової участі.

5.10. Господарськими судами правильно зазначено, що обов`язок Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати Довідку про виконання умов пайової участі настає за умови належного виконання ТОВ "Інформзахист" зобов`язань за Договором, а саме за умови сплати пайового внеску на умовах та у порядку визначеними Договором.

5.11. Господарським судами установлено, що ТОВ "Інформзахист" у строк до 06.12.2017 включно повинен був у будь-якому випадку сплатити пайовий внесок у розмірі 4 873 113,38 грн (з урахуванням індексу інфляції, визначеного відповідно до пункту 2.4 Договору).

5.12. При цьому, господарські суди попередніх інстанцій установили, що 01.12.2017 ТОВ "Інформзахист" сплатило пайовий внесок у розмірі 452 584,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 122 від 01.12.2017 (призначення платежу - пайовий внесок згідно з Договором № 407 від 17.11.2017).

5.13. Місцевим господарським судом здійснено перерахунок розміру пайового внеску станом на 06.12.2017 із врахуванням індексу інфляції за листопад 2017 року, та установлено, що розмір пайового внеску становив 4 916 971,40 грн, а оскільки ТОВ "Інформзахист" здійснено зазначений платіж 01.12.2017, то за висновком суду залишок несплаченого пайового внеску становить 4 464 386,70 грн. (станом на 06.12.2017). Апеляційним господарським судом перевірено перерахунок суду першої інстанції та підтверджено його правильність.

5.14. Господарськими судами попередніх інстанцій зазначено, що з урахуванням положень пунктів 6.4-6.5 Порядку та умов укладеного Договору передбачено, що розрахунок розміру пайової участі при новому будівництві/реконструкції визначається за формулою: РПУ = ЗКВнежитл х 2 %, де РПУ - розмір пайової участі об`єкта (грн); ЗКВнежитл - загальна кошторисна вартість будівництва, реконструкції (в частині додатково створеної площі/квадратних метрів) нежитлової частини об`єкта будівництва, визначеної відповідно до пункту 6.3 Порядку (грн).

5.15. Згідно з пунктом 4.1 Договору у випадку порушення зазначених у пункту 1.3 договору строків сплати пайового внеску, розмір несплаченої частки пайової участі Замовником 2 коригується на індекс інфляції від дати розрахунку пайового внеску та на величину штрафних санкцій, передбачених пунктами 4.2, 4.3 Договору. У випадку, якщо індекс інфляції є меншим за 100% коригування суми платежу не відбувається. При цьому, додатком № 1 до Договору передбачено, що кошторисна вартість становить - 243 655 669,00 грн, а ставка участі - 2%.

5.16. Розглядаючи цю справу по суті позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що розрахунок пайового внеску наведений позивачем, є невірним. Верховний Суд вважає такий висновок судів правильним, оскільки пунктом 8 рішення Київської міської ради № 411/1415 від 15.11.2016 "Про затвердження Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва" передбачено, що на період до 31.12.2017 у пунктах 6.4 та 6.5 Порядку у формулі розрахунку розміру пайової участі слід застосовувати понижуючий коефіцієнт 0,5, як для житлових, так і для нежитлових площ. Отже, розмір пайової участі у договорах, укладених у 2017 року, повинен обчислюватися із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,5.

5.17. Оскільки Договір було укладено 17.11.2017, при розрахунку пайової участі підлягає застосуванню понижуючий коефіцієнт 0,5, застосування якого було відображено сторонами у Додатку №1 до Договору (вказана ставка 2% замість 4%). Таким чином, суди дійшли правильного висновку про те, що до визначення розміру пайового внеску за Договором підлягає застосуванню понижуючий коефіцієнт 0,5.

Правильними є висновки судів попередніх інстанцій, що ані умовами Договору, ані законодавством не передбачено, що у випадку прострочення сплати замовником пайового внеску умови пункту 8 рішення Київської міської ради №411/1415 від 15.11.2016 не підлягають застосуванню. Суди також установили, що доказів на підтвердження внесення змін до Договору щодо ціни договору та способу її визначення (відповідна додаткова угода, тощо) матеріали справи не містять.

