Рішення

від 03.12.2019 по справі 910/12628/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.12.2019Справа № 910/12628/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Дьогтяр О.О., розглянув матеріали господарської справи

за позовом Служби зовнішньої розвідки України

до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Абажур

про стягнення 40 679,08 грн

за участю представників сторін:

від позивача не з`явились

від відповідача Вервейко О.М. (директор)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2019 року Служба зовнішньої розвідки України (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Абажур (далі - відповідач) про стягнення 40 679,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору з виконання робіт за державні кошти № 699/18 від 12.10.2018, яке полягало у порушенні відповідачем строку виконання робіт.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача пеню в розмірі 40 679,08 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2019, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі № 910/12628/19 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 05.11.2019.

05.11.2019 суд відклав розгляд справи на 19.11.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2019 повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Абажур , як відповідача, про наступне судове засідання, призначене на 19.11.2019.

15.11.2019 до суду надійшли подані позивачем письмові пояснення щодо порядку здійснення оплати виконаних робіт.

19.11.2019 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 03.12.2019.

28.11.2019 до суду надійшли подані відповідачем письмові пояснення, в яких відповідач наполягав на тому, що роботи були виконані ним своєчасно. Відповідач вказав, що складення акту виконаних будівельних робіт та довідки про їх вартість у грудні 2018 року, при тому що строк виконання таких робіт, встановлений умовами укладеного сторонам договору сплив 30.11.2018, було обумовлено внесенням з ініціативи позивача змін до умов договору в частині договірної ціни.

У судове засідання 03.12.2019 представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, вважав позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними в ній матеріалами. У судовому засіданні 03.12.2019 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

12.10.2018 між Службою зовнішньої розвідки України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Абажур (виконавець) був укладений договір з виконання робіт за державні кошти № 699/18 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов`язується за завданням замовника виконати та здати йому в установлений цим договором строк роботи з капітального ремонту будівлі спеціального призначення № 1-А, а саме улаштування нових пожежних виходів будівлі на території об`єкта замовника, розташованого за адресою: 20-ти кілометрова зона м. Києва (далі - роботи).

Згідно з п. 2.1 договору виконавець зобов`язується виконати роботи з капітального ремонту будівлі спеціального призначення № 1-А, а саме улаштування нових пожежних виходів будівлі на території об`єкта замовника, розташованого за адресою: 20-ти кілометрова зона м. Києва за цим договором до 30.11.2018.

Пунктом 10.1 договору визначено, що передача виконаних робіт виконавцем і прийняття їх замовником оформлюється актом приймання виконаних будівельних робіт (ф. № КБ-2в) та до якого обов`язково виконавцем надається довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф. № КБ-3).

Договірна ціна цього договору визначається на основі кошторисної документації, що є невід`ємною частиною цього договору, є твердою і становить 197 650,00 грн, у тому числі ПДВ 32 941,67 грн (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 12.3 договору виконавець несе відповідальність за порушення зі свої вини таких зобов`язань за договором і у таких сумах:

- у разі порушення строку виконання робіт за цим договором з виконавця стягується пеня в розмірі 1% договірної ціни договору за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від договірної ціни договору.

27.12.2018 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору № 699/18 від 12.10.2018, згідно з умовами якої виклали п. 3.1 вказаного договору у наступній редакції: Договірна ціна цього договору визначається на основі кошторисної документації, що є невід`ємною частиною цього договору, є твердою і становить 156 458,00 грн у тому числі ПДВ 20% 26 076,33 грн. .

Судом встановлено, що відповідач виконав обумовлені договором № 699/18 від 12.10.2018 роботи, а позивач вказані роботи прийняв, про що сторони склали та підписали акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року. З вказаного акту вбачається, що дата його підписання сторонами не зазначена.

До матеріалів справи долучена також довідка про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року, підписана сторонами, без зазначення дати її складання.

Крім того, матеріали справи містять акт готовності закінчених будівництвом будівельних споруд до експлуатації від 26.12.2018, яким засвідчено готовність до експлуатації виконаних відповідачем будівельних робіт.

Судом встановлено, що позивач оплатив виконані відповідачем роботи у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 8858 від 28.12.2018 на суму 156 458,00 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач стверджував про порушення відповідачем строку виконання будівельних робіт. Позивач вважав, що про таке порушення свідчить та обставина, що акт виконаних будівельних робіт складений у грудні 2018 року, в той час, як договором обумовлений термін виконання робіт до 30.11.2018. Позивач також вважав, що дату фактичного виконання робіт підтверджує акт готовності закінчених будівництвом будівельних споруд до експлуатації від 26.12.2018.

