Рішення

від 04.12.2019 по справі 904/3150/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2019м. ДніпроСправа № 904/3150/19

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. за участю секретаря судового засідання Барабанова Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" м. Київ

до Відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП" Люмол" м. Дніпро

Відповідача-2: ОСОБА_1 смт. Дослідне

про солідарне стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 187411грн.40коп., заборгованості з процентів за користування кредитом у розмірі 218грн.65коп., пені у розмірі 182грн.20коп.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: Дяченко О.І., керівник;

від відповідача-2: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ: Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП" Люмол" м. Дніпро та ОСОБА_1 смт. Дослідне про солідарне стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 187411грн.40коп., заборгованості з процентів за користування кредитом у розмірі 218грн.65коп., пені у розмірі 182грн.20коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем 1 положень договору банківського обслуговування від 08.07.2013р., а відповідачем 2 - договору поруки №POR1422532807333 від 29.01.2015р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2019р. зобов`язано Центр надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради надіслати на адресу Господарського суду Дніпропетровської області у паперовій формі інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

На виконання ухвали суду 08.08.2019р. надійшла відповідь №1419/2-14 від 05.08.2019р. Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради в якій зазначено, що фізична особа ОСОБА_1 є головою домогосподарства, але за адресою АДРЕСА_1 не зареєстрований.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2019р. прийнято позов до розгляду, відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 04.09.2019р.

В судове засідання від 04.09.2019р. сторони не забезпечили явку своїх представників.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2019р. суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче судове засідання на 15.10.2019р.

15.10.2019р. відповідачем-1 до суду було подано клопотання про продовження строку підготовчого провадження та ознайомлення з матеріалами справи. Дослідивши клопотання, суд дійшов висновку, що воно підлягає задоволенню.

В судове засідання від 15.10.2019р. позивач та відповідач-2 не забезпечили явку своїх представників.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2019р. підготовче судове засідання було відкладене на 04.11.2019р.

30.10.2019р. на адресу суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач-2 просить відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 187411грн.40коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2019р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 12.11.2019р.

Після підготовчого судового засідання від 04.11.2019р. відповідач-1 надав до суду доповнення до відзиву, у яких зазначає, що позовні вимоги визнає частково, а саме в розмірі 100882грн. 95коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2019р. судове засідання відкладене на 04.12.2019р.

18.11.2019р. на адресу суду надійшла заява позивача про зменшення розміру позовних вимог. У своїй заяві позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за договором №б/н від 08.07.2013р. у розмірі 117601грн.61коп., з яких: 115721грн.40коп. - заборгованість за кредитом; 665грн.80коп. - заборгованість з комісії; 1214грн.41коп. - заборгованість з пені.

Положеннями пункту 2 частини 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2019р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 12.11.2019р.

З наведеного вбачається, що заява подана позивачем поза межами строку, визначеного Господарським процесуальним кодексом України. Таким чином, суд залишає без розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

03.12.2019р. засобами електронного зв`язку на адресу суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Судом встановлено, що подане позивачем клопотання не підписано електронним цифровим підписом (далі - ЕЦП).

Відповідно до частини 8 статті 42 Господарського процесуального кодексу України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Частиною 3 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" №851-IV від 22.05.2003р. електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно зі статтею 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" №851-IV від 22.05.2003р. для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Приписами статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" №851-IV від 22.05.2003р. оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Оскільки надіслане позивачем електронною поштою клопотання не містить підпису ЕЦП, отже не належить до офіційного документу.

Додатково суд зазначає, що спір має бути вирішено у строк встановлений Господарським процесуальним кодексом України.

Разом з тим, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Положеннями ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2019р. у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, направлена на адресу позивача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Надане позивачем клопотання про відкладення розгляду справи свідчить про те, що позивач був обізнаний про час та дату судового засідання.

З огляду на наведене суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами.

04.12.2019р. на адресу суду надійшли письмові пояснення відповідача щодо зміни розміру заборгованості. Відповідач зазначає, що позовні вимоги визнає частково. Заперечує в частині заявленого позивачем розміру заборгованості, а також розміру нарахованих штрафних санкцій після звернення АТ "КБ "Приватбанк" до Господарського суду Дніпропетровської області.

За твердженням відповідача, у позовній заяві вказано, що станом на 10.07.2019р. розмір заборгованості відповідача складає 187411грн.40коп. Проте відповідно до виписок з рахунків, які наявні в ТОВ "НВП "ЛЮМОЛ" та роздруковані з сайту позивача - Приват-24, станом на 10.07.2019р. розмір заборгованості складав 175952грн.22коп.

