Рішення

від 28.11.2019 по справі 925/984/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 року м. Черкаси справа № 925/984/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Буднік А.М., за участі представників сторін:

від прокуратури: Пітюренко М.В., Куліш А.А.;

від першого позивача: не з`явився;

від другого позивача: не з`явився;

від третього позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився,

від третьої особи ГУ ДФС у Черкаській області: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури (м. Черкаси) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (м. Черкаси), Кумейківської сільської ради Черкаського району (с. Кумейки Черкаського району Черкаської області) та Черкаської районної державної адміністрації (м. Черкаси) до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Зоря 2" (с. Кумейки, Черкаський район, Черкаська область) про стягнення 256 985,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурором в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, Кумейківської сільської ради Черкаського району та Черкаської РДА заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 256 985,42 грн. з яких: 190 760,04 грн. основного боргу, 27 329,64 грн. пені, 30 542,80 грн. інфляційних втрат та 8352,94 грн. як 3 % річних на підставі договору оренди землі від 23.10.2007 зі змінами.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, прокурор, звернувшись до суду із позовом у даній справі в інтересах держави в особі визначених позивачів, обґрунтував, зокрема, що частиною 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Щодо доведеності повноважень представництва прокурором інтересів держави, на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України суд враховує правовий висновок з постанови Великої Палати ВС від 15.10.2019 по справі № 903/129/18 (№ в ЄДРСР 85174593) про те, що сам факт не звернення до суду органу місцевого самоврядування з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Доказів самостійного вжиття заходів позивачами до захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суду не подано.

В якості органів, уповноважених державою на представництво її інтересів у спірних відносинах прокурором визначено нинішнього розпорядника землями (Держгеокадастр), орендодавця по договору оренди землі від 23.10.2007 (Черкаська РДА) та одержувача орендної плати за землю (Кумейківська сільська рада).

З 01.01.2013 року згідно положень ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 року внесено зміни до ст. 122 ЗК України в частині повноважень органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування. Частиною 4 цієї статті визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Таким органом є Держгеокадастр України та його територіальні управління, які фактично замінили собою попередніх орендодавців за відповідними договорами оренди та повинні здійснювати контроль за належним виконанням цих договорів.

Чинним законодавством (ст.21 Закону України Про оренду землі , ст.ст.96, 206 Земельного кодексу України, ст.288 Податкового кодексу України) передбачено, що використання землі в Україні є платним і землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

У відповідності до п. 6.1., 10.1.1, 265.1.3. та 14.1.147 Податкового Кодексу України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

До місцевих податків відноситься плата за землю (у складі податку на майно), як обов`язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно п. 10.2., 10.5 Податкового кодексу України місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю). Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Згідно ст. 33, 60, 61 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, питання справляння плати за землю. Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси. Органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Складання і виконання районних і обласних бюджетів здійснюють відповідні державні адміністрації згідно з Бюджетним кодексом України.

Отже, кошти від оренди земельних ділянок, надходять і зараховуються виключно до місцевих бюджетів за місцем знаходження земельної ділянки, а не до бюджету районної державної адміністрації, хоча вона і може виступити орендодавцем по договору.

Судом не встановлено інших органів, які повинні бути належними позивачами у даному спорі.

Ухвалою від 19.08.2019 (а.с. 3-5) залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивачів без самостійних вимог на предмет спору Головне управління ДФС у Черкаській області.

28.08.2019 Прокуратурою подано суду заяву № 161-11251вих19 від 28.08.2019 (а.с. 119-120) про уточнення позовних вимог, в частині правильного номера договору оренди від 23.10.2007, яким обґрунтовано позовні вимоги і надано його копію.

Ухвалою від 27.09.2019 (а.с.146-148) прийнято до розгляду заяву прокурора про уточнення позовних вимог.

В засідання з`явилися лише представники прокуратури, явка представників сторін та третьої особи обов`язковою не визнавалася, що не перешкоджає суду проводити розгляд справи.

В судовому засіданні представники прокуратури позовні вимоги підтримали повністю та просять суд їх задовольнити.

Відзиву на позов із запереченнями проти нього суду не направлено.

Третьою особою направлено суду відзив на позовну заяву ( а.с. 137-139) в якому ДФС проти задоволення позовних вимог заперечує, оскільки спір у даній справі є фактично спором про стягнення плати за землю у вигляді орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної форми власності, сплату якої прямо регламентовано податковим законодавством, а належним позивачем у справі має бути орган доходів і зборів.

