Рішення

від 09.12.2019 по справі 927/884/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

09 грудня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/884/19 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Ноувен М.П.,

за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 927/884/19 розгляд якої здійснено у порядку спрощеного позовного провадження,

за позовом: Державного підприємства "Науково-інженерний центр зварювання та контролю в галузі атомної енергетики України Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України"

вул. Казимира Малевича,11, м. Київ, 03150

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Чернігівський завод радіоприладів"

вул. Захисників України, 25, м. Чернігів, 14030

про стягнення 351 761,77 грн

за участю представників:

позивача: Тодорович В.П., посвідчення № 20 від 04.04.2019, адвокат,

відповідача: не прибув.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державне підприємство "Науково-інженерний центр зварювання та контролю в галузі атомної енергетики України Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України", звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Чернігівський завод радіоприладів" про стягнення 351761,77 грн заборгованості, з яких: 282 600,00 грн авансового платежу, 19 782,00 грн штрафу, 34 601,07 грн пені, 5 371,35 грн 3% річних та 8 407,35 грн інфляційних.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.10.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання по розгляду справи по суті призначено на 18.11.2019, встановлено сторонам строки для надання відзиву на позов, заперечення на відзив.

У судовому засіданні 18.11.2019 судом оголошено перерву до 02.12.2019.

У судовому засіданні 02.12.2019 оголошено перерву до 09.12.2019.

Сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи в суді, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції.

У судовому засіданні 09.12.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 ГПК України.

Позиції учасників справи.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору № 2019-07 від 27.12.2018.

Відповідач у відзиві на позов від 04.11.2019 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення штрафних санкцій: пені, штрафу у розмірі 7% згідно ст. 231 ГК України, 3% річних та інфляційного збільшення згідно зі ст. 625 ЦК України.

В обґрунтування заперечень відповідач посилається на те, що відповідно до спірного договору строк поставки товару визначається у специфікаціях до даного договору, але у будь-якому випадку поставка продукції проводиться після надходження на рахунок Виконавця остаточного розрахунку за продукцію.

Остаточного розрахунку за продукцію проведено не було.

За таких обставин, відповідачем не порушені зобов`язання за договором.

Відзив на позов прийнято судом до розгляду, оскільки останній подано у встановлений судом строк.

Справа розглядається з урахуванням поданого відзиву.

18.11.2019 позивачем подана відповідь на відзив від 15.11.2019 відповідно до якого позивач просить прийняти дану відповідь на відзив та винести рішення про стягнення авансового платежу, штрафних санкцій з відповідача на користь позивача у сумі 351 761,77 грн, з яких авансовий платіж 282 600,00 грн., штраф 19 782 грн., пеня 34 601,07 грн., 3% річних 5 371,35 грн. та інфляційні витрати 8 407,35 грн.

Відповідь на відзив прийнята судом до розгляду, оскільки остання подана позивачем у строк, встановлений судом.

Справа розглядається з урахуванням поданої відповіді на відзив.

Будь - яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Перелік обставин, які є предметом доказування. Перелік доказів.

Враховуючи предмет та підстави позову, до обставин, які є предметом доказування у справі належать: наявність правових підстав для виникнення зобов`язань відповідача по суті спору, наявність факту прострочення зобов`язань, доведеність перерахування суми авансового платежу та наявність правових підстав для застосування до відповідача відповідальності за порушення грошових зобов`язань.

Позивачем на підтвердження своїх вимог надані наступні докази:

- копія договору № 2019-04 від 27.12.2018 з додатками,

- копії актів передачі давальницької сировини від 31.01.2019, від 07.03.2019,

- копія акту повернення не використаної давальницької сировини від 21.08.2019,

- копія претензії № 117 від 25.07.2019 з доказами направлення/отримання,

- копії виписок по рахунку,

- копії листів на підтвердження переписки між сторонами.

Обставини справи встановлені судом. Оцінка аргументів та нормативно -правове обґрунтування.

27.12.2018 між Державним підприємством Науково - інженерний центр зварювання та контролю в галузі атомної енергетики України інституту електрозварювання ім.. Є.О.Патона НАН України (далі - Замовник) та Приватним акціонерним товариством Чернігівський завод радіоприладів (далі - Виконавець) укладено договір № 2019-04 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Виконавець зобов`язується згідно з умовами цього Договору виготовити та передати у власність Замовника продукцію (далі - продукція), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити продукцію по найменуваннях, у кількості, за цінами та у строки, що зазначені в специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору.

