Постанова

від 11.12.2019 по справі 345/457/16-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2019 року

м. Київ

справа №345/457/16-а

адміністративне провадження №К/9901/39126/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянув у письмовому провадженні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03 квітня 2017 року (суддя Юрчак Л.Б.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року (колегія суддів у складі Кузьмич С. М.,Гулид Р.М., Улицький В.З.)

у справі №345/457/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Мостищенської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області

треті особи на стороні відповідача - голова Мостищенської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області ОСОБА_7, ОСОБА_2

про скасування рішення.

І. РУХ СПРАВИ

1. 11.02.2016 до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Мостищенської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області, треті особи на стороні відповідача - голова Мостищенської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області ОСОБА_7, ОСОБА_2 про скасування рішення.

2. Позивач просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Мостищенської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області від 22.12.2015 №36-3/2015 Про розгляд заяви гр. ОСОБА_3 , яким знято із земельної ділянки між господарствами по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 статус під`їзду загального користування та переведено дану ділянку в статус заїзду до господарства по АДРЕСА_2 без права приватизації.

3. Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03.04.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017, в задоволенні позову відмовлено.

4. 06.07.2017 до Вищого адміністративного суду України від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга. Просить скасувати судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

5. Ухвалою від 06.07.2017 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження.

6. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу передано для розгляду Верховному Суду.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. ОСОБА_1 проживає у будинковолодінні, що знаходиться на АДРЕСА_1 та користується належними йому на праві власності земельними ділянками площею 0,1359 га (кадастровий номер 2622884301:002:0106) для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельною ділянкою площею 0,0199 га (кадастровий номер 2622884301:01:002:0107) для ведення особистого селянського господарства.

8. Земельна ділянка площею 0,0199 га (кадастровий номер 2622884301:01:002:0107) для ведення особистого селянського господарства знаходиться через дорогу загального користування, яка є заїздом до будинковолодінні ОСОБА_1 та будинковолодіння сусідів - ОСОБА_3 (спадкоємець ОСОБА_2 ), що знаходиться на АДРЕСА_2 . На цій ділянці ОСОБА_1 обробляє город, висаджує сільськогосподарські культури, а на ділянку заходив через фіртку (вхід) в паркані із заїзду.

9. Згідно з державним актом від 25.11.2009 серії ЯИ №633520, державним актом від 25.11.2009 серії ЯИ №633521, експлікацією земельної ділянки №1 (кадастровий номер 2622884301:01:002:0106), експлікацією земельної ділянки №2 (кадастровий номер 2622884301:01:002:0107), актом встановлення та погодження зовнішніх меж землекористування, викопіюванням з Генерального плану:

межі земельної ділянки (кадастровий номер 2622884301:01:002:0106) від від А до Б є землями сільської ради (дорога), вілт Б до В є землями сільської ради (заїзд), від В до Г землі ОСОБА_6

межі земельної ділянки (кадастровий номер 2622884301:01:002:0107) від А до Б є землями сільської ради (дорога), від Г до А є землями сільської ради (заїзд), від В до Г землі ОСОБА_6 .

10. Рішенням від 22.12.2015 №36-3/2015 Мостищенська сільська рада, розглянувши заяву гр. ОСОБА_3 , вирішила зняти із земельної ділянки між господарствами по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 статус під`їзду загального користування та перевести дану ділянку в статус заїзду до господарства по АДРЕСА_2 без права приватизації.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

11. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що рішенням від 22.12.2015 сільська рада протиправно, всупереч вимогам ЗК України, Генерального плану населеного пункту змінила правовий статус земельної ділянки (заїзду), який належить до земель загального користування. Законодавство не передбачає переведення чи зняття статусу земельної ділянки під`їзд в статус заїзд . Стверджує, що насправді цим рішенням сільська рада одночасно передала землі загального користування (заїзд) ОСОБА_3 в її користування.

12. Відповідач та треті особи проти позову заперечували з тих підстав, що оскаржуваним рішенням цільове призначення спірної земельної ділянки не змінилось, земельна ділянка не передавалась у власність інших осіб, проведено тільки зміну статусу під`їзду загального користування на заїзд. Земельна ділянка є комунальною власністю. Третя особа стверджувала, що було знято лише статус земельної ділянки, а її цільове призначення не змінилося.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з того, що згідно з п. а ч. 4 ст. 83 ЗК України землі загального користування населених пунктів, в тому числі проїзди, відносяться до земель комунальної власності, які передаватися у приватну власність не можуть. Оскільки цільове призначення спірної земельної ділянки не змінювалось, а лише змінено статус під`їзду та вирішено внести відповідні зміни в земельну документацію населеного пункту, відповідач діяв на підставі та в межах повноважень, встановлені Законом.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

14. У касаційній скарзі позивач стверджує, що суди не взяли до уваги, що спірний заїзд є землею загального користування. В Генеральному плані с. Мостище даний заїзд позначений детально як заїзд загального користування, громадська дорога. Законодавство не дозволяє зміну статусу земельного користування та передачу їх в користування одній особі. Порушено процедуру передачі заїзду як землі загального користування.

15. Заперечень на касаційну скаргу не подано.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку про задоволення касаційної скарги.

17. Правовим питанням у справі є дотримання органом місцевого самоврядування повноважень щодо прийняття рішення, яким знято із земельної ділянки статус під`їзду загального користування та переведено ділянку в інший статус заїзду до господарства однієї особи без права приватизації.

