Постанова

від 10.12.2019 по справі 924/292/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року Справа № 924/292/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Дика А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.08.2019 у справі №924/292/19 (суддя Заверуха С.В.)

за позовом ОСОБА_1 м. Київ

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромтех", м. Хмельницький;

до відповідача 2 ОСОБА_2 , Київська область, м. Ірпінь

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Автопромтех", оформлене протоколом від 21.03.2018 №21.03.18, в частині зміни складу засновників і керівника товариства з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 та перерозподілу статутного капіталу;

про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Автопромтех" від 21.03.2018, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

про скасування державної реєстрації внесення змін про юридичну особу - ТОВ "Автопромтех", номер запису 10741070036074042 від 22.02.2018, проведену державним реєстратором Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, в частині зміни складу засновників та керівника юридичної особи,

за участю представників сторін :

позивача - не з`явився;

відповідача 1 - не з`явився;

відповідача 2 - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 28.08.2019 у справі №924/292/19 в позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромтех" та ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Автопромтех", оформлене протоколом від 21.03.2018 №21.03.18, в частині зміни складу засновників і керівника товариства з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 та перерозподілу статутного капіталу; про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Автопромтех" від 21.03.2018, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; про скасування державної реєстрації внесення змін про юридичну особу - ТОВ "Автопромтех", номер запису 10741070036074042 від 22.02.2018, проведену державним реєстратором Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації, в частині зміни складу засновників та керівника юридичної особи - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.08.2019 у справі №924/292/19, в якій просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.08.2019 у справі №924/292/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 у справі №924/292/19 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.08.2019 у справі №924/292/19 - залишено без руху.

На виконання вимог ухвали суду від 24.09.2019 у справі №924/292/19 апелянт надіслав до Північно-західного апеляційного господарського суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги (вх. №33885/19 від 08.10.2019) до якої долучено оригінал платіжного доручення про сплату судового збору №В881039767 від 03.10.2019 в розмірі 8644,50 грн.

Також, разом з апеляційною скаргою скаржник подав клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи (вх.№2262/19 від 20.09.2019), клопотання про витребування письмових доказів (вх.№32319/19 від 20.09.2019) та клопотання про участь в усіх судових засіданнях в режимі відеоконференції з Господарським судом Хмельницької області (вх.№32320/19 від 20.09.2019).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 у справі №924/292/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.08.2019 у справі №924/292/19; розгляд апеляційної скарги призначено на "14" листопада 2019 року об 11:30 год.; доручено забезпечення проведення відеоконференції Господарському суду Хмельницької області; запропоновано відповідачам - у строк до 28.10.2019 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу у справі.

Також, зобов`язано відповідачів у строк до 28.10.2019 висловити свою думку з приводу заявлених позивачем клопотань, зокрема, щодо призначення судової почеркознавчої експертизи та щодо витребування письмових доказів.

Матеріалами справи стверджується, що ухвалу суду від 15.10.2019 у справі №924/292/19 було отримано учасниками справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідачі своїм процесуальним правом на подачу відзивів на апеляційну скаргу не скористалися, також не висловити свою думку з приводу заявлених позивачем клопотань, зокрема, щодо призначення судової почеркознавчої експертизи та щодо витребування письмових доказів..

В судове засідання 14.11.2019 представники позивача та відповідачів не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

З метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду апеляційної скарги, усесторонньої перевірки законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції, керуючись принципами господарського судочинства, закріпленими у ст.ст. 13, 14 ГПК України, колегія суддів прийшла до висновку за необхідне витребувати у Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетинання громадянином України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Ворошиловським) державного кордону України (як виїзду так і в`їзду) у період з 15.03.2018 по 15.04.2018.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 у справі №924/292/19 розгляд справи відкладено на "10" грудня 2019 року об 11:30 год. Зобов`язано Державну прикордонну службу України надати в строк до 04.12.2019 інформацію щодо перетинання громадянином України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Ворошиловським) державного кордону України (як виїзду так і в`їзду) у період з 15.03.2018 по 15.04.2018.

На виконання вимог суду, 02.12.2019 Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надіслав на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду лист вих. №0.184-40045/0/15-19 від 21.11.2019, в якому зазначено, що відповідно до пункту 23 Положення про базу даних „Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України", затвердженого наказом Адміністрації Держприкордонслужби України від 25.06.2007 №472, зареєстрованого у Мін`юсті 05.07.2007 за №765/14032, надіслано витяг з наявною у цій базі даних інформацією щодо перетинання державного кордону України у період з 15.03.2018 по 15.04.2018 громадянином України ОСОБА_1 , в якому зокрема зазначено, що ОСОБА_1 17.03.2018 о 09:28 перетнув кордон України, а саме виїхав за межі України і лише 09.04.2018 о 20:04 год здійснив в`їзд на територію України.