Розділом 2 Договору Умови постачання сторони обумовили, що Строк поставки продукції визначається у специфікаціях цього договору, але в будь якому випадку поставка продукції проводиться після надходження на рахунок виконавця остаточного розрахунку за продукцію, здійсненого замовником у порядку, передбаченому пунктом 5.5. цього Договору. (п.2.1. Договору).

Відповідно до п. 2.2. Договору, поставка продукції здійснюється на умовах самовивозу зі складу Виконавця за адресою: м. Чернігів, вул. Захисників України, 25, якщо інше не буде визначено додатковою угодою до цього Договору.

Пунктом 2.3. даного Договору визначено, що до надходження на рахунок Виконавця від Замовника повної суми попередньої оплати, вказаної у відповідній специфікації, запуск у виробництво проводитись не буде.

Відповідно до п. 2.4. Договору, продукція, що поставляється, повинна відповідати конструкторській документації (далі - КД) на відповідну продукцію. КД на продукцію надається виконавцю замовником. У разі відсутності в КД змін, проведених відповідно до сповіщень, та/або виявлення в КД помилок, неточностей тощо, які впливають на процес виготовлення та якість продукції, строк виготовлення продукції збільшується на відповідну кількість днів, які було витрачено на проведення таких змін, усунення помилок, неточностей тощо.

Частиною 3 Давальницька сировина Договору сторони обумовили наступне: сторони домовилися, що за письмовою заявкою Замовника виготовлення продукції за цим Договором допускається з використанням давальницької сировини Замовника.

Відповідно до п. 3.2., 3.2.1., 3.2.2. Договору, у випадку виготовлення продукції з використанням давальницької сировини Замовника:

Сторони до відповідної специфікації укладають Перелік давальницької сировини; застосовність на одиницю продукції; одиниці виміру, кількість давальницької сировини на замовлення; а також найменування продукції, на яку передається давальницька сировина;

Замовник постачає давальницьку сировину на склад виконавця за свій рахунок не пізніше трьох календарних днів з дати перерахування Замовником попередньої оплати. Якість давальницької сировини, що постачається, повинна відповідати вимогам ТУ, ГОСТ або нормативним документам України (ТУ У, ДСТУ).

Пунктами 5.1., 5.2., 5.3., 5.4 Договору передбачено, що ціни за одиницю продукції, що поставляється за цим Договором, вказуються у відповідних специфікаціях до цього Договору. Сума договору складається з сум всіх операцій поставки продукції, здійснених сторонами в рамках цього Договору. Валюта розрахунків - гривня. Оплата продукції Замовником проводиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця, зазначений у розділі Юридичні адреси і Банківські реквізити сторін .

Відповідно до п. 5.5. Договору (у тому числі в редакції Протоколу узгодження розбіжностей від 22.01.2019) Замовник зобов`язується здійснити попередню оплату від вартості замовленої продукції (обсяги замовленої продукції та її вартість встановлені у специфікації). Розмір попередньої оплати на замовлену продукцію та строк її здійснення зазначаються у відповідних специфікаціях до цього Договору.

Попередня оплата вартості продукції здійснюється у наступному порядку: авансовий платіж в розмірі щонайменше 60 (шістдесят) відсотків від вартості замовленої продукції перераховується виконавцеві без вартості ПДВ.

Перерахування суми ПДВ (у розмірі 20% від суми авансового платежу, перерахованого в порядку, передбаченому п. 5.5.1.1. Договору) здійснюється після реєстрації Виконавцем податкової накладної у встановленому Податковим Кодексом України порядку.

Замовник зобов`язаний здійснимий остаточний розрахунок з Виконавцем за продукцію, визначену відповідною Специфікацією, протягом 10 (десяти) календарних днів з дня направлення Виконавцем на адресу Замовника (визначену у розділі ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ І БАНКІВСЬКІ РЕКВІЗИТИ СТОРІН ) письмового повідомлення про готовність продукції до постачання та рахунку на оплату (цінним листом з описом вкладеного).

Розділом 7 Договору визначено відповідальність сторін.

За порушення зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність передбачену цим Договором. За порушення строків поставки продукції Виконавець зобов`язаний сплатити Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості непоставленої в строк продукції за кожен день прострочення поставки, але не більше ніж за 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 9.3.Договору останній набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2019 року, але у будь-якому випадку до виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

22.01.2019 сторонами підписано протокол узгодження розбіжностей до Договору № 2019-04 від 27.12.2018, відповідно до якого сторони погодилися в Специфікації № 1 від 27.12.2018 (Додаток №1 до Договору) зміст графи Строк поставки продукції викласти в наступній редакції: 110 (сто десять) днів з дати настання сукупності умов: 1) отримання Виконавцем передоплати, передбаченої п. цієї Специфікації № 1 (не менше 60%); 2) отримання Виконавцем 100% давальницької сировини, передбаченої Переліком давальницької сировини до Специфікації № 1 ;

пункт 1 викласти в наступній редакції: 1. Замовник за цією Специфікацією № 1 від 27.12.2018 здійснює передоплату у розмірі не менше 60 (шістдесяти відсотків від вартості замовленої продукції).

Позивач належним чином виконав взяті на себе зобов`язання по договору № 2019-4 від 27.12.2018.

Актами передачі давальницької сировини від 31.01.2019 та від 07.03.2019 позивачем передано відповідачу давальницьку сировину для виготовлення продукції згідно з Договором № 2019-4 від 27.12.2018.

Відповідно до банківських виписок позивачем перераховано відповідачу в якості передоплати за Договором кошти в сумі 282 600 грн, а саме: 211 950,00 грн - 23.01.2019, 70 650,00 грн - 19.02.2019.

З урахуванням умов договору (110 днів з дати настання сукупності умов) поставка продукції повинна була здійснитись відповідачем у строк до 25.06.2019.

Доказів виконання умов договору відповідачем у строк матеріали справи не містять.

Позивач неодноразово звертався до відповідача листами з проханням повідомити про готовність продукції.

Листом № 400/187 від 12.06.2019 відповідач повідомив позивача про те, що ПрАТ ЧеЗаРа не має можливості виконати існуючий між підприємствами договір № 2019-04 від 27.12.2018 та змушене повернути перерахований підприємством аванс та давальницьку сировину.

Претензією № 117 від 25.07.2019 позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату 39 920,57 грн пені за невиконання відповідачем умов договору.

Відповідач отримав зазначену претензію 29.07.2019, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 0315066800521.

Листами № 127 від 31.07.2019, № 131 від 05.08.2019, № 134 від 12.08.2019, № 147 від 02.09.2019 позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення перерахованого авансу в сумі 282 600,00 грн.

21.08.2019 та 22.08.2019 сторони підписали акти повернення не використаної давальницької сировини на загальну суму 78 126,11 грн (без ПДВ).

Станом на день звернення позивача до суду відповідач суму 282 600 грн авансу не повернув.

За порушення відповідачем зобов`язань позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення 19 782,00 грн штрафу, 34 601,07 грн пені за період з 15.05.2019 по 22.09.2019, 5 371,35 грн 3% річних за період з 27.01.2019 по 22.09.2019, 8 407,35 грн інфляційних за період з лютого 2019 року по вересень 2019 року.

Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав у зв`язку з порушенням відповідачем своїх зобов`язань.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За своєю юридичною природою, укладений між сторонами договір є договором підряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно з ч.1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Судом встановлено, що на підставі укладеного між сторонами договору № 2019-04 від 27.12.2018 позивачем 23.01.2019 та 19.02.2019 сплачено відповідачу авансовий платіж в загальній сумі 282 600 грн та передано давальницьку сировину, що підтверджується актами передачі давальницької сировини від 31.01.2019 та від 07.03.2019.

З урахуванням умов договору поставки продукції повинна була здійснитись відповідачем у строк до 25.06.2019.

Відповідач свої зобов`язання по поставці продукції у строк не виконав.

Листом № 400/187 від 12.06.2019 відповідач повідомив позивача про те, що ПрАТ ЧеЗаРа не має можливості виконати існуючий між підприємствами договір № 2019-04 від 27.12.2018 та змушене повернути перерахований підприємством аванс та давальницьку сировину.

Проте, відповідач аванс не повернув, зобов`язання по Договору не виконав.

Крім того, відповідач у відзиві на позов не заперечив щодо вимог позивача про стягнення авансового платежу.

Відповідно до ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Станом на день вирішення справи судом, відповідачем не надано доказів повернення 282 600 грн авансового платежу.

За таких обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення 282 600 грн авансового платежу є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, визнані відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

Позивачем за прострочення виконання зобов`язання по поставці продукції нараховано та пред`явлено до стягнення 34 601,07 грн пені за період прострочення виконання зобов`язання з 15.05.2019 по 22.09.2019 та 19 782,00 грн штрафу.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Здійснивши перевірку розрахунку пені судом встановлено, що позивачем при здійсненні розрахунку невірно визначено дату настання строку поставки продукції, а тому пеня, належна до стягнення становить 23 475,17 грн за період прострочення зобов`язання з 26.06.2019 по 22.09.2019.

В решті вимог по стягненню пені в сумі 11 125,90 грн пені позов задоволенню не підлягає.

Здійснивши перевірку розрахунку штрафу судом встановлено, що вимоги по стягненню 19 782,00 грн штрафу є правомірними, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що при задоволенні вимог по стягненню пені та штрафу судом взято до уваги наступне:

Штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафної санкції, передбаченої абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, допускається за сукупності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір.

Відповідно до Статуту Державного підприємства Науково-інженерний центр зварювання та контролю в галузі атомної енергетики України Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України , затвердженого розпорядженням Президії НАН України від 16.03.2017 за № 194, останнє засновано на державній власності. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним Уповноваженим органом управління на праві оперативного управління.

Як встановлено судом, відповідач поставку продукції в строк, визначений договором, не здійснив, несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань за спірним Договором має саме негрошовий характер, порушено господарське зобов`язання що фінансується за рахунок Державного бюджету, допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з поставкою продукції, з вартості якого і вираховується у відсотковому відношенні розмір.

За таких обставин, застосування позивачем при нарахуванні штрафних санкцій положень ст. 231 ГК України з урахуванням п. 7.2. Договору є правомірним.

Що стосується заперечень відповідача щодо не передбачення штрафу умовами Договору, суд зазначає, що положення ч. 2 ст.231 ГК України носять імперативний характер і не є обов`язковими для погодження сторонами в Договорі.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов до уваги судом не приймаються на підставі вищевикладеного.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних та втрат від інфляції колегія суддів зазначає таке.

Положеннями статті 625 ЦК України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Оскільки стягнення з виконавця суми попередньої оплати, перерахованої за договором, не вважається грошовим зобов`язанням у розумінні статті 625 ЦК України, то застосування позивачем частини другої статті 625 ЦК України щодо нарахування до стягнення з відповідача суми інфляційних втрат та трьох процентів річних є помилковим.

За приписами статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.10.2017 у справі № 910/8318/16, а також у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 923/1151/17.

Сторони умовами Договору не передбачили розмір процентів за користування чужими коштами.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення 5 371,35 грн 3% річних за період з 27.01.2019 по 22.09.2019 та 8 407,35 грн інфляційних за період з лютого 2019 року по вересень 2019 року задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У рахуванням вищевикладеного, позовні вимоги про стягнення 282 600 грн авансового платежу, 23 475,17 грн пені за період з 26.06.2019 по 22.09.2019, 19 782,00 грн штрафу є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають стягненню з відповідача.

В решті вимог по стягненню 5 371,35 грн 3% річних, 8 407,35 грн інфляційних та 11 125,90 грн пені позов задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судовий збір в сумі 4887,86 грн покладається на відповідача, в сумі 388,57 грн - на позивача.

Керуючись ст.75,126,129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства Науково-інженерний центр зварювання та контролю в галузі атомної енергетики України Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона національної академії наук України , код 21474825 до Приватного акціонерного товариства Чернігівський завод радіоприладів , код 14307392 про стягнення 351 761,77 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Чернігівський завод радіоприладів , вул. Захисників України, 25, м. Чернігів, 14030, код 14307392 на користь Державного підприємства Науково-інженерний центр зварювання та контролю в галузі атомної енергетики України Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона національної академії наук України , вул. Казимира Малевича, 11, м. Київ, 03150, код 21474825, 282 600 грн авансового платежу, 23 475,17 грн пені, 19 782,00 грн штрафу, 4 887,86 грн судового збору.

3. В решті позову в частині стягнення 11 125,90 грн пені, 5 371,35 грн 3% річних, 8 407,35 грн інфляційних відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 16.12.2019.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя М.П. Ноувен