Рішення

від 03.12.2019 по справі 905/1371/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.12.2019р. Справа №905/1371/19

за позовом: Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720)

до відповідача: Комунального підприємства Тепломережа (83049, м.Донецьк, вул.Куйбишева, 109, код ЄДРПОУ 05473192)

про стягнення 274712,19 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Клименко Ю.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: Єфременко О.О. - адв.

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України , м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Комунального підприємства Тепломережа , м.Донецьк про стягнення боргу у загальній сумі 274712,19 грн, у тому числі: 3% річних - 61074,23 грн, інфляційних втрат - 213637,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору на купівлю-продаж природного газу №14/2379/11 від 30.09.2011р. в частині проведення своєчасної та в повному обсязі оплати поставки грудня 2012 року, що стало підставою для нарахування 3% річних та інфляційних.

Ухвалою суду від 19.08.2019р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/1371/19, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін.

На підставі ухвали суду від 12.09.2019р. розгляд справи №905/1371/19 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Водночас, на підтвердження сплати судового збору позивачем надано оригінал платіжного доручення №2006305 від 03.07.2014р. про сплату судового збору у розмірі 5494,30 грн.

На виконання обов`язку, встановленого ст.9 Закону України Про судовий збір , на підставі відомостей, які наявні в комп`ютерній програмі Діловодство спеціалізованого суду , господарський суд перевірив зарахування судового збору, сплаченого на підставі вказаного платіжного доручення до спеціального фонду Державного бюджету України.

За наслідками перевірки вказані відомості не підтвердились.

Наявність вказаних обставин обумовлена тим, що позивач звертався до господарського суду з розглядуваним позовом у 2014 році (11.07.2014р.). Проте, такий позов не був отриманий та вирішений судом внаслідок проведення антитерористичної операції на сході України.

Ухвалою суду від 23.10.2019р. витребувано у Головного Управління Державної казначейської служби України у Донецькій області інформацію щодо зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, сплаченого Акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на підставі платіжного доручення №2006305 від 03.07.2014р. у розмірі 5494,30 грн.

Станом на дату прийняття рішення у справі №905/1371/19 інформації, запитуваної ухвалою суду від 23.10.2019р. у Головного Управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, на адресу суду не надходило.

Таким чином, з огляду на те, що заявником представлено до суду дублікат платіжного доручення №2006305 від 03.07.2014р. у розмірі 5494,30 грн, який оформлено відповідно до вимог щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, останній приймається судом як належний доказ, що підтверджує сплату позивачем судового збору у встановленому законом порядку.

Відповідач у жодне судове засідання не з`явився, відзиву у встановлений судом строк не надав, будь-яких пояснень по суті спору не представив, про розгляд справи був повідомлений, про що свідчать наявні у матеріалах справи оголошення з офіційного веб-порталу Судова влада України (dn.arbitr.gov.ua), у розділі Новини та події суду про дати та час судових засідань у справі №905/1371/19.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми ст.43 вказаного кодексу зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як визначено у ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п.1 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а відсутність вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як свідчать матеріали справи, 30.09.2011р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) було підписано договір №14/2379/11 на купівлю-продаж природного газу, за приписами п.п.1.1, 1.2 якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом УКТ ЗЕД 2711210000, ввезеного на митну територію України ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України ) для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями.

За правилами п.2.1 укладеного сторонами правочину продавець передає покупцеві, зокрема, у грудні 2012 року, газ обсягом 7080 тис. куб. м.

Згідно з п.3.3 договору №14/2379/11 від 30.09.2011р. приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

За змістом п.5.2 укладеного позивачем та відповідачем правочину (з урахуванням змісту додаткової угоди №4 від 27.06.2012р.) до сплати за 1000 куб. м газу належить 1091 грн, крім того: ПДВ - 20% - 218,20 грн, всього з ПДВ - 1309,20 грн.

Відповідно до розділу 11 договору №14/2379/11 від 30.09.2011р. договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011р. по 31.12.2012р., а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості.

Як свідчать матеріали справи, на підставі договору №14/2379/11 від 30.09.2011р. позивачем та відповідачем було підписано, зокрема, акт приймання-передачі природного газу б/н від 31.12.2012р. у грудні 2012 року на суму 8192117,39 грн (6257,346 тис. куб. м. з урахування послуг на транспортування природного газу).

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилами ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом п.6.1 договору №14/2379/11 від 30.09.2011р. остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Відтак, зобов`язання з оплати газу, який було прийнято у грудні 2012 року, мало бути виконано до 14.01.2013р. включно.

При цьому, як свідчать матеріали справи, Комунальне підприємство Тепломережа перерахувало на користь позивача грошові кошти в рахунок погашення заборгованості за поставкою грудня 2012 року за договором №14/2379/11 від 30.09.2011р. (відомості, які містяться у довідці Операції з 01.10.2011р. по 31.05.2014р. позивача) з порушенням строків, встановлених розділом 6 Порядок та умови проведення розрахунків укладеного сторонами правочину (зі змінами та доповненнями), а саме:

- 31.01.2013р. - 1115262,53 грн,

- 01.04.2014р. - 7076854,86 грн.

За таких обставин, при прийнятті цього рішення суд виходить з того, що фактичне перерахування вартості природного газу на суму 8192117,39 грн було здійснено відповідачем з порушенням строків, які встановлені договором №14/2379/11 від 30.09.2011р.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищенаведене, позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в загальному розмірі 61074,23 грн за загальний період з 18.12.2013р. по 01.04.2014р. (поставка грудня 2012 року).

Крім того, Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу у розмірі 213637,96 грн за загальний період з січня по березень 2014 року (поставка грудня 2012 року).

Здійснені позивачем розрахунки є арифметично вірними.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, з`ясувавши обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних збитків, здійснивши оцінку доказів, на яких ці розрахунки ґрунтуються, суд дійшов висновку, що позовні вимоги стосовно стягнення процентів річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню на заявлені позивачем суми.

Згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 4120,68 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Одночасно, виходячи з того, що за подання розглядуваної позовної заяви позивач на підставі платіжного доручення №2006305 від 03.07.2014р. сплатив судовий збір у більшому розмірі ніж передбачено діючим законодавством, Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України не позбавлено права та можливості звернутись до суду з клопотанням про повернення судового збору у переплаченому розмірі (1373,62 грн) відповідно до вимог ст.7 Закону України Про судовий збір .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства Тепломережа (83049, м.Донецьк, вул.Куйбишева, 109, код ЄДРПОУ 05473192) на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 3% річних - 61074,23 грн, інфляційні втрати - 213637,96 грн, а також судовий збір в сумі 4120,68 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Вступну та резолютивну частини рішення складено та підписано 03.12.2019р.

Повний текст рішення складено та підписано 13.12.2019р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.О.Паляниця