Рішення

від 16.12.2019 по справі 908/2637/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/146/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2019 Справа № 908/2637/19

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни розглянувши матеріали справи №908/2637/19:

за позовом Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (03035, м. Київ, вул. Сурікова, буд. 3) в особі Філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (12110, Житомирська область, Хорошівський район, смт. Іршанськ, вул. Шевченка, буд. 1)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИТВО-ЗАПЧАСТИНА" (69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренка, буд. 1, офіс 7)

про стягнення грошових коштів

Без виклику представників сторін

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося Акціонерне товариство "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі Філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИТВО-ЗАПЧАСТИНА" про стягнення 62.320,67грн., які складаються з: 52.573,35 грн. основного боргу, 8.354,85 грн. пені та 1.392,47 грн. 3% річних.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2019 позовну заяву передано на розгляд судді Федоровій О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.09.2019 позовну заяву АТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі Філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" №324/1665 від 05.09.2019 (вх. № 2820/08-07/19 від 24.09.2019) залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою суду від 17.10.2019 у зв`язку з усуненням позивачем недоліків, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №908/2637/19, присвоєно справі номер провадження 28/146/19, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи.

В пункті 5 ухвали суду від 17.10.2019 позивачу запропоновано надати письмові пояснення щодо розподілу отриманих від відповідача грошових коштів перерахованих 02.09.2019 на загальну суму 22.330,00 грн. (80,00 грн. + 22.250,00 грн.).

Відповідно до ч. ч. 2, 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Шістдесят днів з дня відкриття провадження у даній справі спливає 16.12.2019.

Суд визнав надані документи достатніми для всебічного та об`єктивного розгляду спору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 16.12.2019.

Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи в суді, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повноважному представнику позивача 01.10.2019 за юридичною адресою.

Згідно з ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до відомостей (за безкоштовним запитом) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.09.2019, адресою місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИТВО-ЗАПЧАСТИНА" є: 69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренка, буд. 1, офіс 7.

Ухвала суду від 17.10.2019 про відкриття провадження у справі направлена відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка співпадає з відомостями, зазначеними в позові.

Разом з тим, зазначена ухвала суду не була вручена відповідачу, повернута на адрес суду у зв`язку з закінченням терміну зберігання, про що працівниками Укрпошти здійснено відповідне позначення на конверті.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, судом вжиті всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи у суді, строки вчинення відповідних дій.

Ухвалою господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі № 908/2637/19 від 17.10.2019 відповідачу запропоновано подати відзив у строк до 18.11.2019. Відповідач не скористався наданим законом правом на подання письмового відзиву до суду із зазначенням своєї правової позиції щодо заявленого позивачем позову. Будь-яких заперечень, письмових пояснень з боку відповідача до суду не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Підставою для звернення з позовом до суду зазначено неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу №Р103-03/3 від 15.11.2018, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 52.573,35 грн. У зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання позивач, керуючись умовами договору та приписами діючого законодавства нарахував та просить стягнути пеню у розмірі 8.354,85 грн. за період прострочення з 29.12.2018 по 03.09.2019 та 3% річних у розмірі 1.392,47 грн. за період прострочення з 29.12.2018 по 03.09.2019. Позовні вимоги обґрунтовані ст. ст. 208, 530, 610, 611, 693, 712 ЦК України, ст. ст. 173, 193, 216-2018, 230-231 ГК України.

19.11.2019 на адресу суду від позивача надійшла заява №324/2135 від 13.11.2019 про зменшення позовних вимог. В тексті заяви позивач зазначив про часткову оплату відповідачем заборгованості у розмірі 22.250,00 грн., внаслідок чого борг за поставлений товар в рамках договору купівлі-продажу № Р103-03/3 від 15.11.2018 складає 30.243,35 грн. У зв`язку зі зменшенням суми основного боргу, позивачем здійснено перерахунок пені та 3% річних за період прострочення з 29.12.2018 по 13.11.2019. З урахуванням зазначеного позивач просить стягнути з ТОВ "ЛИТВО-ЗАПЧАСТИНА" основний борг у розмірі 30.243,35 грн., пеню у розмірі 9.255,14 грн. та 3% річних у розмірі 1.565,29 грн. Також позивач повідомив, що на виконання вимог п. 6 ухвали суду від 17.10.2019 направив на адресу відповідача акт звірки взаємних розрахунків, докази надсилання додані до заяви.

Суд при оцінці доводів заявника, що викладені у заяві №324/2135 від 13.11.2019, дійшов висновку, що позивач зменшив суму основного боргу внаслідок часткової оплати відповідачем виниклої заборгованості, втім збільшив період нарахування пені та 3% річних за порушення відповідачем грошового зобов`язання.

