Рішення

від 16.12.2019 по справі 910/14565/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.12.2019Справа № 910/14565/19

За позовом Комунального підприємства теплових мереж Криворіжтепломережа

до Товариства з обмеженою відповідальністю ЮТ Проперті

про стягнення 20857,27 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

СУТЬ СПОРУ:

У жовтні 2019 року Комунальне підприємство теплових мереж Криворіжтепломережа (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з указаним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ЮТ Проперті (далі - Відповідач) 17360,31 грн. заборгованості за поставлену Відповідачу у період з 25.12.2016 до 06.04.2019 теплову енергію, а також нарахованої за прострочення сплати вказаної заборгованості 2028,26 грн. інфляційних втрат, 837,83 грн. 3% річних та 630,87 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору №1758 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару, укладеного 10.03.2010 між сторонами (далі - Договір).

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову (відзив), або будь-які інші письмові пояснення у справі та/або заяви процесуального характеру.

До матеріалів справи (до позовної заяви) залучені докази виконання Позивачем вимог ст. 172 ГПК України - надіслання Відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Судом також були вчинені всі належні дії для повідомлення Відповідача про відкриття судом провадження у справі - відповідна ухвала суду надсилалася на адресу місцезнаходження Відповідача, яка вказана у позові та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Про отримання Відповідачем 01.11.2019 за адресою його місцезнаходження вказаної ухвали суду свідчить залучене до матеріалів цієї справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

За відсутності відзиву суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

10.03.2010 між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Споживач) було укладено Договір, відповідно до якого Позивач відпускав Відповідачу теплову енергію в гарячій воді на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару на технологічні потреби, а Відповідач зобов`язувався оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у строки, передбачені цим Договором (пункт 1.1 Договору).

Об`єктом спірного теплоспоживання (відповідно до поданої Відповідачем заяви) з 01.04.2011 є нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, пр. Гагаріна, 51/67, загальною площею 68,2 кв. м. (далі - Приміщення).

Облік споживання теплової енергії здійснюється згідно з приладами обліку або розрахунковим способом, за їх відсутності, що передбачено пунктом 2.1 Договору.

На підставі вказаного Договору Позивач у спірний період з 25.12.2016 до 06.04.2019 поставляв до Приміщення теплову енергію, що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями актів про підключення та включення опалення до об`єкту теплопостачання, копіями протоколів про облік теплової енергії, виставленими Відповідачу за цей період рахунками-фактурами у яких вказувався об`єм споживання теплової енергії за відповідні періоди.

Вартість теплової енергії розраховувалась на підставі наступних тарифів: за період з 01.10.2016 до 29.12.2016 тариф за 1 Гкал 1465,97 грн. (з ПДВ) (згідно з постановою НКРЕКП № 1757 від 29.09.2016 для потреб інших споживачів); за період з 30.12.2016 до 23.02.2017 тариф за 1 Гкал 1761,66 грн. (з ПДВ) (згідно з постановою НКРЕКП № 2126 від 02.12.2016 для потреб інших споживачів); за період з 24.02.2017 до 04.01.2018 тариф за 1 Гкал 1917,64 грн. (з ПДВ) (згідно з постановою НКРЕКП № 151 від 01.02.2017 для потреб інших споживачів); за період з 05.01.2018 до 27.10.2018 тариф за 1 Гкал 2018,00 грн. (з ПДВ) (згідно з постановою НКРЕКП № 1529 від 28.12.2017 для потреб інших споживачів); за період з 28.10.2018 до 31.12.2018 тариф за 1 Гкал 2040,05 грн. (з ПДВ) (згідно з постановою НКРЕКП № 239 від 27.02.2018 для потреб інших споживачів); за період з 01.01.2019 до 06.04.2019 тариф за 1 Гкал 1715,15 грн. (з ПДВ) (згідно з постановою НКРЕКП № 1715 від 10.12.2018 для потреб інших споживачів).

Матеріали справи не містять доказів того, що Відповідачем були висловлені якісь претензії щодо кількості, якості чи вартості поставленої теплової енергії. Відповідач не надав суду відповідних заперечень і доказів на спростування зазначеного.

Відповідно до пункту 3.1 Договору оплата за відпущену теплову енергію проводиться Відповідачем щомісяця, самостійно, в грошовій формі, до 15-го числа місяця наступного за розрахунковим.

Проте, як зазначає Позивач, у період з 25.12.2016 до 06.04.2019 Відповідач неналежним чином та не в установлені Договором строки виконував свій обов`язок щодо розрахунків за Договором за поставлену йому теплову енергію, внаслідок чого за вказаний період у нього утворився перед Позивачем борг у сумі 17360,31 грн.

Зворотного матеріали справи не містять, а також Відповідачем жодним чином не спростовано вказану обставину.

Враховуючи наведені докази та положення статей 74, 79 ГПК України, суд вважає доведеною обставину постачання на користь Відповідача теплової енергії та наявності у останнього заборгованості з її оплати у вказаній вище сумі.

За своєю правовою природою Договір є договором енергопостачання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Однак, як слідує з пояснень Позивача, та не спростовується матеріалами справи, Відповідач у порушення умов Договору та зазначених вимог закону свої зобов`язання з оплати отриманої теплової енергії виконав не у повному обсязі, внаслідок чого за Відповідачем обліковується за спірний період заборгованість у сумі 17360,31 грн., яка Відповідачем належними та допустимими доказами не спростована.

Доказів оплати вищевказаної суми боргу станом на момент вирішення спору матеріали справи не містять.

Судом встановлено, що Відповідачем в установлені Договором строки не було сплачено Позивачу спірну суму заборгованості.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов`язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно з частиною 1 статті 230 та частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України пеня за цим Кодексом визнається штрафною санкцією, нарахування якої, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 3.3 Договору якщо Споживач (Відповідач) не здійснив оплату за відпущену теплову енергію у термін, встановлений пунктом 3.1 Договору, то він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З доданих до позовної заяви детальних розрахунків Позивача вбачається, що ним за період та на суму прострочення нараховані Відповідачу 2028,26 грн. інфляційних втрат, 837,83 грн. 3% річних та 630,87 грн. пені. Інфляційні втрати нараховувались за загальний період з березня 2017 року до серпня 2019 року, 3% річних нараховані за загальний період з 16.02.2017 до 20.09.2019, а пеня нарахована за загальний період з 18.12.2018 до 20.09.2019.

Заперечень щодо здійснених Позивачем нарахувань та наведених ним сум, а також контррозрахунку нарахованої заборгованості та штрафних і фінансових санкцій, Відповідачем суду надано не було.

Судом перевірено наданий Позивачем розрахунок вищевказаних сум фінансових та штрафних санкцій, і визнано його обґрунтованим та арифметично правильним, і таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України, а відтак, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЮТ Проперті (03058, м. Київ, вул. Польова, буд. 61-А; ідентифікаційний код 35677612) на користь Комунального підприємства теплових мереж Криворіжтепломережа (50000, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, пров. Дежньова, буд. 9; ідентифікаційний код 03342184) 17360,31 грн. (сімнадцять тисяч триста шістдесят гривень 31 копійку) заборгованості за теплову енергію, 2028,26 грн. (дві тисячі двадцять вісім гривень 26 копійок) інфляційних втрат, 837,83 грн. (вісімсот тридцять сім гривень 83 копійки) 3% річних, 630,87 грн. (шістсот тридцять гривень 87 копійок) пені, а також 1921 грн. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню) судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків