Рішення

від 10.12.2019 по справі 905/1378/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.12.2019 Справа №905/1378/19

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Поліщук А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Дніпровська електронергетична система" м.Запоріжжя,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі", м.Краматорськ Донецької області,

про: стягнення 27' 560,49грн,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

У судовому засіданні 10.12.2019 оголошувалась

перерва до 17:15год.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Дніпровська електроенергетична система", м.Запоріжжя, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі", м.Краматорськ Донецької області, про стягнення 21' 406,47грн заборгованості, 2' 968,77грн пені, 828,39грн 3% річних, 2' 356,86грн інфляційних втрат (всього 27' 560,49грн).

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 30.07.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

19.08.2019 до канцелярії суду від представника Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Дніпровська енергетична система" надійшли:

- письмові пояснення №02/31222 від 16.08.2019р. по справі щодо дат та сум здійснених відповідачем оплат в рахунок погашення заборгованості за період грудень 2018р., січень 2019р., лютий 2019р., березень 2019р.;

- заява №02/31223 від 16.08.2019р. про заміну сторони (позивача) у справі.

Ухвалою від 29.08.2019 суд задовольнив заяву ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Дніпровська електронергетична система", м.Запоріжжя, про заміну сторони (позивача) у справі - ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Дніпровська електроенергетична система", м.Запоріжжя, на його правонаступника - Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (код ЄДРПОУ 00100227) в особі відокремленого підрозділу "Дніпровська електронергетична система" м.Запоріжжя (код ЄДРПОУ 20517231).

22.08.2019 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив вих.№08-18/15-03 від 22.08.2019 на позовну заяву, в якому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на оплату отриманих від позивача послуг. До відзиву на підтвердження оплат додано відповідні платіжні доручення №2117151348 від 25.04.2018, №2117151243 від 25.04.2018, №66287 від 21.08.2018. Крім того відповідач, посилаючись на норми Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , зазначає, що ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" є підприємство, що провадить свою діяльність у населених пунктах, де провадиться АТО, а тому до товариства не має застосовуватись пеня та штраф; не погоджується з порядком нарахування інфляційних втрат.

16.09.2019 до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь №02/35405 від 12.09.2019р. на відзив на позовну заяву.

Представник відповідача у судовому засіданні 29.08.2019р. звернувся до суду з письмовою заявою вих.№08-18/1504 від 22.08.2019р. про закриття провадження у справі з посиланням на відсутність предмету та підстав позову. Заява обгрунтована відсутністю суми боргу перед позивачем.

19.09.2019 від відповідача під час судового засідання надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналів платіжних доручень №2117151243 від 25.04.2018 та №2117151348 від 25.04.2018.

26.09.2019 до канцелярії суду від представника відповідача надійшли заперечення №08-18/1691 від 24.09.2019 проти відповіді на відзив до позовної заяви, в яких просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, з посиланням на здіснення оплат за спірні періоди лютий та березень 2018.

Ухвалою суду від 26.09.2019 розгляд справи №905/1378/19 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 14.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №905/1378/19 до судового розгляду по суті на 10.12.2019 року.

Представник позивача у вступному слові під час судового засідання 10.12.2019 підтримав позовні вимоги, разом з тим підтвердив оплату заявленої суми боргу за період лютий, березень, листопад 2018 року вже під час слухання справи.

Представник відповідача у вступному слові під час судового засідання 10.12.2019 заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених письмово.

У судовому засіданні 10.12.2019 оголошувалась перерва до 10.12.2019 до 17:15год., після перерви представники сторін у судове засідання не з`явились.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Приймаючи до уваги викладене, суд розглянув справу по суті за наявними в ній матеріалами у визначеному господарським процесуальним кодексом України порядку.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 21.06.2007 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (Виконавець) в особі директора Дніпровської електроенергетичної системи Вишневського Ю.М. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест" (Замовник) в особі генерального директора Мосципана В.П. був укладений Договір №42/152/У-2007/271 (далі - Договір), за яким Виконавець зобов`язався надавати Замовнику послуги зі збору, прийому, аналізу, обробки та передачі в ДП "Енергоринок" оперативної та звітної інформації щодо обсягів постачання електричної енергії в мережі Замовника, а Замовник зобов`язався здійснювати оплату наданих послуг відповідно до умов Договору (п.1.1. Договору).

Додатковою угодою №5 від 10.01.2014 встановлено замінити за текстом Договору та додатків до Договору найменування Замовника з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест" на Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" (п.1 Додаткової угоди №5).

Інформація про обсяг електричної енергії, що отримує Замовник від ДП "Енергоринок" визначається Замовником на підставі показів приладів електричної енергії по точках обліку, оформлених додатками №1.9, №1.10,№1.11, №1.12, №1.13 "Перелік місць встановлення приладів та систем розрахункового обліку" до Договору №3743/02 від 20.12.2006 про купівлю-продаж електричної енергії, укладеному між Замовником та ДП "Енергоринок" (п.2.1. Договору в редакції Додаткової угоди №2 від 11.09.2017).

Згідно з п.2.2. Договору Замовник надає Виконавцю інформацію щодо обсягів перетікань електричної енергії між суміжними енергопостачальними компаніями згідно Додатку №1 "Перелік інформації, яка підлягає обробці Дніпровською ЕС".

Виконавець проводить обробку даних, отриманих від Замовника, від автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ) підстанції Павлоградська-330 та з розрахункових приладів обліку підстанції Рудна-330 , Первомайська-330 та здійснює їх передачу до ДП Енергоринок та Замовнику в обсягах та терміни, що передбачені нормативними документами (п.2.3. Договору в редакції Додаткової угоди №2 від 11.09.2017).

Відповідно до п.3.1. Договору Виконавець по закінченню кожного звітного місяця надає Замовнику акт наданих послуг. Замовник зобов`язався прийняти надані послуги протягом п`яти робочих днів з дня одержання від Виконавця акту наданих послуг.

У випадку мотивованої відмови Замовника прийняти надані послуги, сторонами складається двосторонній акт з переліком зауважень та термінів усунення (п.3.2. Договору).

У випадку не підписання Замовником акту наданих послуг та не направлення ним мотивованої відмови від підписання акту в строк, зазначений у п.3.1., акт наданих послуг вважатиметься підписаним Замовником та буде підставою для розрахунків між сторонами Договору (п.3.3. Договору).

Згідно з п.4.1 Договору, з урахуванням Додаткових угод №6 від 17.03.2014 та №8 від 01.04.2016 до Договору, вартість послуг за місяць визначається згідно з Додатком №2 "Розрахунок вартості інформаційних послуг" та становить 7135,49грн, у т.ч. ПДВ 20% - 1189,25грн.

Оплата за Договором здійснюється Замовником щомісячно на підставі оформленого сторонами у відповідності до п.3 Договору акту наданих послуг та одержаного рахунку від Виконавця. Перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця здійснюється протягом 5-ти банківських днів після одержання від Виконавця рахунку, податкової накладної за умови оформлення акту наданих послуг (п.4.2. Договору).

Відповідно до п.5.1. Договору за порушення умов Договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. Збитки за Договором стягуються у повній сумі понад штрафні санкціїї.

В разі порушення з вини Замовника строку оплати наданих послуг, що зазначений у п.4.2. Договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,5% від вартості нарахованих, але не сплачених послуг за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ (п.5.4. Договору).

Відповідно до п.5.6. Договору усі суперечки між сторонам, з яких не було досягнуто згоди, розв`язуються у відповідності до законодавства України в господарському суді.

Всі зміни та доповнення до Договору складаються в письмовій формі і вважаються дійсними після їх підписання уповноваженими представниками обох сторін. Всі доповнення до Договору вважаються його невід`ємною частиною (п.6.2. Договору).

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2007 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною із сторін не буде заявлено про відмову від цього догвору або його перегляд. Договір може бути достроково розірвано за згодоюсторін у порядку, визначеному діючим законодавством України (п.6.4. Договору).

До договору додаються та є його невід`ємною частиною: Додаток №1- Перелік інформації, яка підлягає обробці Дніпровською ЕС; Додаток №2 - Розрахунок вартості інформаційних послуг (п.6.5. Договору).

Додатковою угодою №9 від 26.03.2018 до Договору №42/152/У-2007/271 сторони домовились внести зміни в розділ 7 Юридичні адреси та банківські реквізити сторін та виклали його в новій редакції, зазначивши наступні реквізити Виконавця: ДП "НЕК "Укренерго" п/р № НОМЕР_1 в АТ Ощадбанк , МФО 300465, код ЄДРПОУ 00100227.

Матеріали справи також містять Додаток №1 Перелік інформації, яка підлягає обробці Дніпровською ЕС до Договору №42/152/У-2007/271 від 21.06.2007 в редакції додаткової угоди №2 від 11.09.2007 та Додаток №2 Розрахунок вартості інформаційних послуг до Договору №42/152/У-2007/271 від 21.06.2007 в редакції додаткової угоди №8 від 01.04.2016.

На підтвердження факту надання відповідачу послуг за Договором №42/152/У-2007/271 від 21.06.2007 за період з січня 2018 по березень 2019 позивач посилається на акти: №16 від 31.01.2018р загальною вартістю робіт (послуг) 7135,49грн, №34 від 28.02.2018р загальною вартістю робіт (послуг) 7135,49грн, №56 від 31.03.2018р загальною вартістю робіт (послуг) 7135,49грн, №92 від 30.04.2018р загальною вартістю робіт (послуг) 7135,49грн, №125 від 31.05.2018р загальною вартістю робіт (послуг) 7135,49грн, №155 від 30.06.2018р загальною вартістю робіт (послуг) 7135,49грн, №188 від 31.07.2018р загальною вартістю робіт (послуг) 7135,49грн, №215 від 31.08.2018 загальною вартістю робіт (послуг) 7135,49грн, №244 від 30.09.2018 загальною вартістю робіт (послуг) 7135,49грн, №272 від 31.10.2018 загальною вартістю робіт (послуг) 7135,49грн, №272 від 30.11.2018 загальною вартістю робіт (послуг) 7135,49грн, №332 від 31.12.2018 загальною вартістю робіт (послуг) 7135,49грн, №14 від 31.01.2019 загальною вартістю робіт (послуг) 7135,49грн, №28 від 28.02.2019 загальною вартістю робіт (послуг) 7135,49грн, №68 від 31.03.2019 загальною вартістю робіт (послуг) 7135,49грн.

Позивачем також представлено суду рахунки-фактури №16 від 31.01.2018р на суму 7135,49грн, №34 від 28.02.2018р на суму 7135,49грн, №56 від 31.03.2018р на суму 7135,49грн, №92 від 30.04.2018р на суму 7135,49грн, №125 від 31.05.2018р на суму 7135,49грн, №155 від 30.06.2018р на суму 7135,49грн, №188 від 31.07.2018р на суму 7135,49грн, №215 від 31.08.2018 на суму 7135,49грн, №244 від 30.09.2018 на суму 7135,49грн, №272 від 31.10.2018 на суму 7135,49грн, №272 від 30.11.2018 на суму 7135,49грн, №332 від 31.12.2018 на суму 7135,49грн, №14 від 31.01.2019 на суму 7135,49грн, №28 від 28.02.2019 на суму 7135,49грн, №68 від 31.03.2019 на суму 7135,49грн на оплату послуг з прийому, аналізу, обробки та передачі до ДП "Енергоринок" даних щодо обсягів постачання електричної енергії.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №02/13551 від 15.04.2019, у якій просив сплатити суму боргу у розмірі 49948,43грн за період лютий 2018, березень 2018, листопад 2018, грудень 2018, січень 2019, лютий 2019, березень 2019, а також пеню в розмірі 4830,18грн. Матеріали справи містять докази отримання 23.04.2019 вказаної претензії представником ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі".

За змістом позову, послуги за періоди січень 2018, квітень 2018, травень 2018, червень 2018, липень 2018, серпень 2018, вересень 2018, жовтень 2018 відповідачем оплачені; послуги за грудень 2018, січень 2019, лютий 2019 та березень 2019 оплачені з простроченням; послуги за лютий 2018, березень 2018 та листопад 2018 взагалі не оплачені.

Позивач, посилаючись на те, що після отримання претензії відповідачем було повністю сплачено суму основного боргу за грудень 2018, січень 2019, лютий 2019, березень 2019 повністю, але з простроченням, а несплаченою залишилася сума боргу за період лютий 2018, березень 2018 та листопад 2018, звернувся до суду з позовом про стягнення суми основного боргу у розмірі 21406,47грн., а також 2968,77грн. пені, 828,39грн. 3% річних, 2356,86грн. інфляційних втрат.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та правочини.

Згідно з ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як встановлено ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Статтею 903 Цивільного кодексу України передбачений обов`язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановленими в договорі.

Згідно до статті 902 ЦК України виконання договору про надання послуг повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

У відповідності до статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

За висновками суду, укладений між позивачем та відповідачем Договір 42/152/У-2007/271 від 21.06.2007 за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до умов Договору №42/152/У-2007/271 від 21.06.2007 позивач надав відповідачу послуги за період січень 2018 - березень 2019 на загальну суму 107032,35грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами: №16 від 31.01.2018, №34 від 28.02.2018, №56 від 31.03.2018, №92 від 30.04.2018, №125 від 31.05.2018, №155 від 30.06.2018, №188 від 31.07.2018, №215 від 31.08.2018, №244 від 30.09.2018, №272 від 31.10.2018, №272 від 30.11.2018, №332 від 31.12.2018, №14 від 31.01.2019, №28 від 28.02.2019, №68 від 31.03.2019.

Вказані акти підписані сторонами та скріплені печатками ДП "НЕК "Укренерго" Дніпровська ЕС та ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" без будь-яких заперечень.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобов`язань, враховуючи підписання відповідачем актів без жодних заперечень та зауважень, суд дійшов висновку, що свої зобов`язання позивач виконав належним чином у відповідності з умовами договору.

Позивачем (виконавцем) були виставлені відповідачу відповідні рахунки на оплату послуг за Договором №42/152/У-2007/271 від 21.06.2007 на загальну суму 107032,35грн.

Як вже зазначалося, у позові позивач посилається на те, що послуги за грудень 2018, січень 2019, лютий 2019 та березень 2019 оплачені з простроченням; послуги за лютий 2018, березень 2018 та листопад 2018 взагалі не оплачені. Саме вказані періоди є спірними та є підставою поданого позову.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалося, за умовами п.4.2. Договору оплата за Договором здійснюється Замовником щомісячно на підставі оформленого сторонами у відповідності до п.3 Договору акту наданих послуг та одержаного рахунку від Виконавця. Перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця здійснюється протягом 5-ти банківських днів після одержання від Виконавця рахунку, податкової накладної за умови оформлення акту наданих послуг.

Відповідно до постанови Національного банку України "Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями" №514 від 03.12.2003, банківський день це робочий день банку в тому місці, в якому повинна виконуватися дія, передбачена Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів або іншими міжнародними документами, затвердженими Міжнародною торговельною палатою.

Відповідно до постанови Національного банку України "Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями" №514 від 03.12.2003р., банківський день це робочий день банку в тому місці, в якому повинна виконуватися дія, передбачена Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів або іншими міжнародними документами, затвердженими Міжнародною торговельною палатою.

Отже, під банківським днем слід розуміти день, коли банківська система України дозволяє перераховування коштів.

На підтвердження отримання відповдачем рахунків суду надані рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень та накладні.

Таким чином, враховуючи передбачені п.4.2. умови Договору щодо строків оплати, відповідач мав здійснити оплату отриманих послуг наступним чином:

- враховуючи отримання 07.03.2018 рахунку та акту №34 за лютий 2018, відповідач мав здійснити оплату послуг з 08.03.2018 по 15.03.2018, а вже з 16.03.2018 почалося прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати послуг;

- враховуючи отримання 02.04.2018 рахунку та акту №56 за березень 2018, відповідач мав здійснити оплату послуг з 03.04.2018 по 10.04.2018, а вже з 11.04.2018 почалося прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати послуг;

- враховуючи отримання 29.11.2018 рахунку та акту №272 за листопад 2018, відповідач мав здійснити оплату послуг з 30.11.2018 по 06.12.2018, а вже з 07.12.2018 почалося прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати послуг;

- враховуючи отримання 03.01.2019 рахунку та акту №332 за грудень 2018, відповідач мав здійснити оплату послуг з 04.01.2019 по 10.01.2019, а вже з 11.01.2019 почалося прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати послуг;

- враховуючи отримання 05.02.2019 рахунку та акту №14 за січень 2019, відповідач мав здійснити оплату послуг з 06.02.2019 по 12.02.2019, а вже з 13.02.2019 почалося прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати послуг;

- враховуючи отримання 06.03.2019 рахунку та акту №28 за лютий 2019, відповідач мав здійснити оплату послуг з 07.03.2019 по 14.03.2019, а вже з 15.03.2019 почалося прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати послуг;

- враховуючи отримання 26.03.2019 рахунку та акту №68 за березень 2019, відповідач мав здійснити оплату послуг з 27.03.2019 по 02.04.2019, а вже з 03.04.2019 почалося прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати послуг.

Приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно із ст.2 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст.74 ст.73 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Матеріали справи свідчать про виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором з надання послуг.

В свою чергу суд встановив, що відповідач допустив прострочення із виконання зобов`язань за договором у частині розрахунків за грудень 2018, січень 2019, лютий 2019, березень 2019, а саме послуги були оплачені лише 25.04.2019, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями.

Під час розгляду справи суду надані докази здійснення відповідачем оплати послуг за листопад 2018 відповідно до платіжного доручення №66287 від 21.08.2019 на суму 7135,49грн. Зарахування цих коштів в оплату послуг за період листопад 2018 позивачем не заперечується, підтверджується наявним у матеріалах справи актом звірки.

Відповідач у відзиві стверджував і про оплату послуг за період лютий 2018 та березень 2018, у підтвердження чого надав платіжні доручення №2117151348 від 25.04.2018, №2117151243 від 25.04.2018, однак позивач заперечував надходження цих коштів відповідно до бухгалтерського обліку товариства.

Дослідивши вказані платіжні доручення від 25.04.2018, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 30.1 ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою.

Додатковою угодою №9 від 26.03.2018 до Договору №42/152/У-2007/271 від 21.06.20017 сторони узгодили редакцію розділу 7 Юридичні адреси та банківські реквізити сторін , виклавши наступні реквізити Виконавця для сплати зобов`язань за Договором: ДП "НЕК "Укренерго" вул.С.Петлюри, 25, м.Київ, 01032; п/р № НОМЕР_1 в АТ Ощадбанк , МФО 300465, код ЄДРПОУ 00100227.

Натомість платіжні доручення №2117151243 від 25.04.2018 та №2117151348 від 25.04.2018 містять наступні реквізити одержувача коштів: ВП "Дніпровська електронергетична" - п/р № НОМЕР_1 ; Банк одержувача - АТ Ощадбанк ; код банку- 300465, код ЄДРПОУ одержувача 20517231, що не відповідають узгодженим сторонами Договору реквізитам, а отже не можуть бути прийняті судом як належні докази погашення боргу за надані послуги у лютому 2018 та березні 2018.

За наслідками з`ясування обставин зарахування коштів, сплачених відповідно до платіжних доручень №2117151243 від 25.04.2018р. та №2117151348 від 25.04.2018р. представник відповідача у судовому засіданні 14.11.2019 підтвердив, що грошові кошти були повернуті банком через невірні реквізити отримувача.

Під час розгляду справи відповідачем також надано платіжне №77699 від 30.09.2019 на суму 14270,98грн згідно якого відповідач здійснив оплату послуг за спірні місяці лютий та березень 2018. Зарахування цих коштів позивачем не заперечується, зокрема підтверджується наданим суду 14.11.2019р. актом звірки за період з 01.01.2018 по 31.10.2019.

У відповідності до пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Позовна заява направлена на адресу суду 23.07.2019р., що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим конвертом. Оскільки суду надані докази оплати послуг за спірні місяці лютий, березень та листопад 2018 після звернення позивача з позовом, суд закриває провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 21406,47грн у звязку з відсутністю предмету спору, відповідно до п.2 ч. 1 ст.231 ГПК України.

Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати послуг, позивач просить суд також стягнути з відповідача 2968,77грн пені, 828,39грн 3% річних, 2356,86грн інфляційних втрат.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.

Пунктом 5.4. Договору встановлено, що в разі порушення з вини Замовника строку оплати наданих послуг, що зазначений у п.4.2. Договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,5% від вартості нарахованих, але не сплачених послуг за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до ст.549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до наданого суду розрахунку, заявлена до стягнення пеня у розмірі 2968,77грн нарахована позивачем наступним чином:

- за листопад 2018 у розмірі 1272,66грн за період з 07.12.2018 по 06.06.2019 включно;

- за грудень 2018 у розмірі 731,93грн за період з 12.01.2019 по 25.04.2019 включно;

-за січень 2019 у розмірі 506,72грн за період з 13.02.2019 по 25.04.2019 включно;

- за лютий 2019 у розмірі 295,59грн за період з 15.03.2019 по 25.04.2019 включно;

- за березень 2019 у розмірі 161,87грн за період з 03.04.2019 по 25.04.2019 включно.

Дослідивши представлений позивачем розрахунок вказаних вимог, суд дійшов висновків, що позивачем застосована подвійна облікова ставка НБУ, що не суперечить положенням пункту 5.4. Договору.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені за період листопад 2018, суд встановив, що позивачем правомірно обраний період нарахування та він є арифметично вірним.

Враховуючи викладені вище обставини щодо оплати спірної заборгованості, суд вважає за необхідне зазначити, що кінець відліку періоду прострочення є день, що передує дню, в якому відбулося погашення/припинення відповідного грошового зобов`язання, оскільки з урахуванням п. 30.1 ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою - тобто день погашення визначає термін припинення відповідного зобов`язання у розумінні ч.2 ст.251 Цивільного кодексу України (як вказано в п.1.9. Постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013р. - день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань).

Натомість, дослідивши здійснений позивачем розрахунок пені за періоди грудень 2018, січень 2019, лютий 2019 та березень 2019, враховуючи, що борг за вказані періоди погашений відповідачем 25.04.2019, суд дійшов висновку, що позивам неправомірно здійснюється нарахування пені по 25.04.2019р. включно. Враховуючи викладене, правомірним є нархування пені:

- за грудень 2018 з 12.01.2019 по 24.04.2019 включно;

- за січень 2019 з 13.02.2019 по 24.04.2019 включно;

- за лютий 2019 з 15.03.2019 по 24.04.2019 включно;

- за березень 2019 з 03.04.2019 по 24.04.2019 включно.

Здійснивши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" власний розрахунок пені, суд дійшов висновку, що задоволенню підлягає пеня у загальному розмірі 2940,61грн, у зв`язку з чим відмовляє в задоволенні пені у розмірі 28,16грн.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві вих.№08-18/15-03 від 22.08.2019 на позовну заяву щодо правомірності нарахування пені з посиланням на норми Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ст.2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Таким чином, сфера дії Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції не поширюється на спірні правовідносини, а заперечення відповідача є безпідставними, оскільки Договір №42/152/У-2007/271 від 21.06.2007 за своєю правовою природою є договором надання послуг, а не кредитним договором чи договором позики.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення 828,39грн 3% річних та 2356,86грн інфляційних втрат.