Відповідач, заперечуючи проти правомірності позовних вимог зазначав, що виконав роботи за договором своєчасно та у повному обсязі, у зв`язку з чим ним, як виконавцем, були подані позивачу, як замовнику, акт приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідка про вартість виконаних робіт та витрат (форма № КБ-3) у листопаді 2018 року, але позивач вказані документи не підписав, аргументуючи це тим, що зменшив обсяги робіт та ціну договору, виходячи від реального фінансування видатків згідно з пунктом 11.4.4 договору, що погоджено сторонами шляхом укладення додаткової угоди № 1 від 27.12.2018. Вказані обставини призвели до неможливості вчасно підписати акти виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт у листопаді 2018 року, тому відповідачем було подано позивачу оновлені акти виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт та витрат згідно ціни, вказаної в додатковій угоді № 1 від 27.12.2018.

На твердження позивача про те, що акт приймання виконаних будівельних робіт був підписаний 26.12.2019, відповідач зазначив, що платіжним дорученням № 8858 від 28.12.2018 було перераховано Державною казначейською службою України м. Києва кошти в розмірі 156 458,00 грн на розрахунковий рахунок відповідача, де в призначені платежу вказано: 2260; кап ремонт буд сп/призн; дог 699/18 від 12.10.2018, акт КБ-2в, дов КБ=3 від 00.00.18 ; ПДВ-32941,67 , що свідчить про те, що до Державної казначейської служби України м. Києва акт КБ-2в та довідка КБ-3 подавались без зазначення у них дати.

Також відповідач вказав, що оригінали підписаних сторонами актів виконаних робіт до ТОВ Компанія Абажур надходять вже після оплати виконаних робіт, тому підприємство застосовує в бухгалтерському обліку касовий метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов`язань визначається як дата зарахування коштів на банківський рахунок платника податку.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність вимог позивача та обґрунтованість заперечень відповідача суд керувався таким.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 875 цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Судом встановлено факт виконання відповідачем будівельних робі, обумовлених укладеним сторонами договором № 699/18 від 12.10.2018. Водночас, первинні бухгалтерські документи, складені на підтвердження виконання відповідачем таких будівельних робіт, не містять дати їх складання, що позбавляє суд об`єктивної можливості встановити точну дату коли роботи були виконані відповідачем.

Приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України на кожну із сторін покладений обов`язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами, як письмові, речові електронні докази.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, докази, надані стороною спору на підтвердження своїх вимог або заперечень, повинні відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, встановленим ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Так, положеннями ст. 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає в тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Позивач, в порушення наведених приписів процесуального законодавства, не надав суду належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів на підтвердження того, що відповідач, в порушення умов укладеного сторонами договору № 699/18 від 12.10.2018, виконав обумовлені цим договором будівельні роботи несвоєчасно.

Суд звертає увагу позивача на роз`яснення, наведені у п. 11 постанови Пленум Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 Про судове рішення у цивільній справі , згідно з якими встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях .

Враховуючи наведене, суд відхиляє, як недоведені та такі, що ґрунтуються на припущеннях, твердження позивача про те, що акт готовності закінчених будівництвом будівельних споруд до експлуатації від 26.12.2018 підтверджує день фактичного виконання відповідачем будівельних робіт за договором № 699/18 від 12.10.2018.

Поряд з наведеним суд зазначає, що складення акту приймання виконаних будівельних робіт у грудні 2018 року, тобто після закінчення встановленого договором № 699/18 від 12.10.2018 строку виконання робіт (до 30.11.2018), без зазначення дати його складення не надає суду можливості встановити точну дату виконання таких робіт, а відтак - і строк, протягом якого нарахування пені буде правомірним.

Суд звертає увагу на наступне. До матеріалів справи позивачем було долучено залежним чином засвідчений повноважною особою акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року, який не містить дати його складання, натомість містить позначку "з оригіналом згідно ". У судове засідання 19.11.2019 представник позивача надав для огляду оригінал вказаного вище акту, на якому від руки було проставлено дату його складання. На уточнюючі запитання суду щодо вказаної невідповідності представником відповіді надано не було, судом запропоновано надати роз`яснення з цього питання. У наступне судове засідання 03.12.2019 представник позивача не з`явився, жодних пояснень не надав. Відповідач зазначив, що підписував акт в редакції, що міститься в матеріалах справи (без зазначення дати складання).

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на позивача та відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 16.12.2019.

Суддя О.Г. Удалова