Суд визнав заяву позивача №324/2135 від 13.11.2019 заявленою у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України у зв`язку з чим прийняв її до розгляду.

Таким чином, судом розглядаються позовні вимоги Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі Філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИТВО-ЗАПЧАСТИНА" 41.033,78 грн., які складаються з: 30.243,35 грн. основного боргу, 9.225,14 грн. пені та 1.565,29 грн. 3% річних за період прострочення з 29.12.2018 по 13.11.2019.

16.12.2019 на адресу суду від позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи №324/2420 від 11.12.2019 з копіями рахунків-фактур та копіями платіжних доручень про часткову оплату відповідачем вартості отриманого товару.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд

ВСТАНОВИВ:

15 листопада 2018 року між публічним акціонерним товариством "Об`єднана гірничо-хімічна компанія", від імені якого виступає Філія "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" Публічного акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (надалі позивач, продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Литво-запчастина" (надалі відповідач, продавець) був укладений договір купівлі-продажу №Р103-03/3 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов`язується передати у власність покупця запчастини технологічного ЧХ б/в, в подальшому - товар, а покупець зобов`язується його прийняти і сплатити за нього певну грошову суму, на умовах цього Договору.

Згідно п. 1.2. Договору номенклатура, кількість та ціна за одиницю товару, що буде поставлятись покупцю зазначається у Специфікаціях, які після їх підписання є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору покупець зобов`язаний на умовах, зазначених у п. 7.2. цього договору, сплачувати за партію товару.

Пунктом 2.3.1. Договору встановлено, що продавець зобов`язується забезпечити поставку кожної партії товару в терміни, встановлені цим Договором.

Згідно з п. 3.2. Договору датою поставки товару є дата передачі товару продавцем покупцю, відповідно до накладної на відпуск товару (видаткової накладної).

Пунктом 5.4. Договору встановлено, що товар вважається переданим продавцем та прийнятим покупцем: за кількістю на підставі підписаної уповноваженими особами сторін та скріпленими печатками сторін накладної (видаткової накладної) на відпуск та акту зважування.

Відповідно до п. 6.1. Договору загальна сума договору складає вартість всіх партій товару поставлених на умовах даного Договору.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що оплата товару здійснюється покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, що зазначений в цьому договорі.

Відповідно до п. 7.2 Договору оплата товару здійснюється в порядку відстрочення платежу на термін до 20 банківських днів з моменту отримання товару та підписання видаткової накладної, на підставі виставленого продавцем рахунку.

Доказів визнання договору купівлі-продажу №Р103-03/3 від 15.11.2018 припиненим або визнання його в судовому порядку недійсним учасниками правочину суду не надано, з урахуванням чого суд дійшов висновку про наявність між сторонами господарських правовідносин, які регулюються умовами зазначеного договору.

На виконання умов договору позивачем було поставлено на користь відповідача товар загальною вартістю 287.049,79 грн., про що свідчить накладні на відпуск товарно-матеріальних цінностей №С-00000061 від 16.11.2018 на суму 138.965,59 грн., №С-00000064 від 29.11.2018 на суму 88.095,60 грн., №С-00000066 від 14.12.2018 на суму 52.228,80 грн., №С-00000069 від 28.12.2018 на суму 7.759,80 грн.

Зазначені накладні містять підписи уповноважених представників відповідача, а саме бухгалтера Подольської О.І. та одержувача Остапенко О.А. та скріплені печатками обох товариств.

На оплату поставленого товару біли виставлені рахунки-фактури №СФ-0000183 від 16.11.2018 на суму 138.965,59 грн., №РМ-0000064 від 29.11.2018 на суму 88.095,60 грн., №РМ-0000066 від 14.12.2018 на суму 52.228,80 грн., №РМ-0000069 від 28.12.2018 на суму 7.759,80 грн.

Приймаючи до уваги умови п. 7.2 договору, що відповідач повинен був здійснити оплату за отриманий товар за накладною №С-00000061 від 16.11.2018 у строк до 14.12.2018, за накладною №С-00000064 від 29.11.2018 у строк не пізніше 28.12.2018, за накладною №С-00000066 від 14.12.2018 - 16.01.2019, за накладною №С-00000069 - 29.01.2019.

Позивач у позові та заяві про зменшення позовних вимог посилається на часткове виконання відповідачем зобов`язань за договором щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 30.243,35 грн.