За змістом статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку, заявлені до стягнення 3% річних нараховані позивачем наступним чином:

- за лютий 2018 у розмірі 290,31грн за період з 16.03.2018 по 23.07.2019 включно;

- за березень 2018 у розмірі 270,65грн за період з 10.04.2018 по 23.07.2019 включно;

- за листопад 2018 у розмірі 126,09грн за період з 07.12.2018 по 23.07.2019 включно;

- за грудень 2018 у розмірі 60,99грн за період з 12.01.2019 по 25.04.2019 включно;

- за січень 2019 у розмірі 42,23грн за період з 13.02.2019 по 25.04.2019 включно;

- за лютий 2019 у розмірі 24,63грн за період з 15.03.2019 по 25.04.2019 включно;

- за березень 2019 у розмірі 13,49грн за період з 03.04.2019 по 25.04.2019 включно.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних за період лютий 2018, суд встановив, що позивачем правомірно обраний період нарахування та він є арифметично вірним. Нараховані 3% річних за листопад 2018 не перевищують розмір, який може бути нарахований за обраний позивачем період, внаслідок чого вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Разом з цим, позивачем невірно обраний початок періоду нарахування 3% річних за березень 2018. Так, враховуючи вищевикладені висновки суду щодо гранічних строків оплати, правомірним є нарахування 3% річних за березень 2018 з 11.04.2018. Суд здійснивши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" власний розрахунок 3% річних встановив, що заявлений позивачем розмір 3% річних за період березень 2018 не перевищує розмір, який може бути нарахований за період з 11.04.2018 по 23.07.2019, внаслідок чого вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Враховуючи викладені вище висновки суду, оскільки кінець відліку періоду прострочення є день, що передує дню, в якому відбулося погашення/припинення відповідного грошового зобов`язання, за періоди грудень 2018, січень 2019, лютий 2019 та березень 2019 правомірним є нархування 3% річних за наступні періоди, в межах обраних позивачем:

- за грудень 2018 з 12.01.2019 по 24.04.2019 включно;

- за січень 2019 з 13.02.2019 по 24.04.2019 включно;

- за лютий 2019 з 15.03.2019 по 24.04.2019 включно;

- за березень 2019 з 03.04.2019 по 24.04.2019 включно.

З урахуванням викладеного, а також здійснивши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" власний розрахунок 3% річних за періоди грудень 2018, січень 2019, лютий 2019 та березень 2019, суд дійшов висновку, що обґрунтованими та належними до стягнення є 3% річних у загальному розмірі 826,05грн, у зв`язку з чим відмовляє в задоволенні пені у розмірі 2,34грн.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць .

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальність передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Вказаної позиції дотримується Верховний суд у постанові від 24 квітня 2019 року по справі №910/5625/18.

Тобто, з викладеного слідує, базою для нарахування є сума основного боргу та яка є існуючою на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні є прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція, дефляція.

Кількість місячних індексів інфляційної індексації визначається кількістю цілих місяців, впродовж яких існувала непогашена відповідна сума грошового зобов`язання. Суд наголошує на принциповості врахування індексів виключно за цілі місяця існування прострочення певної суми, оскільки зі змісту п.6 Методики, затвердженої Наказом Державного комітету статистки №265 від 27.07.2007р. випливає, що мінімальний період застосування індексу є саме повний місяць, за який він розрахований, оскільки відсутні будь-які підстави стверджувати про знецінення коштів на відповідній коефіцієнт індексу за частину такого місяця. Означений висновок узгоджується із правовою позицією з цього приводу, сформульованою Верховним Судом у постанові №910/9938/17 від 10.10.2018р.

Позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 2356,86грн, які нараховані наступним чином:

- у розмірі 705,70грн за заборгованість у лютому 2018 із застосуванням індексів інфляції за квітень 2018 - червень 2019 включно;

- у розмірі 705,70грн за заборгованість у березні 2018 із застосуванням індексів інфляції за квітень 2018 - червень 2019 включно;

- у розмірі 319,67грн за заборгованість у листопаді 2018 із застосуванням індексів інфляції за грудень 2018 - червень 2019 включно;

- у розмірі 245,46грн за заборгованість у грудні 2018 із застосуванням індексів інфляції за січень 2019 - квітень 2018 включно;

- у розмірі 172,68грн за заборгованість у січні 2019 із застосуванням індексів інфляції за лютий 2019 - квітень 2019 включно;

- у розмірі 136,29грн за заборгованість у лютому 2019 із застосуванням індексів інфляції за березень 2019 - квітень 2019 включно;

- у розмірі 71,36грн за заборгованість у березні 2019 із застосуванням індексів інфляції за квітень 2019 включно.

Здійснивши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" власний розрахунок інфляційних за період лютий 2018, суд дійшов висновку, що вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню у розмірі 705,66грн.

Крім того, суд встановив, що позивачем невірно здійснено нарахування інфляційних за періоди прострочення виконання, які не дорівнюють повному календарному місяцю, а саме:

- на заборгованість за березень 2018 позивачем неправомірно застосований індекс інфляції за квітень 2018, в той час як заборгованість за договором виникла лише з 11.04.2018;

- на заборгованість за листопад 2018 позивачем неправомірно застосований індекс інфляції за грудень 2018, в той час як заборгованість за договором виникла з 07.12.2018;

- на заборгованість за грудень 2018 позивачем неправомірно застосовані індекси інфляції за січень 2019 та квітень 2019, в той час як заборгованість за договором виникла з 11.01.2019, а перестала інсувати 25.04.2019;

- на заборгованість за січень 2019 позивачем неправомірно застосований індекс інфляції за лютий 2019 та квітень 2019, в той час як заборгованість за договором виникла з 13.02.2019, а перестала інсувати 25.04.2019;

- на заборгованість за лютий 2019 позивачем неправомірно застосований індекс інфляції за березень 2019 та квітень 2019, в той час як заборгованість за договором виникла з 15.03.2019, а перестала інсувати 25.04.2019;

- на заборгованість за березень 2019 позивачем неправомірно застосований індекс інфляції за квітень 2019, в той час як заборгованість за договором виникла з 03.04.2019,

в той час як індекс інфляції є помісячною величиною та не може бути застосований до періодів існування заборгованості, які є меншими за місяць.

З огляду на викладене, здійснивши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" власний розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме в загальному розмірі 1773,69грн.

З урахуванням приписів статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються у даному разі на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Разом з цим, оскільки часткове погашення суми боргу у розмірі 21406,47грн здійснено відповідачем під час розгляду справи, в цій частині витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 12, 46, 73, 74-79, 86, 91, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Дніпровська електронергетична система", м.Запоріжжя, до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі", м.Краматорськ Донецької області, про стягнення 21406,47грн заборгованості, 2968,77грн. пені, 828,39грн. 3% річних, 2356,86грн. інфляційних втрат (всього 27560,49грн.) - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Далекосхідна, буд.6; код ЄДРПОУ 25763294) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (84307, Донецька область, м.Краматорськ, пров.Земляний, 2; код ЄДРПОУ 03337119) в особі відокремленого підрозділу "Дніпровська електронергетична система" м.Запоріжжя, (84307, Донецька область, м.Краматорськ, пров.Земляний, 2; код ЄДРПОУ 03337119) 2940,61грн пені, 826,05грн 3% річних, 1773,69грн інфляційних втрат, судовий збір у розмірі 1878грн. 23коп.

Закрити провадження у справі №905/1378/19 в частині стягнення з відповідача суми основного боргу за Договором №42/152/У-2007/271 від 21.06.2007р. у розмірі 21406,47грн.

В частині стягнення 28,16грн пені, 2,34грн 3% річних, 583,17грн інфляційних втрат - відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 10.12.2019 підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.12.2019.

Суддя Ю.В. Макарова