Рішення

від 03.12.2019 по справі 927/623/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

03.12.2019Справа № 927/623/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Росущан К.О., розглядаючи у відкритому судовому засіданні

справу № 927/623/19

за позовом ЧЕРНІГІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (код 34339125, 14000, Чернігівська обл., місто Чернігів, ВУЛИЦЯ МАГІСТРАТСЬКА, будинок 7)

до ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА АКТА 2010 ЧЕРНІГІВ (код 22826338, 01033, м. Київ, Голосіївський район, ВУЛИЦЯ ЛИБІДСЬКА, будинок 1-А)

про стягнення 709 654,89 грн.,

за участю представників:

позивача - Мозирко В.О., довіреність від 21.05.19 № 385/2-08/вих/01;

відповідача - не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29.07.2019 до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява ЧЕРНІГІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (далі - Рада) про стягнення з ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА АКТА 2010 ЧЕРНІГІВ (далі - Підприємство) 709 654,89 грн. коштів.

Позовні вимоги Рада обґрунтовує тим, що:

- 01.04.2008 Чернігівською міською радою та дочірнім підприємством товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕЙД ЛАЙН ЛТД (код ЄДРПОУ 22826338) (в 2010 році на підставі протоколу загальних зборів від 17.06.2010 №5/10 змінено назву на Дочірнє підприємство АКТА 2010 Чернігів ) (далі - Підприємство) було укладено договір оренди земельної ділянки №1421 (далі- Договір), площею 0,2345 га, в тому числі: 0,0110 га - проїзд спільного користування по вулиці Музичній, 1, для експлуатації частини нежилого приміщення;

- строк дії Договору закінчився у 2013 році;

- відповідач після закінчення строку Договору не подавав до міської ради клопотань про його поновлення;

- розмір збережених коштів відповідача у період з 15.04.2013 по 27.11.2018 включно було розраховано Радою як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати за землю, яка нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

- крім того, як фактичний користувач земельною ділянкою відповідач без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав би заплатити за користування землею, а тому зобов`язаний повернути такі кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.08.2019 справу №927/623/19 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва

19.08.2019 позовні матеріали надійшли до Господарського суду міста Києва

За результатами автоматизованого розподілу позовну заяву передано судді Курдельчуку І.Д. для розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі № 927/623/19; розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 19.09.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 підготовче засідання було відкладено на 08.10.2019.

Підготовче засідання 08.10.2019 не відбулось через перебування судді на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2019 підготовче засідання було призначено на 20.11.2019

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 927/623/19 до судового розгляду по суті на 03.12.2019.

Представник відповідача у судове засідання 03.12.2019 не з`явився; про причини неявки суду не повідомив.

В силу приписів статті 202 Господарського процесуального кодексу України відсутні підстави для відкладення судового засідання.

Що ж до належного повідомлення відповідача, то слід вказати таке.

Ухвали суду було надіслано на адреси Підприємства, зазначені у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

До матеріалів справи долучено конверти-повернення з адрес місцезнаходження відповідача з відмітками відділення поштового зв`язку за закінченням встановленого строку зберігання .

Положення статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлюють те, що якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня (частина п`ята).

В силу приписів частини шостої вказаної статті днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

За правилами статті 13 Закону України Про поштовий зв`язок послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості.

Порядок надання послуг поштового зв`язку та порядок оформлень поштових відправлень, зокрема рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення встановлено Правилами надання послуг поштового зв`язку , які затверджено постановою Кабінетів Міністрів України від 05.03.2009 № 270 та Порядком оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.1997 № 799 (із змінами і доповненнями).

Пунктом 17 Правил встановлено, що рекомендовані листи з позначкою Судова повістка приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення.

Виходячи з наведених норм законодавства, на ПАТ Укрпошта лежить функція доставки поштових відправлень з позначкою Судова повістка як національного оператора.

Правилами надання послуг поштового зв`язку, а саме пунктом 116 встановлено, що у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Разом з тим, відповідно до пункту 106 Правил надання послуг поштового зв`язку бланк повідомлення про вручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка повертається за зворотною адресою у першочерговому порядку.

