Рішення

від 16.12.2019 по справі 910/13430/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.12.2019Справа № 910/13430/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ветасан

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агробизнес Консалт

про стягнення 10769,95 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

СУТЬ СПОРУ:

У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Ветасан (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з указаним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Агробизнес Консалт (далі - Відповідач) 6008,08 грн. заборгованості за поставлені у квітні 2018 року за двома видатковими накладними ветеринарні препарати у загальній сумі 6008,08 грн., а також нарахованих на вказану суму заборгованості на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) 502,47 грн. інфляційних втрат та 252,34 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач не розрахувався із Позивачем за отриманий товар у повному обсязі.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову (відзив), або будь-які інші письмові пояснення у справі та/або заяви процесуального характеру.

До матеріалів справи (до позовної заяви) залучені докази виконання Позивачем вимог ст. 172 ГПК України - надіслання Відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Судом також були вчинені всі належні дії для повідомлення Відповідача про відкриття судом провадження у справі - відповідна ухвала суду надсилалася на адресу місцезнаходження Відповідача, яка вказана у позові та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Про отримання Відповідачем 28.10.2019 за адресою його місцезнаходження вказаної ухвали суду свідчить залучене до матеріалів цієї справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

За відсутності відзиву суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі усного договору Позивачем було поставлено на адресу Відповідача у квітні 2018 року ветеринарні препарати за видатковими накладними № РН-0000199 від 26.04.2018 на суму 4990,08 грн. та № РН-0000200 від 27.04.2018 на суму 2450,04 грн., всього на суму 7350,12 грн.

На підтвердження факту поставки та отримання Відповідачем товарів на вказану суму Позивачем до матеріалів справи долучені вищевказані видаткові накладні, експрес накладну Нової пошти , а також копії, складених на користь Відповідача за вказані поставки, відповідних податкових накладних №58 від 26.04.2018 та № 59 від 27.04.2018. Із останніх слідує, що вони були зареєстровані в ЄРПН та прийняті контрагентом.

Матеріали справи не містять доказів того, що Відповідачем були висловлені якісь претензії щодо кількості, якості чи вартості поставленого товару. Відповідач не надав суду відповідних заперечень і доказів на спростування зазначеного.

Враховуючи наведені докази та положення статей 74, 79 ГПК України, суд вважає доведеною обставину поставки на користь Відповідача вище вказаного товару на загальну суму 7350,12 грн.

Доказів повернення цього товару матеріали справи не містять.

Також із матеріалів справи вбачається, що 09.02.2018 за видатковою накладною №РН-0000057 Позивачем на користь Відповідача був поставлений товар (ветеринарні препарати) на суму 2843,08 грн. Цей товар Відповідачем було оплачено у повному обсязі, про що свідчить долучена до справи копія платіжного доручення № 5908 від 20.04.2018 на вказану суму.

Однак, відповідно до накладної повернення постачальнику № 80 від 10.07.2018 частину зазначеного товару на суму 1342,04 грн. Відповідач повернув Позивачу.

Оскільки Позивачем не були повернуті Відповідачу кошти за повернутий товар, то Позивач зменшив на цю суму заборгованість Відповідача за поставлений у квітні 2018 року товар.

Доказів сплати Відповідачем заборгованості за поставлений у квітні 2018 року спірний товар матеріали справи не містять. Зворотного Відповідачем не доведено. Таким чином, за Відповідачем обліковується заборгованість за цей товар у сумі 6008,08 грн.

Частинами 1, 2 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відтак, Відповідач повинен був здійснити оплату вартості поставленого Позивачем товару одразу ж після його прийняття.

Проте, Відповідач, як у встановлені строки, так і на дату судового розгляду, свого зобов`язання щодо оплати вартості поставленого товару у сумі 6008,08 грн. не виконав.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відтак, позовна вимога про стягнення з Відповідача 6008,08 грн. боргу є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов`язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З розрахунку Позивача вбачається, що ним за період та на суму прострочення нараховані Відповідачу 502,47 грн. інфляційних втрат та 252,34 грн. 3% річних.

Заперечень щодо здійснених Позивачем нарахувань та наведених ним сум, а також контррозрахунку нарахованих фінансових санкцій, Відповідачем суду надано не було.

Судом перевірено наданий Позивачем розрахунок вищевказаних сум фінансових санкцій, і визнано його обґрунтованим та арифметично правильним, а відтак, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Судові витрати у разі задоволення позову відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача.

Вирішуючи питання щодо суми судових витрат, які підлягають стягненню з Відповідача, суд зазначає наступне.

За розгляд вказаного позову Позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2007 грн., про що свідчить платіжне доручення № 343 від 20.09.2019.

Загальна сума заявлених позовних вимог (без судових витрат) складає 6762,87 грн. Заявлений до стягнення судовий збір та витрати за роботу з матеріалами з правознавства та консультаціями з юристами з оформлення судового позову у сумі 2000 грн. належать до судових витрат (ст. 123 ГПК України).

За подання вказаного позову, відповідно до статті 4 Закону України Про судовий збір , підлягає сплаті судовий збір у сумі 1921 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року).

Тому, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у вказаному розмірі.

Суд зазначає, що враховуючи вимоги статті 7 вказаного Закону різниця суми внесеного судового збору внаслідок переплати за клопотанням Позивача може бути повернута за ухвалою суду.

Суд не вбачає підстав для стягнення з Відповідача заявлених у позовній заяві 2000 грн. витрат за консультації з юристами та оформлення судового позову, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів понесення Відповідачем вказаних витрат.

Керуючись ст.ст. 86, 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агробизнес Консалт (03038, м. Київ, вул. Лінійна, буд. 17; ідентифікаційний код 35467913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ветасан (03115, м. Київ, вул. Верховинна, буд. 39, офіс 3; ідентифікаційний код 25384013) 6008,08 грн. (шість тисяч вісім гривень 8 копійок) боргу, 502,47 грн. (п`ятсот дві гривні 47 копійок) інфляційних втрат, 252,34 грн. (двісті п`ятдесят дві гривні 34 копійки) 3% річних, а також 1921 грн. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню) судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків