Рішення

від 06.12.2019 по справі 923/668/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2019 року м. Херсон Справа № 923/668/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. за участю секретаря судового засідання Степанової Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі позивача: Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (73036, м.Херсон, вул. Університетська, 136-а, код ЄДРПОУ 38697542)

до Фермерського господарства "ТАМ" (75540, Херсонська область, Генічеський район, с.Новогригорівка, вул. Пушкіна, 25, ідентифікаційний код 21301349)

про вилучення та повернення земельної ділянки

за участю прокурора Волкової Н.М., посвідчення № 046508 від 29.03.2017;

та представників сторін:

від позивача: Глібова О.Д., представник, довіреність № 32-21-0.62-122/62-19 від 21.10.2019;

від відповідача: не прибув.

Керівник Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до Фермерського господарства "ТАМ" (надалі - відповідач), яким просить з урахуванням зміни предмету позову суд вилучити у Фермерського господарства ТАМ (ЄДРПОУ 21301349, 75540, Херсонська область, Генічеський район, с. Новогригорівка, вул. Пушкіна, 25) та повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Херсонській області земельну ділянку загальною площею 36,1638 га вартістю 884 204,91 грн. кадастровий номер 6522181000:04:001:0426, яка знаходиться в адміністративних межах Новогригорівської сільської ради Генічеського району Херсонської області.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 09.08.2019 було відкрито провадження у справі та визначено, що справа розглядається за правилами загального позовного провадження. Ухвалою від 07.11.2019 було закрито підготовче провадження та суд перейшов до розгляду справи по суті.

В судовому засіданні від 06.12.2019 оголошено вступну та резолютивну частину рішення у справі.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач забезпечив явку свого представника - голови фермерського господарства Сурухіна А.Г. тільки в судове засідання від 20.09.2019 на стадії проведення підготовчого провадження. В судовому засіданні суд роз`яснив право відповідача скористатись правничої допомогою. Однак, в наступні засідання представник відповідача не прибув.

Суд прийшов до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце розгляду у належний спосіб, однак, відповідач направив тільки відзив на позовні вимоги, свого представника не направив. При таких обставинах, відсутність представника відповідача не складає перешкоди у розгляді справи по суті.

В відзиві відповідач не визнає позовні вимоги, оскільки він вважає, що з огляду на лист ГУ Держагеокадастру у Херсонській області від 19.06.2019 № 10-21-0.6-3011/2-19 за яким на запит Генічеської місцевої прокуратури головне управління повідомило, що у нього відсутні підстави позиватись до суду, оскільки не встановлено обставин, які зумовлюють звернення до суду, а дії органів владних повноважень та місцевого самоврядування спрямовані на позбавлення суб`єктів права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у ст.141 ЗК України є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Відповідач пояснив, що згідно з рішенням районної ради народних депутатів Генічеського району Херсонської області від 05.11.1993 ОСОБА_1 передано у постійне користування земельну ділянку площею 48,00 га на території Новогригорівської сільської ради Генічеського району Херсонської області для ведення фермерського господарства і видано державний акт на право постійного користування землею від 17.01.1994 серії ХС-VII-IV, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №292.

ОСОБА_1 після отримання державного акта на право постійного користування землею створив і зареєстрував ФГ "ТАМ", яке із дати свого заснування користувалося земельною ділянкою.

Розпорядженням голови Генічеської РДА від 05.10.2005 №565 ОСОБА_1 було передано безоплатно у власність земельну ділянку розміром 10,94 га зі складу 48,00 га земель наданих йому в постійне користування. Але всі 48,00 га (у складі - земельна ділянка кадастровий номер 6522181000:02:003:0355 розміром 36,00 га та земельна ділянка кадастровий номер 6522181000:02:003:0171 розміром 10,94 га), до даного часу використовує ФГ ТАМ , не зважаючи на їх різний правовий титул.

Спеціальним законом, яким визначені особливості створення фермерського господарства та врегулювані особливості діяльності, права та обов`язки цієї особи і її засновника, на час надання земельної ділянки ОСОБА_1 та створення ФГ ТАМ був Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" від 20.12.1991 (далі - Закон про СФГ), а на час звернення прокуратури з цим позовом - Закон України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003.

Частиною першою статті 2 Закону про СФГ визначено, що селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Закон про СФГ передбачав реєстрацію СФГ як юридичної особи.

Закон про ФГ (частина четверта статті 1 Закону про ФГ) також встановлював, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи (зі змінами, які набули чинності з 01.05.2016, ФГ могло бути зареєстроване як юридична особа або фізична особа - підприємець).

На думку відповідача, Закон про СФГ та Закон про ФГ передбачають можливість створення СФГ (ФГ) як юридичної особи, тобто особи з окремою правосуб`єктністю.

Частиною другою статті 9 Закону про СФГ передбачено, що після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи.

Відповідач звертає увагу, що законом було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової передумови для набуття СФГ правосуб`єктності. Також одержання земельної ділянки для ведення СФГ вимагало у подальшому здійснити реєстрацію СФГ. Тобто закон не передбачав права використовувати земельну ділянку, надану у користування для ведення СФГ, без створення такого СФГ.

Разом з тим Державний акт на право постійного користування землею видається на ім`я голови СФГ відповідно до частини п`ятої статті 2 Закону про СФГ. На час видачі акта СФГ як юридична особа ще не існує.

Відповідач звернув увагу, що особливості створення СФГ (ФГ) полягають у тому, що:

- обов`язковою передумовою створення СФГ (ФГ) є набуття засновником (майбутнім головою відповідно до Закону про СФГ права на земельну ділянку, надану для ведення СФГ (ФГ);

- коло учасників селянського СФГ (ФГ) є обмеженим та має родинно-трудову ознаку, відповідно до якої фермерське господарство може бути створене одним або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї відповідно до закону, а особи, у тому числі родичі, які працюють за трудовим договором (контрактом, угодою), не є членами СФГ (ФГ) (частина друга статті 2 Закону про СФГ, частина перша статті 3 Закону про ФГ).

Відповідач звертає увагу, що відносини, пов`язані з вступом ОСОБА_2 до складу членів ФГ ТАМ , заміни ним ОСОБА_1 на посаді голови ФГ, позивачем перевірялись, а відповідні обставини встановлювались, оскільки до позовної заяви доданий витяг з АІС ЄДР щодо ФГ ТАМ .

На думку відповідача, в системно-логічному зв`язку з нормами Закону про СФГ знаходились норми статті 27 Земельного кодексу України 1990 року (у редакції, чинній на час створення ФГ ТАМ ), якими встановлено підстави припинення користування земельною ділянкою. Пунктом 3 частини першої статті 27 ЗК України встановлено спеціальну підставу - припинення СФГ.

Відповідач доводить, що одержання правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельної ділянки для ведення СФГ є необхідною передумовою набуття СФГ правосуб`єктності як юридичної особи, а припинення СФГ було підставою для припинення права користування земельною ділянкою. При цьому використання такої земельної ділянки без створення СФГ законом передбачено не було.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд

в с т а н о в и в:

До суду звернувся керівник Генічеської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастра у Херсонській області. Своє звернення він обґрунтовує наступним.

Відповідно до приписів ст. 131 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 15 Закону України Про прокуратуру (далі - Закон) визначено статус прокурора. Відповідно до п. 14 ч. 1 цієї норми статус прокурора має заступник керівника місцевої прокуратури.

Частиною 1 статті 24 Закону передбачено право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства Генеральним прокурором України, його першим заступником та заступниками, керівниками регіональних та місцевих прокуратур, їх першими заступниками та заступниками.

Отже, керівник Генічеської місцевої прокуратури має право на звернення до господарського суду із позовною заявою.

За приписами частини 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, у позовній заяві обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Підстави для звернення прокурора до суду визначено у ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , відповідно до якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави , висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих, зокрема, на охорону землі як національного багатства.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У даному випадку прокурором встановлено порушення інтересів держави, яке полягає у незаконному користуванні ФГ ТАМ земельною ділянкою державної власності та недоотриманні бюджетом коштів внаслідок такого використання.

Так, відповідно до приписів ст. ст. 13, 14 Конституції України, ст. 1 ЗК України земля є власністю Українського народу, основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 2 Закону України Про охорону земель визначено, що об`єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Законність відчуження прав на землю та її раціональне використання становить посилений суспільний інтерес. Додержання законності при набутті прав користування земельними ділянками є невід`ємними складовими земельної реформи. Протидія незаконному заволодінню правами на землі державної та комунальної власності мас важливе значення для економіки та безпеки держави.

У свою чергу, слід зазначити, що держава є інститутом, який покликаний впорядкувати відносини у різних сферах суспільного життя. Таке врегулювання відбувається шляхом прийняття законодавчим органом України законів і забезпеченням їх належного виконання, дотримання. Порушення вимог законів, унеможливлює, ускладнює реалізацію державної політики на певному напрямку або зводить нанівець мету, заради досягнення якої прийнято певний нормативно-правовий акт. Так, суспільні відносини у земельній сфері врегульовано передусім нормами Земельного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами.

Як було зазначено вище, Земельним Кодексом України передбачено чіткий порядок і підстави набуття права на землю державної (комунальної) власності. Однак, відповідач використовує землі державної власності за відсутності правових підстав всупереч встановленому законом порядку (ст.ст. 125, 126 ЗК України), чим грубо порушує інтереси держави.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства у конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Трегубенко проти України від 02.11.2004 категорично ствердив, що правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес (п.54 рішення).

Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами аукціону, крім випадків, встановлених ч. 2-3 ст. 134 цього Кодексу.

Так, вивченням опублікованих на сайті Держгеокадастру України лотів щодо продажу у минулому та поточному роках на земельних торгах права оренди земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарською виробництва встановлено, що стартова ціна (стартовий розмір річної орендної плати) визначається в межах 4-7 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а крок аукціону становить 0,5 % від стартового розміру річної плати. До того ж орендна плата значно зростає в процесі проведення торгів, у зв`язку з наявністю попиту на такі ділянки.

При цьому, згідно вказаної інформації ГУ ДФС в Херсонській області за використання земельної ділянки фермерським господарством сплачено земельного податку за 2018 рік - 3 509,34 грн., 2019 рік - 5281,2 грн.

Отже, ФГ ТАМ у зв`язку з використанням земельної ділянки площею 36,1638 та без правових підстав грубо порушено інтереси держави щодо законодавчо визначеного порядку користування землями сільськогосподарського призначення, а також спричинено матеріальну шкоду державі у вигляді недоотриманої орендної плати, що окрім іншого, порушує економічні інтереси держави.

Разом з тим, уповноваженим державою органом у даних правовідносинах - Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області, не вжито заходів до захисту порушених інтересів держави.

Так, згідно зі ст. 15 Земельного кодексу України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить, зокрема проведення відповідно до законодавства моніторингу та охорони земель.

Відповідно до вимог ст. 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Статтею 6 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель від 19 червня 2003 року № 963-ІV передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Так, постановою Кабінету Міністрів України за №15 від 14.01.2015 затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (надалі Положення). Державна служба України зпитань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів, (п. 1).

Згідно з пп. 1 п. 3 Положення основними завданнями Держгеокадастру є, зокрема, реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Крім того, з огляду на приписи ст. 122 ЗК України ГУ Держгеокадастру у Херсонській області розпорядником земель державної власності сільськогосподарського призначення у Херсонській області.

Таким чином, саме ГУ Держгеокадастру у Херсонській області реалізовує від імені держави правомочності власника, оскільки є розпорядником спірних земельних ділянок, одночасно, здійснюючи нагляд за дотриманням законодавства при їх використанні як контролюючий орган.

Також, як територіальний орган Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, ГУ Держгеокадастру у Херсонській області наділено повноваження на звернення до суду із позовом з метою реалізації, визначених законом функцій (за змістом ст. 28 Закону України Про центральні органи виконавчої влади ), Генічеською місцевою прокуратурою на адресу ГУ Держгеокадастру у Херсонській області 14.05.2019 за № 74/1/864 вих19 спрямовано лист з повідомленням про факти використання відповідачем земельної ділянки всупереч вимогам законодавства та вимогою про інформування вжитих Управлінням заходів на усунення вказаних порушень законодавства.