Починаючи з 11.07.2019р. по 04.12.2019р. в рахунок погашення заборгованості за спірним кредитним договором відповідачем перераховано грошові кошти у загальному розмірі 85952грн.22коп.., з яких відповідно до виписок: 66048грн.21коп. було зараховано в рахунок погашення тіла кредиту, а 19904грн.01коп. було списано в рахунок штрафів.

Відповідач зазначає, що сума у розмірі 19904грн.01коп. зарахована позивачем у погашення штрафних санкцій неправомірно.

Відповідач зазначає, що позивач звернувшись із позовом до суду, скористався правом вимоги щодо дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до договору, штрафу та пені за порушення умов договору.

З огляду на наведене, відповідач визнає позовні вимоги у розмірі 90000грн.

Представник відповідача-2 у судове засідання від 04.12.2019р. не з`явився, причин своєї неявки суду не повідомив.

На підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2019р. виклик ОСОБА_1 здійснювався через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвали Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/3150/19 направлялись відповідачу-2 на адресу АДРЕСА_1

У листі виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради №1419/2-14 від 05.08.2019р. зазначено, що фізична особа ОСОБА_1 є головою домогосподарства, але за адресою АДРЕСА_1 не зареєстрований.

Інша адреса відповідача-2 - фізичної особи ОСОБА_1 суду не відома.

Наведені обставини свідчать про належне повідомлення судом відповідача-2 про дату, час та місце проведення судових засідань.

Заслухавши пояснення представника відповідача-2, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі:

- факт підписання сторонами заяви відкриття рахунку та заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 08.07.2013р.;

- факт укладення сторонами кредитного договору від 08.07.2013р., шляхом підписання сторонами заяви відкриття поточного рахунку та заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 08.07.2013р.;

- чи є складовою частиною кредитного договору від 08.07.2013р., надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг та Тарифів банку.

- визначення редакції Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів банку, до яких приєднався відповідач, підписавши заяву відкриття рахунку та заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 08.07.2013р.;

- розмір заборгованості відповідача за кредитним договором від 08.07.2013р.;

- наявність прострочення з повернення грошових коштів за кредитним договором від 08.07.2013р.;

- встановлення відповідальності за порушення зобов`язань з повернення кредитних коштів;

- факт укладенням між позивачем та відповідачем-2 договору поруки №POR1422532807333 від 29.01.2015р.;

- наявність підстав для стягнення з відповідача-2, як солідарного відповідача, заборгованості за кредитним договором від 08.07.2013р.

На підтвердження обставин, які є предметом доказування у справі позивачем надані: заяви відкриття поточного рахунку від 08.07.2013р.; заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 08.07.2013р.; витяг з Умов та правил надання банківських послуг; витяг з Тарифів банку; виписки з банківських рахунків відповідача-1; розрахунок заборгованості за договором №б/н від 08.07.2013р.; договір поруки №POR1422532807333 від 29.01.2015р.

08.07.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП" Люмол" (далі - клієнт, позичальник) та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (далі - банк) підписана заява відкриття рахунку та заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг.

У заяві зазначено, що відповідач приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.pb.ua і які разом із заявою складають договір банківського обслуговування. Підписавши зазначену заяву, відповідач взяв на себе зобов`язання виконувати умови договору банківського обслуговування.

Відповідно до п. 1.7 нової редакції Статуту Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", погодженої Національним банком України 11.06.2018р., згідно з рішенням Єдиного акціонера банку від 21.05.2018р. №519 було змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та змінено найменування банку Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк".

Відповідно до ч. 1 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

За умовами указаної вище заяви вбачається, що сторони, в порядку ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, погодили можливість встановлення банком клієнту на рахунок кредитного ліміту в разі відсутності або недостатності коштів на рахунку клієнта (у разі перевищення суми платежу над залишком власних коштів).

Норма статті 1069 Цивільного кодексу України передбачає кредитування рахунка, відповідно до ч. 1, 2 якої якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, сторони фактично узгодили укладення договору банківського рахунку з можливістю його кредитування за умов відсутності на такому рахунку коштів та наявністю у банку вільних коштів (далі - договір).

Згідно з заявою від 08.07.2013р. на відкриття рахунку відповідачу було відкрито поточний рахунок НОМЕР_1 .

На виконання умов договору банківського обслуговування від 08.07.2013р. позивач надав відповідачу кредитні кошти. Факт використання відповідачем наданих позивачем кредитних коштів підтверджується виписками по рахункам Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП" Люмол" за період з 08.07.2013р. по 10.07.2019р. (а.с. 31-46).