Слід зазначити, що бланки рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (ф. 119) та довідки (ф.20), затверджуються ПАТ Укрпошта , зокрема, Наказом від 12.05.2006 № 211 Про затвердження та введення в дію Порядку пересилання поштових відправлень та Наказом від 03.03.2015 №155 Про затвердження зразків бланків, що застосовуються при пересиланні поштових відправлень в редакції Наказу від 20.12.2018 №1455.

Так, бланк рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (ф. 119) не містить такі графи для заповнення у випадку невручення: відмови адресата від одержання ; закінчення терміну зберігання ; неправильно зазначена або відсутня адреса ; інші причини .

У свою чергу, довідка (ф.20) містить такі графи причин повернення (досилання): для оплати за тарифом ; порушений порядок відправлення ; вийнято з поштової скриньки пошкодженим ; для перепакування через наявність надписів (наклейок, знаків) ; неповна адреса ; за зазначеною адресою не проживає ; за відмовою адресата від одержання ; за заявою відправника (одержувача) ; за закінченням терміну зберігання ; за місцем обслуговування .

Таким чином, положення Правил і Наказу не містять відомостей, які встановлюють норми Господарського процесуального кодексу України, які в свою чергу не кореспондуються зі спеціальними нормами, які регулюють поштові пересилання.

Вказана невідповідність унеможливлює проставлення працівником пошти такої відмітки, яка визначена у пунктах 4 та 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, у зв`язку із відсутністю у працівників пошти можливості проставляти відмітку, яка визначена Господарським процесуальним кодексом України, саме відмітка за закінченням встановленого строку зберігання чи відсутність особи за адресою місцезнаходження є доказом того, що відповідач не отримав судову кореспонденцію, не вжив відповідних заходів щодо її отримання та його дії свідчать про відмову отримати копію судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Представник позивача у судовому засіданні 03.12.2019 оголосив вступне слово, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Суд, заслухавши вступне слово представника позивача, з`ясувавши обставини, на які посилається позивач, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

Представник позивача виступив з промовою (заключним словом), в якій посилався на обставини і докази досліджені у судовому засіданні.

У судовому засіданні 03.12.2019 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.01.2007 ДП ТОВ ТрейдЛайн ЛТД (код 22826338, нове найменування ДП АКТА2010 Чернігів ), тобто Підприємством за договором купівлі-продажу набуто право власності на об`єкт нерухомого майна - 3/5 частки нежилого приміщення загальною площею 373 кв.м у корпусі 15 по вул.Музичній, 1 в м. Чернігові.

Як вбачається з Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №14182270 право власності зареєстроване 10.04.2007.

23.05.2007 між Радою (орендодавець) і Підприємством (орендар) складено Акт прийому -передачі земельної ділянки, переданої в короткострокову оренду для експлуатації частини нежилого приміщення, в тому числі 0,1088 га - проїзд спільного користування по вул. Музикальній, 1.

01.04.2008 Радою (орендодавець) і Підприємством (орендар) укладено Договір, за умовами якого:

- орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку в місті Чернігові для експлуатації частини нежилого приміщення, в тому числі 0,0110 га - проїзд спільного користування по вул. Музикальній, 1 (пункт 1 Договору);

- в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2345 га (пункт 2 Договору);

- нормативно-правова грошова оцінка земельної ділянки становить 1 050 394,85 грн. (447,93 грн. за 1 кв.м.) (пункт 2.1 Договору);

- Договір укладено на 5 років. Після закінчення строку дії Договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір подовжити його дію (пункт 6 Договору);

- орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3,0 відсотка нормативної грошової оцінки землі, що становить 31 511,88 грн. (13,4379 грн. за 1 кв.м.) на рік (пункт 7 Договору);

- орендна плата вноситься орендарем щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати до 30 числа місця наступного за звітним на рахунок, вказаний орендодавцем (одержаний в Державній податковій інспекції м. Чернігів) (пункт 8 Договору);

- орендна плата справляється також і у випадках, якщо орендар з поважних причин тимчасово не використовує земельну ділянку за умовам Договору (пункт 11 Договору);

- після припинення Договору орендар повертає орендодавцю земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (пункт 19 Договору);

- Договір набирає чинності після підписання сторонами та його реєстрації згідно з чинним законодавством (пункт 36 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, скріплено печатками сторін і зареєстровано 15.04.2008 № 040883000156.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.

Згідно до інформації ГУ ДФС у Чернігівській області №8300/10/25-01-12-03-03 віфд 02.08.18 та №10209/10/25-01-12-03-03 від 28.09.18 відповідач не подавав декларації з плати за землю по м. Чернігову за період 2013-2018рр.