В судове засідання 10.12.2019 представники позивача та відповідачів не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, та те, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Автопромтех" зареєстровано за адресою: м. Київ, вул. Дорогожицька, 1, ідентифікаційний код 38624364. Керівник товариства - ОСОБА_2.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 28.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Автопромтех" зареєстровано за адресою: Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 17, ідентифікаційний код 38624364. Керівник товариства - ОСОБА_1.

21.03.2018 між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромтех", п. 1 якого визначено, що статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромтех" складає 500,00 грн (т.1 а.с. 30).

Відповідно до п. 2 договору продавець передав, а покупець купив частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромтех" номінальною вартістю 500,00 грн., що становить - 100% статутного капіталу, включаючи права на управління та отримання відповідного прибутку Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромтех", а також активів у разі його ліквідації відповідно до чинного законодавства. Ціна продажу частки статутного капіталу - 500,00 грн., які покупець сплатив повністю в момент підписання цього договору.

Згідно п. 3 договору продавець стверджує, що він отримав грошові кошти в загальній сумі 500,00 грн., в момент підписання цього договору. Своїм підписом на цьому договорі продавець підтверджує факт повного розрахунку з ним. Претензій щодо розрахунку за належну йому частку до покупця не має.

Як визначено п. 7 договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по цьому договору. Після укладення даного договору до відомостей про товариство, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повинні бути внесені відповідні зміни, оформлені у встановленому чинним законодавством порядку.

Пунктом 8 договору визначено, що право власності покупця на частку, зазначену у п. 2 даного договору, виникає з моменту підписання договору з необхідністю подальшої державної реєстрації змін до відомостей про товариство, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромтех" від 21.03.2018 за участю учасника ОСОБА_2 вирішено: перейти товариству на діяльність на підставі модельного Статуту; на підставі укладеного договору купівлі-продажу частки у розмірі 500,00 грн., що становить 100% Статутного капіталу товариства між ОСОБА_2 на користь громадянина України ОСОБА_1 змінити склад учасників товариства наступним чином - прийняти ОСОБА_1 до складу учасників товариства, вивести ОСОБА_2 зі складу учасників товариства; перерозподілити статутний капітал товариства наступним чином - ОСОБА_1 володіє часткою вартістю 500,00 грн., що становить 100% Статутного капіталу; змінити місцезнаходження товариства та визначити його за адресою: АДРЕСА_1 17; звільнити ОСОБА_2 з посади директора товариства 21.03.2018, призначити ОСОБА_1 на посаду директора товариства з 22.03.2018; на підставі прийнятих рішень, внести зміни до відомостей про товариство, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; підтвердити інші відомості, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про товариство. Вказаний протокол підписано учасником товариства ОСОБА_2 , справжність підпису якого засвідчено державним нотаріусом Шостої Київської державної нотаріальної контори Грушою О.В., про що зроблено запис в реєстрі за №11-1410 (т.1 а.с. 29).

Згідно інформації про перетинання державного кордону України, лінії розмежування в межах Донецькою та Луганською областями та тимчасово окупованою територією АР Крим, наданої Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (листи № 184/Н-5390 від 26.04.2018 та вих. №0.184-40045/0/15-19 від 21.11.2019) громадянин України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Ворошиловським) у період з 01.03.2018 по 15.04.2018 перетинав кордон України, а саме: 05.03.2018 - в`їзд 112 Лондон-Київ; 08.03.2018 - виїзд 111 Київ-Лондон; 12.03.2018 - в`їзд 112 Лондон-Київ; 17.03.2018 - виїзд 111 Київ-Лондон; 09.04.2018 - в`їзд 112 Лондон-Київ; 13.04.2018 - виїзд 113 Київ-Лондон (т.1 а.с. 31 та т.2 а.с. 53).

