Рішення

від 04.12.2019 по справі 361/1493/19

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/1493/19

Провадження № 2/361/1915/19

04.12.2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2019 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

судді - Сердинського В.С.

при секретарі - Мищенко С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом Комунального підприємства Оздоровчо-реабілітаційний центр Броварської міської ради Київської області до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування збитків,

у с т а н о в и в:

КП Оздоровчо-реабілітаційний центр Броварської міської ради Київської області звернулося з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування збитків.

Позивач зазначав, що Північним офісом Держаудитслужби, відповідно до п. 1.3.1.2 Плану проведення входів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на II квартал 2018 року, проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності в Комунальному підприємстві Оздоровчо-реабілітаційний центр (надалі - КП ОРЦ ) за період з 01.01.2015 р. по 01.05.2018 р., якою встановлено ряд порушень, що відображені в акті ревізії від 10.08.2018 р. №031-30/559.

Зокрема, ревізією дотримання законодавства при нарахуванні та виплаті працівникам допомог, премій, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, проведенною шляхом співставлення наказів з даними особових рахунків працівників встановлено, що в березні 2018 року ОСОБА_2 , яка перебувала на посаді директора підприємства, виплачено матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань заступнику директора ОСОБА_1 в сумі 12365,27 грн., що не передбачено умовами Колективного договору, чим порушено ст.97 Кодексу законів про працю, ст.15 Закону України Про оплату праці , ст.9 Закону України Про колективні договори і угоди .

Вищевказене призвело до зайвого нарахування та виплати у березні 2018 року матеріальної допомоги заступнику директора ОСОБА_1 в сумі 12365,27 грн., всупереч законодавству та до зайвого нарахування єдиного соціального внеску на суму 1039,90 грн., чим завдано підприємству матеріальну шкоду (збитки) на загальну суму 13405,17 грн.

На виконання вимоги Північного офісу Держаудитслужби від 21.08.2018 р. №26-081-14-14/7640 КП ОРЦ були направлені листи №72 від 11.09.2018 р. ОСОБА_2 та №73 від 11.09.2018 р. ОСОБА_1 з пропозицією протягом 15 робочих днів з моменту вручення цього листа добровільно покрити матеріальну шкоду, завдану підприємству.

Дані листи були повернуті відправнику з відміткою поштового відділення за закінченням терміну зберігання .

22.12.2018 р. за №99 на адресу відповідача був повторно направлений лист з пропозицією протягом 15 робочих днів з моменту вручення цього листа добровільно покрити матеріальну шкоду, завдану підприємству.

14.01.2019 р. даний лист був вручений особисто відповідачу, але на момент подання позовної заяви грошові кошти на загальну суму 13405,17 грн. добровільно повернуті не були.

Оскільки відповідач добровільно відмовляється відшкодувати завдану позивачу шкоду, позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 зайво нараховану та виплачену матеріальну допомогу у розмірі 12365,27 грн. та зайво нарахований єдиний соціальний внесок у сумі 1039,90 грн., на загальну суму 13405,17 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн.

12 листопада 2019 року позивачем подано уточнюючу позовну заяву, в якій просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 тільки витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн., у зв`язку із добровільною сплатою останньою завданої підприємству матеріальної шкоди у розмірі 13405,17 грн.

В судове засідання представник позивача КП Оздоровчо-реабілітаційний центр Броварської міської ради Київської області не з`явився, до суду надійшла заява директора КП ОРЦ ОСОБА_3 про розгляд справи у відсутність представника, за наявними в матеріалах справи документами.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не заявилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

В судове засідання третя особа ОСОБА_2 не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Судом встановлено, що ревізією дотримання законодавства при нарахуванні та виплаті працівникам допомог, премій, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, проведенною шляхом співставлення наказів з даними особових рахунків працівників встановлено, що в березні 2018 року ОСОБА_2 , яка перебувала на посаді директора підприємства, виплачено матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань заступнику директора ОСОБА_1 в сумі 12365,27 грн., що не передбачено умовами Колективного договору, чим порушено ст.97 Кодексу законів про працю, ст.15 Закону України Про оплату праці , ст.9 Закону України Про колективні договори і угоди .

Вищевказене призвело до зайвого нарахування та виплати у березні 2018 року матеріальної допомоги заступнику директора ОСОБА_1 в сумі 12365,27 грн., всупереч законодавству та до зайвого нарахування єдиного соціального внеску на суму 1039,90 грн., чим завдано підприємству матеріальну шкоду (збитки) на загальну суму 13405,17 грн.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Отже, відповідач своїми протиправними діями призвів до того, що позивач зазнав майнової шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

На підставі викладеного та враховуючи, що відповідачем ОСОБА_1 було повністю сплачено матеріальну шкоду, завдану позивачу, але вже під час судового розгляду справи, що підтверджується квитанцією №N1DL24418M від 31 травня 2019 року (а.с.108), вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримає своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 1921 грн.

З огляду на викладене, суд вважає за доцільне, стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 1921 грн.

Керуючись ст.ст.130, 132, 134, 135-1, 137, 138 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 3, 4, 12, 76, 80, 81, 89, 142, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Комунального підприємства Оздоровчо-реабілітаційний центр Броварської міської ради Київської області, код ЄДРПОУ 33341678, р/р НОМЕР_2 , в Броварському відділенні АТ Райффайзен банк Аваль м. Київ, МФО 380805, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В. С. Сердинський