Рішення

від 04.12.2019 по справі 908/2956/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/189/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2019 Справа № 908/2956/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни при секретарі Осоцький Д.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю "Євромікс" з іноземними інвестиціями (юридична адреса: пров. Музейний, буд. 8, м. Київ, 01001, поштова адреса: вул. М. Грушевського, буд. 59А, м. Дніпро, 49069, ідентифікаційний код 24998380)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжглавпостач" (вул. Ринкова, буд. 2, м. Запоріжжя, 69009, ідентифікаційний код 43026378)

про стягнення 466400,58 грн.

Представники сторін:

від позивач: Фещенко В,І., член дирекції, протокол № 8 засідання дирекції УА ТОВ "Євромікс" від 18.11.2019

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

Українсько-американське товариство з обмеженою відповідальністю "Євромікс" з іноземними інвестиціями звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою вих. № 104 від 15.10.2019 (вх. № 3172/08-07/19 від 22.10.2019) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжглавпостач" про стягнення заборгованості в сумі 441879,30 грн., пені в сумі 19648,50 грн., трьох процентів річних у сумі 1779,62 грн., інфляційні витрати в сумі 3093,16 грн. за договором № 07/23-30 на закупівлю від 23.07.2019.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2019 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 28.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2956/19 за правилами загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/189/19. Підготовче засідання призначено на 20.11.2019.

Ухвалою суд від 20.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.12.2019.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 04.12.2019 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом перевірені повноваження присутнього у судовому засіданні учасника процесу.

Учасник процесу оголосили про обізнаність прав та обов`язків, викладених у статтях 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відводів складу суду не заявлено.

Позивач підтримав вимоги у повному обсязі. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки № 07/23/30 від 23.07.2019, внаслідок чого сума основного боргу за поставлений товар становить 441879,30 грн. За порушення строків оплати відповідачу нараховано пеня в сумі 19 648,50 грн., інфляції - 3 093,16 грн та 1 779,62 грн. 3% річних. Просить суд, на підставі ст. ст. 193, 231, 180, 265 ГК України, ст. ст. 610, 611, 625, 692, 712 ЦК України, позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, про поважність причин неявки уповноваженого представника або ненадання витребуваних документів суд не попереджав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В засіданні 04.12.2019 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

23.07.2019 між товариством з обмеженою відповідальністю Запоріжглавпостач (Замовник) та Українсько-американським товариством з обмеженою відповідальністю Євромікс з іноземними інвестиціями (Постачальник) укладений Договір № 07/23-30 на закупівлю, за умовами якого (п. 1.1.) Постачальник зобов`язується поставляти Замовнику товар: ДК 021:2015- 33750000-2 - засобм для догляду за малюками. (Підгузки для дорослих), а Замовник приймати та оплатити його.

Кількість товару, найменування та технічні характеристики товару мають відповідати характеристикам, визначеним в Додатку № 1 до договору (п. 1.2.).

Згідно п. 3.1. Договору, сума цього Договору 441 879,30 грн. (чотириста сорок одна тисяча вісімсот сімдесят дев`ять грн. 30 коп. (в т.ч. ПДВ 28907 грн. 99 коп.).

Відповідно до п. 4.3. Договору Замовник протягом 30 (тридцяти) календарних днів після фактичної поставки товару та підписання Сторонами накладної на фактично поставлений товар перераховує на поточний рахунок Постачальника 100% ціни фактично поставленого товару.

Термін поставки товарів: до 15.08.2019 (п. 5.1. Договору), місце поставки товарів за адресом: м. Запоріжжя, вул. Діагональна,8 (п.5.2. Договору).

Відповідно до п. 13.1.Договору, Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 31 грудня 2019 року.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору 31.07.2019 позивачем здійснена поставка товарів на суму 441879,30 грн., про що свідчить видаткова накладна № МТ_SСА-0003861 від 31.07.2019, яка підписана сторонами та скріплено пічатками підприємств та та довіреність від 31.07.2019 № 1-31/07, видана уповноваженій особі ТОВ Запоріжглапостач .

Отже, позивачем умови договору виконані належним чином, жодних претензій відповідачем не заявлялось.

Проте, оплата товару у строк, визначений договором здійснена не була, у зв`язку з чим 25.07.2019 на юридичну адресу відповідача позивачем було надіслано претензію №1 вих. №КМ-43 від 01.10.2019 щодо сплати заборгованості, що підтверджується фіскальним чеком ПАТ Укрпошта від 01.10.2019. Відповіді на претензію не отримано, борг не сплачено.

15.10.2019 претензію №3 вих. №КМ-46 від 08.10.2019 було надіслано вдруге (поштовий чека від 15.10.2019 міститься в матеріалах справи). Відповіді на претензії не отримано, борг не сплачено.

У вересні 2019 року Сторонами було підписано Акт звірки взаємних розрахунків, з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 441879,30 грн.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару стала підставою звернення позивача до суду з позовом, за яким було відкрито провадження по даній справі.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.

Правовідносини між сторонами урегульовані договором поставки.

За приписами ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, а відтак договір є укладеним.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Позивачем надано суду відповідні докази, які підтверджують розмір основного боргу в сумі 441879,30 грн.

Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості за договором від 23.07.2019 № 07/23-30 на закупівлю, не спростував висновків суду та доводів позивача.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань та вищезазначені приписи норми чинного законодавства України, суд констатує правомірність заявлених позивачем вимог щодо стягнення основного боргу за поставлений товар у розмірі 441879,30 грн.

Також позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення 19648,50 грн. пені за загальний період з 31.08.2019 по 18.10.2019.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Згідно з ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов`язання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що при порушенні зобов`язання настають правові наслідки, які встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами ч. 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 7.4. договору, у разі затримки оплати товару або оплату в неповному обсязі, Замовник сплачує штрафну неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару, за кожний день порушення.

Судом встановлено, що відповідачу правомірно нараховано пеня в сумі 19648,50 грн., оскільки це не суперечить п. 7.4. Договору та діючому законодавству. Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1779,62 грн. 3% річних за загальний період з 31.08.2019 по 18.10.2019 та 3093,16 грн інфляції за вересень - жовтень 2019 року.

Розрахунок 3 % річних у розмірі 1779,62 грн. та інфляції в сумі 3093,16 грн виконаний з дотриманням норм законодавства, а тому вимога в цій частині судом задовольняються.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань та вищезазначені приписи норми чинного законодавства України, суд констатує правомірність заявлених позивачем вимог, а тому позов задовольняє у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача в сумі 6996,01 грн.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжглавпостач" (вул. Ринкова, буд. 2, м. Запоріжжя, 69009, ідентифікаційний код 43026378) на користь Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю "Євромікс" з іноземними інвестиціями (юридична адреса: пров. Музейний, буд. 8, м. Київ, 01001, поштова адреса: вул. М. Грушевського, буд. 59А, м. Дніпро, 49069, ідентифікаційний код 24998380) - 441879 (чотириста сорок одна тисяча вісімсот сімдесят дев`ять) грн. 30 коп. основного боргу, 19 648 (дев`ятнадцять тисяч шістсот сорок вісім) грн 50 коп. пені, 1 779 (одна тисяча сімсот сімдесят дев`ять) грн. 3% річних, 3 093 (три тисячі дев`яносто три) грн. інфляції та 6 996 (шість тисяч дев`ятсот дев`яносто шість) грн. 01 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 16.12.2019.

Суддя Т.А. Азізбекян