Зі змісту позову та заяви про зменшення позовних вимог слідує, що заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей №С-00000064 від 29.11.2018 (борг складає 17.254,75грн. (88.095,60 грн. - 48.510,85 грн. - 80,00 грн. - 22.250,00 грн.), №С-00000066 від 14.12.2018 (борг складає 5.228,80 грн. (52.228,80 грн. - 47.000,00 грн.), №С-00000069 від 28.12.2018 (борг складає 7.759,80 грн.).

З метою досудового врегулювання спору, позивач скоригував на адресу відповідача претензію №324/456 від 04.03.2019 з проханням погасити виниклу заборгованість.

Претензія залишена без відповіді, борг без оплати.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу №Р103-03/3 від 15.11.2018 стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов`язок щодо оплати отриманого товару на суму 30.243,35 грн., у встановлений договором строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Отже, вимога позивача про стягнення із відповідача 30.243,35 грн. основного боргу обґрунтована та задовольняється судом.

За порушення відповідачем строків оплати отриманої продукції позивач, враховуючи положення п. 11.1 договору, просив стягнути суму пені в розмірі 9.225,14 грн. за період прострочення з 29.12.2018 по 13.11.2019.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 ст. 216 ГК України встановлено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Приписами п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Умовами п. 11.1 договору встановлено, що при порушенні термінів постачання або взаєморозрахунків за поставлену партію товару, винна сторона виплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ, нарахованої на суму партії товару, що є недопоставленою або неоплаченою у кожному конкретному випадку, за кожен день прострочення.

Суд зазначає, що наданий розрахунок пені є невірним через наявні математичні помилки та не вірне визначення облікової ставки Національного Банку України.

Згідно з перерахунком, зробленим судом, сума пені за вказаний позивачем період прострочення складає 9.160,55 грн. (розрахунок здійснено судом за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство").

РОЗРАХУНОК ПЕНІ

ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку пеніКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума пені, грн. 1*Ставка НБУ 28.12.2018 10.01.2019 13 88095,6 564.78 1*Ставка НБУ 10.01.2019 19.06.2019 160 61884,75 4836.34 1*Ставка НБУ 19.06.2019 01.09.2019 74 39584,75 1380.04 1*Ставка НБУ 01.09.2019 13.11.2019 73 17254,75 570.35 1*Ставка НБУ 16.01.2019 13.11.2019 301 5228,8 748.29 1*Ставка НБУ 29.01.2019 13.11.2019 288 7759,8 1060.75

В решті заявлених позовних вимог (стягнення 43,83 грн. пені) суд відмовляє, оскільки заявлені безпідставно.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання позивач просив стягнути 3% річних у розмірі 1.565,29 грн. за період з 29.12.2018 по 13.11.2019.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проаналізувавши норми наведеного діючого законодавства України суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок суми 3% річних у розмірі 1.565,29 грн. є вірним та виконаним з дотриманням вказаних норм права, тому вимога позивача щодо стягнення 3% річних у розмірі 1.565,29 грн. за період з 29.12.2018 по 13.11.2019 судом задовольняється.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Доказів виконання зобов`язань у визначений умовами договору строк, відповідач суду не надав. Факт наявності заборгованості за договором купівлі-продажу №Р103-03/3 від 15.11.2018 не спростував. Також доказів відсутності правових підстав для нарахування пені та 3% річних або невірного розрахунку суду не надав.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі: 1.917,78 грн. (40.969,19 грн. (задоволена сума) : 41.033,78грн. (заявлена сума) х 1.92100 грн. (сплачений судовий збір). Решта судових витрат 3,02 грн. залишається за позивачем.

Керуючись ст. ст. 129, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі Філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИТВО-ЗАПЧАСТИНА" 41.033,78 грн. задовольнити частини.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИТВО-ЗАПЧАСТИНА" (69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренка, буд. 1, офіс 7, ідентифікаційний код 40984433) на користь Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (03035, м. Київ, вул. Сурікова, буд. 3, ідентифікаційний код 36716128) в особі Філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (12110, Житомирська область, Хорошівський район, смт. Іршанськ, вул. Шевченка, буд. 1, ідентифікаційний код 39391950) 30.243,35 грн. (тридцять тисяч двісті сорок три грн. 35 коп.) основного боргу, 9.160,55 грн. (дев`ять тисяч сто шістдесят грн. 55 коп.) пені, 1.565,29 грн. (одну тисячу п`ятсот шістдесят п`ять грн. 29 коп.) 3% річних, 1917,98 грн. (одну тисячу дев`ятсот сімнадцять грн. 98 коп.) судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення пені в розмірі 94,59 грн. (дев`яносто чотири грн. 59 коп.) відмовити.

4. Судовий збір у розмірі 3,02 грн. залишити за позивачем.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 16 грудня 2019 року.

Суддя О.В. Федорова