Позивач стверджує, що у відповідача-1 у зв`язку із порушенням зобов`язання за договором банківського обслуговування від 08.07.2013р. в частині повернення банку кредитних коштів станом на 10.07.2019р. утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 187411грн.40коп., заборгованість з процентів за користування кредитом у розмірі 218грн.65коп., заборгованість з пені у розмірі 182грн.20коп.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 1 статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ПАТ КБ "ПриватБанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім клієнтам, споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У заявах Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП" Люмол" від 08.07.2013р. про відкриття рахунку та про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, процентна ставка, яка буде застосовуватися у разі здійснення банком кредитування, не зазначена, як не визначено розміру ліміту кредитування.

Крім того, у цих заявах, підписаних сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема - заборгованості по процентам за користування кредитом та заборгованості по комісії за користування кредитом.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг із "Тарифів банку" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку розміщених в мережі Інтернет: сайті https://privatbank.ua як невід`ємні частини спірного договору.

Витяг з Тарифів банку та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: https://privatbank, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: визнання кредитного ліміту, умови припинення оплати банком розрахункових документів, зміна ліміту, відповідальність у разі невиконання таких умов, зокрема пільговий період користування лімітом, права та обов`язки сторін, забезпечення зобов`язань, порядок розрахунків, та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач-1 та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про відкриття рахунку, яка містила посилання на Тарифи та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем-1 кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та комісії, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази погодження всіх істотних умов договору, зокрема, щодо погодження розміру та порядку сплати процентів за користування кредитними коштами та комісії. Доказів повідомлення клієнта про розмір ліміту матеріали справи також не містять.

Господарський суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 статті 634 Цивільного кодексу України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим ПАТ КБ "ПриватБанк" в період - з часу виникнення спірних правовідносин (08.07.2013р.) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (24.07.2019р.), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу-1 Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, комісії та погодженого розміру ліміту кредитування, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем-1 кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. А тому посилання банку на те, що заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП" Люмол" можна вважати договором приєднання, відхиляються судом як необґрунтовані.

Крім того, суд вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Аналогічна правова позиція про неможливість вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи банку (у наданій позивачем редакції), оскільки вони не містять підпису позичальника, а також через те, що у заяві останнього відсутній погоджений сторонами розмір процентів, пені, штрафу, тощо, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019р. у справі №342/180/17.

Суд зазначає, що наявність в указаній та даній справах неоднакових редакцій та положень умов і правил банківських послуг не мають правового значення, оскільки в обох випадках вид банківського кредиту, з огляду на їхній характер, цільове спрямування та об`єкт кредитування є тотожним - кредитування, а визначальним є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід`ємну складову змісту договору.

Господарський суд вважає, що Витяг з Тарифів банку та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які розміщені на сайті: https://privatbank.ua, які містяться в матеріалах даної справи та не містять підпису відповідача-1, тому їх не можна розцінювати як частину договору, укладеного між сторонами 08.07.2013р. шляхом підписання заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2019р. у справі №342/180/17.

Таким чином, відсутні підстави для стягнення з відповідача-1 на користь позивача заборгованості з процентів за користування кредитом у розмірі 218грн.65коп., пені у розмірі 182грн.20коп.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 Цивільного кодексу України. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 статті 3 Цивільного кодексу України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 статті 3 Цивільного кодексу України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У ч. 1, 3 статті 509 Цивільного кодексу України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП" Люмол" позивач дотримався вимог таких принципів цивільного судочинства як справедливість, добросовісність та розумність, що передбачені п. 6 ч. 1 статті 3 Цивільного кодексу України.

Також суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами договір у формі у вигляді заяви від 08.07.2013р., підписаної сторонами, не містить строку повернення кредитних коштів (користування ним).

Факт надання та часткового погашення кредитних коштів підтверджується випискою з банківського рахунку відповідача-1

А тому, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 фактично отриманої суми кредитних коштів є правомірними.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача-1 заборгованість за кредитом у розмірі 187411грн.40коп.

При цьому, як вбачається із документів, наданих відповідачем-1, у період з 11.07.2019р. по 16.07.2019р. ним було сплачено заборгованість за кредитом у розмірі 17459грн.18коп. Оскільки вказана сума була сплачена відповідачем-1 до звернення позивача із позовом до суду, в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 17459грн.18коп., слід відмовити.

В період з 29.07.2019р. по 03.12.2019р. відповідач-1 сплатив заборгованість за кредитом у розмірі 79952грн.22коп.

Позивач звернувся до суду із позовом 22.07.2019р., що підтверджується відповідною відміткою канцелярії суду. Таким чином, погашення заборгованості за кредитом у розмірі 79952грн.22коп. відбулось після звернення позивача із позовом до суду.

