Рішення

від 10.12.2019 по справі 902/948/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" грудня 2019 р. Cправа № 902/948/19

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Німенко О.І.,

у відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом : Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, буд.3, м. Київ, 01032), від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (м. Вараш, Рівненська область, 34400),

до : Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ПІРЕНА" (комплекс будівель та споруд АРЗ, с. Якушинці, Вінницький район, Вінницька область, 23222)

про стягнення 31110,33 грн пені та штрафу,

В С Т А Н О В И В :

Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ПІРЕНА" про стягнення 31110,33 грн пені та штрафу.

В якості підстави заявлених позовних вимог позивач посилається на укладений з відповідачем за результатами процедури закупівлі згідно Закону України "Про публічні закупівлі" договір поставки №53-122-01-19-07860 від 08.04.2019, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ПІРЕНА" зобов`язалося поставити відокремленому підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" продукцію згідно специфікації № 1 до договору в строк 30 календарних днів з дати оприлюднення вказано договору на вебпорталі Уповноваженого органу згідно Закону України "Про публічні закупівлі".

Однак, як вказує позивач, відповідачем було здійснено поставку продукції за договором поставки №53-122-01-19-07860 від 08.04.2019 з порушенням передбаченого договором строку.

Внаслідок прострочення відповідачем виконання зобов`язання за договором позивачем нараховано та заявлено до стягнення 31110,33 грн пені та штрафу.

Ухвалою суду від 14.11.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/948/19 в порядку спрощеного позовного провадження та справу призначено до розгляду по суті на 10.12.2019. Даною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема щодо подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Вказана ухвала вручена усім учасникам справи, що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які наявні в матеріалах справи.

27.11.2019 на електронну адресу суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності представника останнього.

02.12.2019 через канцелярію суду надійшов лист відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція", у якому позивач виокремив складові заявлених позовних вимог, виклав формулювання прохальної частини позовної заяви щодо стягнення з відповідача 14943,69 грн пені та 16166,64 грн штрафу. Окрім того, у вказаному листі позивач повідомляє, що відзиву відповідача на позовну заяву не отримував.

03.12.2019 через канцелярію суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника.

У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

08.04.2019 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (Замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ПІРЕНА" (Постачальник, відповідач) укладено Договір поставки №53-122-01-19-07860 (далі - Договір).

Згідно з п.п. 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Замовника певну продукцію, а Замовник, в свою чергу, зобов`язується оплатити продукцію (спеціалізована хімічна продукція) за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації №1 (додаток №1 до Договору).

Сторонами погоджено, що продукція поставляється Постачальником на умовах: DDP Інкотермс-2010, в строк 30 календарних днів з дати оприлюднення даного договору на вебпорталі Уповноваженого органу згідно Закону України "Про публічні закупівлі". Місце поставки та вантажоотримувач - 34400, м. Вараш, Рівненська область, склад РВВП "Складське господарство" ДП "НАЕК "Енергоатом" (п.3.1. Договору).

Згідно з приписами п.8.4. Договору сторони дійшли згоди, що датою поставки продукції вважається дата підписання видаткової накладної або накладної вантажоотримувачем продукції.

Згідно з п.9.1. Договору у випадку порушення строків поставки Постачальник зобов`язується сплатити Замовнику пеню в розмірі 0,1 % від суми непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочки, при цьому, у випадку прострочки поставки (недопоставки) продукції понад 30 діб, Постачальник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7% від суми непоставленої (недопоставленої) продукції.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками (для контрагентів, які застосовують печатку). Строк дії даного договору - по 31.12.2019, а в частині виконання гарантійних зобов`язань Постачальника, що передбачені даним договором - до спливу гарантійних строків (п. 11.1 Договору).

Відповідно до п. 11.2. Договору укладений сторонами договір оприлюднюється на вебпорталі Уповноваженого органу згідно Закону України "Про публічні закупівлі". Дата (момент) укладення договору зазначається у звіті про результати проведення процедури закупівлі, який автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю на вебпорталі Уповноваженого органу.

У специфікації №1 (додаток №1 до Договору) сторони узгодили предмет поставки на загальну суму 230952 грн з ПДВ:

- піноутворювач загального призначення для гасіння пожеж "Пірена-1" в кількості 5,5 куб.м. по ціні 16171,20 грн за одиницю на загальну суму 88941,60 грн без ПДВ;

- порошок вогнегасний "ПРО-МІКС АВС-40" в кількості 4462 кг по ціні 23,20 грн за одиницю на загальну суму 103518,40 грн без ПДВ.