Суд відхиляє доводи третьої особи та погоджуються із запереченнями прокуратури (пояснення № 161-10784вих19 від 17.10.2019 (а.с. 158-161) що спірні відносини унормовані договором оренди землі, а тому стягнення стосується саме орендної плати і тому спір підлягає розгляду в порядку господарського, а не адміністративного судочинства.

З цих же підстав суд відхилив клопотання від 06.11.2019 третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду (а.с. 178-179). Прикладена органом ДФС на підтвердження своєї позиції судова практика стосується постійного користування земельною ділянкою, а не правовідносин по договору оренди землі, які мають місце по даній справі.

В судовому засіданні 28.11.2019 в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У відповідності до ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог та заперечень.

Дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності та заслухавши пояснення учасників судового процесу, які надавалися в ході розгляду справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 23.10.2007 між Черкаською районною державною адміністрацією (далі-Орендодавець") та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Зоря 2" (далі - Орендар) було укладено договір оренди землі (а.с. 121-126), у відповідності до якого Орендодавець на підставі розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 28 серпня 2007 року № 286 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського використання для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель колишнього КСП "Нова Зоря", що знаходиться в адмінмежах Кумейківської сільської ради, за межами населеного пункту ( п. 1 договору).

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 23,5004 га, в тому числі: 22,1783 га - під господарськими будівлями та дворами, 0,3567 га - пасовища, 0,9654 га - болота ( п. 2 договору).

На земельній ділянці знаходяться будівлі та об`єкти інфраструктури (п. 3 договору).

Земельна ділянка передається в оренду, як сільськогосподарські землі (п. 4 договору).

Грошова оцінка земельної ділянки згідно з технічною документацією про нормативну грошову оцінку (розроблена ТОВ "Геоприват"), затвердженою рішенням Черкаської районної ради від 20.09.2007 р. № 20-21/V з урахуванням коефіцієнту індексації 2.551 на час укладення договору складає 2119555,95 грн. (два мільйони сто дев`ятнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять гривень 95 коп.) (п. 5 договору).

Договір укладено на 49 років. Після закінчення договору відповідач (Орендар) має переважне право поновлення його на новий строк.

Орендна плата вноситься відповідачем (Орендарем) у грошовій формі. Річна орендна плата за земельну ділянку площею 23,5004 га встановлюється в розмірі 1653,34 грн. (одна тисяча шістсот п`ятдесят три гривні 34 копійки), в тому числі: 22,1783 га під господарськими будівлями та дворами 70 грн. за 1 га, що становить 1552,48 грн. (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят дві гривні 48 копійок), та 1,5% (півтора відсотки) від грошової оцінки земель площею 1,3221 га, що становить 100,86 грн. (сто гривень 86 копійок) ( п. 7 договору).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, розрахованою позивачем (Орендарем) (п. 8 договору).

Укладений між сторонами договір за своїм правовим змістом відповідає вимогам Закону України "Про оренду землі", яким визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (ст.ст. 1, 13, 14 Закону).

Договір оренди землі від 23.10.2006 року зареєстрований в Черкаському районному відділі регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 25 жовтня 2007 року за № 040779600063.

Доказів про визнання цього договору недійсним чи його розірвання сторонами у справу не подано.

Рішенням господарського суду черкаської області від 08.06.2015 у справі № 925/661/15 (а.с. 99-105) були внесені зміни до договору оренди землі від 23.10.2007, а саме п. 7 договору викладено в наступній редакції:

"7. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки, що становить 63 586,68 грн. (шістдесят три тисячі п`ятсот вісімдесят шість гривень 68 коп.)".

Дане рішення набрало законної сили 19.06.2015 та сторонами не оскаржувалось.

За твердженням представника прокуратури з дати набрання рішенням Господарського суду Черкаської області від 08.06.2015 законної сили по справі № 925/661/15, а саме з 19.06.2015 відповідач мав би сплачувати орендну плату за використання переданої йому земельної ділянки загальною площею 23,5004 га в розмірі 63 586,68 грн. в рік.

Як вбачається з рішення Господарського суду Черкаської області від 08.06.2015 по справі № 925/661/15 представник відповідача був присутній на судовому засіданні, а тому був повідомлений про необхідність сплати орендної плати за передану у власність земельну ділянку за новою ставкою.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" , законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст.2 Закону України "Про оренду землі").