Як вбачається із матеріалів справи, 02.04.2018 представник ОСОБА_1 звернувся до Слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, Слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Хмельницькій області із повідомленням про кримінальне правопорушення, у якому просив прийняти повідомлення про кримінальне правопорушення за ч. 1 та ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 205-1, ч. 1 ст. 205 КК України та невідкладно розпочати досудове розслідування у формі досудового слідства з підстав вчинення кримінального правопорушення, що має ознаки складу злочину, передбаченого ч. 1 та ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 205-1, ч. 1 ст. 205 КК України. У повідомленні представник ОСОБА_1 зазначав, зокрема, що з відкритих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач дізнався, що він є засновником (учасником) та керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромтех" станом на 28.03.2018. Однак, станом на 01.03.2018 засновником (учасником) та керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромтех" був ОСОБА_2., а місцезнаходження юридичної особи було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 . Проте, за твердженнями ОСОБА_1 , будь-яких документів, пов`язаних зі зміною складу засновників та керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромтех" він не підписував, не надавав повноважень на підписання таких документів від його імені та жодного стосунку до діяльності даного товариства не має. При цьому, з попереднім засновником (учасником) та керівником вказаного товариства ОСОБА_2 ОСОБА_1 не знайомий. Більше того, в період з 17.03.2018 по даний час ОСОБА_1 перебуває за кордоном, поза межами України. Таким чином, зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відомостей про вказану юридичну особу були внесені 22.03.2018 без відома ОСОБА_1 та за відсутності волевиявлення останнього щодо таких змін. Також вказано, що з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ТОВ "Автопромтех" є фігурантом кримінального провадження №12015100080001243, внесеного до ЄРДР 10.02.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України (т.1 а.с.32-34).

Як вбачається з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчим управлінням фінансових розслідувань ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві 20.04.2018 зареєстровано кримінальне провадження №32018100100000079 про вчинення кримінального правопорушення щодо підроблення протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромтех" та внесення відомостей щодо зміни складу засновників та керівника, зазначивши ОСОБА_1 , що не відповідає дійсності та використання вказаного підробленого документа для внесення змін до відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1 а.с. 35).

Згідно заяви свідка від 26.03.2019 ОСОБА_1 повідомлено, зокрема, що він не має жодного стосунку до діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромтех". При цьому, дії, пов`язані зі зміною складу засновників (учасників) та керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромтех", здійснені за відсутності його волевиявлення (т.1 а.с. 46).

З метою захисту своїх прав позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромтех" та ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Автопромтех", оформлене протоколом від 21.03.2018 №21.03.18, в частині зміни складу засновників і керівника товариства з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 та перерозподілу статутного капіталу; про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Автопромтех" від 21.03.2018, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; про скасування державної реєстрації внесення змін про юридичну особу - ТОВ "Автопромтех", номер запису 10741070036074042 від 22.02.2018, проведену державним реєстратором Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації, в частині зміни складу засновників та керівника юридичної особи, мотивуючи його тим, що оскільки позивач власноручно не підписував спірного правочину, що свідчить про відсутність у нього волевиявлення на його укладення та прийняття корпоративних прав у товаристві, відтак спірний договір підлягає визнанню недійсним з огляду на приписи статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів враховує наступне.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття суд, встановлений законом включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Подання позовної заяви за правилами ГПК України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб`єктної юрисдикції справ відповідно до статті 20 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав у юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

Згідно із частиною першою статті 10 Закону України "Про господарські товариства" (станом на час вчинення спірного правочину) учасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов`язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

За частиною першою статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 року у справі №911/3494/16 зробила правовий висновок, що відповідно до частин першої, третьої статті 167 Господарського кодексу України корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Отже, корпоративним є спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи - суб`єкта господарювання, якщо стороною у справі є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи, у тому числі й той, який вибув.

За положеннями частин першої та другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Особа, яка звертається до господарського суду з позовом, самостійно обирає спосіб захисту, визначає відповідача, предмет та підстави позову та зазначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов.

Предметом розгляду спору у даній справі є дійсність правочину про відчуження частки у товаристві у правовідносинах, що не є сімейними чи спадковими, тому цей спір належить до юрисдикції господарських судів незалежно від того, чи є стороною оспорюваного договору фізична особа.

Відповідно до ст. 11-1 Закону України "Про господарські товариства" (станом на час вчинення спірного правочину) законодавство про господарські товариства ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законодавчих актів.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" (станом на час вчинення спірного правочину), учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Відступлення частки в статутному капіталі товариства має своєю метою припинити право власності на цю частку, щоб певна інша особа набула право на цю частку. Відступлення за правовою природою є відчуженням частки за волею учасника, що спрямоване на передачу учасником іншій особі (одному чи кільком учасникам цього товариства або третім особам) у власність належної йому частки або її частини. У вказаних відносинах поняття відступлення і відчуження є тотожними, оскільки вони є аналогічними за правовими наслідками.