Положеннями пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи наведене, провадження у справі в частині стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 79952грн.22коп. підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, на теперішній час залишається несплаченою відповідачем-1 заборгованість за кредитом у розмірі 90000грн.

У відповідності до частини 1 статі 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем-1 належними та достатніми доказами заборгованість за кредитом у сумі 90000грн. не спростована, доказів сплати боргу не надано.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 90000грн. підтверджені матеріалами справи.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 на користь позивача заборгованості за кредитом у розмірі 90000грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Згідно з частинами 1, 2 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (частини 1, 2 статті 543 Цивільного кодексу України).

На забезпечення виконання зобов`язань за договором банківського обслуговування №б/н від 08.07.2013р. між позивачем та відповідачем-2 був підписаний договір поруки №POR1422532807333 від 29.01.2015р., предметом якого, згідно з п. 1.1 є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП" Люмол" (боржник) зобов`язань за угодами приєднання: розділ 3.2.1 "Кредитний ліміт" (далі - Угода 1) та розділ 3.2.2 "Кредит за послугою "Гарантовані платежі" (далі - Угода 2) Умов та правил надання банківських послуг.

За умовами пункту 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником зобов`язань за Угодою 1 та Угодою 2 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

У випадку невиконання боржником зобов`язань за Угодою 1 та Угодою 2 боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.5 договору поруки).

У випадку невиконання боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п. 1.1 цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(них) зобов`язання(нь). Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов`язання або вимагати від поручителя взятих на себе зобов`язань іншим способом. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов`язань за Угодою 1 та/або Угодою 2, незалежно від факту направлення чи не направлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги (п. 2.1.2 договору поруки).

У пункті 4.1 договору поруки сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за Угодою 1 та/або Угодою 2 цей договір припиняє свою дію.

Відповідно до частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

За таких обставин та з урахуванням умов договору поруки позивач набув право вимоги до поручителя як солідарного відповідача щодо погашення кредитної заборгованості за договором банківського обслуговування №б/н від 08.07.2013р.

Судом встановлено, що стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП" Люмол" на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" підлягає заборгованість за кредитом у розмірі 90000грн.

З огляду на те, що виконання зобов`язання за договором банківського обслуговування №б/н від 08.07.2013р. забезпечено порукою відповідача-2 - ОСОБА_1 , заборгованість за кредитом у розмірі 90000грн. підлягає стягненню з відповідачів солідарно.

Щодо звернення позивачем до господарського суду із позовною заявою де одним відповідачів є фізична особа, суд зазначає наступне.

З аналізу змісту та підстав поданого позову вбачається, що позивач, як кредитор, подав до господарського суду позов до фізичної особи, як поручителя за договором поруки, що укладений на забезпечення зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають, зокрема, при виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці

Предметом розгляду за даним позовом є стягнення заборгованості за кредитним договором, сторонами якого є суб`єкти господарювання. Крім цього, позивачем заявлена позовна вимога до поручителя - фізичної особи, який зазначений стороною правочину в забезпечення виконання зобов`язання відповідача - 1.

За таких обставин, враховуючи приписи статей 4, 20, 45 Господарського процесуального кодексу України, позивач дійшов обґрунтованого висновку, що даний позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018р. у справі №415/2542/15-ц.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 2549грн.22коп. (з відповідача-1 - 1274грн.61коп.; з відповідача-2 - 1274грн.61коп.).

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, статями 4, 13, 14, 20, 42, 46, 74, 76-80, 86, 91, 129, 165, 178, 202, 231, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП" Люмол" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 187411грн.40коп., заборгованості з процентів за користування кредитом у розмірі 218грн.65коп., пені у розмірі 182грн.20коп. - задовольнити частково.

Закрити провадження у справі в частині стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 79952грн.22коп.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 17459грн.18коп., заборгованості з процентів за користування кредитом у розмірі 218грн.65коп., пені у розмірі 182грн.20коп.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП" Люмол" (ідентифікаційний код: 38754940; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пров. Коксовий, буд. 2 К) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ; адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (ідентифікаційний код: 14360570; місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) заборгованість за кредитом в розмірі 90000грн.00коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП" Люмол" (ідентифікаційний код: 38754940; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пров. Коксовий, буд. 2 К) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (ідентифікаційний код: 14360570; місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1274грн.61коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ; адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (ідентифікаційний код: 14360570; місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1274грн.61коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні 04.12.2019р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 16.12.2019р.

Суддя Р.Г.Новікова