18. Позивач користується проїздом до своєї земельної ділянки, а саме проїздом загального користування по АДРЕСА_2 , який одночасно є заїздом до його будинку та його сусідів ОСОБА_3 . Отже, щонайменше будь-яке прийняте рішення відносного спільного заїзду, стосуватиметься інтересів обох суміжних землекористувачів.

19. Спір щодо усунення фактичних перешкод у користуванні дорогою загального користування не є предметом цього спору. Такий між тими ж сторонами існував та вирішувався в поряду цивільного судочинства (справа № 345/654/15-ц).

20. Тому суди мали перевірити повноваження сільської ради щодо розпорядження земельною ділянкою загального користування.

21. Тобто, слід було перевірити чи оскаржуване рішення прийнято у відповідності до ст. 2 КАС України, а саме: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

22. Матеріали справи свідчать, що відповідно до Генерального план с. Мостище та Державного акту з експлікацією земельної ділянки №2 (кадастровий номер 2622884301:01:002:0107), спірна земельна ділянка по межі від Г до А є землею сільської ради (заїзд). Також з матеріалів справи не вбачається, щоб сторони заперечували, що Генеральний план с. Мостище передбачає таку дорогу.

23. Таким чином, спірна земельна ділянка, щодо якої сільською радою було прийнято рішення від 22.12.2015 № 36-3/2015, є землею комунальної власності загального користування.

24. Стаття 19 ЗК України закріплює такі категорії земель: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; а також землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

25. Відповідно до статті 38 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

26. Згідно з статтею 39 ЗК України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

27. З аналізу наведеної норми вбачається, що використання земель житлової та громадської забудови, в даному випадку під`їзною дорогою загального користування, має відбуватись відповідно до генерального плану населеного пункту.

28. Згідно з статтею 83 цього Кодексу землі, які належать на праві власності територіальних громад сіл, селищ, міст є комунальною власністю. До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність належать, зокрема, землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари тощо).

29. З оскаржуваного рішення від 22.12.2015 № 36-3/2015 вбачається, що земельна ділянка, що знаходиться між господарствами по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 (під`зд) є ділянкою загального користування. Крім того, у рішенні зазначено, що таке прийнято за результатами розгляду заяви гр. ОСОБА_3 , яка просила одночасно із зміною статусу під`їзду, також включити цю ділянку в склад належної їй земельної ділянки призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель по

АДРЕСА_2. 30 . Колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що цим рішенням не змінено загального правового статусу земельної ділянки (під`їзду) загального користування чи її цільового призначення.

31. Проте це рішення суб`єкта владних повноважень породжує певні права та обов`язки. Крім того, ним передбачено внесення відповідних змін у земельну документацію населеного пункту. Тому рішення має ще й правове значення і тягне певні наслідки.

32. Отже, фактично йдеться про встановлення порядку користування під`їздом між двома землекористувачами. Проте спосіб користування обрано в інтересах лише одного з них (будинковолодіння сім`ї ОСОБА_3 ), для чого й було змінено статус під`їзду на заїзд.

33. Відповідно до статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

34. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

35. Згідно із пунктом 34 частини 1 статті 26 цього Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

36. Відповідно до статті 12 Земельного Кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

37. Земельний кодекс України не передбачає безпосередньо такого способу розпорядження землями комунальної власності як переведення земельної ділянки в статус заїзду до одного будинковолодіння. Але орган місцевого самоврядування може вирішувати питання у галузі земельних відносин. Їх вирішення повинно відбуватись відповідно до закону.

38. Беручи до уваги те, що оскаржуваним рішенням відведено ділянку загального користування в індивідуальне користування однієї особи, йдеться про встановлення способу користування нею шляхом надання земельної ділянки у користування для заїзду до будинку, що знаходиться на

АДРЕСА_2. 39 . Водночас, статтею 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

40. Підстави та порядок набуття фізичними та юридичними права власності чи користування землями державної чи комунальної власності визначено у главі 19 розділу IV Земельного кодексу України.

41. Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

42. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

43. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

44. Відповідно до статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

45. Враховуючи наведене правове регулювання земельних відносин щодо надання земельних ділянок у користування, земельні ділянки, що знаходяться під проїздом загального користування, не можуть передаватись у приватну власність. У разі надання їх у користування має бути дотримано вимог 123 Земельного кодексу України.

46. Суди попередніх інстанцій на це уваги не звернули, а тому помилково дійшли висновку, що Мостищенська сільська рада прийняла оскаржуване рішення від 22.12.2015 №36-3/2015 в порядку та у спосіб передбачений законом.

47. З цих підстав, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

48. Відповідно до статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

49. Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування судового рішення суду першої та апеляційної інстанції та ухвалення нового рішення - про задоволення позову.

50. Відповідно до частин 1 та 6 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

51. За подання позову до суду першої інстанції позивачем сплачено 551,20 грн., за подання апеляційної скарги - 704 грн. та за подання касаційної скарги - 960 грн.

52. Оскільки, суд касаційної інстанції задовольнив позовні вимоги позивача, на його користь слід стягнути сплачені судові витрати.

Керуючись ст. 328, 342, 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03 квітня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року скасувати.

3. Ухвалити нове рішення. Задовольнити позов. Визнати протиправним та скасувати рішення Мостищенської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області від 22.12.2015 №36-3/2015 Про розгляд заяви гр. ОСОБА_3 .

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Мостищенської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області (Івано-Франківська область, Калуський район, с. Мостище, вул. В. Стуса, 1; код ЄДРПОУ 20553741) судовий збір в сумі 2215 (дві тисячі двісті п`ятнадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб