Ухвала

від 13.12.2019 по справі 525/1702/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

13 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 525/1702/18

провадження № 61-21738 ск 19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу приватної агрофірми Агроінвест на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 12 липня

2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 06 липня

2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватної агрофірми Агроінвест про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з приватної агрофірми (далі - ПА) Агроінвест заборгованість по орендній платі за 2016 рік - 7 810,57 грн, за 2017 рік -

8 869,38 грн, за 2018 рік - 9 621,17 грн, інфляційні втрати - 2 562,40 грн,

3% річних - 752,54 грн, пеню - 3 044,09 грн, а також розірвати договір оренди землі від 30 квітня 2008 року № 2416, укладений між ОСОБА_2 та ПА Агроінвест . Після смерті ОСОБА_2 вона прийняла спадщину, стала стороною договору та отримувала орендну плату, яка виплачувалась з порушенням умов договору.

Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області

від 12 липня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ПА Агроінвест на користь ОСОБА_1 грошові кошти за невиплачену орендну плату за 2016 рік без відрахування податків і зборів, втрати від інфляції за весь час прострочення, три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 4 247,23 грн.

Стягнуто з ПА Агроінвест на користь ОСОБА_1 грошові кошти за невиплачену орендну плату за 2017 рік без відрахування податків і зборів, втрати від інфляції за весь час прострочення, три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 3 809,78 грн.

Стягнуто з ПА Агроінвест на користь ОСОБА_1 грошові кошти за невиплачену орендну плату за 2018 рік без відрахування податків і зборів

у розмірі 3 409,99 грн.

Стягнуто з ПА Агроінвест на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати орендної плати за 2016-2017 роки у розмірі 3 044,09 грн.

Всього стягнуто з ПА Агроінвест на користь ОСОБА_1 грошові кошти

у розмірі 14 511,09 грн.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині розірвання договору оренди землі № 2416, укладеного 30 квітня 2008 року між ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ПА Агроінвест стосовно земельної ділянки, що розташована на території Корнієнківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, відмовлено.

Стягнуто з ПА Агроінвест на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 4 200,00 грн.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 06 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, апеляційну скаргу ПА Агроінвест залишено без задоволення.

Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області

від 12 липня 2019 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання договору оренди та ухвалено в цій частині нове рішення.

Розірвано договір оренди землі № 2416, укладений 30 квітня 2008 року

між ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ПА Агроінвест стосовно земельної ділянки, що розташована на території Корнієнківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Стягнуто з ПА Агроінвест на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 5 000,00 грн.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

У грудні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПА Агроінвест на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 12 липня

2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 06 липня

2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на

1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік встановлено, що з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1 921,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову

у позовах про розірвання договору оренди визначається сукупністю платежів за користування майном протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.

Ціна позову у даній справі в загальному розмірі становить 44 360,15 грн (32 660,15 грн+(3 900,00 грн*3)), яка станом на 1 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00 грн*100 = 192 100,00 грн).

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків також не встановив.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).

При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості ( Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36).

З урахуванням наведеного, оскільки ПА Агроінвест подано касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом

1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватної агрофірми Агроінвест на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 12 липня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 06 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватної агрофірми Агроінвест про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди землі відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя Д. Д. Луспеник