Будь-який правочин з відчуження (відступлення) частки є двостороннім, тобто на його укладення необхідна згода (волевиявлення) учасника, який відчужує (відступає) частку, і згода (волевиявлення) набувача частки.

Відступлення частки у статутному капіталі є правовим механізмом, за яким відбувається її відчуження на підставі договору купівлі-продажу, міни або дарування тощо; відступлення частки не є окремим різновидом договору.

Дана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №909/1294/15.

За змістом статей 626 - 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ст. 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Договір, укладений у належній формі, відповідними сторонами та у відповідності до законодавства, створює правові наслідки; в результаті вчинення дій з укладення правочину його сторони набувають цивільних прав і обов`язків.

З матеріалів справи вбачається, що 21.03.2018 між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромтех", п. 1 якого визначено, що статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромтех" складає 500,00 грн.

Разом з тим, колегією суддів приймається до уваги те, що на момент вчинення спірного правочину позивач перебував за кордоном та не був присутній у місті Києві, де було укладено договір (21.03.2018) та здійснено реєстрацію (23.03.2018) змін про юридичну особу - ТОВ "Автопромтех" в частині зміни засновників та керівника юридичної особи, про що свідчать відомості надані Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (листи №184/Н-5390 від 26.04.2018 та вих. №0.184-40045/0/15-19 від 21.11.2019) про перетинання державного кордону України, лінії розмежування в межах Донецькою та Луганською областями та тимчасово окупованою територією АР Крим, громадянином України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Ворошиловським) у період з 01.03.2018 по 15.04.2018.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що спірний договір ОСОБА_1 не підписував, а отже, має місце недотримання однієї з основних засад цивільного законодавства - свобода договору, що суперечить ст.3 ЦК України.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд встановлює наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначає в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (стаття 215 ЦК України).

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

З огляду на зазначене, враховуючи, що факт підписання позивачем - ОСОБА_1 договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромтех" від 21.03.2018 не знайшов свого підтвердження, що свідчить про відсутність волевиявлення позивача на придбання частки в статутному капіталі товариства, на думку апеляційної інстанції даний договір підлягає визнанню недійсним. Як наслідок оскаржувані рішення загальних зборів учасників та державна реєстрація змін до статуту товариства були здійсненні без належних на те правових підстав.

Встановивши зазначені обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відсутність підстав про визнання договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромтех" від 21.03.2018 недійсним на підставі частини першої статті 215 ЦК України. Заявлені позивачем вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Автопромтех", оформленого протоколом від 21.03.2018 №21.03.18 та скасування державної реєстрації внесення змін про юридичну особу - ТОВ "Автопромтех", номер запису 10741070036074042 від 22.02.2018, проведену державним реєстратором Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, в частині зміни складу засновників та керівника юридичної особи, є ефективним способом захисту його порушеного права та підлягають задоволенню.

З`ясувавши вищезазначені обставини, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення клопотаннь позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи (вх.№2262/19 від 20.09.2019) та про витребування письмових доказів (вх.№32319/19 від 20.09.2019).

У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на зазначене, враховуючи положення статті 275 та статті 277 ГПК України, колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, не повно з`ясував обставини справи, тим самим безпідставно відмовив в задоволені позову ОСОБА_1 , а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.08.2019 у справі №924/292/19 підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються пропорційно на відповідачів згідно вимог ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.08.2019 у справі №924/292/19 - задоволити.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.08.2019 у справі №924/292/19 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким:

- Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Автопромтех" (ЄДРПОУ 38624364), оформлене протоколом від 21.03.2018 №21.03.18, в частині зміни складу засновників і керівника товариства з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 та перерозподілу статутного капіталу;

- Визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Автопромтех" (ЄДРПОУ 38624364) від 21.03.2018, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

- Скасувати державну реєстрацю внесення змін про юридичну особу - ТОВ "Автопромтех" (ЄДРПОУ 38624364), номер запису 10741070036074042 від 22.03.2018, проведену державним реєстратором Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, в частині зміни складу засновників та керівника юридичної особи.

3. Стягнути в рівних частинах з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромтех" (ЄДРПОУ 38624364) та ОСОБА_2 (АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 5763,00 грн. витрат зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви та 8644,50 грн. витрат зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Місцевому господарському суду видати судові накази.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

6. Справу повернути до Господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "13" грудня 2019 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.