Рішення

від 13.12.2019 по справі 910/12404/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.12.2019Справа № 910/12404/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., дослідивши матеріали справи

за позовом державної установи Інститут економіки та прогнозування НАН України

до приватного акціонерного товариства Вищий навчальний заклад Національна академія управління

про стягнення 140249,81 грн.,

Представники:

не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернувся з позовом державна установа Інститут економіки та прогнозування НАН України до приватного акціонерного товариства Вищий навчальний заклад Національна академія управління про стягнення 144248,42 грн., з яких: 86250,92 грн. боргу, 24657,31 грн. інфляційних, 8961,67 грн. 3% річних, 19604,90 грн. пені, 3327,25 грн. штрафу, 1446,37 грн. відшкодування земельного податку, 2200,00 відшкодування вартості незалежної оцінки об`єкту оренди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконував умови договору оренди № 9 майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України, від 01.03.2016.

Суд своєю ухвалою від 19.09.2019, на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, залишив позовну заяву без руху. Встановив державній установі Інститут економіки та прогнозування НАН України спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: подачі розрахунку суми боргу у розмірі 86250,92 грн., зазначивши період та порядок його виникнення; подачі нормативного обґрунтування нарахування пені, штрафу та 3% річних на суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог до 140249,81 грн., з яких: 86250,92 грн. боргу, 24657,31 грн. інфляційних, 8961,67 грн. 3% річних, 15606,29 грн. пені, 3327,25 грн. штрафу, 1446,37 грн. відшкодування земельного податку.

За таких обставин суд не розглядає вимогу про стягнення 2200,00 відшкодування вартості незалежної оцінки об`єкту оренди

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав позовні вимоги на суму 21041,82 грн. (орендна плата за жовтень 2016 року), зазначивши, що фактично з 01.11.2016 не використовував орендовані приміщення.

Відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення боргу, що виник до 10.09.2016.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.03.2016 державна установа Інститут економіки та прогнозування НАН України (орендодавець) та приватне акціонерне товариство Вищий навчальний заклад Національна академія управління (орендар) уклали договір оренди № 9 майна, що належить до майнового комплексу НАН України (далі - Договір).

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації Договору) та акта приймання-передачі майна.

Згідно з п. 3.1 Договору крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю за розрахунками орендодавця відшкодування податку на землю.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Індекси інфляції розраховуються Державною службою статистики України. Згідно з ст. 9 Прикінцевих положень ЗУ Про Державний бюджет України на 2016 рік від 25.12.2016 № 928-VIII, дію ст. 10 ЗУ Про оренду державного та комунального майна в частині індексації орендної плати зупинена на 2016 рік (п. 3.3 Договору).

Відповідно до 3.4 Договору орендна плата перераховується орендарем у повному обсязі (незалежно від наслідків своєї господарської діяльності) відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

За актом приймання-передачі від 01.11.2016 орендар повернув орендодавцеві майно.

Позивач виставив відповідачеві рахунки на відшкодування земельного податку на суму 1466,37 грн.

Відповідач не відшкодував позивачеві земельний податок.

Відповідач в 2016 році не сплатив орендну плату у розмірі 86250,92 грн. (2083,82 (червень)+21041,82 (липень)+21041,82 (серпень) + 21041,82 (вересень)+ 21041,82 (жовтень)).

Після звернення позивача з цим позовом до суду, відповідач не сплатив 86250,92 грн. боргу з орендної плати та 1466,37 грн. відшкодування земельного податку.

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт наявності у відповідача перед позивачем 86250,92 грн. боргу з орендної плати та 1466,37 грн. боргу з відшкодування земельного податку належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Оскільки позивач звернувся з позовом до суду 10.09.2019, він пропустив трирічний строк, протягом якого міг звернутися до суду з вимогами про стягнення боргу з орендної плати за червень, липень та серпень 2016 року.

Виходячи з того, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України), вимоги позивача про стягнення 44167,28 грн. боргу з орендної плати задоволенню не підлягають.

Таким чином суд задовольняє вимоги позивача про стягнення з відповідача 42083,64 грн. боргу з орендної плати та 1466,37 грн. відшкодування земельного податку.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

За пунктами 3.7, 3.8 Договору орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь орендодавця відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати; у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі 3% від суми такої заборгованості.

Позивач заявив до стягнення з відповідача 15606,29 грн. пені за період з 16.10.2016 по 16.04.2018 та 3327,25 грн. штрафу.

Позивач нарахував пеню та штраф на суму 110908,23 грн. (86250,92 грн. боргу + 24657,31 грн. інфляційних), що суперечить нормам чинного законодавства.

Оскільки позивач пропустив річний строк для звернення з позовом про стягнення неустойки суд не здійснює розрахунок пені та штрафу та відмовляє у стягненні 15606,29 грн. пені та 3327,25 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов`язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком суду до стягнення з відповідача підлягає 12017,33 грн. інфляційних за період з січня 2017 року по липень 2019 року (42083,64*1,286) та 3400,13 грн. 3% річних за період з 01.01.2017 по 10.09.2019 (983 дні).

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 42083,64 грн. боргу, 12017,33 грн. інфляційних, 3400,13 грн. 3% річних, 1466,37 грн. відшкодування земельного податку, а загалом 58967,47 грн. Суд відмовляє в іншій частині позову.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позов державної установи Інститут економіки та прогнозування НАН України до приватного акціонерного товариства Вищий навчальний заклад Національна академія управління .

Стягнути з приватного акціонерного товариства Вищий навчальний заклад Національна академія управління (вул. Гната Юри, 9, м. Київ, 03148, код 16476880 ) на користь державної установи Інститут економіки та прогнозування НАН України (вул. Панаса Мирного, 26, м. Київ, 01011, код 25199155) 42083,64 грн. боргу, 12017,33 грн. інфляційних, 3400,13 грн. 3% річних, 1466,37 грн. відшкодування земельного податку, 884,51 грн. судового збору.

Відмовити іншій частині позову.

Повернути державній установі Інститут економіки та прогнозування НАН України (вул. Панаса Мирного, 26, м. Київ, 01011, код 25199155) 59,99 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України .

Суддя С. А. Ковтун