Рішення

від 16.12.2019 по справі 910/15131/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.12.2019Справа № 910/15131/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. , розглянувши

матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ "СОКІЛ" (04074, місто

Київ, вулиця Бережанська, будинок 4)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСАТ" (03115, місто Київ,

проспект Перемоги, будинок 89-А)

про стягнення 43 783,92 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БЦ "СОКІЛ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСАТ" про стягнення 43 783, 92 грн., у тому числі 39 500, 00 грн. - основного боргу по сплаті орендної плати, 672, 49 грн. - основного боргу по комунальних платежах, 3 320, 33 грн. - пені, 291, 10 грн. - відсотки за користування грошовими коштами.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач у період з травня 2019 року по жовтень 2019 року не сплатив вартість орендної плати та комунальних послуг за договором № 592 оренди нерухомого майна від 01.12.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строки надання сторонами відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

До Господарського суду міста Києва 09.12.2019 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, у зв`язку з чим просив стягнути з відповідача суму у загальному розмірі 51 712, 06 грн., з яких: основний борг по сплаті орендної плати - 45 500, 00 грн., основний борг по комунальних платежах - 672, 49 грн., пеня - 5092, 13 грн., відсотки за користування грошовими коштами - 447, 44 грн.

Пунктом 2 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини третьої статті 252 Господарського процесуального кодексу України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Провадження у даній справі відкрито ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2019, у зв`язку з чим, враховуючи положення пункту 2 частини другої статті 46 та частини третьої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, позивач мав право звернутися до суду із заявою про збільшення розміру позовних вимог у строк до 30.11.2019 року.

Враховуючи, що всупереч вищевказаних положень чинного законодавства, заява про збільшення розміру позовних вимог була подана позивачем після тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, суд залишив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ "СОКІЛ" про збільшення розміру позовних вимог без розгляду на підставі статті 118 Господарського процесуального кодексу України.

Станом на день ухвалення рішення у даній справі відповідачем відзиву або інших документів суду не надано.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 01.12.2016 укладено договір оренди нерухомого майна № 592, згідно з умовами якого позивач зобов`язався передати у строкове платне користування частину даху будинку, загальною площею 5, 00 кв. м., що знаходиться у місті Києві, по вулиці Бережанська, 4, а відповідач - прийняти об`єкт оренди та вносити плату за користування.

Пунктом 2.1 договору оренди № 592 від 01.12.2016 датою початку використання об`єкту оренди відповідачем є дата підписання сторонами акта прийому-передачі об`єкту оренди, що з моменту підписання є невід`ємною частиною цього договору.

На виконання умов договору оренди № 592 від 01.12.2016 сторонами 01.12.2016 підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди № 1.

Відповідно до пункту 11.1 договору оренди № 592 від 01.12.2016 договір укладений на 12 місяців.

Сторонами у справі укладено 01.12.2018 додаткову угоду № 2, згідно з умовами якої строк дії договору оренди № 592 від 01.12.2016 продовжено до 30.11.2019 включно, розмір орендної плати встановлено у сумі 6 500, 00 грн.

Відповідно до пункту 3.1 договору оренди № 592 від 01.12.2016 відповідач зобов`язується вносити позивачу відповідно до умов договору фіксовану плату за користування об`єктом оренди та інші платежі, визначені договором.

Пунктом 3.4 договору оренди № 592 від 01.12.2016 встановлено, що орендна плата за користування об`єктом оренди сплачується відповідачем незалежно від наслідків його господарської діяльності, щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок позивача, згідно виставлених рахунків. У разі відсутності у відповідача рахунку на оплату орендної плати за будь-яких причин, відповідач зобов`язаний сплатити орендну плату у зазначений у цьому пункті термін.

Згідно пункту 3.6 договору оренди № 592 від 01.12.2016 до інших платежів за договором належить компенсація вартості спожитої електроенергії, яка проводиться відповідачем на користь позивача на підставі рахунків позивача у відповідності з показаннями лічильника електроенергії згідно тарифів, за якими орендодавець розраховується з постачальником електроенергії в строк та порядку, визначеними пунктами 3.3., 3.4 цього договору.

Позивач вказує, що відповідач не здійснив оплати за оренду майна у розмірі 39 500, 00 грн. за період 11.05.2019 - 11.10.2019 та не оплатив комунальні платежі у розмірі 672, 00 грн. за червень 2019 року.

Позивач 24.09.2019 надіслав відповідачу лист з вимогою погасити заборгованість відповідно до умов договору оренди № 592 від 01.12.2016.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно частини третьої статті 285 Господарського кодексу України орендар зобов`язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Частиною четвертою статті 286 Господарського кодексу України строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

На час ухвалення рішення у справі відповідачем не надано доказів виконання свого грошового зобов`язання перед позивачем.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення основної суми боргу у загальному розмірі 39 500,00 грн. за період 11.05.2019 - 11.10.2019 та боргу за комунальні платежі у розмірі 672, 00 грн. за червень 2019 року є правомірними і підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3320, 33 грн. - пені та 291, 10 грн. - 3% річних, нарахованих за період з 11.05.2019 - 22.10.2019.

Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частиною другою статті 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 8.2 договору оренди № 592 від 01.12.2016 встановлено, що за несвоєчасне перерахування орендної плати, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем здійснено нарахування пені у розмірі 3320, 33 грн. за період з 11.05.2019 по 11.10.2019 у зв`язку з невиконанням відповідачем свого грошового зобов`язання.

Судом перевірено розрахунок пені, нарахованої за порушення умов договору оренди № 592 від 01.12.2016, та встановлено, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному розмірі.

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 291, 10 грн., нарахованих за період з 11.05.2019 - 22.10.2019.

Судом перевірено наведений у позовній заяві розрахунок 3% річних та визнано його арифметично вірним, тому до стягнення підлягає 291, 10 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ "СОКІЛ" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСАТ" (03115, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 89-А, ідентифікаційний код 33689783) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ "СОКІЛ" (04074, місто Київ, вулиця Бережанська, будинок 4, ідентифікаційний код 03928180) 39 500 (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. - основного боргу по сплаті орендної плати, 672 (шістсот сімдесят дві) грн. 49 коп. - основного боргу по комунальних платежах, 3 320 (три тисячі триста двадцять) грн. 33 коп. - пені, 291 (двісті дев`яносто одна) грн. 10 коп. - відсотків за користування грошовими коштами та 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.Ю.Кирилюк