Постанова

від 16.12.2019 по справі 916/2030/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2019 року Справа № 916/2030/19 м. Одеса, проспект Шевченка, 29

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: М.А.Мишкіної,

суддів: В.В. Бєляновського, К.В. Богатиря

Розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Амекс Техніка Кріплення

на рішення господарського суду Одеської області від 13 вересня 2019 року

у справі №916/2030/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Клевер Тім

до Товариства з обмеженою відповідальністю Амекс Техніка Кріплення

про стягнення 23624,22грн.

суддя суду першої інстанції: О.А. Демешин

час і місце ухвалення рішення: 13.09.2019р., 12:23, м.Одеса, господарський суд Одеської області, зала судових засідань №17,

повне рішення складено 17.09.2019р.

встановив:

16.07.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю Клевер Тім (надалі - позивач, ТОВ Клевер Тім ) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Амекс Техніка Кріплення (надалі -відповідач, ТОВ Амекс Техніка Кріплення ), в якому просило суд стягнути з відповідача на свою користь 103910,44грн., з яких 76231,6грн. борг за Договором №2506/18/03 транспортного експедирування від 25.06.2018р.; 2779,40грн. - інфляційне збільшення, 13464,70грн.- пеня, 11434,74грн. - штраф у розмірі 15% від суми заборгованості за вищезазначеним договором а також стягнути судові витрати, у тому числі витрати на правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.06.2018р. між ним (Експедитор) та відповідачем (Клієнт) було укладено Договір транспортного експедирування №2506/18/03 (надалі - Договір від 25.06.2018р.), відповідно до умов п.п.1.1, 3.1 якого позивач зобов`язався за плату та за рахунок відповідача виконати або організувати виконання транспортно-експедиційних послуг, що пов`язані з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних вантажів та транзитних вантажів Клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу, а відповідач взяв на себе зобов`язання оплатити вартість послуг (винагороду), а також відшкодувати витрати, штрафи та інші платежі понесені експедитором в інтересах клієнта з метою виконання такого Договору, на підставі виставлених Позивачем рахунків, протягом 3-х банківських днів з моменту їх виставлення (п. 3.1. Договору).

Позивач на виконання умов договору надав відповідачу послуги, проте відповідач не розрахувався за надані послуги, заборгованість за договором за трьома рахунками (№СФ-6086 від 28.12.2018р., №СФ-6067 від 28.12.2018р. та №СФ-13794 від 03.01.2019р.) становить 76231,6грн. На цю суму позивач нарахував пеню, інфляційні та штраф 15% (п.4.3.6 Договору від 25.06.2018р.) у вищезазначених сумах (розрахунок наведений у позовній заяві).

З посиланням на норми ст.ст.626(ч.1), 629, 509, 526, 11, 610, 611, 549, 625 ЦК України, ст.193 ГК України позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В додатки до позовної заяви ТОВом Клевер Тім додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, за яким витрати на правову допомогу становлять 40000грн.

12.08.2019р. відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову та стягнути з позивача на свою користь судові витрати - витрати на правову допомогу у розмірі 12000грн. У відзиві, зокрема, зазначено, що:

- 19.03.2019р. відповідач отримав від позивача рахунок №СФ-6067 від 28.12.2018р. на суму 35980,41грн. Відповідно до умов договору, а саме п.3.1, в межах 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку ТОВ Амекс Техніка Кріплення 20.03.2019р. здійснило платіж за цим рахунком на суму 20000грн., а залишок у розмірі 15 980,41грн. був сплачений 10.04.2019р.;

- жодних інших виставлених рахунків від позивача відповідач не отримував. Більше того, жодних письмових претензій щодо сплати будь-якої заборгованості на адресу ТОВ Амекс Техніка від ТОВ Клевер Тім не надходило;

- відповідачу стало відомо про рахунки №СФ-6086 та №СФ-13794 лише під час ознайомлення з матеріалами справи 07.08.2019р. та у відповідності до п.3.1. Договору в межах 3-х банківських днів з моменту ознайомлення з матеріалами справи 08.08.2019р. здійснило платіж на суму 593,02грн. (платіжне доручення №3487) по рахунку №СФ-13794 від 03.01.2019р. та платіж на суму 39658,17грн. (платіжне доручення №3486) по рахунку №СФ-6086 від 28.12.2018р.;

- наразі всі рахунки, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, оплачені відповідачем;

- позивач не надає жодного належного доказу, який би свідчив про передання ТОВ Амекс Техніка Кріплення рахунків на здійснення оплати (та які приєднані до позовної заяви), позивач отримав лише 1 рахунок №СФ-6067 ;

- єдине порушення, яке визнає відповідач - це прострочка частини платежу по рахунку №СФ-6067 від 28.12.2018р., а саме 15 980,41грн. які були сплачені 10.04.2019р. З урахуванням того, що рахунок №СФ-6067 від 28.12.2018р. надійшов до ТОВ Амекс Техніка Кріплення 19.03.2019р., крайній строк його оплати припадає на 22.03.2019р., з урахуванням того що прострочка у розмірі 15 980,41 була сплачена 10.04.2018р., та період прострочки становить 18 календарних дня.

- вимоги щодо стягнення штрафних санкцій є безпідставними, оскільки відповідач здійснював розрахунок з позивачем у відповідності до умов Договору, той факт, що ТОВ Клевер Тім не виставляло рахунки ТОВ Амекс Техніка Кріплення у відповідності до умов Договору вказує на те, що у Відповідача не виникали зобов`язання щодо оплати, відповідно, відсутні підстави для нарахування пені у вигляді подвійної облікової ставки НБУ, - окрім пені в розмірі 0,27грн. по прострочці платежу з 22.03.2019р. по 10.04.2019р., яку ТОВ Амекс Техніка Кріплення визнає;

- вимоги щодо сплати штрафу у розмірі 15% від суми заборгованості є безпідставними, оскільки п.4.3.6. Договору передбачено, що штраф у розмірі 15% від суми заборгованості може бути застосований у випадку якщо прострочка становить більше одного місяця, в той же час єдина прострочка відповідно до умов договору, яка була допущена відповідачем, становила 18 календарних днів;

- звернення ТОВ Клевер Тім до суду з позовною заявою було передчасним, оскільки Позивачеві було достатньо просто направити рахунки чи вимогу на адресу ТОВ Амекс Техніка Кріплення і у відповідності до умов Договору ТОВ Амекс Техніка Кріплення невідкладно б їх оплатило;

-у зв`язку з розглядом справи №916/2030/19, яка ініційована ТОВ Клевер Тім , яке з невідомих причин та мотивів не намагалося вирішити спірне питання в досудовому чи позасудовому порядку, ТОВ Амекс Техніка Кріплення вимушене здійснювати захист своїх прав та зокрема очікує понести судові витрати по розгляду справи в першій інстанції в загальному розмірі 12000грн. за надання правової допомоги, підтвердження понесених витрат буде надано до вирішення спору.

13.08.2019р. позивач подав місцевому господарському суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій зазначив про сплату відповідачем 20.03.2019р. 20000грн. та 10.04.2019р. 15980,41грн. та просив суд стягнути з відповідача 40251,19грн. основної заборгованості за Договором від 25.06.2019р., пеню у сумі 10102,04грн. штраф у сумі 11434,74грн. та інфляційні втрати 2087,44грн. (розрахунок штрафних санкцій наведений в заяві про зменшення позовних вимог).

28.08.2019р. ТОВ Клевер Тім подало господарському суду Одеської області заяву про розподіл судових витрат з правничої допомоги, в якій зазначило, що витрати позивача на правничу допомогу, пов`язані із розглядом даної справи ( Договір про надання правової допомоги №01-02/2018 від 01.02.2018р.), склали 36000грн.

28.08.2019р. позивач подав суду першої інстанції заяву про зменшення позовних вимог, в якій зазначив про повну сплату відповідачем основної заборгованості та просив суд стягнути з відповідача пеню у сумі 10102,04грн. та штраф у сумі 11434,74грн. та інфляційні втрати 2087,44грн. (розрахунок штрафних санкцій наведений в заяві про зменшення позовних вимог).

28.08.2019р. ТОВ Клевер Тім подало суду відповідь на відзив, в якій зазначило, що направлення, отримання та наявність у відповідача рахунків № СФ - 13794 від 03.01.2019р. та №СФ - 6086 від 28.12.2018р. на дату їх виставлення підтверджується наявними в матеріалами справи: підписаними 03.01.2019р. ТОВ Амекс Техніка Кріплення без жодних заперечень та зауважень Актами надання послуг №6093 від 03.01.2019р. на суму 593,02грн. та №6086 від 03.01.2019р. на суму 39658,17грн., які містять підставу їх складання - рахунки № СФ - 13794 від 03.01.2019р. та № СФ - 6086 від 28.12.2018р. відповідно та

роздруківкою листування по електронній пошті. Посилання відповідача на те, що про правову природу та обґрунтованість позовних вимог дізнався лише 07.08.2019р. після ознайомлення з матеріалами справи, як рівно і посилання на те, що після звернення 02.08.2019р. до позивача з повідомленням про неотримання рахунків та проханням їх надіслати, станом на день складення свого відзиву на позовну заяву, ТОВ Амекс Техніка Кріплення не отримувало від ТОВ Клевер Тім жодних відповідей та рахунків спростовується направленням ще 29.07.2019р. на електрону пошту представника ТОВ Клевер Тім листа, в якому ТОВ Амекс Техніка Кріплення погоджується станом на 29.07.2019р. із заборгованістю перед позивачем по Договору на суму 40251,19 грн. та пропонує досудове урегулювання даного спору. Що стосується посилання відповідача на отримання рахунку №СФ-6067 від 28.12.2018р. на суму 35980,41 грн. від позивача лише 19.03.2019р., то станом ще на 03.01.2019р. у ТОВ „Амекс Техніка Кріплення" вже був рахунок №СФ-6067 від 28.12.2018р„ про що свідчить підписаний відповідачем без жодних заперечень та зауважень Акт надання послуг № 6067.1 від 03.01.2019р. Таким чином, прострочення та несвоєчасна сплата відповідачем основної суми заборгованості за Договором від 25.06.2018 р. у розмірі 76231,6грн. призвела до застосування штрафних санкцій, пені по Договору, виникнення інфляційного збільшення та понесення ТОВ Клевер Тім витрат з оплати правової допомоги через необхідність звернення до суду із відповідним позовом.

12.09.2019р. відповідач подав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зокрема, зазначив, що посилання позивача на той факт, що виставлення рахунків підтверджується електронним листуванням жодним чином не знаходить свого підтвердження в матеріалах справи, в жодному роздрукованому листі не міститься інформація, яка може стверджувати/доводити, що саме такий чи інший рахунок-фактура від такої чи іншої дати по тому чи іншому договору було відправлено ТОВ Клевер Тім та було отримано саме ТОВ Амекс Техніка Кріплення , а не кимось іншим. Більше того в матеріалах відсутній жоден документ чи інший доказ який би міг підтвердити вручення рахунків відповідачеві, відсутні будь-які дані, що свідчили б, що позивач офіційно звертався до відповідача з приводу виставлення рахунків чи існування непогашеної заборгованості. В частині заявлених до стягнення витрат на правову допомогу відповідач зазначив, що з урахуванням останньої заяви позивача про зменшення позовних вимог, останній просить стягнути з кошти у загальному розмірі 23624,22 грн. що на 12 375,78 грн. менше ніж позивач просить стягнути з відповідача як витрати на правову допомогу, та що зокрема суперечить принципу розумності та справедливості. Відповідач заперечує проти вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки вважає їх по-перше надмірно завищеними, а по- друге безпідставними та недоведеними належним чином у відповідності до ГПК України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.09.2019р. (суддя О.А.Демешин) позов задоволено - стягнуто з ТОВ Амекс Техніка Кріплення на користь ТОВ Клевер Тім 2087,44грн. інфляційних, 10102,04грн пені, 11434,74грн. штрафу, 1921грн. судового збору та 12000грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду обґрунтовано посиланням на норми п.1ч.2 ст.11, ч.1 ст.628, ст.ст.526, 903, 611,625(ч.2) ЦК України, ст.ст.230-232 ГК України та вмотивовано наступним. 03.01.2019р. між сторонами узгоджено вартість транспортно-експедиційних послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезення імпортного вантажу ТОВ „Амекс Техніка Кріплення" в 1x20 DV контейнері RFCU2136964 по маршруту Гаосюн - Київ (коносамент № COSU6085169420), шляхом виставлення Позивачем рахунків № СФ - 6086 від 28.12.2018р. на суму 39658,17грн., №СФ - 6067 від 28.12.2018р. на суму 35980,41грн., №СФ - 13794 від 03.01.2019р. на суму 593,02грн. та укладання, підписання між позивачем та відповідачем двосторонніх Актів надання послуг № 6086, № 6067.1, № 6093 від 03.01.2019р. Оплату за надані послуги відповідач здійснив з порушенням передбачених пунктом 3.1. строків, що підтверджується, доданими до матеріалів справи, копіями платіжних доручень №2152 від 20.03.2019р., №2332 від 10.04.2019р. №3486 від 08.08.2019р., №3487 від 08.08.2019р. та витягом з банківського рахунку позивача станом на 08.08.2019р. Позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору, правомірно нараховані інфляційні, пеня та штраф, які підлягають до стягнення з відповідача. Їх розміри, відповідно, становлять: 2087,44грн. - інфляційні, 10102,04грн. - пеня та 11434,74грн. - штраф. Заперечення відповідача про те, що рахунків на оплату йому позивачем не виставлялось, тому прострочення оплати не мало місця, суд не приймає до уваги, оскільки факт отримання відповідних рахунків на оплату підтверджується доданими до матеріалів справи копіями актів надання послуг, в яких міститься посилання на номер і дату, укладеного між сторонами договору та на номер і дату рахунку, виставленого на оплату.

В частині витрат на правову допомогу суд, з посиланням на норми ч.4 ст.126 ГПК України, зазначив, що ця справа не є складною, оскільки містить беззаперечні докази прострочення відповідачем строків оплати за надані послуги. Існування боргу на момент порушення справи не заперечувалось відповідачем; до наданих послуг включено підготовку, складання та подання до суду письмової заяви від 13.08.2019р. про зменшення позовних вимог, зв`язку з частковою оплатою відповідачем боргу. Між тим, як вбачається з матеріалів справи, суму боргу в розмірі 35980,41грн. відповідачем було погашено частинами ще 20.03.2019р. та 10.04.2019р. Тобто, первісний позов містив вимоги, по яким права позивача не були порушені, приймаючи до уваги, що позовну заяву було надано до суду 16.07.2019р. Тобто, витрати на підготовку, складання та подання до суду заяви про зменшення позовних вимог на 35980,41грн. виникли внаслідок безпідставного включення вказаної суми боргу до первісного позову. Неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу полягає у тому, що розмір позовних вимог внаслідок його зменшення позивачем, становить 23624,22грн., що навіть менше ніж заявлений розмір витрат на правничу допомогу (36000грн.). Оскільки правову позицію відповідача про неспівмірність судових витрат на професійну правничу допомогу викладено у відзиві на позов, в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити, суд вважає можливим, відповідно до ч.5 ст.126 ГПК України, зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу до 12000грн.

09.10.2019р. до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області надійшла апеляційна скарга ТОВа Клевер Тім на рішення від 13.09.2019р., в якій скаржник просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник (крім доводів, викладених у відзиві на позовну заяву) зазначив, що рішення є необгрунтованим, таким що винесено без повного дослідження усіх обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а відтак таким, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного:

- на адресу відповідача надійшла копія позовної заяви ТОВ Клевер Тім без додатків; 02.08.2019р. відповідач звернувся з листом до позивача, про надання копій матеріалів додатків до позовної заяви. Відповіді ТОВ Клевер Тім не надходило, у зв`язку з чим відповідач позбавлений можливості ознайомитись в повному обсязі із переліком документів та іншими представленими доказами, на які посилається позивач. Вказані аргументи пред`явлені під час судового засідання, але до уваги суду взяті не були;

- з посиланням на постанову Верховного суду від 20.06.2018р. у справі №820/1186/17 відповідач зазначив, що ТОВ Амекс Техніка Кріплення грубо порушено право на захист свого цивільного права на першому етапі судового розгляду, що свідчить про формалізований підхід, вказує на сумніви в об`єктивності суду, порушення основних засад (принципів) господарського судочинства, про рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

- в оскаржуваному рішенні не враховані доводи відповідача, немає посилання на норму закону щодо заперечень та позиції відповідача про отримання рахунків;

- ТОВ Амекс Техніка Кріплення не мало заборгованості по договору перед ТОВ Клевер Тім та відразу здійснила розрахунок за пред`явленими рахунками №СФ-6086 від 28.12.2018р. та №СФ-13794 від 03.01.2019 року. Пред`явлені Позивачем докази, щодо смс-листування та засобів електронної пошти не можуть вважатися належними та допустимими доказами, окрім того, не доводять ті обставини, які входять до предмету доказування;

- позивач не надає належного доказу про передання ТОВ Амекс Техніка Кріплення рахунків на здійснення оплати (які приєднані до позовної заяви). Позивач не звертався до ТОВ Амекс Техніка Кріплення з претензіями чи вимогами про наявність заборгованості за Договором, у зв`язку з чим можливо прийти до висновку, що подача позову, нарахування штрафних санкцій і необґрунтовано великих витрат на правову допомогу є способом збагачення;

- рахунок №СФ-6067 від 28.12.2018р. надійшов до ТОВ Амекс Техніка Кріплення 19.03.2019р., крайній строк його оплати припадає на 22.03.2019р., з урахуванням того що прострочка у розмірі 15 980,41р. була сплачена 10.04.2019р., та період прострочки становить 18 календарних днів. Пеня за період з 22.03.2019р. по 09.04.2019р. складає 283,7грн.;

- вимоги щодо сплати штрафу у розмірі 15% від суми заборгованості є безпідставними, оскільки відповідно до умов Договору, а саме п.4.3.6. передбачено, що штраф у розмірі 15 (п`ятнадцяти) % від суми заборгованості може бути застосований у випадку якщо прострочка становить більше одного місяця, в той же час єдина прострочка відповідно до умов договору - становила 18 календарних днів. Таким чином вимоги щодо застосування штрафу є безпідставними та суперечать умовам Договору;

- витрати понесені позивачем на правову допомогу виникли з вини позивача, оскільки ТОВ Клевер Тім не вчинило дії щодо виставлення рахунків у відповідності до умов договору, та не звернулося з вимогою, або претензією до ТОВ Амекс Техніка Кріплення . Позивач умисно вводить суд в оману та завищує розмір вимог по заборгованості (оскільки рахунок №СФ-6067 від 28.12.2018р. на суму 35 980,41грн. був оплачений ще 20.03.2019р. та 10.04.2019р.) чим намагається привести судові витрати у співмірність з вимогами, що є очевидним зловживанням своїх прав;

- підтвердженням оплати послуг з надання правової допомоги є видатковий касовий ордер відповідно до Постанови Верховного Суду № 906/194/18 від 05.02.2018. в якому зазначено, що витрати відповідача мають бути підтверджені видатковим касовим ордером з підписами керівника та головного бухгалтера або у випадку безготівкового розрахунку - платіжним дорученням.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВа Амекс Техніка Кріплення на рішення господарського суду Одеської області від 13.09.2019р. у справі №916/2030/19; постановлено розгляд апеляційної скарги ТОВа Амекс Техніка Кріплення здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено іншим учасникам справи згідно з нормами ст.263 ГПК України строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 06.11.2019р.

Станом на день розгляду справи судом апеляційної інстанції позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, учасниками справи не подавались будь-які клопотання з процесуальних питань.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази стосовно фактів, наведених сторонами, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та визнається сторонами, що 25.06.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Клевер Тім (Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Амекс Техніка Кріплення (Клієнт) було укладено Договір №2506/18/03 транспортного експедирування, відповідно до умов п.п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Експедитор взяв на себе зобов`язання за винагороду, визначену у п.3 цього Договору за дорученням та за рахунок Клієнта виконати або організувати виконання транспортно-експедиційних послуг, що пов`язані з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних вантажів та транзитних вантажів Клієнта морським та наземним транспортом, а також надати додаткові послуги, необхідні для доставки вантажу Клієнта та узгоджені в Заявках до цього Договору.

Відповідач, взяв на себе зобов`язання оплатити вартість послуг (винагороду), а також відшкодувати витрати, штрафи та інші платежі понесені експедитором в інтересах клієнта з метою виконання такого Договору, на підставі виставлених Позивачем рахунків, протягом 3-х банківських днів з моменту їх виставлення (п. 3.1. Договору від 25.06.2018р.).

Згідно із п.3.5. Договору від 25.06.2018р. вартість послуг Експедитора а також розмір додаткових видатків, витрат, інших платежів, які необхідно провести Експедитору для виконання своїх обов`язків за договором в інтересах Клієнта узгоджуються Сторонами в Додатках до Договору або шляхом обміну оригінальними листами, факсимільними та електронними повідомленнями, які є невід`ємною частиною Договору. Такі додатки також можуть мати вигляд додаткових угод, письмової заявки, доручення Клієнта, Акту виконаних робіт, рахунку Експедитора.

Відповідно до п.3.6 Договору від 25.06.2018р. усі витрати, що пов`язані з організацією морського перевезення вантажу Клієнта сплачуються останнім на підставі рахунку Експедитора протягом 3-х банківських днів з моменту його виставлення , але у будь-якому випаду до завершення Експедитором внутрішньо портового експедирування та митного оформлення вантажу у порту призначення.

Після виконання робіт (надання послуг) оформлюється Акт виконаних робіт (надання послуг), який, у випадку відсутності письмово обґрунтованих заперечень зі сторони Клієнта, повинен бути підписаний останнім протягом 3-х робочих днів з моменту його отримання (п.3.8. Договору від 25.06.2018р.).

Відповідно до п.4.3.6. Договору від 25.06.2018р. у разі несвоєчасної оплати рахунків по цьому договору, Клієнт сплачує Експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення платежу за кожен день прострочення, а у разі прострочення оплати на строк більш ніж один місяць, - штраф у розмірі 15% від суми заборгованості.

Договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31.12.2018р. (п.7.1 Договору від 25.06.2018р.).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідачу за Договором від 25.06.2018р. були надані послуги на загальну суму 76321,60грн., що підтверджується:

- копією рахунку №СФ-6086 від 28.12.2018р. на суму 39658,17грн., за яким позивачем були надані послуги з морського перевезення за межами державного кордону України - Kaohsiung-Odessa (а.с.27);

- копією рахунку №СФ-6087 від 28.12.2018р. на суму 35980,41грн., за яким позивачем були надані послуги з транспортно-експедиторського обслуговування автоперевезення вантажів, завантажувально-розвантажувальних робіт, транспортно-експедиторського обслуговування та страхування контейнерного обладнання (а.с.28);

- копією рахунку №СФ-13794 від 03.01.2019р. на суму 539,02грн., за яким позивачем були надані послуги зі зберігання контейнеру 1*20 DV:RFCU2136964 (а.с.29).

Сторонами були складені та підписані:

- Акт надання послуг №6093 від 03.01.2019р. на суму 593,02грн., найменування робіт, послуг - зберігання контейнера в порту RFCU2136964 (а.с.24);

- Акт надання послуг №6086 від 03.01.2019р. на суму 39658,17грн., найменування робіт, послуг - міжнародне морське перевезення вантажу за межами державного кордону України (Kaohsiung-Odessa) RFCU2136964 - (а.с.25);

- Акт надання послуг №6067.1 від 03.01.2019р. на суму 35980,41грн., найменування робіт, послуг - ТЕО по організації автоперевезення вантажів на території України RFCU2136964, вантажно-розвантажувальні роботи RFCU2136964, транспортно- експедиційне обслуговування RFCU2136964, страхування контейнерного обладнання RFCU2136964 (а.с.26).

Вищезазначені Акти скріплені печатками відповідача та позивача, та підписані від ТОВ Клевер Тім директором Ткаченко О.В., від ТОВ Амекс Техніка Кріплення - директором Лучкевич І.М.

Звертаючись до суду з позовом ТОВ Клевер Тім (з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог) зазначило, що у зв`язку із порушенням відповідачем строків оплати вищезазначених виставлених рахунків, з ТОВ Амекс Техніка Кріплення на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати, пеня та штраф а також витрати, понесені позивачем на правничу допомогу.

Суд першої інстанції визнав вимоги обґрунтованими, з чим погоджується суд апеляційної інстанції з огляду наступного.

Відповідно до зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. При цьому, за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ч.1 ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч.2 ст.509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Станом на день розгляду справи судом першої інстанції відповідач сплатив основну заборгованість за Договором від 25.06.2018р., частина боргу була погашена вже після початку судового провадження.

Згідно із ст.ст. 610,612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання. Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Згідно із ст.ст.1,3 ЗУ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно із ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п.4.3.6. Договору від 25.06.2018р. у разі несвоєчасної оплати рахунків по цьому договору, Клієнт сплачує Експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення платежу за кожен день прострочення, а у разі прострочення оплати на строк більш ніж один місяць, - штраф у розмірі 15% від суми заборгованості.

На думку колегії суддів позивачем належними доказами доведено факт обізнаності позивача саме з 03.01.2019р. про необхідність сплати наданих позивачем послуг на виконання умов Договору від 25.06.2018р. за рахунками №сф-6086 від 28.12.2018р., №СФ-6067 від 28.12.2018р. та №СФ-13794 від 03.01.2019р., оскільки саме 03.01.2019р. між сторонами були складені Акти наданих послуг, в яких містились посилання на номери та дати ріхунків.

Отже відповідач у відповідно до умов п.3.6 Договору від 25.06.2018р. повинен був протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунків - 03.01.2019р. сплатити вартість наданих послуг.

Проте основна заборгованість за Договором від 25.06.2018р. сплачувалась відповідачем наступним чином:

- 20.03.2019р. - 20000грн. (платіжне доручення №2152 від 20.03.2019р., призначення платежу - часткова оплата послуг згідно рах №6067 від 28.12.2018р. - а.с.80);

- 10.04.2019р. - 15980,41грн. (платіжне доручення №2332 від 10.04.2019р., призначення платежу - оплата послуг згідно рах №6067 від 28.12.2018р. - а.с.81);

- 08.08.2019р. - 39658,17грн. (платіжне доручення №3496 від 08.08.2019р., призначення платежу - оплата за послуги перевезення вантажу згідно рахунку №6086 від 28.12.2018р. - а.с.82);

- 08.08.2019р. - 593,02грн. (платіжне доручення №3487 від 08.08.2019р., призначення платежу - оплата за послугу зберігання контейнера згідно рахунку №13794 від 03.01.2019р. - а.с.83).

Отже матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем строків оплати вартості послуг, наданих за Договором від 25.06.2018р.

У п.3.3 Договору від 25.06.2018р. зазначено, що рахунки сплачуються відповідачем шляхом перерахування коштів протягом 3-х банківських днів з дня виставлення рахунків.

При цьому, договір не містить положень, у який спосіб мають виставлятись рахунки - поштою, особисто під підпис, факсом, електронною поштою, тощо.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не спростовано обставину виставлення йому позивачем рахунків 28.12.2018р. та 03.01.2019р., про наявність яких він мав бути обізнаний 03.01.2019р. при підписанні Акті наданих послуг.

На думку колегії суддів, підписання сторонами трьох двосторонніх Актів надання послуг 03.01.2019р. доводить виставлення позивачем відповідачу рахунків №ФС-6086 від 28.12.2018р., №СФ-6067 від 28.12.2018р. та №СФ-13794 від 03.01.2019р., та з 28.12.2018р. та 03.01.2019р., відповідно, протягом трьох днів ТОВ Амекс Техніка Кріплення повинно було сплатити вартість послуг відповідно до цих рахунків.

У зв`язку із порушенням ТОВом Амекс Техніка Кріплення прийнятих на себе зобов`язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості наданих послуг за Договором від 25.06.2018р., позивач нарахував відповідачу пеню, інфляційні втрати на штраф.

У заяві про зменшення позовних вимог від 28.08.2019р. позивач навів розгорнутий розрахунок штрафних санкцій:

пеня 10102,04грн.:

- на суму 35980,41грн. - період прострочення 04.01.2019р. -19.03.2019р., кількість днів прострочення 75, розмір облікової ставки НБУ 18%, розмір подвійної ставки НБУ в день 36% (пеня 2661,56грн.);

- на суму 15980,58грн. - період прострочення 20.03.2019р. -09.04.2019р., кількість днів прострочення 21, розмір облікової ставки НБУ 18%, розмір подвійної ставки НБУ в день 36% (пеня 331грн.);

- на суму 39658,17грн. - період прострочення 04.01.2019р. - 09.07.2019р., кількість днів прострочення 181, розмір облікової ставки НБУ 18%, 17,5%, 17,5%, розмір подвійної ставки НБУ в день 36%, 35,5%, 35,5 % (пеня 7004,83грн.);

- на суму 593,02грн. - період прострочення 10.01.2019р. - 09.07.2019р., кількість днів прострочення 181, розмір облікової ставки НБУ 18%, 17,5%,, розмір подвійної ставки НБУ в день 36%, 35% (пеня 104,65грн.);

сума боргу з урахуванням індексу інфляції (2087,44грн.):

- сума боргу 35980,41грн., період прострочення 04.01.2019р. - 19.03.2019р., середній індекс інфляції за період січень 2019- 101,00%, лютий 2019- 100,5%; березень 2019 - 100,9%, підсумковий індекс - інфляції-102,419%, інфляційне збільшення суми боргу - 870,20грн.

- сума боргу 15980,58грн., період прострочення 20.03.2019р. - 09.04.2019р., середній індекс інфляції -, інфляційне збільшення суми боргу - 0грн.;

- сума боргу 39658,17грн., період прострочення 04.01.2019р. - 15.07.2019р., середній індекс інфляції за період січень 2019- 101,00%, лютий 2019- 100,5%; березень 2019 - 100,9%, Квітень 2019 - 101,00%, травень 2019 - 100,70%, червень 2019 - 99,5 %, липень 2019 - 99,4 %, і підсумковий індекс - інфляції-103,024%, інфляційне збільшення суми боргу 1191,31грн.;

- сума боргу 593,02грн., період прострочення 10.01.2019р. - 15.07.2019р., середній індекс інфляції за період січень 2019- 101,00%, лютий 2019- 100,5%; березень 2019 - 100,9%, квітень 2019 - 101,00%, травень 2019 - 100,70%, червень 2019 - 99,5 %, липень 2019 - 99,4 %, і підсумковий індекс - інфляції-103,024%, інфляційне збільшення суми боргу 17,93грн.

штраф 15% від суми заборгованості по договору - 11434,74грн. - 76231,6*15%=11434,74грн.

В апеляційній скарзі ТОВ Амекс Техніка Кріплення наводить свій розрахунок пені, за яким пеня складає 283,7грн. яка розрахована наступним чином: сума заборгованості - 15980,41грн., дата початку - 23.03.2019р. розрахунку, 09.04.2019р. - дата закінчення розрахунку, кількість днів прострочки - 18, облікова ставка НБУ - 18, розрахункова ставка (% у рік) 36.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розрахунок пені, наведений скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів не досліджується, оскільки він не подавався ТОВом Амекс Техніка Кріплення під час розгляду справи судом першої інстанції і є новим доказом.

Перевіривши розрахунок штрафних санкцій та інфляційних, наведений позивачем у заяві про зменшення позовних вимог, колегія суддів погоджується із його правильністю, а отже і обґрунтованістю висновків суду першої інстанції в цій частині позовних вимог.

В частині вимог ТОВ Клевер Тім про стягнення витрат на правову допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ч.ч.3, 4 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Згідно із ч.5 ст.126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Водночас, згідно з частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно з статтею 74 України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Клевер Тім на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, разом із заявою про розподіл судових витрат з правничої допомоги, надано копію Договору про надання правової допомоги від 01.02.2018р. №01-02/2018 (а.с.125-128), копію Додатку №31/05/19 до Договору від 01.02.2018р. №01-02/2018 (а.с.129), копію акта прийому-здачі наданих послуг з правової допомоги від 28.08.2019р., за яким вартість наданих послуг становить 36000грн. (а.с.130-131), копії квитанцій до касових ордерів №15 від 01.07.2019р. на суму 10000грн., №12 від 31.05.2018р. на суму 10000грн., №21 від 13.08.2019р. на суму 6000грн., №18 від 22.07.2019р. на суму 4000грн., та №23 від 28.08.2019р. на суму 6000грн. (а.с.132-133) про сплату цих коштів за договором №01-02-18 від 01.02.2018 та додатку до Договору №31/05/19 від 31.05.2019р. на загальну суму 36000грн. (а.с.132-133).

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на правову допомогу позивача та зменшення цієї суми з 36000грн. до 12000грн. з мотивів, викладених в оскаржуваному рішенні, зауважуючи, що суд першої інстанції навів ґрунтовні аргументи мотивуючи зменшення розміру витрат позивача на правничу допомогу, що стягуються з відповідача.

Інші доводи апеляційної скарги ТОВа Амекс Техніка Кріплення колегія суддів відхиляє з огляду наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Посилання відповідача на неотримання ним додатків до позовної заяви не свідчать про упередженість суду або порушень прав відповідача, оскільки в додатки до позовної заяви позивачем на підтвердження надіслання відповідачу копії позовної заяви з додатками були надані:

- квитанція ПАТ Укрпошта від 15.07.2019р. на суму 23,20грн. (а.с.11);

- накладна ПАТ Укрпошта від 15.07.2019р. в якій зазначено відправника - ТОВ Клевер Тім та одержувача - ТОВ Амікс Техніка Кріплення , вид відправлення - укрпошта експрес, опис вкладення (а.с.12);

- опис вкладення у цінний лист на адресу ТОВ Амекс Техніка Кріплення , в якому зазначено про направлення відповідачу позовної заяви із додатком (а.с.13).

За обставини подання позивачем вищезазначених документів ПАТ Укрпошта у суду першої інстанції були відсутні підстави для висновку про не направлення позивачем відповідачу копії позовної заяви з додатками, ТОВом Клевер Тім були дотримані вимоги п.1 ч.1 ст.164 ГПК України.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду справи, що прострочення сплати отриманих послуг за Договором від 25.06.2018р. тривало більше, ніж 1 місяць, отже позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу штраф за умовами п.4.3.6 Договору від 25.06.2018р.

Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на правову позицію, висвітлену в постанові Верховного суду у справі №906/194/18 від 05.02.2018р., оскільки у даній справі позивачем на підтвердження витрат на правову допомогу надано, зокрема, квитанції до касових ордерів №15 від 01.07.2019р. на суму 10000грн., №12 від 31.05.2018р. на суму 10000грн., №21 від 13.08.2019р. на суму 6000грн., №18 від 22.07.2019р. на суму 4000грн., та №23 від 28.08.2019р. на суму 6000грн. (а.с.132-133) про сплату цих коштів за договором №01-02-18 від 01.02.2018 та додатку до Договору №31/05/19 від 31.05.2019р. на загальну суму 36000грн.

Колегія суддів зауважує, що аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справи "Гарсія Руїз проти Іспанії", "Красуля проти Росії", "Ільяді проти Росії", "Трофимчук проти України", "Хіро Балані проти Іспанії", "Суомінен проти Фінляндії", "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії ") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Поряд з тим, вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника.

При цьому, у п.58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р., заява №4909/04, у справі Серявін та інші проти України Суд зазначив, що Хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення може бути різною в залежності від характеру рішення … .\

Доводи апеляційної скарги у своїй сукупності не спростовують правильність висновку місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог, важливим та суттєвим аргументам ТОВ Амекс Техніка Кріплення надана оцінка судом апеляційної інстанції.

В процесі апеляційного розгляду справи колегією суддів не встановлено порушення норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права для виходу за межі доводів апеляційної скарги, доводи апеляційної скарги відхилені судом апеляційної інстанції, тому оскаржуване судове рішення господарського суду Одеської області залишається без змін як ухвалене у відповідності до норм матеріального та процесуального права відповідно до ст.276 ГПК України.

Відповідно до ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на рішення від 13.09.2019р.), покладаються на скаржника, оскільки вимоги апеляційної скарги відхилені у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 13.09.2019р. у справі №916/2030/19 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ТОВ Амекс Техніка Кріплення .

Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.ст.286,287 ГПК України.

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя В.В. Бєляновський

Суддя К.В. Богатир