Водночас, 19.06.2019 за вих. № 10-21-0.6-3011/2-19 на адресу Генічеської місцевої прокуратури надійшов лист на запит прокуратури про те, що позови відділом не заявлялись, дія вищезазначеного акту не припинялась.

Зазначена позиція безумовно та беззаперечно вказує на усвідомлену пасивну поведінку уповноваженого органу. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої в ухвалі від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, ухвалі від 19.07.2018 у справі №822/1169/17, а також у постанові від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, "нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженою суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Таким чином, ГУ Держгеокадастру у Херсонській області не реалізовано надані законом повноваження та не здійснено захисту порушених інтересів держави, у тому числі засобами цивільно-правового реагування.

За таких обставин, прокурор з метою, щоб інтереси держави не залишились незахищеними, виконуючи саме субсидіарну роль, звертається до суду із цим позовом.

При таких обставинах, суд дійшов до висновку, що прокурор звернувся до суду в інтересах держави правомірно.

По суті позовних вимог суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 17.01.1994 року було видано Державний акт на право постійного користувався земельною ділянкою серія ХС-VII-IV для ведення селянського (фермерського) господарства загальною площею 48 га., земельна ділянка знаходиться в адміністративних межах Новогригорівської сільської ради Генічеського району, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 292 17.01.1994.

Розпорядженням голови Генічеської РДА від 22.10.2004 № 498/04 ОСОБА_1. було надано згоду на виділення в натурі земельної ділянки в розмірі середньої земельної частки (паю) із земель, наданих ОСОБА_1. на підставі державного акту на право постійного користування. Пунктом 4 вказаного розпорядження на залишок земель фермерського господарства, які не передаються безкоштовно у власність, зобов`язано укласти договір оренди згідно ЗУ Про оренду землі .

Розпорядженням голови Генічеської РДА від 06.10.2005 № 565 затверджено розроблену на підставі розпорядження № 498/04 від 22.10.2004 технічну документацію із землеустрою щодо передачі безоплатно у власність земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) ОСОБА_3 , вказану земельну ділянку передано у власність останньому.

За інформацією Генічеського відділу ГУ Держгеокадастру у Херсонській області за життя ОСОБА_1 розпорядженням голови Генічеської РДА від 05.10.2005 № 565 останньому було передано безоплатно у власність земельну ділянку у розмірі земельної частки (паю) із земель раніше наданих для ведення фермерського господарства в розмірі 10,94 га. Інша частина земельної ділянки площею 36,1638 га між членами фермерського господарства не розпайовувалась.

ОСОБА_1. помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, актовий запис про смерть № 3 від 02.02.2018.

Згідно відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ФГ ТАМ здійснює свою діяльність до цього часу. Керівником фермерського господарства з 01.11.2011 є ОСОБА_2 .

На цей час вказана ділянка площею 36,1638 га не може використовуватись ФГ ТАМ , що підтверджується інформацією Новогригорівської сільської ради та податковими деклараціями ФГ ТАМ , в яких господарство звітує за вказані землі та сплачує земельний податок.

Суд прийшов до висновку, що ФГ ТАМ упродовж 2018 - 2019 років безпідставно користується земельною ділянкою площею 36,1638 га в межах території Новогригорівської сільської ради Генічеського району.

Відповідно до ч.1 ст. 31 Земельного кодексу України землі фермерського господарства можуть складатися із:

а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;

в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Пункт 6 Перехідних положень Земельного кодексу України визначає, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Проте, обов`язок переоформлення права користування земельною ділянкою, який міститься у п.6 Перехідних положень Земельного кодексу України, визнаний неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005.

Отже, право постійного користування земельною ділянкою, набуте ОСОБА_1 у встановленому порядку не втрачається, а зберігається до його належного переоформлення.

Однак, за життя ОСОБА_1 своє право користування земельною ділянкою належним чином не переоформив, тому воно припинилося разом із його смертю і використанню не підлягає.

Як було встановлено судом, головою фермерського господарства є ОСОБА_2 .

Однак, земельна ділянка, яка була надана у постійне користування із земель державної власності померлому ОСОБА_1 не може використовуватися для подальшого ведення фермерського господарства ОСОБА_2 та повинна бути повернута до державної власності.

