Ухвала

від 13.12.2019 по справі 522/18370/19

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/18370/19

Провадження № 1-кс/522/19722/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2019 року місто Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси - ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 32019160000000052 від 27.06.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, про скасування арешту майна

Учасники процесу:

заявник ОСОБА_3 ,

слідчий ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси із клопотанням про скасування арешту, мотивуючи наступним.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 19.11.2019 року по справі №522/18370/19, накладено арешт на вилучене в ході ряду обшуків за наступними адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 . За даними адресами були вилучені грошові кошти та речі які належать йому. Вилучені речі та грошові кошти необхідні для здійснення фінансово господарської діяльності в якості ФОП. Без наявності на торгівельних точках зазначених речей він не зможе здійснювати свою діяльність. Крім того, вилучені грошові кошти він планує використати з метою погашення збитків, спричинених державі.

Позиція учасників судового процесу.

Власник майна у судовому засіданні вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити..

Слідчий у судовому засіданні не заперечив щодо задоволення вимог клопотання.

Положення закону, якими керувався слідчий суддя при вирішенні клопотання.

Кримінальний процесуальний кодекс

Стаття 24.Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності

Частина 1. Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Стаття 170. Накладення арешту на майно

Частина 1. Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частина 2. Арешт майна допускається, з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частина 3. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Стаття 174.Скасування арешту майна

Частина1. Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ст. 13 Конституції України «держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності». Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправне позбавлений права власності (ст. 41 Конституції України).

Стаття 17. Загальної декларації прав людини проголошує право приватної власності як основне і невідчужуване право людини.

Відповідно до ст. 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім того, відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року)

Також, стаття 1 Першого протоколу, спрямована на захист особи від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи , спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський проти Польші» від 22.06.2004 року).

Відповідно до п. 1 Листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» від 05.04.2013року № 223-558/0/4-13, вирішуючи питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у кожному випадку розгляду відповідних клопотань слідчі судді зобов`язані сумлінно і принципово здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, діяти у межах і відповідно до вимог закону; перевіряти наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, з`ясовувати можливість досягнення мети, на яку посилається автор клопотання, без застосування цих заходів ; зважати, що незалежно від визначеного процесуальним законом суб`єкта ініціювання застосування заходів забезпечення обов`язок довести наявність трьох необхідних складових для їх застосування (ч. 3 ст. 132 КПК) покладається на слідчого та/або прокурора.

Стаття 132. Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Частина 3. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

Пункт 1. існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

Пункт 2. потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

Пункт 3. може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

З огляду на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчим суддям слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали.

2 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеської області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №32019160000000052 від 27.06.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Одеси у справі 522/18370/19-к від 19.11.2019 року накладено арешт на майно яке було вилучено під час ряду обшуків за наступними адресами: АДРЕСА_1 було вилучено грошові кошти в загальній сумі 383687 ( триста вісімдесят три тисячі шістсот вісімдесят сім) гривень; АДРЕСА_2 було вилучено грошові кошти в загальній сумі47676 (сорок сім тисяч шістсот сімдесят шість) гривень системний блок та відео реєстратор; м. Одеса, вул. Святослава Ріхтера, 129а було вилучено грошові кошти в загальній сумі 37740 (тридцять сім тисяч сімсот сорок) гривень та відео реєстратор; АДРЕСА_4 було вилучено грошові кошти в загальній сумі 126367 ( сто двадцять шість тисяч триста шістдесят сім) гривень та відео реєстратор; АДРЕСА_5 , було вилучено відео реєстратор.

Слідчим суддею накладено арешт на вилучене майно, задля перешкоджанню його втраті, знищенню чи перетворенню. В той же час, з моменту вилучення майна, та накладення на нього арешту, пройшов тривалий час, об`єктивно достатній для фіксації необхідних відомостей із вилучених документів та речей. Крім цього, слід погодитись із посиланням заявника, що подальше обмеження права власності є недоцільним.

З урахуванням вище наведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що справді, за вказаних у клопотанні обставин, арешт підлягає скасуванню.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 170-174, 372 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 32019160000000052 від 27.06.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 19.11.2019 року по справі №522/18370/19, з грошових коштів та речей, за наступними адерсами:

- АДРЕСА_1 було вилучено грошові кошти в загальній сумі 383687 ( триста вісімдесят три тисячі шістсот вісімдесят сім) гривень;

- АДРЕСА_2 було вилучено грошові кошти в загальній сумі47676 (сорок сім тисяч шістсот сімдесят шість) гривень системний блок та відео реєстратор;

- м. Одеса, вул. Святослава Ріхтера, 129а було вилучено грошові кошти в загальній сумі 37740 (тридцять сім тисяч сімсот сорок) гривень та відео реєстратор;

- АДРЕСА_4 було вилучено грошові кошти в загальній сумі 126367 ( сто двадцять шість тисяч триста шістдесят сім) гривень та відео реєстратор;

- Одеська обл., Овідіопольський район, с.Нова Долина, вул.Крупська,2, було вилучено відео реєстратор.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчийсуддя ОСОБА_1

13.12.2019