Статтею 2 Закону України „Про плату за землю" встановлено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, власники землі та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів сплачують земельний податок, за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Відповідно до статті 21 Закону України „Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, орендна плата за землю має сплачуватися відповідачем своєчасно та в повному обсязі, згідно з умовами укладеного договору оренди землі.

У зв`язку з несплатою відповідачем орендної плати за договором оренди землі від 23.10.2007 з урахуванням змін внесених рішенням Господарського суду Черкаської області від 08.06.2015 по справі № 925/661/15 Кумейківською сільською радою Черкаського району було направлено листа ГУ ДФС у Черкаській області та начальнику управління агропромислового розвитку Черкаської РДА № 150/02-09 від 06.08.2018 (а.с. 54) в якому просить допомоги у визначенні заборгованості по орендній платі за договором оренди землі укладеного між Черкаською районною державною адміністрацією та СТОВ "Нова Зоря 2" враховуючи рішення Господарського суду Черкаської області від 08.06.2015 по справі № 925/661/15.

Листом від 29.08.2018 ГУ ДФС у Черкаській області повідомила Кумейківську сільську раду Черкаського району про те, що СТОВ "Нова зоря 2" у продовж 2016-2018 років не подавало податкову звітність з плати за землю , а тому борг по підприємству не збільшувався.

За твердженням представника прокуратури Кумейківською сільською радою Черкаського району самостійно, з урахуванням змін, внесених рішенням Господарського суду Черкаської області від 08.06.2015 по справі № 925/661/15 нараховано відповідачу заборгованість перед місцевим бюджетом в частині сплати орендної плати за землю та в межах строків позовної давності за період з липня 2016 року по червень 2019 року. яка складає 190 760,04 грн. (а.с. 55).

Розрахунок зроблено вірно, виходячи із щомісячної орендної плати 5298,89 грн. (63 586,68 грн. : 12).

15.03.2019 Кумейківською сільською радою Черкаського району було направлено листа директору СТОВ "Нова зоря 2" № 95/02-09 в якому просить у 30-ти денний термін вирішити питання про погашення заборгованості в розмірі 190 760,04 грн.

Відповідач відповіді на даний лист не надав, заборгованість не сплатив з чого і виник спір.

За доводами представника прокуратури, за вказаний період відповідач жодного разу не сплатив орендну плату.

Проти правильності розрахунку позовних вимог в частині боргу по орендній платі відповідач суду заперечень не подав. Строк проведення розрахунку за всіма орендними платежами в період з липня 2016 року по червень 2019 року для відповідача вже є таким, що настав.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки доказів про сплату боргу за орендними платежами відповідач суду не надав, строк виконання даного зобов`язання на час вирішення спору є таким, що настав, тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 190 760,04 грн. боргу по орендній платі за землю за період з липня 2016 року по червень 2019 року.

Прокурор просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 27 239,64 грн., інфляційні втрати в розмірі 30 542,80 грн. та 8 352,94 грн. як 3% річних за прострочення розрахунків по сплаті орендної плати в період з липня 2016 року по червень 2019 року.

У відповідності до умов п. 11 договору оренди землі між сторонами від 23.10.2007, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, сплачується пеня у двохкратному розмірі від ставки кредитування.

Суд погоджується із доводами прокурора (а.с. 189-193) про те, що у даному пункті договору йде мова про встановлення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, виходячи з такого:

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Такі ж положення передбачені ст. 1,3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Положенням про процентну політику Національного банку України, затверджену постановою Правління Національного банку України № 389 від 18.08.2004, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 1092/9691 від 02.09.2004 (яка була чинною на день укладення Договору від 23.10.2007), встановлено, що облікова ставка Національного банку - це один з монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк установлює для суб`єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових коштів на відповідний період, і є основною процентною ставкою, яка залежить від процентів, що відбуваються в макроекономічній, бюджетних сферах та на грошово - кредитному ринку.

У відповідності до п. 2.2., 3.1., 5.2. вказаної Постанови НБУ, Національний банк з метою ефективного управління грошово-кредитним ринком, обсягами грошової маси в обігу, виконання функції кредитора останньої інстанції встановлює за своїми операціями такі процентні ставки: облікову; за кредитами овернайт; рефінансування; за стабілізаційними кредитами; за депозитами овернайт; залучення тимчасово вільних коштів банків.