Водночас згідно з інформацією Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, викладеної у відзиві на позовну заяву прокурора, встановлено, що на підставі технічної документації із землеустрою щодо передачі безоплатно у власність земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) гр. ОСОБА_1 передана у власність земельна ділянка площею 10,94 га (кадастровий номер 6522181000:02:003:0171).

Земельна ділянка площею 36,0 га (кадастровий номер 6522181000:02:003:0355) сформована із залишку земельної ділянки, у відповідності до ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр перенесена до архівного шару Національної кадастрової системи.

02.08.2019 на підставі Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель здійснено реєстрацію земельної ділянки площею 36,1638 газ кадастровим номером 6522181000:04:001:0426.

Таким чином у незаконному володінні ФГ ТАМ перебуває земельна ділянка площею 36,1638 га (кадастровий номер 6522181000:04:001:0426).

Відповідно до Довідника показників нормативно-грошової оцінки сільськогосподарських угідь в Україні станом на 01.01.2019 нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Херсонській області становить 24 450 грн.

Тобто, вартість земельної ділянки 36,1638 га (ріллі) становить 884 204,91грн. ( 36,1638 га X 24 450 грн.=884 204,91 грн.).

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК). Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування, із збереженням її цільового призначення (ст. 1225 ЦК), та у разі підтвердження цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть також передаватися право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) та право користування чужим майном (сервітут). Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) установлюється договором між власником та особою, яка виявила бажання користуватися цією ділянкою. Крім того, емфітевзис може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування (ст. 407 ЦК).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК). Стаття 23 Закону від 19.06.2003 № 973-ІV Про фермерське господарство визначає, що успадкування фермерського господарства здійснюється відповідно до цього Закону. Так, згідно ст.19 вищевказаного Закону України до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством у результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, не заборонених законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями/спорудами/обладнанням; інші майнові права (у т.ч. на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами ФГ до його складеного капіталу. Між власником (ГУ Держгеокадастру у Херсонській області) та головою ФГ свого часу не укладалися договори, які передбачали б можливість передачі в порядку спадкування права користування землею сільгосппризначення (емфітевзис).

Таким чином, право користування землею, яке виникло в особи на підставі Державного акта на право постійного користування землею, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій воно належало.

Зазначена позиція узгоджується з постановами Верховного Суду України від 05.10.2016 у справі № 6-2329цс16, від 23.11.2016 у справі № 6-3113цс15, від 18.03.2019 у справі № 922/3312/17.

Разом з тим, спірна земельна ділянка продовжує використовуватись ФГ ТАМ , що підтверджується інформацією ДФС та податковими деклараціями вказаного господарства за 2018-2019 роки.

Статтею 1212 ЦК України визначені загальні положення про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Пунктом 1 вказаної статті передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Крім того, пунктом 2 даної статті визначено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Пунктом 3 статті 1212 ЦК України визначено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Враховуючи зазначене, земельна ділянка загальною площею 36,1638 га, яка знаходиться в адміністративних межах Новогригорівської сільської ради, незаконно використовується ФГ ТАМ головою якого на даний час являється ОСОБА_2 , а тому вказана земельна ділянка підлягає поверненню до державної власності.

При таких обставинах суд задовольняє позовні вимоги.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України, суд

у х в а л и в :

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Вилучити у Фермерського господарства "ТАМ" (75540, Херсонська область, Генічеський район, с.Новогригорівка, вул. Пушкіна, 25, ідентифікаційний код 21301349) та повернути земельну ділянку загальною площею 36,1638 га, вартістю 884 204,91 грн., кадастровий номер 6522181000:04:001:0426, яка знаходиться в адміністративних межах Новогригорівської сільської ради Генічеського району Херсонської області до земель державної власності Головному управлінню Держгеокадастру у Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. Університетська, 136-а, код ЄДРПОУ 38697542).

3.Стягнути Фермерського господарства "ТАМ" (75540, Херсонська область, Генічеський район, с.Новогригорівка, вул. Пушкіна, 25, ідентифікаційний код 21301349) на користь прокуратури Херсонської області (73000, м. Херсон, вул. Михайлівська, 33, код ЄДРПОУ 04851120) судові витрати у сумі 1921 грн.

4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 16.12.2019

Суддя Л.М. Немченко