5.18. Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України установлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

5.19. Статтею 539 Цивільного кодексу України передбачено, що альтернативним є зобов`язання, в якому боржник зобов`язаний вчинити одну з двох або кількох дій. Боржник має право вибору предмета зобов`язання, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

5.20. Пунктом 6.8 Порядку передбачено, що якщо технічними умовами щодо інженерного та/або транспортного забезпечення об`єкта передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж та/або об`єктів інженерної (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу), транспортної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі замовника по цьому об`єкту зменшується на вартість фактично переданих до комунальної власності територіальної громади міста Києва таких інженерних мереж та/або об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури. Під вартістю переданих до комунальної власності інженерних мереж та/або об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури мається на увазі її кошторисна вартість, яка відповідає фактичному обсягу та вартості виконаних робіт по кожному об`єкту передачі. Підставою для зарахування вартості інженерних мереж або об`єктів інженерної та транспортної інфраструктури на зменшення пайової участі є: -розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про прийняття відповідних об`єктів інженерної та транспортної інфраструктури до комунальної власності територіальної громади міста Києва; - акт приймання-передачі, укладений між замовником та Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (та за необхідністю балансоутримувачем таких об`єктів) про прийняття відповідних об`єктів інженерних мереж або об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури до комунальної власності територіальної громади міста Києва; - висновок Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за результатами перевірки вартості (з урахуванням ПДВ) та обсягів фактично виконаних робіт вартості за кошторисом по кожному об`єкту.

На зменшення розміру пайової участі відноситься вартість, підтверджена висновками Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), але не більше вартості, визначеної в рішенні уповноваженого органу місцевого самоврядування про прийняття відповідного об`єкта інженерної та транспортної інфраструктури до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Рішення про відшкодування різниці між розміром пайової участі та переданими інженерними мережами та/або об`єктами інженерно-транспортної інфраструктури шляхом зменшення розміру пайової участі замовнику за його іншими договорами приймає Київська міська рада на підставі звернення замовника та після визначення Департаментом розміру пайової участі, з урахуванням штрафних санкцій в разі наявності правових підстав для їх застосування. На зменшення розміру пайової участі відноситься вартість, підтверджена висновками Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), але не більше вартості, визначеної в акті прийому-передачі уповноваженого органу місцевого самоврядування про прийняття.

5.21. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07.02.2019 № 215 "Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15.02.2018 № 233 "Про прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва каналізаційної мережі, об`єктів теплопостачання з обладнанням та інженерними мережами ТОВ "Інформзахист" (далі - Розпорядження № 215) внесено зміни до Розпорядження № 233, та викладено пункт 2 Розпорядження № 233 в наступній редакції: "2. Прийняти до комунальної власності територіальної громади міста Києва та закріпити на праві господарського відання за комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" об`єкти теплопостачання з обладнанням та інженерними мережами ТОВ "Інформзахист" згідно з додатком 2".

Назву додатка 2 викладено в такій редакції: "Об`єкти теплопостачання з обладнанням та інженерними мережами ТОВ "Інформзахист", які приймаються до комунальної власності територіальної громади міста Києва та закріплюються на праві господарського відання за Комунальним Підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго".

5.22. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що відповідно до Інвентарної відомості від розшифровки вартості теплових мереж до об`єкта "Реконструкція з надбудовою під готель нежитлової будівлі по вул. Еспланадній, 17 у Печерському районі міста Києва", які передаються з балансу ТОВ "Інформзахист" на баланс КП "Київтеплоенерго" та актів приймання-передавання основних засобів від 11.03.2019, 19.03.2019 ТОВ "Інформзахист" передано Комунальному підприємству теплові мережі на загальну вартість 2 678 629,40 грн (без ПДВ), що з ПДВ становить 3 214 355,28 грн.

5.23. Також господарські суди попередніх інстанцій установили, що згідно з актом приймання передачі основних засобів, які прийняті до комунальної власності територіальної громади м. Києва і передаються у володіння та користування ПрАТ "Київводоканал", ТОВ "Інформзахист" до комунальної власності каналізаційний колектор, вартістю 1 741 899,28 грн (без ПДВ), що з ПДВ становить 2 090 279,14 грн. Отже судами установлено, що ТОВ "Інформзахист" передало до комунальної власності територіальної громади міста Києва інженерні мережі на загальну вартість 4 420 528,68 грн без ПДВ, що з ПДВ становить 5 304 634,42 грн.