Облікова ставка є базовою ставкою щодо інших процентних ставок Національного банку. Облікова ставка використовується Національним банком одночасно як засіб реалізації грошово-кредитної політики та орієнтир ціни на гроші. Облікова ставка є найнижчою серед процентних ставок, за якими Національний банк може підтримати ліквідність банків. Процентна ставка рефінансування визначається на основі облікової ставки та залежно від строку та виду рефінансування і не може бути меншою, ніж облікова ставка.

Отже, за змістом цієї Постанови НБУ ставка кредитування НБУ за будь-яким типом кредиту не може бути меншою, ніж облікова ставка НБУ.

Тому облікова ставка - це і є розмір ставки кредитування Нацбанку, що обумовлений п. 11 договору оренди землі від 23.10.2007.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування пені за загальним правилом повинно бути припинено через шість місяців з моменту виникнення права на пеню, якщо домовленістю сторін не визначено інше. Цю вимогу при розрахунку пені за позовними вимогами дотримано.

Прокурором правомірно обмежено нарахування та стягнення пені лише розміром подвійної облікової ставки НБУ за період нарахування пені (а.с. 59).

Суд перевірив нарахування пені за калькулятором в програмі "Ліга закон" за період з 30.08.2016 по 30.07.2019 встановив неправильність її нарахування. Після перерахунку судом сума пені складає 27 388,87 грн., а оскільки прокурором не збільшено позовні вимоги в частині стягнення пені, то суд задовольняє її в частині заявленої суми в розмірі - 27 329,64 грн.

Клопотання про застосування строку позовної давності щодо стягнення платежів по пені відповідач суду не подав.

Доказів проведення відповідачем повного розрахунку по пені у справі немає, заперечень проти позову в цій частині не подано.

В порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов`язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Прокурор на підставі прострочення відповідачем проведення розрахунку по орендній платі, просить суд стягнути з відповідача 30 542,80 грн. інфляційних втрат та 8 352,94 грн. як 3% річних за період липня 2016 - червня 2019 (а.с. 56-58).

Після перерахунку інфляційних втрат та 3 % річних за калькулятором в програмі "Ліга закон" за період з липня 2016 року по червень 2019 року суд встановив неправильність їх нарахування.

Після перерахунку сума інфляційних втрат складає лише 28 561,01 грн., а 3 % річних - 8 352,58 грн.

Оскільки доказів сплати інфляційних та 3 % річних відповідач суду не надав, доказів відсутності прострочення сплати орендної плати (як підстави нарахування відповідних платежів) також не надав, то до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 28 561,01 грн. інфляційних втрат та 8 352,58 грн. як 3 % річних за період з липня 2016 року по червень 2019 року.

В решті вимог за цими платежами слід відмовити через неправильні розрахунки.

Правомірність позовних вимог позивачем доведена зібраними у справі доказами, позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються фактичними обставинами та матеріалами справи, борг не сплачено, але позов підлягає до часткового задоволення і з відповідача на користь позивача слід примусово стягнути 190 760,04 грн. основного боргу по орендній платі, 27 329,64 грн. пені, 28 561,01 грн. інфляційних втрат та 8352,58 грн. як 3 % річних на підставі договору оренди землі від 23.10.2007 (реєстраційний номер 040779600063).

В решті вимог у позові слід відмовити.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, оскільки спір виник з неправильних дій відповідача, з відповідача на користь прокуратури Черкаської області слід стягнути судовий збір в розмірі 3854,78 грн. повністю.

Керуючись ст. 238,240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Зоря 2" ( ідентифікаційний код 34749984, с. Кумейки, Черкаський район, Черкаська область, вул. Леніна, 1) на користь Кумейківської сільської ради Черкаського району (ідентифікаційний код 26323433, с. Кумейки Черкаського району Черкаської області, вул. Перемоги, 20) -- 190 760,04 грн. основного боргу по орендній платі, 27 329,64 грн. пені, 28 561,01 грн. інфляційних втрат, 8352,58 грн. як 3 % річних на підставі договору оренди землі від 23.10.2007 (реєстраційний номер 040779600063).

В решті вимог у позові відмовити.

Наказ видати.

Стягнути Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Зоря 2" ( ідентифікаційний код 34749984, с. Кумейки, Черкаський район, Черкаська область, вул. Леніна, 1) на користь прокуратури Черкаської області (ідентифікаційний код 02911119, м. Черкаси, бул. Шевченка, 289) -- 3854,78 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 15 грудня 2019

Суддя Н.М. Спаських