Ухвала

від 16.12.2019 по справі 908/3437/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.12.2019 Справа № 908/3437/19

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі суду: судді Науменка А.О., розглянувши матеріали заяви б/н від 11.12.2019 про видачу судового наказу

заявника: Приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест", ідентифікаційний код юридичної особи 19199961 (01011, м. Київ, пров. Євгена Гуцала, буд. 3)

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЛЬПАСО", ідентифікаційний код юридичної особи 31576110 (69057, м. Запоріжжя, вул. О.Матросова, буд. 8А)

за вимогою про стягнення суми 8063,28 грн,

Без повідомлення(виклику)заявника і боржника

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Фарлеп-Інвест" звернулося до Господарського суду Запорізької області із заявою б/н від 11.12.2019 (вх. № 3698/08-07/19 від 11.12.2019) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЛЬПАСО" 8063,28 грн.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу від 11.12.2019 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3437/19 та визначено до розгляду судді Науменку А.О.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про наявність його заявнику невідомо.

Судовий наказ, відповідно до положень статті 232 ГПК України, є судовим рішенням.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.148 цього Кодексу. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

За змістом статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним в письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 154 ГПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Суддя постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

Згідно з п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо: заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Так, відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 152 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно з пп. 2-1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про видачу судового наказу справляється 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який відповідно до ч. 1 ст. 4 даного Закону визначається на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено в 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року в розмірі 1921,00 грн.

Отже, за видачу судового наказу належить до сплати судовий збір в розмірі 192,10 грн.

У частинах 1, 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

На сайті "Судова влада України" розміщено реквізити для перерахування судового збору в гривнях за розгляд позовних заяв Господарським судом Запорізької області: отримувач коштів - УК у м. Запоріжжі/Вознесенівс./22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38025409, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача UA938999980000034311206083010, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - 101, судовий збір за позовом, Господарський суд Запорізької області.

В якості доказу сплати судового збору позивач надав платіжне доручення №796142 від 13.08.2019 про сплату судового збору в сумі 192,10 грн за іншими реквізитами. Зокрема, судовий збір сплачено на рахунок 34315206083016, а в призначенні платежу зазначено Господарський суд Дніпропетровської області.

За даними "Діловодства спеціалізованого суду" за вказаним платіжним дорученням відсутня відмітка про зарахування судового збору до державного бюджету України.

Враховуючи викладене, платіжне доручення №796142 від 13.08.2019 не є доказом сплати судового збору за видачу судового наказу.

Інших доказів сплати судового збору не надано.

Таким чином, подана заява не оплачена судовим збором у встановленому порядку.

Крім того, згідно з вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються. До заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються: копія договору, укладеного в письмовій формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів.

Відповідно до ст.ст.76-78 ГПК України належними, допустимими та достовірними доказами є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 86 цього Кодексу суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, в також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зі змісту заяви, поданої Приватним акціонерним товариством "Фарлеп-Інвест", вбачається, що стягувач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЛЬПАСО" заборгованість за надані телекомунікаційні послуги в розмірі 8063,28 грн за договором №AZSo13037 від 18.10.2010 про надання телекомунікаційних послуг. На підтвердження наявності заборгованості заявник надав копію відповідного договору про надання телекомунікаційних послуг №AZSo13037 від 18.10.2010, який укладено між сторонами, з додатками № 2, №3 та додатковою угодою №4 від 03.10.2013 з додатком №5, а також копії рахунків-актів за загальний період з 01.03.2019 по 30.11.2019. Крім того, надано розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що станом на 01.01.2019 було нараховано сальдо на користь заявника в сумі 779,00 грн, за період з 01.01.2019 по 30.11.2019 боржнику нараховано 9842,28 грн, а також в розрахунку відображені оплати на загальну суму 2558,00 грн, з урахуванням чого заборгованість боржника склала 8063,28 грн.

Суд зауважує, що заявник не додав до заяви доказів, які підтверджують суму сальдо в розмірі 779,00 грн, яка зазначена в розрахунку станом на 01.01.2019, та доказів здійснення боржником оплат 21.01.2019 в сумі 679,00 грн, 11.03.2019 в сумі 879,00 грн та 26.04.2019 в сумі 1000,00 грн.

Враховуючи викладене, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, не підтверджуються доданими до неї документами.

Із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу про стягнення суми грошової заборгованості.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що в задоволенні заяви про видачу судового наказу слід відмовити на підставі п. п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

За змістом ч. 1 ст. 153 цього Кодексу відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.

У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається (ч. 2 ст. 151 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 147, 150, п. п. 1, 8 ч. 1 ст. 152, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Приватному акціонерному товариству "Фарлеп-Інвест" у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЛЬПАСО" 8063,28 грн.

Додаток: оригінал платіжного доручення № 796142 від 13.08.2019 про сплату судового збору у розмірі 192,10 грн. (на 1 арк.), копія заяви стягувача про видачу судового наказу з доданими до неї документами, наданих для направлення боржнику в порядку, передбаченому ст. 156 ГПК України (на 29 аркушах).

Отримати інформацію по справі можливо на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/sud5009/ .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її підписання в порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Ухвала підписана 16.12.2019.

Суддя А.О. Науменко