5.24. З огляду на викладене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що ТОВ "Інформзахист" виконало свій обов`язок за Договором, замінивши грошове зобов`язання альтернативним, тобто передавши зазначене нерухоме майно. При цьому, судами зазначено, що позивачем належними та допустимими доказами не спростовано обставин наведених ТОВ "Інформзахист" щодо альтернативного виконання договірного зобов`язання.

5.25. Ураховуючи встановлені обставини, Верховний Суд погоджується з висновком місцевого та апеляційного господарських судів, що в даному випадку ТОВ "Інформзахист" відповідно до Порядку та статті 539 Цивільного кодексу України виконало свій обов`язок за Договором, замінивши грошове зобов`язання альтернативним.

5.26. Також Верховний Суд погоджується з правильним висновком господарських судів про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з ТОВ "Інформзахист" пені. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що строк позовної давності для вимог про стягнення з ТОВ "Інформзахист" суми нарахованої пені за 2017 рік - сплив 07.12.2018. За таких установлених обставин, ураховуючи заявлену ТОВ "Інформзахист" вимогу про застосування судом строку позовної давності щодо вимоги про стягнення пені, суди дійшли правильного висновку про відому у задоволенні цієї вимоги, одночасно установивши відсутність належних та допустимих доказів поважності причин пропуску позивачем строку позовної давності. При цьому, суди, установивши фактичне виконання ТОВ "Інформзахист" 15.02.2018 своїх обов`язків за Договором, дійшли вірного висновку про відсутність правових підстав для стягнення нарахованої пені за 2018-2019 років.

5.27. Верховний Суд вважає безпідставними посилання скаржника на необхідність застосування судами рішення Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 "Про затвердження Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва" у редакції із змінами та доповненнями, внесеними рішенням Київської міської ради від 13.09.2018 № 1370/5434, оскільки, з урахуванням установлених судами обставин щодо моменту виникнення спірних правовідносин, Порядок у зазначеній редакції, застосуванню не підлягає.

5.28. Суд бере до уваги посилання скаржника на те, що здійснення розрахунку суми пайової участі належить до дискреційних повноважень органу місцевого самоврядування, проте зазначає, що суди при вирішенні спору з огляду на вимоги статей 79, 86 ГПК України мають перевіряти правильність здійснення позивачем такого розрахунку, відповідність його вимогам чинного законодавства та укладеного договору.

5.30. Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника щодо фактичної передачі інженерних мереж до комунальної власності територіальної громади м. Києва у березні - червні 2019 року, оскільки судами попередніх інстанцій установлено, що згідно з розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15.02.2018 №233 "Про прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва каналізаційної мережі, об`єктів теплопостачання з обладнанням та інженерними мережами ТОВ "Інформзахист" було вирішено прийняти до комунальної власності міста відповідні інженерні мережі.

5.31. Судова колегія не може взяти до уваги доводи скаржника щодо неправильного розрахунку судами суми пайового внеску за договором про пайову участь з урахуванням інфляційних витрат, оскільки сам скаржник у касаційній скарзі посилається на висновок Департаменту внутрішнього фінансового контролю від 30.08.2017 №070-5-18/1971 та від 22.05.2018 №070-5-18/1077, якими визначено вартість інженерних мереж, прийнятих до комунальної власності територіальної громади м. Києва.

5.32. Також Верховний Суд зазначає, що інші доводи скаржника стосуються з`ясування обставин, вже встановлених судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

5.33. При цьому, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій у вказаній справі.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі статтею 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.3. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судове рішення суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.4. Відповідно до частини 1 статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.5. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що постанова і рішення господарських судів попередніх інстанцій у цій справі ухвалені із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування не вбачається.

6.6. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послалися господарські суди попередніх інстанцій, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв`язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень у справі № 910/17559/18.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1 . Касаційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 і рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2019 у справі № 910/17559/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді К. М. Пільков

В. А. Зуєв