Частиною першою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором оренди земельної ділянки.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На виконання умов Договору позивачем було передано відповідачу земельну ділянку в оренду.

Слід зазначити про те, що відповідач є власником нежитлового приміщення, яке знаходиться на спірній земельній ділянці, що підтверджується договором купівлі-продажу від 26.01.2007.

Позивач вказує, що строк дії Договору закінчився у 2013 році та відповідач не подавав клопотань про поновлення договору оренди.

Підприємству неодноразово надсилалися листи (від 03.10.2017 № 6135 та від 23.11.2017 № 7040) щодо оформлення права користування земельною ділянкою.

Відповідач в порушення пункту 19 Договору після закінчення його дії не повернув земельної ділянки і орендну плату не перераховує.

Крім того, Підприємство не подавало податкові декларації за період 2013-2018 роки.

За розрахунком Ради з 15.04.2013 до 27.11.2018 Підприємство має сплатити 709 654,89 грн.

Позивач мотивує позовні вимоги тим, що вказана сума є безпідставно набутими коштами та мають бути стягнуті на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов:

- набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);

- набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом приписів глави 83 ЦК України для кондикційних зобов`язань характерним є приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. При цьому, вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.

Отже, конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 ЦК України, свідчить про необхідність установлення так званої абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише у момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

З урахуванням викладеного можна дійти висновку про те, що кондикція є позадоговірним зобов`язальним способом захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосовано як самостійно, так і субсидіарно до реституції та віндикації у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб`єктним складом охоплюється визначенням зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України, у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна та за наявності підстав, передбачених цією статтею (вказана позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 02.03.2016 по справі № 6-3090цс15).

Велика Палата Верховного Суду застосовує для подібних правовідносин позицію висловлену у Постанові від 23.05.2018 №629/4628/16-ц , а саме до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 922/207/15).

Відповідно до статті 80 ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Частина перша статті 93 ЗК України передбачає, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі статтею 125 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Відповідно до статті 5 Закону України Про оренду землі орендарі земельних ділянок - це юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

За змістом частини першої статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю визначається як платіж, що вноситься орендарем орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 288.2 статті 288 Податкового кодексу України платником орендної плати - є орендар земельної ділянки.

У статті 287 ПКУкраїни, яка визначає строк сплати плати за землю (у т.ч. орендної плати), указано: у разі припинення права власності чи права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності чи користуванні в поточному році.

Суб`єктом господарювання було укладено договір оренди земельної ділянки. Строк дії такого договору сплив. Проте цей cуб`єкт продовжує користуватися земельною ділянкою, оскільки на ній розташовані об`єкти нерухомості, які належать йому на праві власності. Як наслідок - орендна плата за земельну ділянку користувачем земельної ділянки не сплачується.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику.

Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 ЗК України , не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно (частина перша статті 1212 ЦК України ).

Як зазначалось вище, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України .

Оскільки, відповідач земельну ділянку не повернув і продовжував користувався земельною ділянкою, то наявні підстави для покладення на нього орендної плати.

Таким чином, заборгованість у сумі 709 654,89 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем не подано доказів в підтвердження заперечень проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, позов підлягає задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов ЧЕРНІГІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (код 34339125, 14000, Чернігівська обл., місто Чернігів, ВУЛИЦЯ МАГІСТРАТСЬКА, будинок 7) до ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА АКТА 2010 ЧЕРНІГІВ (код 22826338, 01033, м. Київ, Голосіївський район, ВУЛИЦЯ ЛИБІДСЬКА, будинок 1-А) про стягнення 709 654,89 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА АКТА 2010 ЧЕРНІГІВ (код 22826338, 01033, м. Київ, Голосіївський район, ВУЛИЦЯ ЛИБІДСЬКА, будинок 1-А) на користь ЧЕРНІГІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (код 34339125, 14000, Чернігівська обл., місто Чернігів, ВУЛИЦЯ МАГІСТРАТСЬКА, будинок 7) 709 654 (сімсот дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят чотири) грн. 89 коп. орендної плати та 10 644 (десять тисяч шістсот сорок чотири) грн. 82 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13.12.2019.

Суддя І.Д. Курдельчук