Отже, Договір поставки №53-122-01-19-07860 від 08.04.2019 укладено за результатами процедури закупівлі згідно Закону України "Про публічні закупівлі".

Інформація щодо дати оприлюднення договору є загальнодоступною на вебсайті https://prozorro.gov.ua за вказаним позивачем номером закупівлі UA-2019-02-22-000373-b.

Судом встановлено, що Договір оприлюднено на вебпорталі Уповноваженого органу 09.04.2019. При цьому поставку продукції було здійснено 04.07.2019 (згідно з видатковою накладною №217 від 04.07.2019 на суму 124222,08 грн) та 18.07.2019 (згідно з видатковою накладною №241 від 17.07.2019 на суму 106729,92 грн).

Внаслідок прострочення здійснення поставки, позивачем нараховано відповідачу пеню та штраф за умовами Договору, про що відповідачу направлялися претензії: вих. №8633/001 від 14.06.2019 та вих. №11533/001 від 12.08.2019.

Реагування відповідача на вказані претензії матеріали справи не містять та, як стверджує позивач, відповіді на вказані претензії останній не отримував.

Таким чином, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", звернулося до суду позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ПІРЕНА" 14943,69 грн пені та 16166,64 грн штрафу внаслідок прострочення виконання зобов`язання за Договором №53-122-01-19-07860 від 08.04.2019 поставки продукції.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з приписами ч.4 ст. 656 Цивільного кодексу України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В силу положень ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За умовами п.3.1. Договору продукція поставляється Постачальником в строк 30 календарних днів з дати оприлюднення даного договору на вебпорталі Уповноваженого органу згідно Закону України "Про публічні закупівлі".

Як вже зазначалося судом, таке оприлюднення Договору відбулося 09.04.2019.

Враховуючи, що перша поставка була здійснена лише 04.07.2019, що підтверджується видатковою накладною №217 від 04.07.2019 на суму 124222,08 грн, та друга поставка - 18.07.2019, що підтверджується видатковою накладною №241 від 17.07.2019 на суму 106729,92 грн, має місце факт прострочення поставки продукції як в першому, так і другому випадку. Тобто, за умовами п. 3.1. Договору поставка мала відбутися по 09.05.2019 включно, тобто з 10.05.2019 боржник вважається таким, що прострочив, оскільки не здійснив поставку у встановлений Договором строк.

Як встановлено статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Порушенням зобов`язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Так, за умовами п.9.1. Договору у випадку порушення строків поставки Постачальник зобов`язується сплатити Замовнику пеню в розмірі 0,1 % від суми непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочки, при цьому, у випадку прострочки поставки (недопоставки) продукції понад 30 діб, Постачальник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7% від суми непоставленої (недопоставленої) продукції.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені за допомогою програми "ЛІГА.ЗАКОН", суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість за вказаний позивачем період прострочення з 10.05.2019 по 03.07.2019 в сумі 12702,36 грн. Разом з тим за період з 04.07.2019 по 17.07.2019 кількість днів прострочення становить 14 (замість вказаних позивачем в розрахунку 21) та становить суму 1494,22 грн.

Тобто в сукупності заявлена до стягнення позивачем сума пені підтверджується в розмірі 14196,58 грн, що є меншим від заявленої на 747,11 грн. Таким чином, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 14196,58 грн.

З огляду, на факт непоставки продукції в строк, що перевищує 30 діб, позивач має право на стягнення встановленого Договором штрафу у розмірі 7% від суми непоставленої продукції.

Нарахування штрафу позивачем в сумі 16166,64 грн є обґрунтованим та підтвердженим, отже, позов в цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, факт існування прострочення відповідачем поставки продукції позивачу слідує з умов укладеного між сторонами Договору, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.

При цьому відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог.

Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню з мотивів наведених вище.

В силу приписів ст.129 ГПК України витрати на судовий збір підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору в розмірі 1874,86 грн, натомість витрати в розмірі 46,14 грн залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ПІРЕНА" (комплекс будівель та споруд АРЗ, с. Якушинці, Вінницький район, Вінницька область, 23222; код ЄДРПОУ 37747885) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (м. Вараш, Рівненська область, 34400; код ЄДРПОУ 05425046), 14196,58 грн - пені, 16166,64 грн - штрафу та 1874,86 грн судового збору.

3. У задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" в частині стягнення 747,11 грн пені відмовити.

4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 16 грудня 2019 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2, 3 - позивачу - вул. Назарівська, буд.3, м. Київ, 01032; м. Вараш, Рівненська область, 34400;

4 - відповідачу - комплекс будівель та споруд АРЗ, с. Якушинці, Вінницький район, Вінницька область, 23222.